Арт – терапія в навчанні дітей з особливими освітніми проблемами

Інклюзивне навчання

Арт – терапія  в  навчанні  дітей  з особливими освітніми проблемами

      Для  сучасної  психолого – педагогічної  науки  залишається  пріоритетним  пошук  ефективних  технологій,  завдяки  яким  можна  оптимізувати  процеси  виховання  особистості,  формування  її  системи  цінностей,  готовності  до  самореалізації  в  суспільстві.  Однією  із  таких  перспективних  технологій  є  арт – педагогіка,  що  передбачає   широке  використання  в  навчально - виховному  процесі  різних  засобів  мистецтва.

    Протягом  останніх  десяти  років  в  обіг  наукових  понять  уводиться  термін арт- терапія, особливо  в  роботі  з дітьми  з особливими освітніми проблемами. Арт – терапія – (з  латинської  - мистецтво,  з грецької- лікування)- сучасний  метод  соціальної  адаптації,  особливо  важливий  для  людей  з  інвалідністю,  які,  як  правило,  з  незалежних  від  них  причин є  соціально дезадаптованими. Лікування  мистецтвом  не  тільки  зцілює,  а  й  інтегрує  їх  у  суспільстві.

      Цей  термін  з явився  ще  в  40  роки  ХХ  століття.  Його  запропонував  британський  лікар  і  художник Андріан  Хілл,  який,  як  арт- педагог,  працював  у  спеціалізованих шпиталях із  психічно - хворими  пацієнтами. Він  перший  звернув  увагу  на  той  факт,  що  творчість  допомагає  хворим  легше  і  швидше  одужувати,  вони  краще  почуваються  психологічно,  оскільки  відволікаються  від  своїх  проблем  і  переживань. Цю  методику-лікування  образотворчим  мистецтвом - широко  застосовували  в лікарнях  та  санаторіях  для  відновлення психічного  стану  військових  службовців.

   В  Україні  арт- терапію  розглядають  як  окремий  вид  діяльності,  як  додаткову  спеціалізацію  психіатри,  психотерапевти,  її  методи  використовують  вчителі,  психологи,  музейні  працівники. Системно  описують  і  досліджують практику  використання  арт- терапії в  нашій  країні  такі  науковці:

• Фітотерапія- Борейчук І.
• Казкотерапія-  О. Бреусенко
• Кольоротерапія – Л, Волкова
• Рухова  терапія – Я,Мова
• Драмо терапія – О.Плетка
• Музична  терапія – Г. Побережна.

    Усі  науковці  звертаються  до  використання  мистецтва  як  засобу формування  ціннісних орієнтирів  особистості,  оскільки  саме  мистецтво  відіграє  важливу  роль  у  формуванні  художньо – естетичних  смаків,  уподобань  та  ідеалів  культури  дитини. Воно  охоплює  естетичні, гуманістичні,   пізнавальні,  моральні  цінності  та  впливає  на  духовне  становлення  школяра.

          У  звичайних  українських  школах  навчаються  діти  з  певними  нозологіями:

- порушення  слуху  і  мовлення;

- порушення  зору;

- порушення  інтелектуального  розвитку;

- часткове  порушення  опорно-рухового  апарату.

     Діти  з  такими  вадами  та  їхні  батьки  вибирають  у  школі  індивідуальну  форму  навчання, коли  і  вчитель- предметник, і  асистент інклюзії,  і  практичний   психолог,  який  проводить  корекційні  заняття  з цими  дітьми (2 години  на  1 учня  в  тиждень),  і  соціальний  педагог,  логопед  та  дефектолог  проводять  індивідуальні  заняття. Ефективним  методом  оздоровлення  цих  дітей  та  їх  інтеграції  в  суспільстві  є  арт- терапія.

     Мета  арт – терапії  полягає  в  гармонізації  розвитку  особистості  через  самовираження  і  самопізнання,  за  допомогою таких  художніх  прийомів, як:  малювання,  ліплення з  пластиліну,  глини  та  тіста з використанням  музики,  фотографій,  кінофільмів,  книжок,  опанування  акторською  майстерністю..

       Завдяки  своєму  міждисциплінарному  характеру  арт- терапія здатна  не  лише  здійснити  терапевтичний  чи  корекційний  вплив  на  психофізичний  стан дитини, а  й  реалізувати  основні  освітні  функції:

• корекційну:
• психотерапевтичну;
• діагностичну:
• розвивальну.

   Суть   арт – терапії -  це  коли дитина   в  процесі творчості матеріалізує  свої  емоції  на  папері,  у  малюнку,  у  створенні  казки  тощо. Вона  звільняється  від  страхів і  бар΄ єрів,  від  негативних емоцій,  замкнутості  і  нестриманості.

Переваги  арт- терапії:

1. майже  кожна  дитина  з  ООП  може  брати  участь  в  арт-терепевтичній  роботі,  що  не  потребує  від  них здібностей  до  образотворчого  мистецтва:
2. арт-терапія  є  засобом  невербального  спілкування ( цінна для  тих,  хто  не  достатньо  володіє  мовою,  кому  важко  висловлюватись);
3. образотворча  діяльність  є  могутнім  засобом зближення  людей,  є  своєрідним « мостом»  між  фахівцем  і  клієнтом;
4. образотворча  діяльність  дає  змогу   обходити « цензуру  свідомості»,  надає  можливість  для  використовування  несвідомих  процесів,  тих  соціальних ролей,  які  перебувають  у  витісненому  вигляді  в  повсякденному  житті;
5. арт- терапія  є  засобом  вільного  самовираження  і  самопізнання. Вона  має « інсайт -  орієнтований»  характер; надає  атмосферу довір я,  високої  терпимості  й  уваги  до  внутрішнього  стану  дитини з  вадами  розвитку;
6. результатами  образотворчої   діяльності  є  об’єктивне  свідоцтво  настроїв  і  думок  особистості,  що  дає  змогу  використовувати їх  для ретроспективної  динамічної  оцінки стану,  проведення  відповідних  досліджень  і  зіставлень;
7. арт-терапевтична  робота  викликає  у  дітей  позитивні  емоції,  допомагає  подолати  апатію  і  безініціативність,  сформувати  більш  активну  життєву  позицію,  впевненість у  своїх  силах,  автономність і  особисті  межі;
8. арт-терапія  заснована  на  мобілізації  творчого  потенціалу  дитини з  ООП,  внутрішніх механізмів  саморегуляції і  зцілення . Вона  відповідає  фундаментальній  потребі  в  само- актуалізації,  розкритті  широкого  спектра можливостей  особистості,  ствердженні нею  свого  індивідуального  неповторного  способу буття;
9. арт-терапія – це  чудова  можливість « викричати»  свої  проблеми. І  якщо  спершу  мистецтво  буде  для  дитини  терапією,  то  згодом  воно  може  перерости  у  мистецтво.

       Продуктом  арт–терапії  на уроках зарубіжної  літератури є:

- малюнки  до  художніх  творів;

- ліплення  героїв творів  з  пластилину,  глини, тіста;

- казкотерапія (створення  казок ,їх  написання,  придумування  кінцівки  казки,  інтерпретація  казки, обговорення  казок  та  їх  аналіз):

- лялькотерапія( виготовлення  ляльки, «оживлення» ляльки  та її  використання);

- створення  колажу( за  темами  підручника  чи  колаж  сцен  із  твору);

- просторовий  олівець (візуальне  малювання  образу  головного  героя  за  його  характеристикою);

- техніка  виконання  картини  за  номерами,  в  результаті  якої  теж  виходить  оригінальна  власна  картина (пазли).

Ці  методи  роботи  дуже  цікаві,  вони є  і  атр- терапією,  і  релаксацією,  і  виявом  творчості  водночас.

Робота  над  малюнками створює  багаті  можливості для  експериментування з  кінестетичними і  зоровими  відчуттями,  розвиває здатність  до  їх  сприйняття,  розвиває  художні  здібності  та  підвищує  самооцінку.

    Продуктом  атр-терапії  є  почуття задоволення школяра ,  що  виникає в  результаті  виявлення  прихованих  талантів    та  їхнього розвитку. Крім  того,  це здоров΄ язбережувальна  технологія, а  здоров΄я  дитини  для  нас  ,  учителів,  завжди  має  бути  головним  пріоритетом  у  навчально – виховному  процесі. Що ж  до  дитиницентризму,  то  вся  педагогічна  робота  - це  присвята  дитині,  підтримка  і   розвиток  її  здібностей,  формування  людяності  на  прикладі  художніх  творів  .

    Учитель  теж  не  машина,  інколи  треба  змити «пил  повсякденності  з  душі»,  а , на  думку  Пабло  Пікассо,  його  змиває  найкраще  мистецтво. Тож,  щоб  зібрати  себе  «докупи»,  інколи  нам,  учителям,  потрібна  арт-терапія: зайняття  живописом,  музикою,  ліпленням ,танцями і т.д.

  Тож  спробуйте  релаксувати,  не  пожалкуєте!