Августин Волошин історичний портрет

Про матеріал

Проєктні роботи учнів 10 класу, дослідницька робота історичної постаті Августина Волошина як політичного діяча, президента Карпатської України який зробив вагомий внесок в розвиток Закарпаття

Перегляд файлу

НАУКОВА,

ПРОЄКТ :

Гудем'юк В тал ї РЕДАКТОРСЬКА

ДІЯЛЬНІСТЬ

Протягом 1899–1944 рок в написав видав понад 40 п дручник в та пос бник в майже з ус х вищеназваних дисципл н.

Упродовж 1903–1918 рок в був редактором єдиної в Угорщин української газети «Наука»; за час в Чехословацької респ у бл ки (1920–

1938) вона виходила п д назвою «Свобо д а »

Редагував рел г йний журнал

«Благов сник» (1922–1938). Був н ц атором заснування на Закарпатт товариства «Просв та » (1919), «Учительської громади» (1929) та головою Етногра ф чного товариства П д карпатської Р у с (1935), як про снували до окупац ї Закарпаття Угорщиною у березн 1939 року.

Волошин в домий також як автор праць з проблем л тературнописемної мови на українському П дкарпатт . Перший пос бник Волошина «Методическая грамматика у гро -р у сского литературного языка для народныхъ школъ» (1901 Свою прихильн сть до народної мови Волошин виявив ще в «Практичн й граматиц малор у ської (рутенської) мови», видан й у горською мовою в Ужгоро д (1907), де фактично описав живу систему мовлення закарпатц в, трохи «ол тературивши» її традиц йнокнижними елементами та етимолог чним правописом.

Волошин спростував ц вигадки, дов вши, що зближення л тературної мови на Закарпатт з загальноукраїнською (це й сталося в к н. 30-х рр) є природним.

У вступ до ц єї прац Волошин обстоює окрем шн сть у країнської мови.

Смерть дружини:

13 березня 1936 року Ірина Волошин п сля двох дн в хвороби неспод вано померла. Велелюдний похорон видатної громадської д ячки ж ночого руху та просто милосердної ж нки в дбувався в Ужгоро д ськом у ка ф е д ральном у собор . В д р зних орган зац й та д яч в

Був одружений з донькою професора краю було п всотн в нк в з Ужгородської г мназ ї Іриною Петрик — родичкою синьо-жовтими стр чками.

БудителяМ у кач всько русин вї єпарх грекої О . -Дукатолицькогохновича . У подружжя священника не Щире сп вчуття вд вцев

було д тей, тому вони вир шили оп куватися ц лим висловив Президент Чех ї приватнимс мейного типу сиротинцем), де виховувалися (дитячий 22- будинокє сир т. Д ти Томаш Гарр г Масарик.

жили у великому двоповерховому будинку, який для цих потреб купив отець Августин. Вони були забезпечен харчуванням, гарним одягом, навчанням, вихованням та розвитком творчих зд бностей. Існував ц лий домашн й оркестр, танцювальна група хор

СІМ'Я

Народився в с. Келечин (тод Вол вського округу, Мармароський ком тат, Угорське корол вство , Австро Угорщина , нин — М жг рського район у на Закарпатт , Україна ) в с м'ї с льського священника.

Активно виступав проти спроб м сцевих «москвоф л в», передус м Товариства м . Ду хновича, спрямованих на поступову зам ну м сцевих д алект в на рос йську мову — через школи та книговидання[3 ]. П ддав гостр й критиц так званий «шк льний ре ф ерен ду м »1937 р., який дозволив викладати у карпатських школах граматику Є. Сабова за москвоф льсткими стандартами; заради боротьби проти москвоф л в об'єднав зусилля з карпатськими комун стами, разом з якими зорган зував сп льний м тинг.

ПРОЄКТ Гудем'юк В тал ї

Домене в камеру-одиначку пом стили Августина

Волошина... Це був невисокий повний чолов к, рок в СПОГАДИ Свою їжу в н в ддавав мен . Кожного дня Волошин йому було за 70. В н мав хворий шлунок не м г їсти.