«Арт-терапія, забезпечуючи динамічну і гармонійну взаємодію між дитиною, продуктом її творчості та дорослим (психологом, педагогом, вихователем), не лише здійснює терапевтичний чи корекційний вплив на психофізичний стан дитини, а й реалізує основні функції освіти: виховну, розвивальну, діагностичну, корекційну, соціалізуючу тощо. Тому деякі науковці виокремлюють новий напрямок арт-терапії – арт-педагогіку як інноваційну здоров’язбережувальну технологію особистісно орієнтованого навчання та виховання.
Арт-педагогіка, на думку О. Деркач, передбачає роботу з особистістю дитини шляхом організації живого конструктивного союзу з дорослим у культуро-творчому просторі. Вона реалізує такі завдання:
розвиток емоційно-вольової сфери та креативності;
психогігієну; формування позитивної «Я-концепції» на основі самопізнання та самоприйняття;
забезпечення соціокультурної адаптації;
гармонізацію особистісного розвитку в контексті тріади «природа –я – соціум» .
Зазвичай, будь-які тренінгові заняття психотерапевтичного характеру проводяться педагогом у різновіковій групі дітей до 15 осіб, проте з метою більш глибокого вивчення внутрішнього світу своїх вихованців і формування злагодженого дитячого колективу вихователь (класний керівник) може проводити їх з усім класом.
З метою організації арт-терапевтичного простору рекомендується створення двох робочих зон. У першій зоні, як зазначає Л. Лєбєдєва, мають міститися особисті робочі місця школярів для індивідуальної творчості, а у другій – слід залишити простір, у якому можна було б легко пересуватися, рухатися чи навіть танцювати.
Арт-терапевтичні заняття містять дві складові частини. Перша – невербальна, творча, неструктурована, у якій основним видом діяльності є сам процес творчості. Друга частина – вербальна інтерпретація створених зображень, асоціацій, емоцій і почуттів, що виникали в процесі роботи.
Структура арт-терапевтичного заняття складається з таких етапів:
Ураховуючи, що метою заняття є досягнення певного терапевтичного ефекту, Л. Лебедева зазначає, що педагогам варто відмовитися від багатьох традиційних прийомів роботи:
недопустимі команди, накази, вимоги та примуси;
дитина сама може вибирати для себе ті види та зміст роботи, зображувальні матеріали та власний темп, які їй підходять;
учень може відмовитися від виконання деяких завдань, вербалізації своїх почуттів і переживань, колективного обговорення тощо;
дитина може лише спостерігати за роботою товариша або займатися чим-небудь за бажанням;
заборонена оцінка суджень, критика та покарання.
Зазначимо, що використання арт-педагогічних методик завжди має спонтанний характер, а наявність художніх талантів чи спеціальної підготовки не має значення. Важливим є сам творчий акт та особливості внутрішнього світу творця, що виявляються внаслідок його втілення.
(Джерело: «Використання технології арт-терапії в корекційно-виховній роботі» Середа І.В., Збишко Є.А. журнал КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА 66 Випуск 10. Т. 1. 2019. Посилання
Психолог. Наша гра — про світ дитини й ті ресурси, які допоможуть знайти крила і плинути назустріч життю.
Вправа 1
Уявіть собі, що кожний з вас - маленька лялечка. Уявили? А тепер давайте подивимось, що відбувається з личинкою метелика.
«Лялечка» не чує, вона не може сприймати музику, звуки природи, спів птиць, людську мову. В очах «лялечки» темно, вона не може бачити красу оточуючого світу. Вона не в змозі розповісти по те, що відчуває, як провела свій день, чому здивувалась. У неї немає крил, вона не може доторкнутися, відчути. У неї немає ніжок і вона не може рухатись, грати, мандрувати.
Психолог. А зараз поступово лялечка перетворюється в гусенічку. Що вам хочеться звільнити в першу чергу? (Ця вправа є діагностичною – з її допомогою можна виявити найбільш важливі канали сприйняття учня).
Вправа 2
Наразі, ви були маленькими личинками, але прийшов час, і ви стали однією великою гусінню. (учасники становляться паровозиком, рухаються друг за другом,долаючи перешкоди). Коли гусенічка зустрічалася з небезпекою, вона скручувалась в клубочок и ставала сильною та впевненою (учасники встають в тісний кружок). І прийшов час, коли у неї з явилось спочатку праве крильце (крило почуттів та емоцій, інтуїції), потому - ліве крило — розуму, і вона в змахнула ними, здобувши гармонію, и полетіла (учасники тріпотять руками-крилами). Так вона перетворилась в метелика. Попереду в неї важкий політ, вітер буде тріпати її крильця,, але він не зверне зі свого шляху.
Вправа 3
Техніка візуалізації
Психолог. (включає музику). Розслабтесь, сядьте зручно, закрийте очі.
Прийшла пора, наш метелик виріс, незважаючи на труднощі. Для своїх близьких він став самим красивим, самим легким. І самим мудрим. Придивитесь уважно, який він: великий чи маленький, якого кольору, де мешкає.
Вправа 4
Арт-терапія (Учасники малюють.)
«Чарівний метелик» - створення монотипії
1 етап . Беремо аркуш щільного паперу і в центрі наносимо на нього краплю фарби улюбленого кольору
2 етап. Складаємо аркуш навпіл
3 етап. За допомогою чарівного заклинання розкриваємо аркуш. Даємо йому висохнути. Беремо гель «Блиск» і наносимо малюнок очей, голови, тіла, лапок уявного метелика.
Чарівний метелик готовий.
Вправа 5
Психолог. (включає музику). Існує таке повір я, що метелик на своїх легких чарівних крильцях доносить наші бажання до неба, щоб вони обов'язково здійснились.
Закрийте очі і загадайте своє бажання. Не відкриваючи очей протягніть руку.
Кладемо на руку учасникам кольорових метеликів (діагностична вправа - положення долоні символізує довіру чи недовіру).
Відкрийте очі. Світ не чорний і не білий, він такий, яким ви його бачите. Все в ваших руках. Нехай ці метелики залишаться вам на згадку про нашу зустріч.
Рефлексія.