Арт-терапія та навчання малюванню порівняльна характеристика

Арт-терапія та навчання малюванню: порівняльна характеристика

Арт-терапія сьогодні — це напрям сучасної психотерапії, що стрімко розвивається та стає все популярнішим у професійному середовищі як за кордоном, так і в нашій країні.

Арт-терапія охоплює низку специфічних методів, що сприяють зціленню людини засобами мистецтва.

Арт-терапія — інноваційний метод, що сприяє творчому розкриттю здібностей та сутнісного потенціалу людини, мобілізації внутрішніх механізмів саморегуляції й зцілення. Ш. Майк. Ніффом вважав,що ключ до розуміння зцілювальних можливостей мистецтва полягає в реалізації творчого потенціалу людини.

Арт-терапія допомогає дітям віднайти психологічну рівновагу, а батькам краще зрозуміти своїх дітей. Якщо спостерігати за заняттям арт-терапії та звичайним малюванням, то можна розгледіти небагато відмінностей. Проте, не варто вважати, що малювання без чіткого терапевтичного завдання матиме результат подібний до арт-терапії.

АРТ-ТЕРАПІЯ ТА НАВЧАННЯ МАЛЮВАННЮДоцільно окремо розглянути відмінності арт-терапевтичних занять від уроків малювання.

Малюнок надає речам форму, а колір — життя. Колір — це божественне дихання, яке оживлює все. Дені Дідро

1. Ці процеси мають різні пріоритетні цілі. На уроці малювання (або при навчанні іншим видам образотворчого мистецтва) метою є навчання нової діяльності. В арт-терапії—терапевтична чи психокорекційна мета, а також непряма діагностика. Вітається щирість, спонтанність, відкритість.

2. Оцінювання. Навчання передбачає оцінку засвоєння знань, в арт-терапії роботи клієнтів ніколи не порівнюються та не оцінюються. Навіть не застосовуються такі судження як «красиво — некрасиво», «правильно — неправильно». Вираження почуттів і переживань, індивідуальний стиль самовираження має більшу цінність, ніж естетичність продукту образотворчої діяльності.

3. Контроль. На уроках малювання за контроль і дисципліну відповідає вчитель. В арт-терапії високий ступінь свободи й самостійності, учасники самі контролюють послідовність дій. Для арт-терапевта важливо приймати клієнтів у будь-якому стані — в сльозах і в агресії, надавати їм право на мовчання та право вибору.

4. Рівноправність Вчитель на уроці займає позицію зверху, бо він учитель, він знає та вміє більше за учня, а арттерапевт — рівноправний партнер, «фасилітатор» процесу творчості (К. Роджерс). Він повинен полегшувати процес, сприяти розвитку клієнта, заохочувати учасників виражати свої внутрішні переживання якомога більш довільно й спонтанно, не турбуватися про художні якості роботи.

Арт-терапія дозована, тому в ній не сховаєшся від реальності. Якщо в мистецтві художник може малювати днями чи місяцями, то тут так не буде, бо арт-терапія відбувається кілька годин на тиждень. Але, можливо, комусь потрібно на ті кілька годин зануритись у творчість — діти й дорослі знайдуть це в арт-терапії. Тож ми тепер знаємо відповідь, що арт-терапія — це не ескапізм (втеча від дійсності), і не майстерність шедеврально малювати, а вітамінка.

Дякую за увагу!