На “Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів “Нові технології у новій школі”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Номінація: профілактична програма

Авторська програма ”Вперед до кращої версії себе”

Автор програми: Мовчан  Тетяна Борисівна, практичний психолог Комунального закладу  «Харківська гімназія №79 Харківської міської рада»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2024

 

 

Автор програми : Мовчан  Тетяна Борисівна, практичний психолог ХГ № 79, вища категорія, звання «Практичний психолог-методист», консультант з питань дитячо-батьківських відносин, член Міжнародної асоціації арт-терапії та самореалізації особистості, стаж роботи 23 роки.

 

 

 

Рецензенти:

Сергій Бєляєв- доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології початкової освіти та освітнього менеджменту Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.

Ірина Апрєлєва- кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики дошкільної освіти Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

      Профілактична програма для роботи з дітьми та підлітками з використанням авторських метафоричних асоціативних карток «Чотири стихії» на подолання страхів, тривожності та агресивності.

 

Мета програми: Навчити дітей і підлітків ефективним стратегіям подолання страхів, тривожності та агресивності за допомогою метафоричних карток.

 

Цільова аудиторія: Діти та підлітки віком від 8 до 17 років.

 

Тривалість програми: 10 зустрічей по 60-90 хвилин кожна, один раз на тиждень.

 

Кількість учасників у групі: 10-12 дітей

 

Структура зустрічей:

 

1. Вступ і знайомство (1 зустріч)

• Встановлення правил групи
• Вправа на знайомство з використанням метафоричних карток

2. Розуміння емоцій (2 зустрічі)

• Ідентифікація різних емоцій за допомогою метафоричних карток
• Обговорення проявів і наслідків страху, тривожності й агресії

3. Керування емоціями (2 зустрічі)

• Навички саморегуляції емоцій через метафоричні картки
• Техніки релаксації й заспокоєння

4. Вирішення конфліктів (2 зустрічі)

• Метафоричні картки для розуміння причин конфліктів
• Навички ефективної комунікації та розв’язання конфліктів

5. Підвищення самооцінки (1 зустріч)

• Вправи з метафоричними картками на визначення сильних сторін
• Формування позитивного самосприйняття.

6. Підсумкова зустріч

• Рефлексія та обмін зворотнім зв’язком
• Створення метафоричної історії про власний шлях розвитку

 

   Кожна зустріч повинна включати інтерактивні вправи, обговорення, демонстрацію метафоричних карток і надання зворотного зв’язку учасниками. Важливо створити безпечне середовище для вільного самовираження.

 

 

 

ЗМІСТ

Пояснювальна записка………………………………………………………………5

Актуальність проблеми страхів, тривожності та агресивності у дітей та підлітків………………………………………………………………………………7

   Обґрунтування вибору метафоричних карток як методу роботи………………7

   Мета та завдання програми……………………………………………………….8

 

Теоретичне обґрунтування………………………………………………………….8

   Огляд літератури з питань дитячих страхів, тривожності та агресивності……8

   Роль метафор та символів у роботі з дітьми……………………………………..9

   Переваги використання метафоричних карток………………………………….9

 

Структура програми………………………………………………………………..14

Опис етапів програми………………………………………………………………14

Цілі та завдання кожного етапу……………………………………………14

Очікувані результати……………………………………………………….16

Зміст занять. Презентації до занять………………………………………………..17

Детальний опис кожного заняття програми………………………………17

Заняття 1……………………………………………………………………..20

Заняття 2-3…………………………………………………………………   23

Заняття 4-5…………………………………………………………………...29

Заняття 6-7…………………………………………………………………...34

Заняття 8-9……………………………………………………………………40

Заняття 10…………………………………………………………………….45

 

Методичні рекомендації……………………………………………………………..51

Вимоги до фахівця, який проводить програму…………………………….51

Створення сприятливої атмосфери…………………………………………52

Робота в групі та індивідуально…………………………………………….52

 

Оцінка ефективності………………………………………………………………….52

Критерії оцінки результатів…………………………………………………..53

Методи збору зворотного зв’язку (опитування, спостереження)…………..53

Аналіз та інтерпретація результатів………………………………………….53

 

Висновки та перспективи……………………………………………………………..54

Підсумки впровадження програми…………………………………………...54

Обмеження дослідження……………………………………………………...55

Рекомендації для подальшого використання………………………………..55

 

Список використаної літератури…………………………………………………….57

Додаток 1 Картки з описом ситуацій………………………………………………..58

Додаток 2 Методики, анкети ………………………………………………………..59

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

     Страхи, тривожність та агресивність є поширеними проблемами, з якими стикаються діти та підлітки на різних етапах свого розвитку. Ці емоційні стани можуть негативно впливати на їхнє самопочуття, поведінку та міжособистісні стосунки. Нездатність ефективно впоратися з цими викликами може призвести до тривалих психологічних наслідків та ускладнень у дорослому житті.

Метафоричні картки є потужним інструментом арт-терапії, який допомагає дітям та підліткам виразити свої внутрішні переживання, розібратися у складних емоціях та знайти конструктивні шляхи подолання проблем. Ця профілактична програма пропонує структурований та водночас творчий підхід до роботи зі страхами, тривожністю та агресивністю у безпечному та підтримуючому середовищі.

Використовуючи метафоричні зображення, діти та підлітки можуть проектувати свої емоції та досвід на картки, розвиваючи емоційну грамотність та навички саморегуляції. Програма передбачає інтерактивні вправи, арт-терапевтичні техніки та групові дискусії, які сприяють самопізнанню, емпатії та формуванню здорових копінг-стратегій.

Мета  програми – допомогти дітям та підліткам розвинути стійкість до стресу, навчитися керувати сильними емоціями та створити фундамент для гармонійного емоційного розвитку та здорових міжособистісних стосунків у майбутньому.

Новизна:

Ця профілактична програма пропонує інноваційний підхід до роботи з дітьми та підлітками, поєднуючи метод метафоричних карток з елементами арт-терапії, групової терапії та тренінгу емоційної грамотності. Використання метафоричних зображень дозволяє учасникам проектувати свої внутрішні переживання, страхи та агресивні імпульси на картки, створюючи безпечний простір для самовираження та самопізнання.

Актуальність:

Страхи, тривожність та агресивність є поширеними психологічними проблемами серед дітей та підлітків, які можуть негативно впливати на їхній емоційний розвиток, міжособистісні стосунки та загальне благополуччя. Своєчасна профілактична робота з цими викликами має вирішальне значення для запобігання тривалих психологічних наслідків та формування здорових копінг-стратегій.

 

Завдання:

1. Створити безпечне та підтримуюче середовище для самовираження та обговорення емоцій.
2. Розвинути в учасників емоційну грамотність, здатність розпізнавати та називати свої почуття.
3. Навчити учасників технік саморегуляції та копінг-стратегій для подолання страхів, тривожності та агресивної поведінки.
4. Сприяти розвитку емпатії, міжособистісного розуміння та ефективної комунікації.
5. Підвищити самооцінку та впевненість в собі у дітей та підлітків.
6. Допомогти учасникам сформувати позитивні життєві установки та навички вирішення проблем.

    Профілактична програма «Вперед до кращої версії себе» має на меті забезпечити учасників необхідними інструментами та навичками для гармонійного емоційного розвитку, створюючи фундамент для здорових міжособистісних стосунків та благополуччя в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Актуальність проблеми страхів, тривожності та агресивності у дітей та підлітків

    Проблема страхів, тривожності та агресивності у дітей та підлітків є актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Численні дослідження свідчать про зростання кількості випадків емоційних розладів серед дитячого населення, що може мати негативний вплив на їхній психічний розвиток, соціальну адаптацію та загальне благополуччя, особливо в умовах сьогодення.

Страхи є природною частиною дитячого розвитку, проте їх надмірна вираженість в умовах війни може призводити до уникнення ситуацій, обмеження соціальних контактів та загального зниження якості життя. Тривожність також є поширеною проблемою серед дітей та підлітків, яка може проявлятися у вигляді надмірного хвилювання, напруженості, соматичних симптомів та порушень сну.

Агресивна поведінка у дитячому та підлітковому віці є серйозною проблемою, яка може мати негативні наслідки для самої дитини, її оточення та суспільства в цілому. Агресивність може виникати як реакція на певні життєві події, так і бути проявом емоційних розладів або результатом неправильного виховання та негативного впливу соціального оточення.

Своєчасне виявлення та ефективна корекція страхів, тривожності та агресивності у дітей та підлітків є важливим завданням психологічної служби, оскільки ці проблеми можуть перешкоджати нормальному розвитку особистості та призводити до серйозних психологічних розладів у майбутньому. Тому розробка профілактичних програм, спрямованих на подолання зазначених проблем, є актуальним та необхідним кроком у галузі психологічної допомоги дітям та підліткам.

Обґрунтування вибору метафоричних карток як методу роботи

   Використання метафоричних карток як методу роботи у програмі для подолання страхів, тривожності та агресивності у дітей та підлітків обґрунтовується низкою переваг цього підходу:

1. Метафори та символи є природною мовою дитячої психіки. Діти часто мислять образами, а не абстрактними поняттями, тому метафоричні картки можуть допомогти їм зрозуміти і вербалізувати свої почуття, переживання та проблеми.
2. Метафоричні картки створюють безпечний простір для вираження емоцій та думок. Дитина може проектувати свої страхи, тривожність чи агресію на зображення, уникаючи прямого обговорення болючих тем.
3. Робота з картками стимулює уяву, креативність і самопізнання. Діти можуть експериментувати з різними образами, створювати власні історії та знаходити нові шляхи вирішення проблем.
4. Метафоричні картки забезпечують невимушену атмосферу та легкий перехід від обговорення до гри та творчості. Це робить процес більш захопливим та цікавим для дітей.
5. Картки є універсальним інструментом, який можна використовувати як в індивідуальній, так і в груповій роботі з дітьми різного віку та рівня розвитку.
6. Метафоричні картки дозволяють охопити широкий спектр тем та проблем, пов’язаних зі страхами, тривожністю та агресивністю, допомагаючи дітям ідентифікувати та опрацьовувати свої переживання.

Таким чином, використання метафоричних карток як методу роботи у програмі має низку переваг, оскільки відповідає особливостям дитячого сприйняття, створює безпечне середовище для самовираження, стимулює творчість та уяву, а також дозволяє гнучко підходити до вирішення різноманітних проблем.

Мета та завдання програми

   Реалізація мети та завдань програми відбувається через серію інтерактивних занять з використанням авторських метафоричних карток «Чотири стихії», спрямованих на розвиток емоційної грамотності, навичок саморегуляції та формування конструктивних стратегій подолання негативних емоційних станів у дітей та підлітків.

Огляд літератури з питань дитячих страхів, тривожності та агресивності

   Основні напрямки досліджень та ключові висновки:

1. Дитячі страхи:
   • Дослідження Рахмана та Гейбла (1995) показали, що певні страхи є нормальними для різних вікових етапів.
   • Мурис та ін. (2000) виявили, що найпоширенішими дитячими страхами є страх тварин, темряви та соціальних ситуацій.
2. Тривожність:
   • Костелло та ін. (2003) встановили, що близько 10-20% дітей та підлітків страждають від тривожних розладів.
   • Дослідження Кесслера та ін. (2005) показало, що тривожні розлади часто починаються в дитинстві або підлітковому віці.
3. Агресивність:
   • Лонгітюдне дослідження Броіді та ін. (2003) виявило зв’язок між ранньою агресивністю та проблемами поведінки в підлітковому віці.
   • Метааналіз Андерсона та Бушмана (2001) підтвердив зв’язок між насильством у медіа та агресивною поведінкою дітей.
4. Взаємозв’язок між страхами, тривожністю та агресивністю:
   • Грейц та ін. (2002) виявили, що діти з тривожними розладами часто проявляють агресивну поведінку.
5. Методи втручання:
   • Когнітивно-поведінкова терапія показала ефективність у лікуванні тривожності (Джеймс та ін., 2013).
   • Програми соціально-емоційного навчання зменшують агресивність (Дурлак та ін., 2011).

Роль метафор та символів у роботі з дітьми

   Метафори та символи відіграють важливу роль у роботі з дітьми, особливо в психологічній та педагогічній практиці. Ось ключові аспекти їх використання:

1. Комунікація:

-метафори допомагають пояснювати складні концепції простою мовою;

               - символи можуть передавати ідеї без слів, що особливо корисно для дітей з обмеженими вербальними навичками.

2. Терапевтичний інструмент:

-в арт-терапії символи допомагають дітям виражати емоції, які важко вербалізувати;

-метафоричні історії можуть допомогти дітям зрозуміти та подолати свої проблеми.

3. Розвиток уяви:

               -використання метафор стимулює творче мислення та уяву дітей;

-символічна гра сприяє когнітивному та соціальному розвитку.

4. Подолання страхів:

               -метафори можуть допомогти дітям переосмислити свої страхи у менш загрозливому контексті.

5. Культурне значення:

               -символи та метафори часто мають культурне коріння, допомагаючи дітям зрозуміти свою культурну спадщину.

6. Навчання:

               -метафори можуть спростити складні академічні концепції.

               -символи широко використовуються в ранньому навчанні читання та математики.

7. Емоційний розвиток:

               -метафори допомагають дітям краще розуміти та виражати свої емоції.

Переваги використання метафоричних карток

    Метафоричні картки мають низку переваг у роботі з дітьми та підлітками:

1.      Візуальна стимуляція:
   •        Картки активізують візуальне сприйняття, що особливо ефективно для дітей.
   •        Зображення можуть викликати емоційні реакції та спогади.
2.      Проекція:
   •        Діти часто проектують свої думки та почуття на образи на картках.
   •        Це допомагає виявити приховані проблеми або переживання.
3.      Полегшення комунікації:
   •        Картки слугують «мостом» між внутрішнім світом дитини і зовнішнім спілкуванням.
   •        Допомагають дітям висловити те, що важко передати словами.
4.      Гнучкість використання:
   •        Картки можна застосовувати в різних терапевтичних техніках та іграх.
   •        Підходять для індивідуальної та групової роботи.
5.      Розвиток творчості:
   •        Стимулюють уяву та креативне мислення.
   •        Заохочують до створення історій та наративів.
6.      Діагностичний інструмент:
   •        Вибір та інтерпретація карток дитиною може надати інформацію про її стан.
7.      Зниження тривожності:
   •        Робота з картками часто менш стресова, ніж пряме обговорення проблем.
8.      Підвищення самоусвідомлення:
   •        Допомагають дітям краще розуміти свої емоції та мотивації.

     Колода «Чотири стихії» - це набір метафоричних асоціативних карток, призначених для роботи психологами різних шкіл в індивідуальній, груповій та сімейній роботі, з різними аудиторіями незалежно від рівня освіти, релігійних поглядів та національності.

Також дана колода може бути використана при проведенні тренінгів, майстер-класів як інструмент психодіагностики, корекції, коучінгу.

Мета інструменту: використовуючи образи метафоричних зображень активізувати асоціативну уяву клієнта, дозволити знайти рішення своєї проблеми на символічному рівні.

Завдання, які вирішує робота з колодою МАК «Чотири стихії»:

• допомога клієнту знайти відповіді на «непрості питання його життя»;
• пошук зовнішніх та внутрішніх ресурсів та опор;
• допомога клієнту побачити вирішення «непростих питань»;
• актуалізація та вирішення внутрішньоособистісних та внутрішньосімейних конфліктів;
• дослідження системи відносин із собою та навколишнім світом;
• формування самооцінки, самосприйняття та саморозуміння;
• підвищення впевненості у собі та своїх силах;
• усвідомлення власної унікальності;
• опора на свою ідентичність;
• трансформація змін та створення нового образу «Я»;
• ініціація (перехід) на новий етап особистісного та соціального розвитку.

 

Історія створення колоди.

   Колода була створена мною під час війни у прифронтовому місті Харкові. Адже саме тут я перебувала з перших днів війни і не покидала місто. Завдяки курсам Олени Володимирівни Тараріної, навіть під звуки тривоги розумієш, як важливо жити життя щодня: будувати плани та творити, ділитися своїм досвідом та бути корисною іншим людям. Бути! Не просто маленькою пісчинкою, а маленьким світлячком, який разом з іншими такими ж світлячками допоможе висвітлити шлях  людям, що заблукали у темряві.

МАК «Чотири стихії» можна застосовувати у роботі з такими темами:

1. Особистісні та вікові кризи.

2. Робота з внутрішньою дитиною.

3. Зупинка та стагнація на певних етапах розвитку.

4. Дитячо-батьківські відносини, стосунки з батьками.

5. Статеве дозрівання та психо-сексуальний розвиток.

6. Сепарація від батьків.

7. Пошук партнера та заміжжя.

8. Жіночність /мужність.

9. Вагітність, народження дітей, материнство.

10. Сімейні стосунки.

11. Стратегії поведінки у побудові взаємовідносин із протилежною статтю та       сімейних відносин.

12. Неприйняття образу «Я» («Я»- реальне, «Я»-ідеальне).

13. Низька самооцінка, невпевненість у собі та своїх можливостях.

14. Діагностика та побудова особистісних кордонів.

15. Внутрішньоособистісний конфлікт.

16. Самоцінність, самосприйняття, самоповага, самоцікавість.

17. Образа та почуття провини.

18. Тривоги, сумніви, страхи.

19. Аутоагресія та суїцидальні думки.

20. Внутрішні та зовнішні ресурси.

21. Моральне та фізичне насильство.

22. Залежність та співзалежність.

23. Психологічні травми та негативний досвід минулого.

24. Розуміння своїх думок, почуттів, мотивів поведінки; виявлення сенсу вчинків.

25. Захисні механізми особистості.

26. Система життєвих цінностей, світогляд.

27. Зона зростання та зона комфорту.

28. Самовизначення, самоорганізація та прийняття рішень.

29. Постановка цілей-цілепокладання, визначення істинної мети.

30. Переконання та установки щодо себе та навколишнього світу.

31. Психосоматика та питання здоров’я.

32. Зайва або недостатня вага.

33. Неприйняття та негативні почуття щодо своєї зовнішності.

34. Реабілітація військових ЗСУ.

      Концепція чотирьох стихій існувала ще з давніх-давен, особливо була відома і популярна з часів античності. Дана колода допоможе розібратися у складних речах та процесах. За допомогою МАК ви побачите новий погляд на відомий інструмент із погляду концепції чотирьох стихій.

Теоретична основа концепції колоди.

Карл Густав Юнг першим побачив зв’язок процесів системи 4 стихій, виділивши архетипічні функції психіки. Дана система символів виявилася особливою методичною системою, яка дає можливість глибоко та цілісно витлумачити людську психіку в контексті її розвитку.

За визначенням Платона, стихії, чи 4 елемента, – те, із чого складаються і потім розпадаються складні тіла (матерія). Іншими словами, стихіями є прості, початкові об’єкти, які, згідно з езотеричними традиціями всіх древніх цивілізацій, лежать в основі і Космосу, і Людини.

Стихія визначає наш темперамент, наші здібності та яке наше призначення у світі. У кожному з нас поєднано кілька стихій, але при цьому домінує якась одна.

Стихія Земля – символ матеріального світу. Така людина творча, вміє робити високоякісні предмети. Наявність у людини ґрунту під ногами. Наділений терпінням та витривалістю. Він має мало часу на духовне пізнання світу.

Стихія Повітря-відносини. Людина відкрита і постійно спілкується. Вона наповнює все довкола. Велика потреба приносити користь людям та піклуватися про інших. Бере участь у соціально важливих проектах.

Стихія Вогонь-людина досягає бажаного. Виявляється через лідерство та бажання бути героєм. Така людина здатна контролювати свою енергію та накопичувати необхідний її запас. Таку людину цікавлять не лише матеріальні цінності, а бажання стати кращими за інших.

Стихія Вода-така людина вміє помічати зміни та пристосовуватися до них. Здатний реагувати на всілякі виклики. Це символ пошуку призначень. Така людина несе у світ знання та гармонію. Вона здатна надихати та вести за собою.

Структура колоди.

Колода «Чотири стихії» складається з 100 карт, методичного посібника з описом МАК та технік роботи з ними.

Це набір зображень для особистого розвитку, самомотивації та натхнення.

Вікові рамки використання колоди «Чотири стихії»: з 6 років.

   Робота з метафорою та візуальними образами в МАК допомагає легко налагодити контакт з клієнтом, оминути ретравматизацію та, завдяки безпечному контексту, отримати доступ до цілісної картини світу і образу «Я» клієнта.

Основні стратегії роботи з метафоричними асоціативними картами:

1. Довільний вибір карти, «робота у відкриту» (коли у клієнта помітне бажання перекласти відповідальність на терапевта; цей варіант роботи менш тривожний для клієнта і сприяє створенню безпечної атмосфери та розслабленню клієнта).

2. Закритий вибір карти, «робота всліпу» (вибір з карт, що лежать на поверхні зображенням донизу; цей варіант містить більше гри, інтриги та фаталістичності).

3. Робота з однією картою (варіанти роботи: із зображенням карти в цілому («Що Ви тут бачите?»); з частиною зображення «Яка частина зображення Вам подобається найбільше?»; з підписом або текстом «Що для Вас означає цей текст?»; макропогляд (аналіз) розширення картинки, як частини великого пазлу; мікропогляд (аналіз) робота з деталями, кольором, минулим).

4. Робота з кількома картами.

5. Робота із зображеннями.

6. Робота зі словами.

 

П’ять принципів роботи з метафоричними картами:

Принцип 1. Метафоричні карти не є діагностичним інструментом, на основі якого можна робити психологічні заключення. Карти можуть давати інформацію, яка дає змогу терапевту ставити певні гіпотези у роботі з клієнтом.

Принцип 2. Метафоричні карти – це інструмент у роботі психолога для взаємодії з клієнтом, успішність використання якого залежать від навичок та професіоналізму терапевта.

Принцип 3. При роботі з метафоричними картками психолог не підказує та не дає власних інтерпретацій. Важливим є вибір і розуміння самого клієнта. Принцип 4. Для розуміння карти варто орієнтуватися на почуття, асоціації, інтуїцію, а не розум та логіку.

Принцип 5. Не можна робити одних висновків на основі вибору клієнта і оцінювати цей вибір, оскільки кожна картка клієнта – це лише крок до самопізнання та саморозуміння. 

Техніки роботи з метафоричними картами: у кожного психолога, відповідно до ситуації та клієнта, розроблений план роботи, стратегії і техніки використання метафоричних асоціативних карт. Основними і часто використовуваними техніками є: – окуляри – клієнту пропонують поглянути на проблему під різними кутами, з різних точок зору; – озвучка – наповнення обраних карт музикою, звуками «Яка музика звучить?», «Які голоси у персонажів?»; – розмальовування – клієнту пропонують уявити, що картка намальована простим олівцем, запропонувавши йому розфарбувати своїми кольорами; – одухотворення – клієнт вибирає картку, яка уособлює його проблему; – зум – разом з клієнтом «наближають» і «віддаляють» зображення карти, що дає можливість побачити ситуацію, як в цілому, так і деталізовано; – режисура – клієнту пропонують організувати виставу, героями якої будуть зображення на карті або картах; – розширення малюнку – вибрана клієнтом карта розміщується посереднині чистого аркуша, а клієнт повинен домалювати все що завгодно, щоб доповнити малюнок.

   Цінність використання метафоричних карт полягає в опорі на ресурс клієнта, повне занурення клієнта у візуальний та метафоричний матеріал, фокусування на силі, можливостях та задатках у вирішенні проблем, пошуку ресурсів та нових патернів поведінки.

 

МАК «Чотири стихії» не рекомендується застосовувати:

•      На першій зустрічі з клієнтом;
•      Коли людина сама собі встановила діагноз;
•      Коли клієнт очікує «ворожіння» на картах;
•      Не пропонувати клієнту, який вважає, що побачивши карту він отримає «благословіння» та всі відповіді (слово чи образ є прямою вказівкою, що треба робити, сверхмагія);
•      Самостійно, коли психолог знаходиться у гострих станах ПТСР, гострих травмах чи втратах. Ми не займаємось самолікуванням.

 

Застереження в роботі з МАК «Чотири стихії»:

• Не інтерпретуємо те, що зображено на карті.
• Ми не працюємо з темами: «Мені не подобається моя мама…», «Змініть мого тата, чоловіка, дитину тощо».
• Не використовуємо МАК з клієнтами, в кого образ чи метафора викликають супротив.
• Не використовуємо з людьми з обмеженими можливостями сприйняття (розумова відсталість, люди з порушенням уяви, пам’яті, сприймання).
• Не використовуємо з людьми з психічним діагнозом, хімічною залежністю, в гострих станах.

 

Опис етапів програми

Цілі та завдання кожного етапу

   Структура програми «Вперед до кращої версії себе»:

1. Вступ і знайомство (1 зустріч)

Цілі:

• Створити безпечну та довірливу атмосферу в групі
• Познайомити учасників між собою та з форматом роботи

Завдання:

• Встановити правила групи
• Провести вправу на знайомство з використанням метафоричних карток

 

 

Очікувані результати:

• Учасники відчують себе комфортно в групі
• Сформується початкове розуміння роботи з метафоричними картками

2. Розуміння емоцій (2 зустрічі)

Цілі:

• Покращити емоційну грамотність учасників
• Допомогти розпізнавати та називати різні емоції

Завдання:

• Ідентифікувати різні емоції за допомогою метафоричних карток
• Обговорити прояви і наслідки страху, тривожності й агресії

Очікувані результати:

• Учасники зможуть краще розпізнавати та називати свої емоції
• Підвищиться розуміння впливу страху, тривожності та агресії на поведінку

3. Керування емоціями (2 зустрічі)

Цілі:

• Розвинути навички емоційної саморегуляції
• Навчити технік заспокоєння та релаксації

Завдання:

• Практикувати навички саморегуляції емоцій через метафоричні картки
• Освоїти техніки релаксації й заспокоєння

Очікувані результати:

• Учасники опанують базові навички керування своїми емоціями
• Зможуть застосовувати техніки релаксації в стресових ситуаціях

4. Вирішення конфліктів (2 зустрічі)

Цілі:

• Покращити навички міжособистісної комунікації
• Навчити конструктивно вирішувати конфлікти

Завдання:

• Використати метафоричні картки для розуміння причин конфліктів
• Розвинути навички ефективної комунікації та розв’язання конфліктів

Очікувані результати:

• Учасники зможуть краще розуміти причини конфліктів
• Опанують базові навички ефективної комунікації та вирішення конфліктів

5. Підвищення самооцінки (2 зустрічі)

Цілі:

• Сприяти формуванню позитивного самосприйняття
• Допомогти учасникам розпізнати свої сильні сторони

Завдання:

• Провести вправи з метафоричними картками на визначення сильних сторін
• Працювати над формуванням позитивного самосприйняття

Очікувані результати:

• Учасники зможуть краще усвідомлювати свої позитивні якості
• Підвищиться рівень самооцінки та самоcприйняття

6. Підсумкова зустріч (1 зустріч)

Цілі:

• Закріпити отримані знання та навички
• Отримати зворотній зв’язок від учасників

Завдання:

• Провести рефлексію пройденого матеріалу
• Обмінятися зворотнім зв’язком у групі

Очікувані результати:

• Учасники усвідомлять прогрес, досягнутий протягом програми
• Сформується розуміння, як застосовувати отримані навички в повсякденному житті

  Очікувані результати від усієї програми в цілому:

1. Емоційна компетентність:

1)Покращення здатності розпізнавати та називати різні емоції

                     2)Глибше розуміння власних емоційних станів та їх впливу на          поведінку

2. Саморегуляція:

1)Розвиток навичок керування своїми емоціями, особливо страхом, тривожністю та агресією

2)Здатність застосовувати техніки релаксації та заспокоєння в стресових ситуаціях

3. Міжособистісні відносини:

1)Покращення комунікативних навичок

2)Здатність конструктивно вирішувати конфлікти

4. Самооцінка та самосприйняття:

1)Підвищення рівня самооцінки

2)Формування більш позитивного та реалістичного образу себе

5. Робота з метафоричними картками:

1)Освоєння нового інструменту для самовираження та саморефлексії

2)Розвиток креативного та образного мислення

6. Групова взаємодія:

1)Досвід позитивної групової взаємодії

2)Розвиток емпатії та навичок активного слухання

7. Психологічна стійкість:

1)Зниження рівня тривожності

2)Підвищення здатності справлятися зі стресовими ситуаціями

8. Самоусвідомлення:

1)Краще розуміння своїх сильних сторін та областей для розвитку

2)Підвищення рівня самоаналізу

9. Практичні навички:

1)Здатність застосовувати отримані знання та навички в повсякденному житті

10. Довгострокові ефекти:

1)Формування основи для подальшого емоційного та особистісного розвитку

2)Потенційне покращення академічної успішності та соціальної адаптації

   Ці результати можуть варіюватися залежно від індивідуальних особливостей учасників та динаміки групи.

Нижче подано загальний зміст занять, який можна адаптувати відповідно до потреб конкретної групи.

Зміст занять

Заняття 1: Вступ і знайомство

1. Вступ (15 хв):
   • Представлення ведучого/психолога
   • Огляд програми та її цілей
2. Встановлення правил групи (20 хв):
   • Обговорення та запис правил на фліпчарті
3. Вправа «Метафоричне знайомство» (40 хв):
4. Гра «Емоційне коло» (15 хв):
5. Завершення та рефлексія (10 хв)

Заняття 2-3: Розуміння емоцій

1. Вправа «Емоційний спектр» (30 хв):
2. Міні-лекція про базові емоції (15 хв)
3. Вправа «Страх, тривога, агресія в картинках» (40 хв):
4. Групова дискусія «Емоції в нашому житті» (25 хв)
5. Завершення та домашнє завдання (10 хв)

Заняття 4-5: Керування емоціями

1. Вправа «Метафора мого настрою» (20 хв):
2. Техніка «Світлофор емоцій» (30 хв):
3. Релаксаційні техніки (40 хв):
4. Рольова гра «Керування складними емоціями» (30 хв)
5. Завершення та рефлексія (10 хв)

Заняття 6-7: Вирішення конфліктів

1. Вправа «Конфлікт у картинках» (30 хв):
2. Міні-лекція про ефективну комунікацію (20 хв)
3. Вправа «Я-повідомлення» з використанням карток (40 хв):
   • Практика формулювання я-повідомлень на основі ситуацій з карток
4. Рольова гра «Вирішення конфлікту» (30 хв):
5. Завершення та домашнє завдання (10 хв)

Заняття 8-9: Підвищення самооцінки

1. Вправа «Мої сильні сторони» (30 хв):
2. Групова активність «Компліменти» (20 хв):
3. Вправа «Моє майбутнє я» (40 хв):
4. Техніка «Позитивні афірмації» (20 хв):
5. Завершення та рефлексія (10 хв)

Заняття 10: Підсумкова зустріч

1. Вправа «Мій шлях» (30 хв):
2. Групове обговорення набутих навичок (30 хв)
3. Вправа «Лист собі» (20 хв):
4. Заключна групова активність (30 хв):
   • Створення колективного колажу з використанням карток
5. Завершення програми та фінальна рефлексія (20 хв)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 1

Заняття 2-3

Заняття 4-5

     Заняття 6-7

     Заняття 8-9

Заняття 10

                                                                                 Презентації до занять

 

 

Заняття 1: Вступ і знайомство

Обладнання: колода МАК «Чотири стихії», фліпчарт, ватман (аркуш формату А1), маркер.

Вступ (15 хвилин):

1.     Представлення ведучого/психолога (5-7 хвилин):
   •        Психолог вітає учасників та представляється, називаючи своє ім’я.
   •        Коротко розповідає про свій професійний досвід, зокрема в роботі з дітьми та підлітками.
   •        Пояснює свою роль у програмі: «Я буду вашим провідником у світ самопізнання та особистісного розвитку».
   •        Встановлює дружній, але професійний тон: «Я тут, щоб допомогти вам, підтримати вас і разом пройти цей шлях».
   •        Запрошує учасників ставити питання про себе, якщо такі виникнуть.
2.     Огляд програми та її цілей (8-10 хвилин):
   •        Назва програми: «Вперед до кращої версії себе»
   •        Пояснення суті програми: «Це профілактична програма, яка допоможе вам краще зрозуміти себе та впоратися з різними емоційними викликами».
   •        Основні цілі програми: а) Подолання страхів: «Ми навчимося розпізнавати свої страхи та знаходити способи їх подолання». б) Зниження тривожності: «Разом ми розробимо стратегії, які допоможуть вам почуватися спокійніше у різних ситуаціях». в) Керування агресивністю: «Ви дізнаєтесь, як розпізнавати свої агресивні імпульси та виражати їх здоровим способом».
   •        Опис методики: «Ми будемо використовувати спеціальні метафоричні асоціативні картки «Чотири стихії». Ці картки допоможуть нам глибше зануритися у внутрішній світ та знайти нові шляхи вирішення проблем».
   •        Структура програми: 10 занять один раз на тиждень, тривалість кожного- 60-90 хвилин, загальна тривалість курсу- 2,5 місяці.
   •        Очікувані результати: «Після завершення програми ви зможете краще розуміти свої емоції, ефективніше справлятися зі стресом та покращити свої відносини з оточуючими».
3.     Запрошення до діалогу:
   •        Психолог запитує, чи є в учасників питання щодо програми.
   •        Заохочує учасників висловлювати свої очікування від програми.

Цей вступ має на меті створити довірливу атмосферу, чітко окреслити цілі програми та зацікавити учасників до подальшої роботи.

2. Встановлення правил групи (20 хвилин):

1.     Вступ (2-3 хвилини):
   •          Психолог пояснює важливість групових правил: «Правила допоможуть нам створити комфортне та безпечне середовище для всіх».
   •          Наголошує на тому, що правила створюються спільно: «Ми разом визначимо правила, яких будемо дотримуватися протягом усієї програми».
2.     Мозковий штурм (8-10 хвилин):
   •          Психолог запрошує учасників пропонувати правила: «Які правила, на вашу думку, важливі для нашої групи?»
   •          Записує всі пропозиції на фліпчарті.
   •          Заохочує кожного учасника висловитися.
3.     Обговорення та уточнення правил (5-7 хвилин):
   •          Група разом розглядає кожне запропоноване правило.
   •          Психолог допомагає сформулювати правила чітко та зрозуміло.
   •          Основні правила, які варто включити, якщо учасники не запропонували: а) Конфіденційність: «Все, що обговорюється в групі, залишається в групі». б) Повага: «Ми поважаємо думку кожного учасника, навіть якщо не згодні з нею». в) Активна участь: «Кожен бере участь у заняттях, але має право сказати «пас», якщо відчуває дискомфорт». г) Пунктуальність: «Ми приходимо вчасно і поважаємо час інших». д) Вимкнені телефони: «На час занять ми вимикаємо звук на телефонах».
4.     Прийняття правил (2-3 хвилини):
   •          Психолог зачитує фінальний список правил.
   •          Запитує, чи всі згодні з правилами і чи потрібні якісь зміни.
   •          Група приймає правила консенсусом.
5.     Візуалізація правил (2-3 хвилини):
   •          Психолог переписує узгоджені правила на новий аркуш фліпчарту чітким почерком.
   •          Пропонує учасникам прикрасити аркуш з правилами, зробивши його візуально привабливим.
6.     Заключне слово (1-2 хвилини):
   •          Психолог підкреслює важливість дотримання правил: «Ці правила - наш спільний договір. Вони допоможуть нам ефективно працювати разом».
   •          Нагадує, що правила можуть бути переглянуті, якщо виникне така потреба.

Цей процес допомагає створити відчуття спільної відповідальності та встановити чіткі очікування щодо поведінки в групі.

3. Вправа «Метафоричне знайомство» (40 хвилин):

1.     Підготовка (3-5 хвилин):
   •          Психолог розкладає авторські метафоричні картки «Чотири стихії»  на столі, зображенням догори.
   •          Пояснює завдання: «Кожен з вас вибере картку, яка, на вашу думку, найкраще відображає вашу особистість або важливий аспект вашого життя».
2.     Вибір карток (5-7 хвилин):
   •          Учасники підходять до карток і вибирають одну, яка їм найбільше подобається.
   •          Психолог нагадує: «Немає правильного чи неправильного вибору. Довіряйте своїй інтуїції».
3.     Час на роздуми (3-5 хвилин):
   •          Учасники повертаються на свої місця з обраними картками.
   •          Психолог пропонує: «Подумайте, чому ви обрали саме цю картку. Що в ній відображає вас?»
4.     Представлення (20-25 хвилин):
   •          Учасники по черзі представляються, показуючи свою картку групі.
   •          Структура представлення: а) Назвати своє ім’я. б) Показати обрану картку. в) Пояснити, чому вибрана саме ця картка і як вона відображає твою особистість.
   •          Психолог може запропонувати додаткові питання для поглиблення представлення: «Яка деталь на картці найбільше привернула вашу увагу?»; «Якби ця картка могла говорити, що б вона сказала про вас?»
5.     Групова рефлексія (5-7 хвилин):
   •          Після того, як усі представилися, ведучий запитує: «Що вас здивувало у виборі інших?»; «Чи помітили ви щось спільне у ваших виборах?»
   •          Заохочує короткі коментарі від учасників.
6.     Завершення вправи (2-3 хвилини):
   •          Психолог підсумовує: «Ця вправа показала, наскільки унікальним і цікавим є кожен з вас. Ми побачили, що за допомогою образів можна розкрити глибокі аспекти особистості».

   Ця вправа допомагає учасникам краще познайомитися один з одним, створює атмосферу довіри та відкритості, а також вводить елемент метафоричного мислення, який буде корисним протягом усієї програми.

4. Гра «Емоційне коло» (15 хвилин):

1) Підготовка (2-3 хвилини):

• Психолог просить учасників стати в коло.
• Пояснює правила: «Кожен по черзі назве емоцію, яку відчуває зараз. Важливо бути чесним і відкритим».

2) Проведення гри (10-12 хвилин):

• Психолог починає, називаючи свою емоцію, коротко пояснюючи її.
• Учасники по черзі називають свої емоції.
• Заохочуйте використовувати різноманітні емоції, не обмежуючись лише «добре» чи «нормально».
• Якщо учаснику важко визначити емоцію, можна запропонувати список базових емоцій для вибору.

3) Короткий аналіз (2-3 хвилини):

• Психолог підсумовує: «Ми побачили різноманіття емоцій у нашій групі. Це нормально відчувати різні емоції».
• Наголошує на важливості усвідомлення та вираження своїх емоцій.

5.Завершення та рефлексія (10 хвилин):

1) Загальне враження (3-4 хвилини):

• Психолог пропонує учасникам поділитися загальними враженнями від заняття.
• Можна використати метод «одне слово»: кожен називає одне слово, що описує його враження.

2) Рефлексія за структурою (4-5 хвилин):

• Психолог ставить питання для роздумів: «Що нового ви дізналися сьогодні про себе?»; «Яка частина заняття була для вас найбільш цікавою чи корисною?»; «З яким настроєм ви завершуєте це заняття?»

3) Завершальне слово  (2-3 хвилини):

• Подяка всім за участь та відкритість.
• Коротке нагадування про цілі програми та як сьогоднішнє заняття наближає до них.
• Анонс наступного заняття: «На наступній зустрічі ми глибше зануримось у світ емоцій за допомогою метафоричних асоціативних карток «Чотири стихії».

4) Ритуал завершення:

• Можна запропонувати простий ритуал, наприклад, всі стають у коло і на рахунок «три» роблять крок вперед, символізуючи єдність групи.

Такий формат завершення дозволяє учасникам усвідомити свій досвід, поділитися враженнями та налаштуватися на подальшу роботу в програмі.

Заняття 2-3: Розуміння емоцій

Обладнання: колода МАК «Чотири стихії»

1. Вправа «Емоційний спектр» (30 хвилин):

1)Підготовка (3-5 хвилин):

• Психолог розкладає картки «Чотири стихії» з різними емоційними станами на столі  зображенням догори.
• Пояснює завдання: «Сьогодні ми досліджуватимемо різноманіття емоцій. Кожен з вас вибере кілька карток, які відображають різні емоції».

2)Вибір карток (5-7 хвилин):

• Учасники підходять до карток і вибирають 3-5 карток з різними емоціями.
• Психолог заохочує: «Спробуйте вибрати не лише позитивні чи негативні емоції, а різноманітні».

3)Індивідуальна робота (5-7 хвилин):

• Учасники повертаються на свої місця і розглядають обрані картки.
• Психолог пропонує: «Подумайте про ситуації, коли ви відчували ці емоції. Що викликало ці почуття?».

4)Групове обговорення (10-12 хвилин):

• Учасники по черзі представляють свої картки групі.
• Структура представлення:

а) Показати картку і назвати емоцію.

б) Коротко описати ситуацію, коли виникала ця емоція.

в) Пояснити, як ця емоція проявляється фізично (в тілі, міміці).

• Психолог може ставити уточнюючі запитання: «Як часто ви відчуваєте цю емоцію?»; «Чи легко вам розпізнати цю емоцію у себе? А в інших?»

5)Аналіз та рефлексія (5-7 хвилин):

• Психолог ініціює групову дискусію: «Які емоції були представлені найчастіше? Чому, на вашу думку?»; «Чи були емоції, які ніхто не вибрав? Чому так могло статися?»; «Як ви вважаєте, чи існують «хороші» та «погані» емоції?»
• Підкреслює важливість усіх емоцій: «Кожна емоція несе важливу інформацію і виконує свою функцію».

6)Завершення вправи (2-3 хвилини):

•          Психолог підсумовує: «Ця вправа показала нам, наскільки багатий наш емоційний світ. Розуміння та прийняття всіх емоцій - важливий крок до емоційного здоров’я».
•          Пропонує учасникам протягом наступного тижня звертати увагу на свої емоції та записувати їх.

Ця вправа допомагає учасникам розширити свій емоційний словник, краще усвідомлювати власні емоції та розуміти їх роль у житті. Вона також створює основу для подальшої роботи з емоційною регуляцією.

2. Міні-лекція про базові емоції (15 хв)

Визначення емоцій: Емоції - це складні психофізіологічні стани, які виникають у відповідь на значущі для людини подразники. Вони включають суб’єктивні переживання, фізіологічні реакції та поведінкові прояви.

Важливість розуміння базових емоцій:

• Покращує самоусвідомлення та саморегуляцію
• Сприяє кращому спілкуванню та взаєморозумінню
• Допомагає у прийнятті рішень та вирішенні проблем
• Є основою емоційного інтелекту

Теорія базових емоцій Пола Екмана (3 хв)

Пол Екман, американський психолог, визначив 6 базових емоцій:

1. Радість
2. Сум
3. Гнів
4. Страх
5. Відраза
6. Здивування

Ці емоції вважаються універсальними, тобто вони проявляються і розпізнаються однаково у різних культурах по всьому світу. Екман довів це, проводячи дослідження серед ізольованих племен, які не мали контакту з зовнішнім світом.

Детальний огляд кожної базової емоції (6 хв)

Радість:

• Ознаки: усмішка, розширені зіниці, підняті щоки
• Функції: мотивує до повторення приємного досвіду, сприяє соціальним зв’язкам
• Вплив: покращує імунітет, зменшує стрес, підвищує креативність

Сум:

• Прояви: опущені куточки губ, зниження енергії, сльози
• Роль: допомагає переосмислити ситуацію, викликає емпатію у інших, сприяє внутрішній рефлексії

Гнів:

• Фізіологічні реакції: підвищення пульсу та тиску, напруження м’язів
• Управління гнівом: глибоке дихання, перемикання уваги, вербалізація почуттів

Страх:

• Адаптивна функція: мобілізує організм для реакції «бий або біжи»
• Подолання страху: поступова експозиція, раціоналізація, техніки релаксації

Відраза:

• Еволюційне значення: захист від потенційно шкідливих речовин
• Культурні аспекти: може стосуватися не лише фізичних, а й моральних «забруднень»

Здивування:

• Когнітивні процеси: швидка оцінка несподіваної ситуації
• Роль у навчанні: підвищує увагу, сприяє запам’ятовуванню нової інформації

Розпізнавання емоцій (2 хв)

Вербальні ознаки:

• Тон голосу, темп мовлення, вибір слів

Невербальні ознаки:

• Міміка, жести, поза тіла

Важливість емоційного інтелекту:

• Здатність розпізнавати власні емоції та емоції інших
• Вміння використовувати емоційну інформацію для керування мисленням та поведінкою

Висновок (2 хв)

Підсумок ключових моментів:

• Існує 6 базових емоцій, універсальних для всіх культур
• Кожна емоція має свою функцію та адаптивне значення
• Розуміння емоцій важливе для особистого та соціального життя

Практичне застосування знань про базові емоції:

• Покращення комунікації в особистих та професійних стосунках
• Розвиток емпатії та емоційного інтелекту
• Ефективніше управління стресом та емоційними станами

3. Вправа «Страх, тривога, агресія в картинках» (40 хвилин):

1)Підготовка (5 хв):

• Розкладіть картки з зображеннями чотирьох стихій (вогонь, вода, земля, повітря) на столі.
• Поясніть учасникам мету вправи: дослідити емоції страху, тривоги та агресії через символічні образи.

2)Вибір карток (10 хв):

• Попросіть учасників вибрати по одній картці для кожної з трьох емоцій: а) Страх б) Тривога в) Агресія
• Наголосіть, що вибір має бути інтуїтивним, базуватися на асоціаціях.

3)Індивідуальна рефлексія (5 хв):

• Дайте учасникам час подумати, чому вони обрали саме ці картки для кожної емоції.
• Попросіть їх записати кілька ключових слів про свої асоціації.

4)Групове обговорення (15 хв):

• Запропонуйте учасникам по черзі представити свій вибір.
• Для кожної емоції обговоріть: а) Які стихії найчастіше асоціюються з цією емоцією? Чому? б) Які прояви цієї емоції символізує обрана стихія? в) Які наслідки може мати ця емоція, якщо її порівняти з обраною стихією?

5)Підсумок та рефлексія (5 хв):

• Узагальніть основні думки, висловлені під час обговорення.
• Запитайте учасників, що нового вони дізналися про ці емоції.
• Обговоріть, як розуміння цих емоцій може допомогти в повсякденному житті.

Приклади питань для обговорення:

1)Страх:

•        Чому ви асоціюєте страх саме з цією стихією?
•        Як ця стихія відображає фізичні прояви страху?
•        Які наслідки може мати неконтрольований страх?

2)Тривога:

•        Чим відрізняється ваше сприйняття тривоги від страху?
•        Як обрана стихія символізує постійну природу тривоги?
•        Які стратегії можна використовувати для «приборкання» цієї стихії тривоги?

3)Агресія:

•        Чому ви обрали цю стихію для представлення агресії?
•        Які позитивні та негативні аспекти агресії може символізувати ця стихія?
•        Як можна конструктивно «направити» енергію цієї стихії?

Ця вправа допоможе учасникам візуалізувати та краще зрозуміти природу страху, тривоги та агресії, а також дасть можливість обговорити ці емоції в безпечному середовищі.

4. Групова дискусія «Емоції в нашому житті» (25 хвилин):

1)Вступ (2 хв):

•        Поясніть мету дискусії: дослідити роль емоцій у повсякденному житті
•        Встановіть основні правила: повага до думок інших, активне слухання, конструктивність

2)Розминка (3 хв):

•        Запропонуйте учасникам швидко назвати емоцію, яку вони відчували сьогодні
•        Це допоможе «розігріти» групу та налаштувати на тему

3)Основна частина дискусії (15 хв):

Запропонуйте наступні питання для обговорення:

а) Які емоції найчастіше виникають у вашому повсякденному житті?

•        Чому саме ці?
•        Як вони впливають на ваші дії та рішення?

б) Згадайте ситуацію, коли емоції допомогли вам.

•        Яка це була емоція?
•        Як саме вона допомогла?

в) Чи були у вас випадки, коли емоції заважали?

•        Що це була за ситуація?
•        Як ви з цим впоралися?

г) Як ви зазвичай справляєтесь з сильними емоціями?

•        Які стратегії використовуєте?
•        Що працює найкраще?

д) Як, на вашу думку, змінилося ваше ставлення до емоцій з часом?

•        Що вплинуло на ці зміни?

4)Підведення підсумків (3 хв):

•        Узагальніть ключові моменти, які виникли під час дискусії
•        Підкресліть важливість розуміння та управління емоціями

5)Завершальна рефлексія (2 хв):

•        Запропонуйте учасникам поділитися одним інсайтом, який вони отримали під час дискусії
•        Або попросіть назвати одну дію, яку вони планують зробити на основі обговорення

Поради для психолога:

• Заохочуйте всіх до участі, але не змушуйте говорити тих, хто не готовий
• Слідкуйте за часом, щоб охопити всі питання
• Якщо дискусія йде в цікавому напрямку, будьте гнучкими з планом
• Уникайте оціночних суджень, створюйте атмосферу прийняття
• Якщо виникають суперечки, нагадуйте про повагу до різних точок зору

Ця дискусія допоможе учасникам краще усвідомити роль емоцій у їхньому житті, обмінятися досвідом та стратегіями управління емоціями, а також сприятиме розвитку.

5. Підсумок заняття (3 хв):
   • Коротко нагадайте основні теми, які ви обговорювали: «Базові емоції»; «Страх, тривога та агресія»; «Роль емоцій у повсякденному житті»
   • Підкресліть ключові висновки з кожної теми

1)Рефлексія учасників (3 хв):

• Запропонуйте учасникам поділитися: що було найбільш цікавим або корисним для них? Яке нове розуміння про емоції вони отримали?

2)Представлення домашнього завдання (3 хв):

Поясніть завдання: «Емоційний щоденник на тиждень»

• Кожен день записувати 3 основні емоції, які відчували
• Для кожної емоції вказати: ситуацію, яка її викликала; як ви відреагували; чи була ця реакція ефективною
• В кінці тижня проаналізувати: які емоції переважали?  Які ситуації найчастіше викликали сильні емоції? Які реакції були найбільш та найменш ефективними?

3)Відповіді на запитання (1 хв):

• Дайте можливість учасникам уточнити деталі домашнього завдання

4)Завершальне слово (1 хв):

• Подякуйте учасникам за активність
• Нагадайте про важливість практики емоційної усвідомленості
• Заохотьте їх застосовувати отримані знання у повсякденному житті

Поради:

• Запишіть інструкції до домашнього завдання на дошці. Наголосіть, що мета завдання - самоспостереження та рефлексія, а не оцінювання
• Запропонуйте учасникам обрати зручний для них спосіб ведення щоденника (паперовий, електронний, аудіозаписи тощо)
• Нагадайте про конфіденційність - це особистий щоденник, ділитися його вмістом необов’язково.

Таке завершення допоможе закріпити отримані знання, а домашнє завдання сприятиме розвитку навичок емоційної усвідомленості та саморегуляції у повсякденному житті.

Заняття 4-5: Керування емоціями

Обладнання: колода МАК «Чотири стихії»; світлофор емоцій; картки з описом ситуацій.

1.      Вправа «Метафора мого настрою» з використанням карток «Чотири стихії»  (20 хвилин):

1)Підготовка (2 хв):

•        Розкладіть картки з зображеннями чотирьох стихій (вогонь, вода, земля, повітря) на столі.
•        Переконайтесь, що карток достатньо для всіх учасників.

2)Вступ та інструкції (3 хв):

•        Поясніть мету вправи: дослідити свій поточний настрій через метафору стихій.
•        Дайте інструкції: «Оберіть картку, яка найкраще відображає ваш поточний настрій. Подумайте, чому саме ця стихія резонує з вашим станом».

3)Вибір карток (3 хв):

•        Дайте учасникам час обрати картку.
•        Нагадайте, що вибір має бути інтуїтивним.

4)Індивідуальна рефлексія (2 хв):

•        Попросіть учасників подумати над такими питаннями: чому ви обрали саме цю стихію? Які характеристики цієї стихії відображають ваш настрій? Як ви почуваєтесь у цьому «стані стихії»?

5)Групове обговорення (8 хв):

•        Запропонуйте учасникам по черзі представити свій вибір.
•        Можливі питання для обговорення: як ця стихія відображає ваш настрій? Які аспекти вашого стану символізує ця стихія? Якщо ваш настрій - ця стихія, то як вона впливає на ваше оточення?

6)Підсумок та рефлексія (2 хв):

•        Узагальніть основні тенденції у виборі карток.
•        Запитайте, чи помітили учасники якісь закономірності у групі.

Додаткові ідеї:

• Якщо час дозволяє, можна запропонувати учасникам обрати другу картку – «бажаний настрій» і обговорити, що потрібно для переходу від поточного стану до бажаного.
• Можна запропонувати учасникам створити коротку історію або метафору, пов’язану з їхньою стихією-настроєм.

Поради для психолога:

• Створіть атмосферу прийняття - усі настрої є важливими та цінними.
• Заохочуйте креативність у інтерпретації стихій.
• Якщо хтось не хоче ділитися, поважайте це рішення.
• Зверніть увагу на загальний настрій групи - це може бути корисним для подальшої роботи.

Ця вправа допоможе учасникам краще усвідомити свій емоційний стан, висловити його через метафору, а також розвинути емпатію, слухаючи інших.

2.      Техніка «Світлофор емоцій»  (30 хвилин):

1)Вступ (3 хв):

•        Поясніть мету техніки: навчитися керувати емоціями за допомогою простої візуальної метафори світлофора.
•        Коротко опишіть, як світлофор пов’язаний з емоціями.

2)Пояснення техніки «Світлофор емоцій» (7 хв): опишіть значення кожного кольору:

          а) Червоний: Стоп

•        Зупинись і усвідом свою емоцію
•        Не реагуй миттєво

б) Жовтий: Подумай

•        Проаналізуй ситуацію
•        Розглянь можливі варіанти реакції

в) Зелений: Дій

•        Обери найкращий варіант реакції
•        Дій усвідомлено

3)Демонстрація техніки (5 хв):

•        Наведіть приклад застосування техніки в конкретній ситуації
•        Покажіть, як проходити через кожен «колір» світлофора

4)Практика з використанням метафоричних карток (12 хв):

а) Розділіть учасників на пари

б) Кожна пара отримує набір метафоричних карток

в) Один учасник витягує картку і описує емоційну ситуацію, пов’язану з зображенням

г) Інший учасник застосовує техніку «Світлофор емоцій» до цієї ситуації:

•        Червоний: Яку емоцію викликає ситуація?
•        Жовтий: Які можливі реакції на цю ситуацію?
•        Зелений: Яка реакція буде найбільш конструктивною?

д) Потім учасники міняються ролями

5)Групове обговорення (3 хв):

•        Запитайте учасників про їхній досвід використання техніки
•        Які труднощі виникли? Що було найбільш корисним?

6)Підсумок та рекомендації щодо застосування (3 хв):

•        Узагальніть ключові моменти техніки
•        Дайте поради щодо її використання в повсякденному житті
•        Заохотьте учасників практикувати техніку регулярно

Додаткові ідеї:

• Можна створити візуальну підказку у вигляді малюнка світлофора з ключовими словами для кожного кольору.
• Запропонуйте учасникам придумати особисті «якорі» для кожного кольору (наприклад, глибокий вдих для червоного, рахунок до 5 для жовтого).

Поради для психолога:

• Наголосіть, що мета техніки - не придушити емоції, а навчитися реагувати на них більш усвідомлено.
• Заохочуйте учасників адаптувати техніку під свої потреби.
• Будьте готові навести додаткові приклади застосування техніки в різних ситуаціях.

Ця вправа допоможе учасникам освоїти простий, але ефективний інструмент для керування емоціями, який вони зможуть легко застосовувати у повсякденному житті.

3.      Релаксаційні техніки  (40 хвилин):

1)Вступ (3 хв):

•        Поясніть важливість релаксації для емоційного балансу
•        Коротко опишіть техніки, які будуть практикуватися

2)Дихальні вправи (12 хв):

3)а) Пояснення (2 хв):

•        Розкажіть про вплив дихання на емоційний стан
•        Поясніть основні принципи глибокого дихання

б) Техніка «4-7-8» (5 хв):

•        Вдих на 4 рахунки
•        Затримка дихання на 7 рахунків
•        Видих на 8 рахунків
•        Повторіть 4-5 разів

в) Техніка «Квадратне дихання» (5 хв):

•        Вдих на 4 рахунки
•        Затримка на 4 рахунки
•        Видих на 4 рахунки
•        Затримка на 4 рахунки
•        Повторіть 4-5 разів

4)Прогресивна м’язова релаксація (15 хв):

а) Пояснення техніки (2 хв):

•        Розкажіть про принцип «напруження-розслаблення»

б) Практика (13 хв):

•        Проведіть учасників через послідовне напруження та розслаблення груп м’язів: руки (кисті, передпліччя, плечі) ;обличчя; шия та плечі; груди та живіт; ноги (стопи, гомілки, стегна)
•        Для кожної групи м’язів: напружте на 5-7 секунд, потім розслабте на 10-15 секунд

5)Візуалізація з використанням карток «Чотири стихії» (10 хв):

а) Підготовка (1 хв):

•        Запропонуйте учасникам обрати картку стихії, яка їм найбільше подобається

б) Проведення візуалізації (9 хв):

•        Попросіть учасників зручно сісти або лягти
•        Проведіть коротку медитацію, використовуючи образи вибраних стихій: Вогонь: уявіть тепло вогнища, як воно зігріває і розслабляє тіло; Вода: уявіть, як ви пливете в спокійному морі або річці ; Земля: уявіть, як ви лежите на м’якій траві, відчуваючи підтримку землі; Повітря: уявіть, як ви літаєте в чистому небі, відчуваючи легкість

6)Завершення та рефлексія (3 хв):

•        Запитайте учасників про їхні враження
•        Заохотьте поділитися, яка техніка здалася найбільш ефективною

Поради для психолога:

• Говоріть спокійним, розміреним голосом
• Створіть комфортну атмосферу (приглушене світло, м’яка музика)
• Нагадайте учасникам, що вони можуть припинити вправу, якщо відчують дискомфорт
• Підкресліть важливість регулярної практики для досягнення кращих результатів

Ці релаксаційні техніки допоможуть учасникам навчитися швидко знімати напругу, керувати стресом та покращувати емоційний стан. Комбінація дихальних вправ, м’язової релаксації та візуалізації дає комплексний підхід до розслаблення тіла і розуму.

4.      Рольова гра «Керування складними емоціями» (30 хвилин)

 

1)Вступ та пояснення (5 хв):

•        Поясніть мету рольової гри: практика керування складними емоціями в реальних ситуаціях
•        Опишіть правила: повага, конфіденційність, право сказати «стоп»

2)Підготовка сценаріїв (5 хв):

•        Розділіть учасників на пари або малі групи
•        Кожна група отримує картку з описом емоційно складної ситуації, наприклад: а) Конфлікт з другом у школі. б) Сварка з близькою людиною. в) Публічний виступ перед критично налаштованою аудиторією. г) Отримання негативного відгуку на важливий проект.

3)Підготовка до рольової гри (5 хв):

•        Групи розподіляють ролі та обговорюють стратегії керування емоціями
•        Нагадайте про техніки, які вони вивчили раніше (наприклад, «Світлофор емоцій»)

4)Проведення рольових ігор (10 хв):

•        Кожна група по черзі представляє свою ситуацію
•        Учасники розігрують сценарій, намагаючись застосувати техніки керування емоціями
•        Інші групи спостерігають та роблять нотатки

5)Обговорення та зворотний зв’язок (5 хв):

•        Після кожної сцени проведіть коротке обговорення: як почувалися учасники в своїх ролях? Які техніки керування емоціями були застосовані? Що було ефективним, а що можна покращити?
•        Запропонуйте глядачам дати конструктивний зворотний зв’язок

6)Загальне підведення підсумків (5 хв):

•        Узагальніть основні стратегії, які були використані
•        Обговоріть, як ці навички можна застосовувати в реальному житті
•        Заохотьте учасників поділитися своїми інсайтами

Ця техніка проводиться по принципу «акваріум».

Додаткові ідеї:

• Можна використати елемент несподіванки, даючи учасникам додаткові інструкції прямо під час гри (наприклад, «Тепер ваш опонент став більш агресивним»)
• Запропонуйте учасникам створити «стоп-кадр» у найбільш напруженій точці сценарію і обговоріть можливі варіанти дій

Поради для психолога:

• Слідкуйте за емоційним станом учасників, будьте готові втрутитися, якщо ситуація стане занадто напруженою
• Заохочуйте креативність у вирішенні емоційно складних ситуацій
• Підкреслюйте, що мета - не «ідеальне» вирішення ситуації, а практика керування своїми емоціями
• Будьте готові надати підтримку, якщо рольова гра викличе сильні емоції у когось з учасників

Ця рольова гра допоможе учасникам практично застосувати вивчені техніки керування емоціями, розвинути емпатію та комунікативні навички, а також підготуватися до складних емоційних ситуацій у реальному житті.

5.      Завершення  та  рефлексія  (10 хвилин):

1)Підсумок основних моментів тренінгу (3 хв):

•        Коротко нагадайте про ключові теми, які були розглянуті: базові емоції та їх роль у нашому житті; техніки керування емоціями («Світлофор емоцій»); релаксаційні техніки; практичне застосування навичок у рольовій грі.

2)Індивідуальна рефлексія (2 хв):

•        Попросіть учасників подумати над такими питаннями: що було найбільш корисним для вас сьогодні? Яку нову навичку ви хочете застосувати в повсякденному житті? Яке відкриття про свої емоції ви зробили?

3)Групове обговорення (3 хв):

•        Запропонуйте учасникам поділитися своїми думками з групою
•        Заохочуйте короткі, конкретні відповіді, щоб почути якомога більше учасників

4)Заключне слово (2 хв):

•        Подякуйте всім за участь та відкритість
•        Нагадайте про важливість практики емоційного інтелекту в повсякденному житті
•        Заохотьте учасників продовжувати роботу над собою

5)Завершальний ритуал (опціонально, якщо є час):

•        Запропонуйте учасникам стати в коло
•        Попросіть кожного сказати одне слово, яке описує їхній стан після тренінгу

Додаткові ідеї:

• Можна використати метафоричні картки: попросити кожного учасника вибрати картку, яка відображає їхні враження від тренінгу, і коротко пояснити свій вибір.
• Запропонуйте учасникам написати собі «лист з майбутнього» з нагадуванням про головні інсайти тренінгу, який вони відкриють через місяць.

Поради для психолога:

• Слідкуйте за часом, щоб кожен мав можливість висловитися
• Створіть атмосферу підтримки та вдячності
• Будьте готові надати додаткові ресурси або рекомендації для тих, хто хоче продовжити роботу над емоційним інтелектом
• Залиште контакти для зворотного зв’язку, якщо в учасників виникнуть питання після тренінгу

Така рефлексія допоможе учасникам закріпити отримані знання та навички, а також мотивує їх застосовувати вивчене у реальному житті. Це також дає вам, як психологу, цінний зворотний зв’язок для покращення майбутніх тренінгів.

Заняття 6-7: Вирішення конфліктів

Обладнання: колода МАК «Чотири стихії»; набір карток з описом різних ситуацій

1.      Вправа «Конфлікт у картинках» з використанням карток «Чотири стихії»  (30 хвилин):

1)Підготовка (2 хв):

•        Розкладіть картки «Чотири стихії» (вогонь, вода, земля, повітря) на столі.
•        Переконайтесь, що карток достатньо для всіх учасників.

2)Вступ та інструкції (3 хв):

•        Поясніть мету вправи: дослідити природу конфліктів через метафори стихій.
•        Дайте інструкції: «Оберіть дві картки, які, на вашу думку, символізують конфлікт. Подумайте, як взаємодія цих стихій може представляти різні аспекти конфлікту».

3)Вибір карток (3 хв):

•        Дайте учасникам час обрати дві картки.
•        Нагадайте, що вибір має бути інтуїтивним.

4)Індивідуальна рефлексія (5 хв):

•        Попросіть учасників подумати над такими питаннями: як обрані стихії взаємодіють між собою? Які аспекти конфлікту символізує кожна з обраних стихій? Які емоції викликає у вас ця «взаємодія стихій»?

5)Групове обговорення (12 хв):

•        Запропонуйте учасникам по черзі представити свій вибір.
•        Можливі питання для обговорення: чому ви обрали саме ці стихії для представлення конфлікту? Які типи конфліктів можуть символізувати ці стихії? Як ці стихії можуть взаємодіяти конструктивно? Які стратегії вирішення конфліктів можна застосувати, враховуючи природу цих стихій?

6)Аналіз причин конфліктів (3 хв):

•        На основі обговорення, складіть список можливих причин конфліктів.
•        Обговоріть, як розуміння «природи стихій» конфлікту може допомогти у його вирішенні.

7)Підсумок та рефлексія (2 хв):

•        Узагальніть основні думки, висловлені під час обговорення.
•        Запитайте учасників, як ця вправа змінила їхнє розуміння природи конфліктів.

Додаткові ідеї:

• Можна запропонувати учасникам створити коротку історію про конфлікт, використовуючи обрані стихії як персонажів.
• Запропонуйте знайти «третю стихію», яка могла б гармонізувати конфлікт між двома обраними.

Поради для психолога:

• Заохочуйте креативність у інтерпретації взаємодії стихій.
• Підкресліть, що конфлікти не завжди негативні - вони можуть бути джерелом росту та змін.
• Звертайте увагу на емоційні реакції учасників під час обговорення - це може дати додатковий матеріал для аналізу.
• Будьте готові навести приклади, якщо учасникам складно розпочати обговорення.

Ця вправа допоможе учасникам побачити конфлікти з нової перспективи, краще зрозуміти їхню природу та динаміку, а також розвинути креативний підхід до вирішення конфліктних ситуацій.

2.      Міні-лекція про ефективну комунікацію  (20 хвилин):

1)Вступ (2 хв)

•        Визначення комунікації
•        Важливість ефективної комунікації в особистому та професійному житті

2)Основні компоненти ефективної комунікації (5 хв)

а) Активне слухання

б) Чітке вираження думок

в) Невербальна комунікація

г) Емпатія

д) Зворотний зв’язок

3)Бар’єри ефективної комунікації (3 хв)

•        Фізичні (шум, дистанція)
•        Емоційні (страх, гнів)
•        Лінгвістичні (жаргон, мовні відмінності)
•        Культурні відмінності

4)Техніки покращення комунікації (7 хв)

а) «Я-повідомлення»

б) Відкриті запитання

 в) Рефлективне слухання

г) Техніка «Сендвіч» для надання зворотного зв’язку

5)Комунікація в конфліктних ситуаціях (2 хв)

•        Важливість збереження спокою
•        Фокус на вирішенні проблеми, а не на звинуваченнях

 6)Висновок та практичні поради (1 хв)

•        Підсумок ключових моментів
•        Заохочення до практики в повсякденному житті

Додаткові елементи (якщо час дозволяє):

• Короткі приклади для ілюстрації кожного пункту
• Інтерактивні моменти: короткі питання до аудиторії

Поради для проведення міні-лекції:

1)Використовуйте візуальні  (слайди, фліпчарт) для ключових пунктів.

2)Заохочуйте короткі запитання від учасників.

3)Наводьте  приклади з життя.

4)Пов’язуйте матеріал з попередніми вправами та дискусіями тренінгу.

5)Говоріть чітко та з ентузіазмом, підтримуючи зоровий контакт з аудиторією.

Ця міні-лекція надасть учасникам базове розуміння принципів ефективної комунікації та практичні інструменти для її покращення. Вона також створить теоретичну основу для подальших практичних вправ з комунікації.

3.      Вправа «Я-повідомлення» з використанням карток «Чотири стихії» (40 хвилин):

1)Вступ та пояснення (5 хв):

•        Нагадайте про концепцію «Я-повідомлень» з міні-лекції
•        Поясніть структуру «Я-повідомлення»:
•        а) Опис ситуації (без звинувачень)
•        б) Вираження почуттів
•        в) Пояснення впливу ситуації
•        г) Запит або пропозиція вирішення

2)Демонстрація (3 хв):

•        Наведіть приклад «Я-повідомлення» на основі типової ситуації

3)Підготовка (2 хв):

•        Розділіть учасників на пари
•        Роздайте кожній парі набір карток з описом різних ситуацій

4)Практика формулювання «Я-повідомлень» (20 хв):

•        Кожна пара вибирає картку і працює над формулюванням «Я-повідомлення»
•        Учасники по черзі формулюють «Я-повідомлення» на основі ситуації з картки
•        Партнер дає зворотний зв’язок та пропонує покращення
•        Пари міняються ролями і вибирають нову картку
•        Повторіть процес 3-4 рази

5)Групове обговорення (7 хв):

•        Запропонуйте кільком парам поділитися своїми найкращими прикладами
•        Обговоріть складнощі, з якими зіткнулися учасники
•        Розберіть типові помилки та шляхи їх уникнення

6)Рефлексія та підсумки (3 хв):

•        Запитайте учасників про їхні враження від вправи
•        Обговоріть, як «Я-повідомлення» можуть бути корисними в повсякденному житті

Приклади ситуацій для карток:

1. Друг постійно запізнюється на важливі зустрічі
2. Друг забув про вашу домовленість і не прийшов
3. Однокласник часто перериває вас під час розмови
4. Сусід гучно слухає музику пізно ввечері
5. Член команди не виконав свою частину проекту вчасно
6. Брат (сестра) не прибирає у своїй кімнаті
7. Вчитель дає вам додаткову роботу в останню хвилину

Поради для психолога:

• Підготуйте достатню кількість різноманітних карток з ситуаціями
• Ходіть між парами, надаючи підтримку та додаткові пояснення за потреби
• Заохочуйте учасників бути конкретними у своїх формулюваннях
• Нагадуйте про важливість тону голосу та невербальної комунікації при висловленні «Я-повідомлень».

Додаткові ідеї:

• Запропонуйте учасникам створити свої власні картки з ситуаціями з їхнього життя
• Проведіть коротку рольову гру, де один учасник висловлює «Я-повідомлення», а інший -реагує на нього.

Ця вправа допоможе учасникам практично засвоїти техніку «Я-повідомлень», яка є важливим інструментом ефективної комунікації, особливо в складних або конфліктних ситуаціях.

4.      Рольова гра «Вирішення конфлікту» з використанням метафоричних карток  (30 хвилин):

1)Підготовка (3 хв):

•        Розкладіть метафоричні картки на столі.
•        Поділіть учасників на групи по 3-4 особи.

2)Вступ та інструкції (4 хв):

•        Поясніть мету вправи: практика вирішення конфліктів з використанням вивчених технік комунікації.
•        Інструкції: «Кожна група вибере 3 метафоричні картки. На основі цих карток створіть сценарій конфлікту та розіграйте його вирішення».

3)Створення сценаріїв (8 хв):

•        Кожна група вибирає 3 картки.
•        На основі образів на картках група створює сценарій конфлікту.
•        Учасники розподіляють ролі та планують, як використовувати техніки ефективної комунікації.

4)Рольові ігри (10 хв):

•        Кожна група по черзі представляє свій сценарій (2-3 хвилини на групу).
•        Учасники розігрують конфлікт та його вирішення, застосовуючи вивчені техніки («Я-повідомлення», активне слухання тощо).

5)Обговорення та зворотний зв’язок (5 хв):

•        Після кожної сцени проведіть коротке обговорення: які техніки комунікації були використані? Наскільки ефективним було вирішення конфлікту? Що можна було б зробити інакше?

Додаткові ідеї:

• Запропонуйте «глядачам» давати конструктивні поради після кожної сцени.
• Введіть «картку-джокер», яку можна використати для несподіваного повороту в сценарії.

Поради для психолога:

• Заохочуйте креативність у створенні сценаріїв на основі метафоричних карток.
• Нагадуйте учасникам про важливість використання вивчених технік комунікації.
• Звертайте увагу на невербальну комунікацію під час рольових ігор.
• Будьте готові втрутитися, якщо сценарій стає занадто напруженим або відхиляється від мети вправи.

Ця рольова гра допоможе учасникам:

• Практично застосувати вивчені техніки комунікації в контексті вирішення конфліктів.
• Розвинути креативність у підході до складних ситуацій.
• Покращити навички емпатії та активного слухання.
• Отримати зворотний зв’язок та нові ідеї від інших учасників.

Використання метафоричних карток додає елемент творчості та непередбачуваності, що робить вправу більш захопливою та наближеною до реальних життєвих ситуацій, де конфлікти часто виникають несподівано та мають символічний підтекст.

5.      Завершення заняття та надання домашнього завдання (10 хвилин):

1)Підсумок заняття (3 хв):

•        Коротко нагадайте основні теми, які ви обговорювали: ефективна комунікація»; «Я-повідомлення»; вирішення конфліктів
•        Підкресліть ключові висновки з кожної теми

2)Рефлексія учасників (3 хв):

•        Запропонуйте учасникам поділитися: що було найбільш цікавим або корисним для них? Яку техніку комунікації вони планують застосувати найближчим часом?

3)Представлення домашнього завдання (3 хв)

Поясніть завдання: «Щоденник комунікації»

•        Протягом наступного тижня записувати принаймні одну комунікативну ситуацію щодня
•        Для кожної ситуації вказати: короткий опис ситуації; які техніки ефективної комунікації були застосовані; результат комунікації. Рефлексія: що пройшло добре, що можна покращити.
•        В кінці тижня проаналізувати: які техніки виявилися найбільш ефективними? Які ситуації були найскладнішими? Як змінилася ваша комунікація за цей тиждень?

4)Відповіді на запитання (1 хв):

•        Дайте можливість учасникам уточнити деталі домашнього завдання

Поради:

• Запишіть інструкції до домашнього завдання на дошці
• Наголосіть, що мета завдання - усвідомлена практика та рефлексія, а не ідеальна комунікація
• Запропонуйте учасникам обрати зручний для них спосіб ведення щоденника (паперовий, електронний, аудіозаписи тощо)
• Заохотьте учасників бути чесними у своїх записах та рефлексіях

Додаткові ідеї:

• Запропонуйте учасникам створити «комунікативну ціль» на наступний тиждень (наприклад, «Я буду практикувати активне слухання щодня»)
• Нагадайте про можливість використання метафоричних карток для аналізу складних комунікативних ситуацій

5.      Завершальне слово (30 секунд):
   •        Подякуйте учасникам за активність та відкритість
   •        Висловіть впевненість у їхній здатності покращити свої комунікативні навички
   •        Побажайте успіхів у практиці

Таке завершення допоможе закріпити отримані знання та навички, а домашнє завдання сприятиме перенесенню вивченого матеріалу в реальне життя учасників. Це також дасть їм можливість самостійно відстежити свій прогрес у розвитку комунікативних навичок.

Заняття 8-9: Підвищення самооцінки

Обладнання: картки МАК «Чотири стихії»; папір формату А4, ручки.

1. Вправа «Мої сильні сторони»  ( 30 хвилин):

1)Підготовка (2 хв):

•        Розкладіть картки «Чотири стихії» (вогонь, вода, земля, повітря) на столі.
•        Переконайтесь, що карток достатньо для всіх учасників.

2)Вступ та інструкції (3 хв):

•        Поясніть мету вправи: дослідити та усвідомити свої сильні сторони через метафори стихій.
•        Дайте інструкції: «Оберіть 2-3 картки, які, на вашу думку, найкраще відображають ваші сильні якості. Подумайте, як характеристики цих стихій проявляються у вашій особистості».

3)Вибір карток (3 хв):

•        Дайте учасникам час обрати свої картки.
•        Нагадайте, що вибір має бути інтуїтивним.

4)Індивідуальна рефлексія (7 хв):

•        Попросіть учасників подумати над такими питаннями: які якості кожної обраної стихії ви бачите в собі? Як ці якості проявляються у вашому житті? В яких ситуаціях ці сильні сторони найбільш корисні?

5)Робота в парах (8 хв):

•        Об’єднайте учасників у пари.
•        Кожен учасник представляє партнеру свої обрані картки та пояснює свій вибір.
•        Партнер може додати свої спостереження щодо сильних сторін співрозмовника.

6)Групове обговорення (5 хв):

•        Запропонуйте кільком учасникам (за бажанням) поділитися своїми відкриттями з групою.
•        Можливі питання для обговорення: що нового ви дізналися про себе завдяки цій вправі? Як ви можете більше використовувати свої сильні сторони в повсякденному житті?

7)Підсумок та рефлексія (2 хв):

•        Узагальніть основні думки, висловлені під час обговорення.
•        Наголосіть на важливості усвідомлення та розвитку своїх сильних сторін.

Додаткові ідеї:

• Запропонуйте учасникам подумати про «приховану стихію» - сильну сторону, яку вони рідко використовують, але хотіли б розвинути.
• Створіть «галерею сильних сторін», де кожен учасник може представити свої картки та короткий опис своїх якостей.

Поради для психолога:

• Заохочуйте учасників бути конкретними у описі своїх сильних сторін.
• Нагадуйте, що кожна стихія має свої унікальні якості, і всі вони цінні.
• Будьте готові допомогти учасникам, яким складно визначити свої сильні сторони.
• Створіть атмосферу підтримки та позитивного зворотного зв’язку.

Ця вправа допоможе учасникам:

• Краще усвідомити свої сильні сторони
• Розвинути позитивне самосприйняття
• Навчитися бачити цінність різних особистісних якостей
• Покращити навички самопрезентації

Використання метафоричних карток «Чотири стихії» додає глибини та творчості до процесу самопізнання, дозволяючи учасникам побачити свої якості з нової перспективи.

2.      Групова активність «Компліменти»  (20 хвилин):

1)Підготовка (2 хв):

•        Розсадіть учасників у коло.
•        Підготуйте невеликі аркуші паперу та ручки для кожного учасника.

2)Вступ та інструкції (3 хв):

•        Поясніть мету активності: практика надання позитивного зворотного зв’язку та підвищення самооцінки учасників.
•        Дайте інструкції: «Кожен учасник напише своє ім’я на аркуші паперу. Ми будемо передавати ці аркуші по колу, і кожен напише щось позитивне про власника імені».

3)Написання компліментів (10 хв):

•        Учасники пишуть свої імена на аркушах і передають їх вліво.
•        Кожен учасник пише комплімент або позитивне спостереження про людину, чий аркуш у нього в руках.
•        Аркуші продовжують передаватися, доки не повернуться до власників.

4)Читання та рефлексія (3 хв):

•        Учасники читають отримані компліменти.
•        Запропонуйте бажаючим поділитися своїми враженнями.

5)Групове обговорення (2 хв):

•        Запитайте учасників: як ви почувалися, отримуючи компліменти? Що було складніше: давати чи отримувати компліменти? Чи дізналися ви щось нове про себе?

Поради для психолога:

• Наголосіть на важливості щирості та конкретності в компліментах.
• Заохочуйте учасників фокусуватися на особистісних якостях та досягненнях, а не на зовнішності.
• Слідкуйте за тим, щоб усі учасники отримали приблизно однакову кількість компліментів.
• Будьте готові допомогти, якщо комусь складно придумати комплімент.

Додаткові ідеї:

• Можна запропонувати учасникам обвести або підкреслити комплімент, який їх найбільше вразив чи здивував.
• Запропонуйте учасникам зберегти ці аркуші як нагадування про свої позитивні якості.

Ця активність допоможе:

• Покращити атмосферу в групі
• Підвищити самооцінку учасників
• Розвинути навички надання позитивного зворотного зв’язку
• Завершити тренінг на позитивній ноті

Важливо створити атмосферу безпеки та підтримки, де учасники почуватимуться комфортно, даючи та отримуючи компліменти. Ця вправа особливо корисна для завершення тренінгу, оскільки вона залишає учасників з позитивними емоціями та відчуттям взаємної підтримки.

 

3.      Вправа «Моє майбутнє я» (40 хвилин)

Мета: Візуалізація себе в майбутньому.

Ця вправа спрямована на те, щоб ви уявили себе в майбутньому, використовуючи символіку чотирьох стихій.

Щоб провести цю вправу, ви могли б:

А)Вибрати карту для кожної стихії.

Б)Для кожної карти подумати, як ця стихія може представляти аспект вашого майбутнього Я.

В)Візуалізувати ці аспекти, створюючи цілісний образ вашого майбутнього Я.

- Вогонь:

• Символізує енергію, пристрасть, амбіції, творчість.

Подумайте про ваші майбутні цілі, кар’єру, проекти.

• Запитайте себе: «Що буде запалювати мій внутрішній вогонь у майбутньому?»

-Вода:

• Представляє емоції, інтуїцію, стосунки, адаптивність.
• Розгляньте ваші майбутні емоційні стани, відносини з людьми.
• Запитайте: «Як будуть розвиватися мої емоційні зв’язки? Яким буде мій емоційний стан?»

-Повітря:

• Символізує інтелект, комунікацію, нові ідеї, свободу.
• Подумайте про ваш майбутній розумовий розвиток, нові знання, спілкування.
• Запитайте: «Як розвиватиметься мій розум? Які нові ідеї я генеруватиму?»

-Земля:

• Представляє стабільність, матеріальний світ, практичність, здоров’я.
• Розгляньте ваше майбутнє фізичне оточення, фінансовий стан, здоров’я.
• Запитайте: «Яким буде моє матеріальне становище? Як я дбатиму про своє здоров’я?»

Для проведення вправи:

1)Оберіть карту для кожної стихії.

2)Розгляньте кожну карту і подумайте, як вона відображає аспект вашого майбутнього.

3)Запишіть свої думки та візуалізації для кожної стихії.

4)Об’єднайте ці елементи в цілісний образ вашого майбутнього «Я».

5)Спробуйте уявити себе через 5, 10 або навіть 20 років, інтегруючи всі чотири аспекти.

Ця вправа допоможе вам створити багатогранний образ вашого майбутнього, враховуючи різні аспекти життя.

 

4.      Техніка «Позитивні афірмації» (20 хвилин)- це потужний інструмент для самовдосконалення та позитивного мислення.

Мета: Створення особистих афірмацій на основі вибраних карток

1)Виберіть картки:

• картки «Чотири стихії», що й у попередній вправі.
• Якщо ні, виберіть картки, які резонують з вами на даний момент.

2)Проаналізуйте кожну картку:

• Подивіться на зображення та символи на картці.
• Подумайте, які позитивні якості або стани вони представляють для вас.

3)Створіть афірмації:

• Для кожної картки створіть 1-2 позитивні твердження про себе.
• Використовуйте теперішній час, позитивні формулювання та особисті займенники.

4)Запишіть афірмації:

• Запишіть створені афірмації, щоб ви могли їх бачити та повторювати.

5)Практикуйте:

• Прочитайте кожну афірмацію вголос.
• Спробуйте відчути емоційний зв’язок з кожним твердженням.

Приклади афірмацій на основі стихій:

• Вогонь: «Я повний енергії та ентузіазму для досягнення своїх цілей».
• Вода: «Я легко адаптуюся до змін і плавно течу через життя».
• Повітря: «Мій розум відкритий для нових ідей та можливостей».
• Земля: «Я міцно стою на ногах і відчуваю стабільність у своєму житті».

Пам’ятайте, афірмації повинні бути особистими та значущими для вас. Вони мають відображати ваші цінності, цілі та бажані стани.

Поради щодо створення ефективних афірмацій:

1)Використовуйте теперішній час:

• Формулюйте афірмації так, ніби бажане вже відбувається.
• Замість «Я буду успішним» використовуйте «Я -успішний».

2)Будьте позитивними:

• Уникайте заперечень. Замість «Я не боюся» скажіть «Я- сміливий».

3)Будьте конкретними:

• Чим конкретніша афірмація, тим краще. «Я впевнено виступаю на публіці» краще, ніж «Я хороший оратор».

4)Використовуйте емоційно заряджені слова:

• Додайте емоційності: «Я з радістю досягаю своїх цілей».

5)Зробіть їх короткими:

• Легкі для запам’ятовування афірмації працюють краще.

6)Персоналізуйте:

• Використовуйте своє ім’я: «Я, [ваше ім’я], сповнений енергії та ентузіазму».

7)Додайте дію:

• Включіть дієслова: «Я активно створюю своє щасливе майбутнє».

8)Будьте реалістичними:

• Афірмації повинні бути амбітними, але досяжними.

9)Використовуйте метафори:

• «Я - маяк позитивної енергії для оточуючих».

10)Фокусуйтеся на процесі:

• «Я постійно розвиваюся і вчуся» замість «Я -найкращий».

11)Включіть вдячність:

• «Я вдячний за всі можливості, які відкриваються переді мною».

12)Створіть візуальний образ:

• Додайте описові деталі: «Я впевнено крокую до своїх цілей, відчуваючи силу в кожному кроці».

Пам'ятайте, ефективність афірмацій зростає з регулярною практикою. Повторюйте їх щодня, особливо вранці та ввечері, коли ваш розум найбільш сприйнятливий. З часом ви можете змінювати та адаптувати свої афірмації відповідно до нових цілей та життєвих обставин.

 

5.      Завершення та рефлексія (10 хвилин)

1)Підведення підсумків (3-4 хвилини):

• Згадайте основні моменти попередніх вправ.
• Коротко запишіть ключові ідеї та інсайти, які ви отримали.

2)Самоаналіз (3-4 хвилини):

• Задайте собі питання: що нового я дізнався/дізналася про себе? Які емоції я відчував/відчувала під час вправ? Які аспекти були найбільш корисними для мене?

3)Планування подальших дій (2-3 хвилини):

• Подумайте, як ви можете застосувати отримані знання у повсякденному житті.
• Визначте конкретні кроки, які ви зробите в найближчому майбутньому.

4)Момент вдячності (1 хвилина):

• Подякуйте собі за час та зусилля, присвячені саморозвитку.
• Можете також висловити вдячність за можливість проведення цієї практики.

5)Завершальний ритуал (за бажанням, якщо залишився час):

• Зробіть кілька глибоких вдихів та видихів.
• Уявіть, як ви берете з собою всі позитивні відкриття та енергію цієї сесії.

Пам’ятайте, що рефлексія - це індивідуальний процес, і ви можете адаптувати ці кроки відповідно до ваших потреб та відчуттів. Головне - дати собі час осмислити досвід та інтегрувати його у своє життя.

 

Заняття 10: Підсумкова зустріч

Обладнання: колода МАК «Чотири стихії»; папір формату А4, ручки; великий аркуш паперу (формат А1, ватман) або картону для колажу, клей, ножиці, кольорові маркери, журнали для вирізок.

1. Вправа «Мій шлях» (30 хвилин):

1)Підготовка (5 хвилин):

• Розкладіть картки «Чотири стихії» перед собою.
• Поясніть значення кожної стихії (вогонь, вода, повітря, земля) у контексті особистого розвитку.

2)Вибір карток (10 хвилин):

• Виберіть 3-4 картки, які, на вашу думку, найкраще символізують ваш прогрес.
• Розташуйте їх у послідовності, що відображає ваш шлях розвитку.

3)Аналіз вибору (10 хвилин):

• Для кожної вибраної картки запишіть: чому ви обрали саме цю стихію? Який аспект вашого прогресу вона символізує? Які конкретні досягнення або зміни вона представляє?

4)Рефлексія (5 хвилин):

• Подивіться на послідовність карток і подумайте: яку історію вашого розвитку вони розповідають? Які патерни ви помічаєте?  Які стихії переважають? Чого, можливо, не вистачає?

Приклад інтерпретації стихій у контексті прогресу:

• Вогонь: енергія, трансформація, подолання перешкод
• Вода: емоційний ріст, адаптивність, інтуїтивні рішення
• Повітря: інтелектуальний розвиток, нові ідеї, розширення світогляду
• Земля: практичні досягнення, стабільність, матеріальний прогрес

Ця вправа допоможе вам візуалізувати та краще зрозуміти ваш особистий шлях розвитку, використовуючи символіку природних стихій.

 

2. Групове обговорення набутих навичок (30 хвилин)

Групове обговорення є важливою частиною навчального процесу.

1)Вступ (3-5 хвилин):

• Поясніть мету обговорення: поділитися досвідом та закріпити набуті навички.
• Нагадайте про правила групового обговорення (повага, активне слухання, конфіденційність).

2)Індивідуальна рефлексія (5 хвилин):

• Дайте учасникам кілька хвилин, щоб записати 2-3 ключові навички, які вони набули.

3)Обмін у парах (5 хвилин):

• Розділіть групу на пари для короткого обміну думками.
• Кожен учасник ділиться своїми ключовими навичками з партнером.

4)Загальне обговорення (10-12 хвилин):

• Запросіть добровольців поділитися з усією групою.
• Запитання для обговорення: які навички були найбільш корисними? Як ви плануєте застосовувати ці навички у повсякденному житті?  Які виклики ви очікуєте при застосуванні цих навичок?

5)Групова взаємодія (5 хвилин):

• Проведіть коротку вправу, де учасники можуть продемонструвати одну з набутих навичок.

6)Підсумки та закриття (3-5 хвилин):

• Узагальніть ключові моменти обговорення.
• Заохотьте учасників до подальшої практики та розвитку навичок.

Поради для психолога:

• Заохочуйте активну участь всіх членів групи.
• Створіть безпечну атмосферу для обміну думками.
• Будьте готові до різноманітних відповідей та реакцій.
• За необхідності, направляйте дискусію, щоб вона залишалася в рамках теми.

Пам’ятайте, що гнучкість важлива. Будьте готові адаптувати структуру обговорення в залежності від динаміки групи та глибини дискусії.

Техніки фасилітації:

 a) «Круглий стіл»:

• Кожен учасник по черзі висловлюється з певного питання.
• Забезпечує рівну участь всіх членів групи.

б) «Мозковий штурм»:

• Швидкий збір ідей без критики.
• Корисний для генерації нових підходів до застосування навичок.

в) «Світове кафе»:

• Розділіть групу на малі підгрупи, які обговорюють різні аспекти теми.
• Учасники періодично міняються групами, збагачуючи дискусію.

г) «Акваріум»:

• Невелика група обговорює тему в центрі, інші спостерігають.
• Потім спостерігачі дають зворотний зв’язок і міняються місцями.

Поради щодо ефективного групового обговорення:

           a) Встановіть чіткі правила:

• Поважати думку кожного.
• Говорити по черзі.
• Критикувати ідеї, а не людей.

б) Використовуйте активне слухання:

• Перефразовуйте сказане учасниками для уточнення.
• Задавайте відкриті запитання для глибшого розуміння.

в) Керуйте часом:

• Встановіть часові рамки для кожної частини обговорення.
• Використовуйте таймер, щоб всі бачили залишок часу.

г) Заохочуйте різноманітність думок:

• Запрошуйте висловитися тих, хто ще не говорив.
• Цінуйте різні погляди та досвід.

д) Візуалізуйте ідеї:

• Використовуйте фліпчарт або дошку для запису ключових думок.
• Створюйте метафоричні карти для структурування дискусії.

е) Керуйте конфліктами:

• Розпізнавайте ознаки напруги і вчасно втручайтеся.
• Перенаправляйте енергію на конструктивне обговорення.

є) Підводьте проміжні підсумки:

• Періодично узагальнюйте сказане.
• Це допомагає структурувати дискусію і перевірити розуміння.

ж) Завершіть на позитивній ноті:

• Підсумуйте ключові моменти та досягнення обговорення.
• Подякуйте всім за участь та внесок.

Пам’ятайте, що роль фасилітатора - направляти процес, а не домінувати в ньому. Ваша мета - створити умови, де учасники можуть вільно ділитися думками та вчитися один від одного.

 

3.Вправа «Лист собі»  (20 хвилин)- це потужний інструмент для саморефлексії та встановлення цілей.

 Мета: написати лист собі в майбутнє.

• Запропонуйте учасникам обрати часовий проміжок (наприклад, через рік, 5 років).
• Забезпечте папір та ручки.

1)Інструкції (2 хвилини):

• Попросіть учасників уявити себе в обраному майбутньому.
• Запропонуйте писати від першої особи, ніби вони вже досягли своїх цілей.

2)Написання листа (12-13 хвилин): Запропонуйте включити в лист:

• Досягнення та успіхи
• Зміни в особистому та професійному житті
• Набуті навички та досвід
• Подолані труднощі
• Почуття та емоції щодо пройденого шляху
• Поради та підтримку від майбутнього себе

3)Завершення та рефлексія (3-4 хвилини):

• Попросіть учасників перечитати свої листи.
• Запропонуйте додати фінальні думки чи побажання.

Поради для проведення вправи:

1)Створіть атмосферу:

• Увімкніть спокійну фонову музику.
• Забезпечте комфортне, тихе середовище.

2)Заохочуйте відвертість:

• Наголосіть, що листи є приватними і не будуть зачитуватися вголос.

3)Надайте підказки:

• Якщо хтось відчуває труднощі, запропонуйте стартові фрази: «Я пишаюся тим, що я...»; «Найважливіше, чого я навчився/лась...»; «Я ніколи не думав/ла, що зможу...»

4)Пропозиція зберігання:

• Запропонуйте учасникам зберегти листи і відкрити їх у майбутньому.

5)Необов’язкове обговорення:

• Якщо є час і бажання, можна коротко обговорити враження від вправи.

Ця вправа допомагає учасникам візуалізувати своє бажане майбутнє, встановити цілі та зміцнити мотивацію для їх досягнення.

 

4.Створення колективного колажу (30 хвилин)

Заключна групова активність у вигляді створення колективного колажу - це творчий та об’єднуючий спосіб завершити сесію.

1)Підготовка (5 хвилин):

• Розкладіть всі картки «Чотири стихії» на великому столі .
• Підготуйте великий аркуш паперу або картону для колажу.
• Забезпечте клей, ножиці, кольорові маркери, журнали для вирізок.

2)Пояснення завдання (3 хвилини):

• Поясніть, що група створить колективний колаж, який відображатиме їхній спільний досвід та майбутні прагнення.
• Наголосіть на важливості співпраці та поваги до ідей кожного.

3)Вибір карток та ідей (5 хвилин):

• Запропонуйте кожному учаснику вибрати 1-2 картки, які резонують з їхнім досвідом або цілями.
• Попросіть коротко поділитися, чому вони обрали ці картки.

4)Створення колажу (12 хвилин):

• Дозвольте групі спонтанно розміщувати картки на аркуші.
• Заохочуйте додавати малюнки, слова, вирізки з журналів.
• Нагадуйте про важливість взаємодії та обговорення ідей.

5)Фінальні штрихи (3 хвилини):

• Дайте час для останніх доповнень та коригувань.

6)Презентація та обговорення (7 хвилин):

• Запросіть групу стати навколо колажу.
• Попросіть добровольців поділитися враженнями про результат.
• Задайте питання: «Що цей колаж говорить про наш колективний досвід та майбутнє?»

 

Поради для психолога:

1)Заохочуйте креативність:

• Нагадуйте, що немає «правильного» способу створення колажу.

2)Сприяйте включеності:

• Переконайтесь, що кожен має можливість зробити свій внесок.

3)Спостерігайте за груповою динамікою:

• Допомагайте вирішувати будь-які конфлікти чи непорозуміння.

4)Фокусуйте на позитиві:

• Заохочуйте відображення досягнень та оптимістичних очікувань.

5)Створіть атмосферу:

• Увімкніть енергійну, але не надто гучну музику.

6)Документуйте процес:

• Якщо можливо, зробіть фото готового колажу для учасників.

   Ця активність допоможе візуалізувати колективний досвід групи, зміцнити зв’язки між учасниками та створити позитивний настрій на завершення сесії.

Завершення програми та фінальна рефлексія - це важливий етап, який допомагає учасникам осмислити весь досвід та підготуватися до застосування отриманих знань у реальному житті.

 

5.Завершення програми та фінальна рефлексія (20 хвилин)

1)Коротке підведення підсумків (3-4 хвилини):

• Нагадайте про основні теми та вправи, які були пройдені.
• Підкресліть ключові моменти навчання.

2)Індивідуальна рефлексія (5 хвилин):

• Попросіть учасників записати відповіді на запитання: які три найважливіші речі ви дізналися про себе? Яку нову навичку ви вважаєте найбільш корисною? Яку конкретну дію ви плануєте зробити протягом наступного тижня?

3)Обмін у парах (4 хвилини):

• Розділіть групу на пари.
• Попросіть поділитися своїми відповідями з партнером.

4)Групове обговорення (5 хвилин):

• Запросіть кількох добровольців поділитися своїми думками з усією групою.
• Задайте питання: «Як ви плануєте підтримувати свій розвиток після завершення програми?»

5)Ритуал завершення (3 хвилини):

• Запропонуйте учасникам стати в коло.
• Попросіть кожного по черзі сказати одне слово, яке описує їхній стан або враження від програми.

6)Заключне слово (1-2 хвилини):

• Подякуйте всім за участь та внесок.
• Нагадайте про важливість продовження практики та взаємної підтримки.

 

Додаткові поради:

1)Створіть позитивну атмосферу:

• Використовуйте теплі, підбадьорливі слова.
• Підкресліть прогрес та досягнення групи.

2)Заохочуйте подальші дії:

• Надайте інформацію про додаткові ресурси або можливості для подальшого розвитку.

3)Зберіть зворотний зв’язок:

• Якщо є час, роздайте короткі анкети для оцінки програми.

4)Запропонуйте підтримку:

• Надайте контактну інформацію для подальших питань чи консультацій.

5)Візуалізуйте досягнення:

• Якщо можливо, покажіть фотографії або відео моменти з програми.

6)Створіть символічний момент:

• Наприклад, кожен учасник може взяти на пам’ять маленький символічний предмет.

Цей заключний етап допоможе учасникам інтегрувати отриманий досвід, посилити мотивацію для подальшого розвитку та завершити програму на позитивній, надихаючій ноті.

 

Методичні рекомендації для проведення програми:

Вимоги до фахівця, який проводить програму:

1. Освіта та кваліфікація:

А)Вища психологічна або педагогічна освіта

                Б)Спеціалізація в галузі дитячої психології або психотерапії

                В)Досвід роботи з дітьми та підлітками не менше 2 років

2. Навички:

               А)Глибоке розуміння дитячої психології та особливостей розвитку

Б)Досвід проведення групових занять

               В)Вміння працювати з метафоричними картками, наявність сертифікату     щодо роботи з МАК.

                Г)Навички кризового втручання

3. Особистісні якості:

А)Емпатія та чуйність

Б)Терпіння та гнучкість

В)Креативність

Г)Стресостійкість

 

4. Додаткові вимоги:

А)Постійне професійне вдосконалення

Б)Участь у супервізіях

В)Дотримання етичних норм психологічної практики

 

  У разі відсутності у психолога авторської колоди метафоричних карт «Чотири стихії» Тетяни Мовчан, можна використовувати будь-яку іншу колоду(и) карток, які є в наявності у спеціаліста.

Створення сприятливої атмосфери:

1.      Фізичне середовище:
   •        Комфортне, добре освітлене приміщення
   •        Зручні місця для сидіння, можливість сісти в коло
   •        Наявність необхідних матеріалів (фліпчарт, маркери, метафоричні картки)
2.      Психологічна безпека:
   •        Встановлення чітких правил групи на першому занятті
   •        Забезпечення конфіденційності
   •        Створення атмосфери прийняття та підтримки
3.      Комунікація:
   •        Використання зрозумілої для дітей мови
   •        Активне слухання
   •        Заохочення відкритого вираження думок та почуттів
4.      Структура занять:
   •        Чітка структура кожного заняття
   •        Баланс між активними вправами та обговореннями
   •        Гнучкість у відповідності до потреб групи

Робота в групі та індивідуально:

1. Групова робота:
   • Заохочення взаємодії між учасниками
   • Використання групових обговорень та вправ
   • Створення можливостей для взаємної підтримки
2. Індивідуальний підхід:
   • Врахування індивідуальних особливостей кожного учасника
   • Надання можливості для індивідуального вираження
   • За необхідності, короткі індивідуальні консультації після занять
3. Баланс групового та індивідуального:
   • Чергування групових та індивідуальних вправ
   • Можливість вибору рівня участі у групових активностях
   • Індивідуальні завдання в рамках групових вправ
4. Робота з особливими ситуаціями:
   • Готовність до індивідуальної роботи з учасником, який переживає сильні емоції
   • Вміння балансувати потреби окремих учасників та групи в цілому
5. Зворотній зв’язок:
   • Регулярне надання як групового, так й індивідуального зворотного зв’язку
   • Заохочення самооцінки та взаємної оцінки учасників

   Ці рекомендації допоможуть створити ефективне та безпечне середовище для проведення програми, враховуючи як групову динаміку, так і індивідуальні потреби учасників.

Оцінка ефективності програми:

Критерії оцінки результатів:

1. Зниження рівня тривожності та страхів:

1)Використання стандартизованих тестів (наприклад, Шкала тривожності Спілбергера)

                2)Самооцінка учасників щодо інтенсивності страхів

2. Покращення навичок емоційної регуляції:

                1)Оцінка здатності розпізнавати та називати емоції

2)Спостереження за використанням технік саморегуляції

3. Зменшення проявів агресивної поведінки:

               1)Оцінка частоти та інтенсивності агресивних реакцій

               2)Зворотній зв’язок від батьків та вчителів

4. Підвищення самооцінки:

                1)Використання шкали самооцінки (наприклад, шкала Розенберга)

2)Якісна оцінка зміни самосприйняття

5. Покращення міжособистісних відносин:

               1)Оцінка навичок вирішення конфліктів

                2)Зворотній зв’язок від однолітків

6. Загальне психологічне благополуччя:

                1)Використання шкал психологічного благополуччя

                2)Самооцінка загального емоційного стану

Методи збору зворотного зв’язку:

1. Опитування:

1)Попереднє та підсумкове анкетування учасників

     2)Анкети для батьків та вчителів до та після програми

3)Щотижневі короткі опитування учасників

2. Спостереження:

1)Структуроване спостереження за поведінкою під час занять

2)Оцінка невербальних реакцій та взаємодій в групі

3. Індивідуальні інтерв’ю:

1)Короткі інтерв’ю з учасниками на початку та в кінці програми

2)Інтерв’ю з батьками для оцінки змін у поведінці вдома

4. Групові обговорення:

1)Регулярні групові рефлексії в кінці кожного заняття

2)Підсумкове групове обговорення результатів програми

5. Творчі методи:

1)Аналіз малюнків або колажів, створених учасниками

2)Оцінка метафор, використаних для опису свого стану

6. Об’єктивні показники:

1)Аналіз відвідуваності занять

2)Оцінка активності участі в групових вправах

Аналіз та інтерпретація результатів:

1.      Кількісний аналіз:
   •        Порівняння результатів попередніх та підсумкових тестів
   •        Статистичний аналіз змін у ключових показниках
2.      Якісний аналіз:
   •        Тематичний аналіз відповідей на відкриті запитання
   •        Аналіз змін у вербальних описах емоційних станів
3.      Триангуляція даних:
   •        Порівняння даних, отриманих різними методами
   •        Врахування оцінок від різних джерел (учасники, батьки, вчителі)
4.      Індивідуальний прогрес:
   •        Аналіз індивідуальних траєкторій змін кожного учасника
   •        Виявлення факторів, що впливають на ефективність програми
5.      Групова динаміка:
   •        Оцінка змін у груповій взаємодії протягом програми
   •        Аналіз впливу групових процесів на індивідуальні результати
6.      Довгострокові ефекти:
   •        Проведення повторного оцінювання через 3-6 місяців після завершення програми
   •        Аналіз стійкості досягнутих результатів
7.      Підготовка звіту:
   •        Узагальнення всіх даних у комплексний звіт
   •        Формулювання висновків та рекомендацій
8.      Зворотній зв’язок учасникам:
   •        Надання індивідуального зворотного зв’язку кожному учаснику
   •        Обговорення результатів з батьками та, за потреби, з вчителями

 Цей комплексний підхід до оцінки ефективності дозволить отримати всебічну картину результатів програми та визначити напрямки для її подальшого вдосконалення.

Висновки та підсумки впровадження програми:

1. Ефективність методу:
   • Використання метафоричних карток показало себе як ефективний інструмент для роботи з емоційною сферою дітей та підлітків.
   • Програма сприяла покращенню емоційної грамотності та саморегуляції учасників.
2. Групова динаміка:
   • Формат групової роботи дозволив учасникам обмінюватися досвідом та підтримувати один одного.
   • Спостерігалося поступове зростання довіри та відкритості в групі.
3. Індивідуальний прогрес:
   • Більшість учасників продемонстрували позитивні зміни в розумінні та керуванні своїми емоціями.
   • Відзначено зниження рівня тривожності та покращення навичок вирішення конфліктів.
4. Залучення батьків:
   • Зворотній зв’язок від батьків підтвердив перенесення набутих навичок у повсякденне життя.
5. Довгострокові ефекти:
   • Попередні результати вказують на збереження позитивних змін після завершення програми.

 

Обмеження дослідження:

1.      Розмір вибірки:
   •        Обмежена кількість учасників може впливати на узагальнення результатів.
2.      Відсутність контрольної групи:
   •        Неможливість порівняння з групою, яка не проходила програму.
3.      Суб’єктивність оцінки:
   •        Частина даних базується на самозвітах, що може впливати на об’єктивність.
4.      Короткий період спостереження:
   •        Обмежений час для оцінки довгострокових ефектів програми.
5.      Культурні обмеження:
   •        Програма може потребувати адаптації для різних культурних контекстів.
6.      Вплив зовнішніх факторів:
   •        Складність ізоляції впливу програми від інших життєвих подій учасників.

Рекомендації для подальшого використання:

1. Розширення вибірки:
   • Проведення програми з більшою кількістю учасників для підвищення надійності результатів.
2. Лонгітюдне дослідження:
   • Організація довгострокового спостереження за учасниками для оцінки стійкості ефектів.
3. Адаптація для різних вікових груп:
   • Розробка версій програми для молодших дітей та старших підлітків.
4. Інтеграція з шкільною програмою:
   • Розгляд можливості впровадження елементів програми в шкільне навчання.
5. Підготовка фахівців:
   • Розробка тренінгів для психологів та педагогів з використання метафоричних карток.
6. Розширення інструментарію:
   • Включення додаткових методів роботи, наприклад, елементів арт-терапії чи тілесно-орієнтованих практик.
7. Культурна адаптація:
   • Адаптація програми та матеріалів для використання в різних культурних контекстах.
8. Розробка онлайн-версії:
   • Створення адаптованої версії програми для дистанційного проведення.
9. Залучення батьків:
   • Розробка паралельної програми або семінарів для батьків щодо підтримки змін вдома.
10. Публікація результатів:
    • Підготовка наукових публікацій для поширення досвіду та методології програми.

   Ці висновки та рекомендації можуть служити основою для подальшого більш широкого впровадження програми  в практику роботи з дітьми та підлітками практичними психологами гімназій та ліцеїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури :

1. Акенбах, Т. М., Рескорла, Л. А. (2001). Посібник з форм і профілів ASEBA для школярів. Берлінгтон,: Університет Вермонта, Дослідницький центр для дітей, молоді та сімей.
2. Беггерлі, Дж., Паркер, М. (2005). Групова ігрова терапія, орієнтована на дитину, з афроамериканськими хлопчиками на рівні початкової школи. Журнал консультування та розвитку, 83(4), 387-396.
3. Бернс, Г. В. (2007). Зцілення за допомогою історій: Ваша збірка випадків використання терапевтичних метафор. Джон Вайлі і сини.
4. Кохолік, Д. А. (2011). Дослідження можливості та переваг практик усвідомленості на основі мистецтва з молодими людьми, які потребують: Спрямованість на покращення аспектів самосвідомості та стійкості. Форум з догляду за дітьми та молоддю, 40(4), 303-317.
5. Дурлак, Дж. А., Вайсберг, Р. П., Димніцкі, А. Б., Тейлор, Р. Д.,  Шеллінгер, К. Б. (2011). Вплив підвищення соціального та емоційного навчання учнів: Мета-аналіз універсальних втручань на базі школи. Розвиток дитини, 82(1), 405-432.
6. Гелдард, К., Гелдард, Д.,  Їн Фу, Р. (2017). Консультування дітей: Практичний вступ.
7. Гранік, І., Лобел, А.,Енгельс, Р. К. (2014). Переваги відеоігор. Американський психолог, 69(1), 66.
8. Кендалл, П. К., Хедтке, К. А. (2006). Когнітивно-поведінкова терапія для тривожних дітей: Посібник терапевта.
9. Ландрет, Г. Л. (2012). Ігрова терапія: Мистецтво відносин.Рутледж
10. Лінехан, М. М. (2014). Посібник з навчання навичкам ДБТ. Піблікації Гілфорда.
11. Сталлард, П. (2019). Думай добре, відчувай добре: Робочий зошит з когнітивно-поведінкової терапії для дітей та молоді. Джон Вайлі і сини.
12. Томпсон, М., Гонтлетт-Гілберт, Дж. (2008). Усвідомленість з дітьми та підлітками: Ефективне клінічне застосування. Клінічна дитяча психологія та психіатрія, 13(3), 395-407.
13. Вебстер-Страттон, К., Рейд, М. Дж. (2003). Лікування проблем поведінки та зміцнення соціальної та емоційної компетентності у маленьких дітей: Програма лікування Діна Динозавр. Журнал емоційних та поведінкових розладів, 11(3), 130-143.
14. Вайсберг, Р. П., Дурлак, Дж. А., Домітрович, К. Е., Гуллотта, Т. П. (ред.). (2015). Соціальне та емоційне навчання: Минуле, теперішнє та майбутнє. У Дж. А. Дурлак, К. Е. Домітрович, Р. П. Вайсберг, Т. П. Гуллотта (ред.), Посібник з соціального та емоційного навчання: Дослідження та практика (стор. 3–19).Гілфордська преса.
15. Вінслейд, Дж., Монк, Г. (2007). Наративне консультування в школах: Потужне і коротке. Преса Корвіна.

 

Додаток 1

 

Картки до заняття 4-5

Конфлікт з другом у школі

Сварка з близькою людиною

Публічний виступ перед критично налаштованою аудиторією

Отримання негативного відгуку на важливий проект

 

Картки до заняття 6-7

Друг постійно запізнюється на важливі зустрічі	Однокласник часто перериває вас під час розмови	Член команди не виконав частину свого проекту вчасно	Вчитель дає вам додаткову роботу в останню хвилину
Друг забув про вашу домовленість і не прийшов	Сусід гучно слухає музику пізно ввечері	Брат (сестра) не прибирає у своїй кімнаті	Однокласник взяв почитати книгу й не повернув її

 

 

 

Додаток 2

1. Оцінка рівня ситуативної (реактивної) тривожності (Тест Спілбергера-Ханіна)

 

Тест Спілбергера-Ханіна належить до методик, за допомогою яких досліджують психологічний феномен тривожності. Цей опитувальник складається з 20 висловлювань, які відносяться до тривожності як стану (стан тривожності, реактивна або ситуативна тривожність) і з 20 висловлювань на визначення тривожності як диспозиції, особливості особистості (властивість тривожності). Що розуміє Спілбергер під обома мірами тривожності видно з наступної цитати: «Стан тривожності характеризується суб’єктивними, свідомо сприйнятими відчуттями загрози і напруги, що супроводжуються або пов’язані з активацією або збудженням автономної нервової системи». Тривожність як риса особи, очевидно, означає мотив або набуту поведінкову диспозицію, яка зобов’язує індивіда до сприйняття широкого кола об’єктивно безпечних обставин, як таких, які несуть загрозу, спонукаючи реагувати на них станами тривоги, інтенсивність яких не відповідає величині реальної небезпеки. 

Шкала реактивної і особистісної тривожності Спілбергера - єдина методика, яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як властивість особистості, і як стан. У нашій країні використовують тест у модифікації Ю. Л. Ханіна (1976).

Реактивна (ситуативна) тривожність - стан суб’єкта в даний момент часу, який характеризується емоціями, які суб’єктивно переживаються особою: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю у цій конкретній ситуації. Цей стан виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамікою у часі. 

 

Мета роботи : визначити рівень ситуативної тривожності; провести тестування, аналіз результатів, зробити порівняння з нормативами літературних даних. 

Устаткування: бланк опитувальника. 

Хід роботи :  

 

1. Обстежуваному пропонується – «Уважно прочитайте кожне з наведених тверджень і закресліть відповідну цифру справа залежно від того, як ви себе почуваєте в даний момент. Над питаннями довго не замислюйтеся. Перша відповідь, зазвичай, яка приходь в голову, є найбільш правильною, адекватною Вашому стану». 
2. Проводиться тестування з використанням опитувального бланка (Табл.1). 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

 Бланк ситуативної тривожності (Спілбергера-Ханіна)

	Ситуація
1	Я спокійний	1	2	3	4
2	Мені нічого не загрожує	1	2	3	4
3	Я почуваю себе напружено	1	2	3	4
4	Я відчуваю жаль	1	2	3	4
5	Я почуваю себе вільно	1	2	3	4
6	Я розчарований	1	2	3	4
7	Мене хвилюють можливі невдачі	1	2	3	4
8	Я відчуваю себе відпочилим	1	2	3	4
9	Я стурбований	1	2	3	4
10	Я маю відчуття внутрішнього задоволення	1	2	3	4
11	Я впевнений у собі	1	2	3	4
12	Я нервую	1	2	3	4
13	Я не знаходжу собі місця	1	2	3	4
14	Я напружений	1	2	3	4
15	Я не відчуваю скованості	1	2	3	4
16	Я задоволений	1	2	3	4
17	Я заклопотаний	1	2	3	4
18	Я надто збуджений і мені не по собі	1	2	3	4
19	Мені радісно	1	2	3	4
20	Мені приємно	1	2	3	4

 

3. Показник ситуативної (реактивною) тривожності розраховується за формулою: 

РТ = ∑₁ - ∑₂  + 35,

де ∑₁ – сума закреслених цифр по пунктах 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13,14, 17,18;      ∑₂ – сума закреслених цифр по пунктах 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.

 

Якщо РТ не перевищує 30, то, особа, яку опитували, не відчуває особливої тривоги, тобто у неї в даний момент виявляється низька тривожність. Якщо сума знаходиться в інтервалі 31-45, то це означає помірну тривожність. При 46 і більше - тривожність висока. 

Дуже висока тривожність (> 46) прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними захворюваннями. 

Низька тривожність (<12), навпаки, характеризує стан як депресивний, реактивний, з низьким рівнем мотивацій. Але іноді дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особою високої тривоги з метою показати себе в «кращому світлі». 

 

4. Результати записати у зошиті і сформулювати висновок про рівень реактивної тривожності обстеженої особи.

 

2.                Дослідження стану людини за допомогою тесту диференціальної самооцінки функціонального стану - опитувальника САН

 

Тест «САН», назва якого складається з перших букв слів «Самопочуття», «Активність», «Настрій», був розроблений співробітниками Московського медичного інституту імені І. М. Сєченова: В. А. Доскіним, Н. А. Лаврентєвою, М. П. Мірошніковим і В. Б. Шарай і уперше опублікований в 1973 році. «САН» використовується для визначення функціонального стану людини і його змін впродовж певних інтервалів часу (наприклад, робочої зміни, етапів навчання і тренажу або різних періодів соціальної або медичної реабілітації). «САН» - це бланк (Табл.2), на якому нанесені 30 пар слів протилежного значення, що відображають різні сторони самопочуття, активності і настрою. 

Метод дослідження функціонального стану людини полягає у тому, що опитуваному пропонується поставити оцінку своєму стану (оцінити міру вираженості кожної ознаки). Шкала оцінок представлена сімома градаціями. Між парами слів розташовані цифри 3-2-1-0-1-2-3. Завдання опитуваного полягає у тому, щоб вибрати і відмітити цифру, що найбільш точно відображає його стан у момент обстеження. 

Кожну категорію характеризують 10 пар слів. Десятиразове пред’явлення полярних слів - характеристик однієї і тієї ж категорії дозволяє отримати надійніші дані. 

Мета роботи: визначити рівень самопочуття, активності і настрою людини; провести тестування, аналіз результатів, зробити порівняння з нормативними даними літератури. 

Устаткування: бланк опитувальника. 

Хід роботи :  

1. Особі, яку обстежують, дають інструкцію, в якій вказано, що вона повинна співвставити свій стан зі шкалою 3 2 1 0 1 2 3 кожної пари ознак. Наприклад, між парою тверджень «САМОПОЧУТТЯ ХОРОШЕ» і «САМОПОЧУТТЯ ПОГАНЕ» розташовані цифри 3 2 1 0 1 2 3. Цифра «0» відповідає середньому самопочуттю, яке обстежуваний не може віднести ні до поганого, ні до хорошого. Одиниця, яка знаходиться зліва від «0» відображає самопочуття - вище за середній, а цифра три - відповідає прекрасному самопочуттю. Ті ж цифри в цьому рядку, що стоять праворуч

від цифри «0», аналогічо характеризують самопочуття досліджуваного нижче середнього. Таким чином, послідовно розглядається і оцінюється кожен рядок цього опитувальника. 

У кожному випадку, відносно кожної пари тверджень обстежуваний здійснює свій вибір відмічаючи необхідне значення шкали «3 2 1 0 1 2 3». 

2. Під час обробки результатів усі оцінки перекодовують в ряд від 1 до 7, причому бал «3» шкал 3 2 1 0 1 2 3, що відповідає поганому самопочуттю, низькій активності і поганому настрою набуває значення 1, бал «0» оцінюється цифрою 4, бал 3, який відображає хороше самопочуття, високу активність і гарний настрій, набуває значення 7. Наприклад:  

	7   6   5   4   3   2   1
ПОЧУВАЮ СЕБЕ СИЛЬНИМ	3   2   1   0   1   2   3	ПОЧУВАЮ СЕБЕ СЛАБКИМ
	1   2   3   4   5   6   7
ПАСИВНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	АКТИВНИЙ

 

Підсумком аналізу результатів дослідження є сума значення балів по окремих шкалах – «самопочуття», «активність», «настрій». 

                                                                                                                                    

 

 

 

 

                                                                                                                                             Таблиця 2

Бланк тесту диференціальної самооцінки функціонального стану (САН)

 

1	САМОПОЧУТТЯ ХОРОШЕ	3   2   1   0   1   2   3	САМОПОЧУТТЯ ПОГАНЕ
2	ПОЧУВАЮ СЕБЕ СИЛЬНИМ	3   2   1   0   1   2   3	ПОЧУВАЮ СЕБЕ СЛАБКИМ
3	ПАСИВНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	АКТИВНИЙ
4	МАЛОРУХОМИЙ	3   2   1   0   1   2   3	РУХЛИВИЙ
5	ВЕСЕЛИЙ	3   2   1   0   1   2   3	СУМНИЙ
6	ГАРНИЙ НАСТРІЙ	3   2   1   0   1   2   3	ПОГАНИЙ НАСТРІЙ
7	ПРАЦЕЗДАТНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	РОЗБИТИЙ
8	ПОВНИЙ СИЛ	3   2   1   0   1   2   3	ЗНЕСИЛЕНИЙ
9	ПОВІЛЬНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ШВИДКИЙ
10	БЕЗДІЯЛЬНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ДІЯЛЬНИЙ
11	ЩАСЛИВИЙ	3   2   1   0   1   2   3	НЕЩАСНИЙ
12	ЖИТТЄРАДІСНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ПОХМУРИЙ
13	НАПРУЖЕНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	РОЗСЛАБЛЕНИЙ
14	ЗДОРОВИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ХВОРИЙ
15	БЕЗУЧАСНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ЗАХОПЛЕНИЙ
16	БАЙДУЖИЙ	3   2   1   0   1   2   3	СХВИЛЬОВАНИЙ
17	ЗАХОПЛЕНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	СУМОВИТИЙ
18	РАДІСНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ЗАСМУЧЕНИЙ
19	ВІДПОЧИВШИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ВТОМЛЕНИЙ
20	СВІЖИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ВИСНАЖЕНИЙ
21	СОНЛИВИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ЗБУДЖЕНИЙ
22	БАЖАННЯ ВІДПОЧИТИ	3   2   1   0   1   2   3	БАЖАННЯ ПРАЦЮВАТИ
23	СПОКІЙНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ЗАКЛОПОТАНИЙ
24	ОПТИМІСТИЧНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ПЕСИМІСТИЧНИЙ
25	ВИТРИВАЛИЙ	3   2   1   0   1   2   3	ТАКИЙ,  ЩО  ШВИДКО СТОМЛЮЄТЬСЯ
26	БАДЬОРИЙ	3   2   1   0   1   2   3	В’ЯЛИЙ
27	МІРКУВАТИ ВАЖКО	3   2   1   0   1   2   3	МІРКУВАТИ ЛЕГКО
28	РОЗСІЯНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	УВАЖНИЙ
29	ПОВНИЙ НАДІЙ	3   2   1   0   1   2   3	РОЗЧАРОВАНИЙ
30	ЗАДОВОЛЕНИЙ	3   2   1   0   1   2   3	НЕВДОВОЛЕНИЙ

 

Робиться розрахунок суми балів згідно ключа до тесту. 

Самопочуття сума балів за питання: 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26. 

Активність сума балів за питання: 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28. 

Настрій сума балів за питання: 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30. 

Отримана за кожною шкалою сума знаходиться в межах від 10 до 70 і дозволяє виявити функціональний стан індивіда в даний момент часу за принципом: 

 < 30 балів - низька оцінка;    30 - 50 балів – середня

  > 50 балів - висока оцінка. 

3. Заповнюється підсумкова таблиця, робиться висновок про поточний рівень самопочуття, активності та настрій обстеженої особи. 

 

 

3.Анкета для педагогів та батьків щодо вивчення проявів тривожності у дитини (автори Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко)

(Білопола В. Психолого-педагогічний супровід тривожної дитини/ Практичний психолог: дитячий садок, 2015, №2. – С.15-23)

Мета: визначення загального рівня тривожності дитини.

Інструкція: Позначте ті ситуації, що стосуються поведінки вашої дитини.

 

 

Обробка результатів

За кожну відповідь «так» нараховується 1 бал.

Інтерпретація отриманих даних

Висока тривожність – 15-20 балів;

Середня тривожність– 7-14 балів;

Низька тривожність – 1-6 балів.

 

Прізвище, ім’я дитини___________________________________ Вік ______Дата______

 

Моя дитина…	Так	Ні
1. Не може довго працювати, не втомлюючись.
2. Їй важко зосередитися на чомусь.
3. Будь-яке завдання викликає зайве занепокоєння.
4. Під час виконання завдань дуже напружена, скута.
5. Ніяковіє частіше за інших.
6. Часто говорить про можливі неприємності.
7. Як правило, червоніє в незнайомій обстановці.
8. Скаржиться, що бачить страшні сни.
9. Руки зазвичай холодні і вологі.
10. Нерідко бувають розлади шлунку.
11. Сильно пітніє, коли хвилюється.
12. Має поганий апетит.
13. Спить неспокійно, засинає важко.
14. Полохлива, багато чого викликає у неї страх.
15. Зазвичай неспокійна, легко засмучується.
16. Часто не може стримати сльози.
17. Погано переносе очікування.
18. Не любить братися за нову справу.
19. Не впевнена в собі, в своїх силах.
20. Боїться стикатися з труднощами.
Усього