Автентичне звучання народної пісні як код нації, ідентифікатор сучасної української нації

Автентичне звучання народної пісні

як код нації, ідентифікатор сучасної української нації

Широкомасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року міжнародний терорист Путін і його оточення назвали спеціальною військовою операцією щодо захисту російськомовного населення від нацистів, фашистів, українських націоналістів, які  нібито захопили владу в Україні, переслідують росіян і російськомовних громадян, не даючи їм змоги вільно розмовляти російською мовою. Російський президент готовий знищити українську культуру, думаючи, що її більше не існує.

Українська народна пісня  наразі стала зброєю, а також символом нескореності та захистом. Під час повномасштабної війни з росією народна пісня  змінюється сама і змінює увесь світ. Автентичне звучання народної пісні транслює світові ідентифікацію української нації. Народна пісня - не лише символ національної ідентичності та громадянської позиції, а й інструмент боротьби з ворогом. Боронити свою країну від агресора можна не лише зброєю, а й словом.

Вважають, що  раніше народну пісню, яка вже майже не існувала в побуті, можна було почути лише в архівах. Але  доступ до них  мали тільки науковці. У наш час  долучитися до народної пісні може кожен бажаючий. Народна пісня  належить до тих чинників, які допомагають народам зберігати свою національну й етнічну ідентичність в умовах світових змін та у контексті війни. Ідентифікуючи себе з піснею, ми усвідомлюємо себе українцями, етнічно розростаючись по всьому світу. У піснях - гірка історія українського народу та звитяжна вікова боротьба за незалежність.

Ще здавна відомо, що  саме народні пісні вели у бій, допомагали опанувати емоції  в найскрутніший час та піднімали бойовий дух.  Українці – це  одна із найспівочіших націй на всій землі. Кожен українець зараз відчуває біль, лють та страх за майбутнє, а ще - люту ненависть до ворогів.

Сотню років тому пісню «Ой, у лузі червона калина» співали січові стрільці. Саме вона стала неофіційним гімном легіону УСС. Тепер, у 2022-ому році, під час безжальної війни росіянців проти України ця пісня знову зазвучала, але з новою мотивуючою силою, що пробуджує патріотизм кожного українця. Символіка червоної калини характерна для фольклору не лише українського, а й слов’янського: вона асоціюється з дівчиною, що сумує і страждає, але у піснях почали додавати слова:  «не ламати червону калину», а «піднімати» - і дівочий образ став трансформуватися в жіночий.

Україна – це суто  жіночий образ. Для нас це рідна Україна-ненька. Тому тепер всюди  звучить «калину піднімати», з «московських кайдан піднімати», «не журися, калино». Тобто всі ці символи апелюють до  України. Як і багато років тому наш ворог не змінився, а ми знову прагнемо вирватися з кайданів тоталітарного владного режиму та жити вільно. Але якщо українці будуть  так працювати, так боротися, як це робили січові стрільці, то не втратимо свою незалежність, виборемо її, вистраждаємо.

Після того, як у Києві зі зброєю в руках пісню «Ой, у лузі червона калина»  а капела заспівав лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, її почали співати, переспівувати й інтерпретувати багатьма мовами світу. Слова «ми піднімемо тую калину», «ми відбудуємо нашу славну Україну» чуємо  під час наступів наших воїнів, допомоги цивільним, за кермом автівки чи бронетехніки … Її переспівують діти та дорослі. Пісню ставлять як рингтон, накладають мелодію на власноруч створені відеоролики, роблять флешмоби та використовують у фільмах про Україну.

Я переконана, що  пісня є одним із найголовніших інструментів у боротьбі за свою націю! Пісня  має магічну силу об'єднувати. Вона здатна пробудити приспане коріння наших славних предків! Вона надихає, дає сили! Пісня  зберігає  справжню історію, навіть у часи гоніння, заборон, спалювання книг і переписування історії.