Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї .

Про матеріал

розкрити причини переселення греків за межі своєї держави; суть поняття колонія; висвітлити, як греки засновували колонії, облаштовували там життя, налагоджували господарство і стосунки з місцевими племенами; показати зв’язок історії Стародавньої Греції з історією України;

Перегляд файлу

Тема уроку: Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї .

Мета уроку: розкрити причини переселення греків за межі своєї держави;

суть поняття колонія; висвітлити, як греки засновували колонії, облаштовували там життя, налагоджували господарство і стосунки з місцевими племенами; показати зв’язок історії Стародавньої Греції з історією України; подальше розвивати вміння самостійно опрацьовувати матеріал, узагальнювати, робити висновки, сприймати інформацію і засвоювати її; працювати з картою і підручником; на прикладі греків-колоністів виховувати гордість, любов повагу до своєї Батьківщини, культури, релігії, мови, народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: урок-історична подорож з елементами рольової гри. Обладнання: політична карта світу, карта України; мультимедійна презентація, кросворди, підручники, карти в атласі або підручнику, дошка.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

називати причини, напрямки, наслідки великої грецької колонізації;
називати відомі міста-держави у Північному Причорномор’ї;
давати характеристику суспільного, господарського та духовного життя міст-держав.

Хід уроку

Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності.

На сьогоднішньому уроці ми з вами відправимося в подорож спочатку до Стародавньої Греції, а потім разом з грецькими переселенцями, купцями попливемо до міст-колоній, які вони заснували. Виявляється, що Стародавня Греція мала тісні стосунки з Україною, пряме відношення до України , її земель і залишила глибокий слід в історії, культурі тих племен і народів, які в ті далекі часи жили на території України і зокрема в Північному Причорномор’ї. Я також надіюсь, що в майбутньому, куди б вас не закинула доля, ви також, як і стародавні греки, будете завжди любити свій народ, культуру, релігію, не забуватимете рідну мову, звичаї і будете горді, що ви українці.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Причини грецької колонізації

Але перш ніж відправитися в далеку подорож, давайте відгадаємо, кому з героїв міфів належать ці слова. Це і буде нашою перепусткою в дорогу.

Приємно, що й говорити, коли іменем твого батька назвали на всі віки безкрає море! Але як би я хотів, щоб цього не сталося!

(Тесей )

Не засуджуйте нещасного батька. Так, мені нікого звинувачувати в загибелі сина! Знаю, знаю, людина не пташка... Але дивовижно прекрасний, створений богами світ, коли дивишся на нього з висоти!

(Дедал)

Обманом розлучили мене з любою донькою! Так нехай зів’януть всі квіти, засохнуть всі дерева і вигорить трава! Поверніть мені дочку!

( Деметра)

Розповідь супроводжується показом карти.

А тепер уявіть собі, що наша р. Горинь судноплавна. Ми сідаємо в корабель, пливемо Горинню, тоді Прип’яттю . Прип’ять впадає в Дніпро, Дніпро в Чорне море. Перепливши Чорне море, пропливемо протокою Боспор, яку греки називали «коров’ячий брід», потрапимо в Егейське море і дістанемося берегів Греції. Кинемо свій якір в порту міста Коринф ( карта № 8 в атласі, слайд №1). Тут дуже людно. Давайте прислухаємося, про що вони говорять і з’ясуємомо, чому греки назавжди залишали свою батьківщину і залишилися в чужих краях.

Рольова гра.

Учасники: двоє селян, купець, ремісник - ватажок демосу, аристократ - правитель міста-держави.

Перший селянин.

Я бідний селянин. В нашій долині краще мене ніхто не вміє обробляти землю. Але що толку! Наділ мій високо в горах, землі в долинах захопила знать. Прийду весною в поле, а воно завалене камінням. Цілий день із сином виносимо кошиками каміння з поля, а потім ще й потрібно нанести з долини родючого ґрунту, бо той вітром здуло восени. І так десятки разів: то в долину з мішком і з лопатою, накопаємо родючого ґрунту і в гори тягнемо на спині. Скільки не працюй, а із злигоднів не виберешся. Часто доводиться голодувати. Можливо я на чужині знайду своє щастя.

Другий селянин.

А у мене справи ще гірші, ніж у тебе. Поле моє теж на схилі гір. Ґрунт твердий кам’янистий, не родючий. Плуг дерев’яний , орати доводиться 3-4 рази. Потім ще й мотикою розбиваємо тверде груддя. Піт ллє в три струмки. Велику працю вкладаю в поле, а врожай всеодно невеликий. Ось і довелося йти до багатого сусіда і позичати зерно в борг для нового посіву. Взяв шість мішків, а віддати потрібно 12. А якщо не віддам вчасно, то відберуть у мене моє поле. І поставили мені на наділ борговий камінь.

Втратив я спокій і сон. Цілий день працюєш і вночі не спиш. Крутишся з боку на бік і все думаєш: не стати б рабом-боржником. Ось я і вирішив кинути своє поле і рідне село.

Кажуть, за морем є країни, де скільки хочеш землі і вона родючіша, ніж на берегах Нілу.

Перший селянин.

А ти хто такий? Не схоже, щоб тебе голод чи борги гнали з дому.

Купець.

Ви вгадали. Я торговець. Живу тут, в Коринфі. Вірні люди сказали, що в заморських країнах охоче міняють пшеницю і рабів на грецькі товари: розмальовані вази, зброю, виноградне вино, маслини, маслинову олію. Я попливу з вами. Морська торгівля дуже небезпечна: то Посейдон розгнівається і бурю нашле, пірати можуть напасти, а значить, відберуть весь товар і в рабство продадуть, але можливо, мені поталанить і я ще більше розбагатію.

Ремісник-ватажок демосу.

Мені довелося назавжди залишити рідне місто. Я ремісник. І в своєму місті підняв демос на боротьбу проти аристократів, які правили нашою державою. Бо дальше вже терпіти несила було. Рада старійшин встановила закони, за якими в місті чинили суд і які охороняли майно знаті. Згідно з цими законами навіть за незначні провини призначали жорстокі покарання. Уявіть собі, за зірване в чужому саду гроно винограду карали на смерть. Про наші закони так і говорили, « написані не чорнилом, а кров’ю». У місті почалось повстання, але аристократи взяли верх, і я з іншими ватажками демосу втік сюди, в Коринф, а звідси попливемо шукати за морем справедливого життя.

Купець.

А ти хто? По твоєму вигляду видно, що ти належиш до знаті. Що змусило тебе приєднатися до від’їжджаючих ?

Аристократ - правитель міста-держави.

Ви не помилились. Я походжу із старовинного знатного роду. Був правителем в своєму місті. Нема народу, який би зі своєї волі терпів «міцні віжки панів», тому я вимагав «твердою ногою стати на груди народу, мідним ратищем бити його». Але одного разу вночі мені довелося кинути дім, повний дорогих речей і рабів. Відданий слуга повідомив мені, що в місті вибухнуло повстання демосу, багато знатних людей було вбито у власній постелі. Ця страшна звістка застала мене зненацька. Як сказав поет: «Я на корабель втікача пишну господу свою проміняв».

Вчитель.

Хто і з яких причин залишав Грецію у VIII - VI ст. до н.е.?

Учні роблять висновки, узагальнення, визначають , хто і з яких причин виїжджали з Греції. Причини колонізації записують у зошит.

Причини грецької колонізації:

Нестача вільних, родючих земель у Греції, безземелля спонукало виїжджати напівголодний і бідний люд.
Люди, вимушені вигнанці ( демос, аристократи).
Розвиток зовнішньої торгівлі спонукав до виїзду купців, які мріяли розбагатіти на заморській торгівлі.

2. Напрямки грецької колонізації.

(слайд №2) Напрямки грецької колонізації визначаємо в ході бесіди і роботи з картою № 8 атласу і учні записують в зошит.

Західний - до берегів Італії
Південний до берегів - Африки.
Північно-східний - до берегів Північного Причорномор’я .

Продовжуємо нашу мандрівку далі.

Тепер ми вже з грецькими купцями сідаємо на торговий корабель

(слайд №3)

Завдання: порівняйте два кораблі. В чому відмінність між ними? Порівняйте їх розміри і форму. Подумайте, чи були відмінності в швидкості пересування. Підсумовуючи сказане учнями, роблю висновок, що торговий корабель слугує для перевезення товарів, тому більш місткий. Зате військовий корабель, дякуючи обтікаючій формі і більшій кількості, розвиває більшу швидкість, був більш рухоміший, маневрений. Попливемо ми з вами в північно-східному напрямку до берегів України, до Північного Причорномор’я . Адже цікаво знати, які події відбувалися в ті далекі часи на наших українських землях. Аж ось і прибули. Куди ж це ми потрапили?

Рольова гра.

Учасники: дві дівчинки ольвіополітки, торговець, скіф.

Перша дівчинка ольвіополітка.

Вітаю вас чужинці. Розгадайте мій кросворд і дізнаєтеся назву нашого міста у виділеному рядку.

Питання до кросворду:

Назвіть ім’я бога - покровителя виноградарства.

(Діоніс)

2. Назвіть ім’я бога - покровителя мистецтв.

(Аполлон )

Як по-грецькому буде « верхнє місто»?

(Акрополь)

Назвіть ім’я головного бога греків.

(Зевс)

Назвіть ім’я богині кохання.

(Афродіта)

Як звали юнака, котрий поплив по золоте руно? (Ясон)

$G:\media\image1.png$

Ольвія.

(слайд №4,5)

Ольвія. Ви розгадали моє завдання, тому я розповім вам про наше місто і запрошу вас до нього. Наше місто заснували колоністи - переселенці з м. Мілет. В перекладі слово Ольвія означає «щаслива».

Мілет - це місто-мати, а наше місто - колонія, тобто населення людей, які переселилися з іншої країни. Ольвія - це не просто місто, а маленька держава зі своїми органами управління, армією, монетним двором, де карбували золоті, срібні та мідні гроші. Проживає нас тут 20 тисяч чоловік. Ми, греки, мирний народ, але все ж у чужій стороні, тому своє місто оточили кам’яними стінами з міцною брамою. Далеко від моря ми не заходимо. Селимося на землях біля зручної бухти або в гирлі річки. Ми дуже тісно пов’язані зі своїм рідним містом і з Грецією. Частину здобутої тут продукції ми відправляємо до себе на батьківщину. А звідти ми отримуємо те , що необхідно нам тут, в колонії, для споживання і для торгівлі з нашими місцевими сусідами. Хоча ми, греки, розселилися по величезній території в чужих країнах, усі ми вважаємо себе єдиним народом-еллінами, а свою батьківщину - Грецію - Елладою. Нас всіх об’єднує наші мова, звичаї, міфи, релігія, писемність, історія. З місцевими племенами або народами намагаємося встановити мирні та добрі стосунки. Ген-ген вдалині, бачите, видніється курява, то мчать вершники. Наші сусіди. Розгадайте назву цих племен.

Питання до кросворду.

1.Назвіть ім’я політичного діяча, котрий провів реформи в Аттіці.

(Солон )

2.Хто охороняв золоте руно?

(Дракон )

3.Кого з героїв Троянської війни, мати купала в підземній річці, тримаючи за п’ятку ?

(Ахілл)

4.Назвіть ім’я богині, яка подарувала грекам перше маслинове дерево.

(Афіна)

5.Як називалися лісові боги, яких греки уявляли у вигляді людей, зарослих шерстю, з цапиними ногами й вухами?

(Сатири)

$G:\media\image2.png$

Скіфи

(слайд №6)

А зараз разом з їх вождями давайте зайдемо в місто. І далі вас буде супроводжувати вже інша мешканка Ольвії. Хороших, приємних вам вражень.

Бесіда на закріплення.

Що в перекладі означає слово Ольвія?
На карті № 8, в атласі, знайдіть інші міста-колонії. Назвіть їх.
Дайте визначення поняття - колонія.
Який характер носила грецька колонізація? Чому?
Доведіть, що Ольвія це місто-держава.
Де засновували греки свої колонії?
Як греки називали себе і свою батьківщину - Грецію?
Які племена були сусідами греків-колоністів?

Друга дівчинка-ольвіополітка.

Свою розповідь супроводжує демонстрацією слайдів.

Сьогодні у нас, в Ольвії, значна подія. Наше місто укладає торгову угоду зі скіфами. Перепусткою на цю подію для вас буде ваша увага під час екскурсії по місту.

Місто наше сонячне, чисте, немов щойно вимите. Вулиці рівні, вимощені камінням та керамічними плитами, перетинаються під прямим кутом. Ними можна легко дістатися у будь-яку частину поселення. Ми, ольвіополіти, дбайливо ставимося до свого міста. Питна вода в Ольвію поставляється водопровідними каналами. А зараз ходімо до центу міста. Перед вами велика центральна площа. Як вона називаються? (Агора.)

(слайд №7,8).

Вона оточена гарними будинками знаті. Білими мармуровими колонами та скульптурами завезеними з Греції, прикрашені громадські будівлі та маєтки заможних громадян. На агорі ми вирішуємо найважливіші питання нашого життя, тут можна прочитати важливі закони і постанови, які ми викарбовуємо на плитах і ставимо на площі. Але агора - це і базарна площа. Та про торгівлю ми зараз розпитаємо когось із торговців.

Торговець.

Так , вранці на агорі можна побачити багато торговців. А чого тут тільки не купиш! Продукти сільського господарства, бо воно відіграє найважливішу роль в економіці Ольвії та інших міст-колоній.

Особливо важливим є виробництво зерна: пшениці, проса, ячменю. Зерно не тільки задовольняє наші місцеві потреби, а й у великій кількості вивозиться у Грецію. Також на агорі продаються яблука, груші, горіхи, огірки, вино, часник, кавуни, дині, маслинова олія, риба, молочні продукти, вироби ремесла. У нас розвиваються гончарство, ювелірне виробництво, склоробство, ткацтво. Живуть і працюють в місті зброярі, ковалі, теслі та інші ремісники. Вміємо ми виготовляти побутовий і красиво розмальовувати посуд.

Друга дівчинка - овіополітка.

Дякуємо вам , шановний за розповідь. Ходімо далі. До агори прилягає священний квартал - акрополь. (слайд №9). Він забудований храмами на честь грецьких богів. А головним божеством у всіх мілетських колоніях є Аполлон. Є у нас свої школи - гімнасії. В них навчаються юнаки. Тут опановують різні науки: читання, письмо, лічбу, логічно і правильно мислити і висловлювати свої думки, складати вірші, вчаться грати на різних музичних інструментах: флейтах, лірах; вивчають філософію, багато уваги приділяють фізичним вправам, а також ми любимо літературу і знаємо напам’ять всього Гомера. А ви знаєте, як звуться твори цього нашого поета, і про яку подію вони написані?

У годину відпочинку мешканці міста поспішають до театру, де під відкритим небом дивимося вистави. Наш театр вміщує З тис. чоловік. (слайд №10).

А любителі кінних видовищ надають перевагу іподрому. (слайд №11). Тут відбуваються перегони колісниць. Повірте - це захоплююче видовище. Також в нашому місті проводяться спортивні змагання - Ахіллеї на честь героя троянської війни - Ахілла. (слайд №12).

На них з’їжджаються спортсмени і болільники з навколишніх міст-колоній. Це і Тіра, і Херсонес, Пантікапей і Феодосія, Боспор - Кіммерійський та ін.

А нещодавно наше місто відвідав, жив тут і працював учений: «батько» історії - Геродот. Він збирав відомості для своєї праці «Історія греко- перських воєн». У Ольвії живуть також видатний географ Північного Причорномор’я - Діонісій Ольвійський і філософ Біон. (слайд №13)

Як бачите, у нас, в Ольвії, живуть працьовиті, освічені люди, які вміють активно і з користю відпочивати.

Ось і все. Наша подорож вулицями міста підійшла до кінця. Ви ще побуваєте на укладенні торгової угоди зі скіфами, а я вас залишаю, бо нам, грецьким дівчатам і жінкам, не можна втручатися у чоловічі справи.

Бесіда на закріплення.

Як називали себе мешканці Ольвії?

2. Опишіть вулиці міста.

3. Як називалася центральна площа міста? Для чого вона служила?

4. Що було головною галуззю господарства Ольвії? Подумайте чому?

5. Що можна було купити на агорі?

6. Яких богів шанували переселенці? А який головний бог був в Ольвії?

7. Як називалися навчальні заклади ольвіополітів? Хто там вчився? Що вивчали?

8. Де любили проводити своє дозвілля греки-колоністи?

9. Які спортивні змагання проводилися в Ольвії?

10. Які вчені жили, працювали в Ольвії?

Вчитель

А зараз ми ще побуваємо на укладенні трудової угоди між скіфами і Ольвією. Шановні скіфи і ольвіополіти, дозвольте нам бути присутніми при ваших переговорах.

Скіф. (слайд №14)

Гаразд, чужоземці. Але будьте дуже уважні при цьому. Бо ваша увага буде перепусткою для повернення додому.

Ми, царські скіфи, будемо поставляти вам, грекам, рабів, зерно, худобу, шкури, хутро, льон, вовну, віск. Натомість ми хочемо, щоб ви нам поставляли вино, олію. Так як у нас, скіфів, практично нема ремісничих майстерень, образотворчого мистецтва, тому ми замовляємо у вас вишукані прикраси, дорогий посуд, зброю, твори мистецтва. І щоб на них відтворювалися наші міфи, господарство, природа. Також вашому місту замовляємо карбувати монети для царів.

Всякий, хто побажає продати або купити щось з цих товарів або золото чи срібло, повинен продавати та купувати на камені в еккліастерії, тобто в приміщенні для проведення народних зборів. Хто продасть або купить в іншому місці, буде позбавлений: продавець товару, покупець - грошей, за які купив. Продавати та купувати належить все на міські гроші - на мідь та срібло ольвіополітів. Хто ж продасть та купить за інші гроші, буде позбавлений: продавець того, що продасть, а покупець грошей за які купить. Мита ніякого не збирати - ні з продавця, ні з покупця.

В ході розповіді демонструються зображення золотих прикрас, посуду, монет, знайдених при розкопках у скіфських курганах. (слайд №15, 16)

Бесіди на закріплення.

Чим торгували скіфи і ольвіополіти?
Які були умови торгівлі?
Яке значення для Греції мало заснування колоній?
Як ви думаєте, чому переселенці з Мілету назвали своє місто Ольвія - «щаслива»?

III. Підсумки уроку.

Отже, наша мандрівка завершилася. Ми повертаємося додому. Таким чином, у V III - VI ст. до н.е. утворилося багато грецьких колоній на морських узбережжях від Кавказу до Іспанії. Це були самостійні рабовласницькі держави. І, можливо, дякуючи грецьким колоністам, їх ремісничим виробам, вченим, які побували в колоніях ми маємо уявлення про природу, життя, заняття, побут, культуру тих племен і народів, які проживали в цей період на українських землях, у Північному Причорномор’ї.