Авторська програма ”Програма з профілактики порушень емоційно- вольової сфери у дітей з ЗПР”

Про матеріал

Розробки індивідуальних занять з профілактики емоційно-вольової сфери у дітей із ЗПР

Перегляд файлу

Авторська програма “Програма з профілактики порушень емоційно-вольової сфери у дітей з ЗПР”

Автор : практичний психолог Харківської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №137 Харківської міської ради Харківської області

Кучмій Ольга Юріївна

Актуальність створення програми полягає в тому, що за останні роки в Україні стрімко зросла кількість дітей із затримкою психічного розвитку, яка зумовлюється біологічними, соціально-психологічними, екологічними та іншими чинниками, а також їх комплексними поєднаннями.

Сучасні психологи трактують затримку психічного розвитку як результат сповільненого темпу розвитку психіки дитини, зумовленого діями фізіологічних, соматичних або соціальних факторів. Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це погранична форма інтелектуальної недостатності, особова незрілість, негрубе порушення пізнавальної сфери, синдром тимчасового відставання психіки в цілому або окремих її функцій (моторних, сенсорних, мовних, емоційних, вольових). Це не клінічна форма, а уповільнений темп розвитку. Під терміном «Затримка психічного розвитку» слід розуміти відставання в психічному розвитку, яке, з одного боку, вимагає спеціального профілактичного підходу до навчання дитини, з іншого – дає (як правило, за наявності цього спеціального підходу) можливість навчання дитини за загальною програмою і засвоєння нею державного стандарту шкільних знань.

Прояви затримки психічного розвитку включають й уповільнене емоційно-вольове дозрівання у вигляді того або іншого варіанту інфантилізму, і недостатність, затримку розвитку пізнавальної діяльності, при цьому прояви цього стану можуть бути різноманітні. Дитина, розвиток якої ускладнений ЗПР, не просто менш розвинена, ніж її однолітки, але розвинена інакше – вважав Л.С. Виготський, тому і підхід до навчання таких дітей має бути інакшим, особливим.

Навчальні труднощі школяра, як правило, супроводжуються відхиленнями в поведінці. Через функціональну незрілість нервової системи процеси гальмування і збудження мало збалансовані. Дитина або дуже збудлива, імпульсивна, агресивна, дратівлива, постійно конфліктує з дітьми, або, навпаки, скута, загальмована, полохлива, внаслідок чого піддається кепкуванням з боку дітей. За таких взаємовідносин з оточуючими, що характеризуються як стан хронічної дезадаптації, дитина самостійно, без психологічної допомоги, вийти не може.

Психологічна профілактика визначається як заходи, спрямовані на сприяння повноцінному психологічному розвитку особистості, попередження можливих особистісних і міжособистісних проблем неблагополуччя та соціально-психологічних конфліктів, включаючи рекомендації з покращення соціально-психологічних умов їх самореалізації, з урахуванням соціальних відносин, що формуються. Емоційно-вольова сфера в психології особистості займає важливе місце і визначається як система психічно стійких властивостей людини, які характеризують зміст, якість і динаміку емоцій, почуттів і волю людини. Саме тому для успішного засвоєння навчального матеріалу дітьми із ЗПР потрібна профілактична робота з психологом щодо нормалізації їхньої емоційно-вольової сфери.

Цілеспрямований, систематичний розвиток емоційної сфери необхідний кожній дитині, оскільки формування важливих навичок соціальної адаптації буде успішним лише за умови розвитку емоційно-вольової сфери. Актуальною стає проблема реалізації можливостей кожної дитини, з урахуванням її індивідуальності. Процес зростання дитини неймовірно цікавий і складний. Діти вчаться розрізняти власні емоції та настрій інших, вони мають переробити отриману інформацію та адаптувати під конкретну ситуацію з урахуванням власних мотивів та вимог суспільства і моралі. Це велике навантаження і для дорослої людини, яка має за плечима життєвий досвід, вміє більш менш стримувати власні емоції, давати їм волю. З такими самими труднощами стикаються і наші діти, але для них це трохи складніше, оскільки вони лише починають пізнавати цей світ у всьому його різноманітті.

Правильно розуміти емоції оточуючих можна, лише ознайомившись із власним емоційним світом. Маленька дитина вчиться відрізняти веселе та сумне, добро від зла, цікаве та нецікаве. Важливим є не тільки вміння вирізняти різні емоції, свої та оточуючих, спираючись на міміку, пантоміму, інтонацію голосу, вміти їх розпізнавати, але необхідно ще і зробити так, щоб дитина розуміла їх і головою, і серцем, щоб воно мала змогу повноцінно переживати всю гамму емоцій та почуттів, отримувати власний досвід, рости самостійною, впевненою, такою що зможе дарувати любов та підтримку іншим, і вміти те саме приймати у відповідь.

На думку Керролла Ізарда, американського психолога і автора книги “Психологія емоцій”, критеріям базових відповідають такі емоції:

Інтерес – позитивне переживання, яке відіграє надзвичайно важливу мотиваційну роль у формуванні і розвиткові навичок, умінь та інтелекту, забезпечує працездатність людини. Виявляється у піднятих або злегка зведених бровах, у русі голови і переміщенні погляду у напрямку об’єкта, у трохи відкритому роті або в міцно стулених губах. При цьому людина може переживати почуття захопленості, зачарування, поглиненості, задоволення;

Радість – позитивне переживання, яке пов’язане з можливістю задоволення актуальної потреби. Виражається посмішкою і сміхом, сяючими очима, при цьому людина наповнена енергією. Може переживати почуття психологічного комфорту, благополуччя, захоплення, насолоди, потрібності, задоволення, почуття впевненості у собі. Радість не можна викликати свідомими зусиллями. Радість у поєднанні з інтересом утворюють мотиваційну основу ігрової діяльності дитини;

Здивування – це переживання не можна назвати ні позитивним, ні негативним, оскільки в ньому відображаються характеристики таких базових емоцій як радість і смуток. Зовнішньою причиною для здивування може стати несподіваний дзвінок друга або його поява, певні природні явища (перший сніг) тощо. Виявляється у високо піднятих бровах, повздовжніх зморшках на лобі, широко розплющених і округлених очах. Коли виникає емоція здивування, людина не знає, як правильно реагувати на подразник, оскільки його раптовість породжує почуття невизначеності, розгубленості, збентеження. Як правило, в ситуації виникнення здивування відбувається комбінація з позитивними емоціями радості й інтересу, з негативними – з емоціями сорому і страху. Здивування є швидкоплинною емоцією і виконує функцію підготовки до взаємодії з несподіваною ситуацією та її наслідками;

Смуток – негативне переживання, причинами виникнення якого є різноманітні проблемні ситуації, такі як незадоволення первинних потреб, інші емоції, уявлення, розчарування, спогади, втрати (смерть, розлука, втрата дружби або кохання, перспективи, місця роботи тощо). Мімічно простежується в тому, що внутрішні кінці брів підняті і зведені до перенісся, очі трохи звужені, куточки рота опущені, обличчя позбавлене м’язового тонусу, очі здаються тьмяними. Переживання може супроводжуватися плачем або голосінням. Виникають почуття самотності, пустки, журби, туги, страждання;

Страх – негативне переживання, яке відчувається і сприймається людьми як загроза особистій безпеці. Страх спонукає людину докладати зусилля для уникнення загрози, усунення небезпеки. Природними факторами небезпеки виступають біль (очікування болю), самотність (залишаючись наодинці, людина відчуває загрозу своїй безпеці), неочікувана зміна стимуляції (неочікувана втрата опори під ногами), стрімке наближення об’єкта (швидкість наближення). Експресивними і моторними індикаторами страху є переляканий вираз обличчя, насторожений і напружений погляд, спрямований на об’єкт, у поєднанні з повною відсутністю рухів, підняті брови, які злегка зведені до перенісся, глибокі горизонтальні зморшки на лобі, широко розплющені очі, причому верхнє віко є піднятим догори, куточки рота різко відтягнуті вниз, рот відкритий. Мімічний вираз страху є спільним для всіх представників людського роду. Емоція страху може супроводжуватися дрижанням тіла і плачем. Пантомімчно виявляється у зіщулюванні тіла і спробі втекти. При цьому людина може переживати невпевненість, незахищеність, неможливість контролювати ситуацію, розгубленість, тривогу, занепокоєння, жах;

Сором – негативне переживання, що виражається в усвідомленні невідповідності власних думок, вчинків і зовнішності не тільки очікуванням інших людей, а й власним уявленням про належну поведінку або зовнішній вигляд. Це усвідомлення власної неумілості, непридатності або неадекватності у певній ситуації чи при виконанні якогось завдання. Може супроводжуватися негативними переживаннями невдачі, приниження, безпорадності, неадекватності, збентеження, боязливості, стриманості, приниження, незграбності, засмучення, занепокоєння. При виникненні емоції сорому, у людини підвищується рівень самосвідомості і самоконтролю. Найбільш розповсюдженими об’єктами, які сприяють виникненню сорому є власна особистість, тіло, любов, робота, дружба, міжособистісні стосунки. Мімічно і пантомімічно це виявляєтьсі в опущених або «бігаючих» очах, іноді очі можуть бути зовсім заплющеними, у прагненні стиснутися і зменшитися, спостерігається наявність рум’янцю на щоках (це властиво навіть сліпим і глухим). Емоція сорому займає особливе місце у японській культурі;

Гнів – негативне переживання, причинами виникнення якого є відчуття фізичної або психологічної неволі, що перешкоджає досягненню бажаної мети. Більшість причин, які викликають гнів, підпадають під визначення фрустрації. Мімічно виявляється в опущених і зведених бровах, зтягнутій шкірі лоба, яка потовщується на переніссі, у дорослих – глибокі вертикальні зморшки лоба, очі звужені і мають кутасту загострену форму, погляд спрямований на джерело роздратування, зуби стиснуті або оскалені, губи щільно зжимаються, м’язи напружені. При цьому людина може переживати почуття несправедливості, зради, образи, ненависті, помсти, розчарованості, роздратування. Часто емоція гніву взаємодіє з такими емоціями як відраза і презирство. Гнів мобілізує енергію, яка необхідна для самозахисту, і надає індивіду сил і хоробрості. Придушення гніву (не вираження його назовні) може призвести до складних психічних і фізичних захворювань;

Відраза – негативне переживання, яке забезпечує мотивацію для реакції зближення – відсторонення, оскільки вона відіграє фундаментальну роль у виживанні організму. На ранніх етапах еволюції ця реакція проявлялась у межах поведінки, що була пов’язана із харчуванням і продовженням роду. Таким чином через емоцію відрази виявлялися примітивні механізми уникнення потенційно небезпечних факторів. На сьогодні під відразою розуміють переживання, які викликаються за певних обставин, через дії (у т.ч. сексуальними), предмети, людей, смаки, запахи, взаємодія з якими викликає різке протиріччя з ідеологічними, моральними або естетичними принципами і настановами суб’єкта. Мімічно підкреслюється в хмуренні брів, морщенні носа, в припіднятій верхній губі і опущеній нижній, в результаті чого рот набуває кутовидної форми, язик злегка висунутий, наче виштовхує з рота неприємну речовину. При цьому людина може переживати почуття роздратування, неприязні, огиди, розчарування, обману;

Презирство – негативне переживання, яке виникає в міжособистісних стосунках і супроводжується почуттям власної могутності, цінності і значущості власного “Я” у порівняні з “Я” іншої людини, демонструється пихатість і зверхність у ставленні та спілкуванні. Сприятливими факторами виникнення презирства є ревнощі, жадібність або суперництво. Виникнення цієї емоції завжди пов’язане із знеціненням і деперсоналізацією об’єкта презирства. Зовні проявляється так: людина випрямляється, злегка відкидає голову і дивиться на об’єкт презирства наче зверху вниз, при цьому піднятими є брови і верхня губа, можуть бути зжатими куточки губ. Презирство вважають “найхолоднішою” емоцією, оскільки вона продукує холодність і відчуженість, які можуть стати основою хитрощів і підступності. Цікаво, що у жінок трохи вищими є показники виникнення емоцій гніву, відрази і презирства, і значно вищими – смутку і здивування.

За О.О. Ореховою вважається, що в чотирирічному віці дитина має чітко диференціювати такі переживання як «веселий-сумний», «добрий-злий», «нецікавий-цікавий», оскільки вони є осередком певних блоків емоційно-вольового розвитку людини, а саме «базового комфорту», «потенційної агресії», «пізнання світу». У процесі дорослішання особливості емоцій, а саме їх сила, тривалість, стійкість, змінюються у зв’язку зі змінами провідної діяльності дитини та її мотивів, а також через ускладнення відносин дитини з оточуючим світом. Однією з умов виникнення у дітей молодшого шкільного віку складних емоцій є взаємозв’язок і взаємозалежність емоційних та пізнавальних процесів, що є двома важливими сферами психологічного розвитку. Виховання відчуттів у дитини має слугувати формуванню гарманійно розвиненої особистості. Одним із показників цієї гармонійності є певне співвідношення емоційного та інтелектуального розвитку. У дітей, що мають ознаки ЗПР, це часто призводить до надмірного, однобічного розвитку певної якості та не дозволяє визначити роль таких регуляторів поведінки дитини, як мотиви та емоції.

Емоційно-вольова сфера учня початкової школи характеризується:

- ускладненням змісту емоційної сфери;

- імпресивністю емоцій та почуттів;

- формуванням загального фону психичного життя дитини;

- зміною експресивної сторони емоцій і почуттів дитини.

У цьому віці засвоюється «мова» почуттів. За допомогою поглядів, жестів, міміки, рухів та інтонацій діти висловлюють переживання. Дитина може за допомогою слів пояснити власний психологічний стан, поступово оволодіває вмінням стримувати різке та бурхливе вираження почуттів, розуміючи, як треба поводити себе у певній ситуації. У дитини з’являється воля. Якщо, дитина виявляє ознаки ЗПР, то вікові психологічні новоутворення у неї будуть формуватися з низкою ускладнень.

В учнів молодшої школи система емоцій і почуттів перебуває на етапі формування. Тому важливо у цьому віці закласти основи позитивних емоцій та почуттів, що посідає важливе місце у психічному розвитку дитини.

Апробацію індивідуальних занять, що входять до програми, було проведено з жовтня 2020 року до травня 2021 року в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 137 Харківської міської ради Харківської області. Кількість учасників — чотири учні 1-2 класів.

Етапи апробації профілактичної програми:

І етап — введення до етапу профілактики (1 заняття)

Завдання: створення доброзичливої атмосфери та довірливих відносин між дитиною і практичним психологом; діагностування загального стану дитини і його емоційно-вольової сфери.

Засоби: вправи «Привітання», «Розкажи про себе», «Фото», «Найцікавіше», «Руханка», «Релаксація».

ІІ етап — активізація ресурсів (4 заняття)

Завдання: розвиток емоційно-вольової сфери; формування навичок конструктивної взаємодії під час виконання вправ; подальший розвиток довіри для усвідомлення власних емоцій; формування комунікативних здібностей.

Засоби: вправа- малювання «Мій настрій», вправи «Мої страхи», «Упізнай слово», «Мій домашній улюбленець», «Моє ім’я» та інші.

ІІІ етап — етап конструктивних змін (4 заняття)

Завдання: створення умов для вияву, усвідомлення та опрацювання емоційно-вольової сфери дитини; створення безпечної атмосфери для прояву спектру емоцій і почуттів різної полярності.

Засоби: вправа-сторітелінг «Проста істина», «Рудий заєць», вправа-гра «Скриня того, що мене засмучує», «Скриня щастя».

ІV етап — заключний (1 заняття)

Завдання: впровадження в життя набутого досвіду використання емоційно-вольових навичок; уміння застосовувати в житті навички позитивного спілкування.

Засоби: повторне діагностування з метою моніторингу емоційно-вольового стану дитини; гра «Міміка обличчя», вправи «Емоції», «Рефлексія».

Отже, під час апробації індивідуальних занять діти отримали навички спілкування, навчились розуміти і щиро висловлювати свої емоції; виявили суттєві зрушення у творенні емоційно-вольової сфери. Позитивний вплив занять на формування емоційно-вольової сфери дітей зазначили також батьки та вчителі. Зіставлення показників діагностування емоційно-вольової сфери дітей на початку профілактики і після закінчення підтверджують доцільність використання програми.

Навчально-методичне забезпечення до програми: розробки занять було складено виходячи із необхідності максимально повного надання практичним психологам усієї інформації та матеріалів, необхідних для успішного впровадження. Розробки занять є структурованими і зручними для використання, тому що містять усі необхідні матеріали. Заняття мають ідентичну структуру, визначену мету, хід і час виконання вправи, що робить їх зручними у використанні.

Структурні елементи програми складено з урахуванням вікових психологічних особливостей учнів молодшої школи з порушенням емоційно- вольової сфери.

Було розроблено програму профілактичної роботи, спрямовану на врегулювання емоційно-вольової сфери учнів з ЗПР, розвиток комунікативних вмінь та навичок, здатності до співпраці. Кожне заняття передбачає різні вправи, ігри, руханки, казки, дібрані з урахуванням вікових особливостей дітей, дуже прості у використанні.

Програма складається з 10 занять, що мають таку структуру:

- привітання;

- вправи розвитку емоційно-вольової сфери;

- руханка;

- рефлексія;

- релаксація;

- традиційне прощання.

Мета програми: активізація та стимулювання розвитку емоційно-вольової сфери, набуття комунікативних навичок і вмінь, навичок співпраці.

Завдання програми:

1. Профілактика та розвиток емоційно- вольової сфери у дітей з ЗПР.

2. Сприяння повноцінному психологічному розвитку особистості і емоційного інтелекту дитини.

2. Активізація та удосконалення розумових операцій учнів.

3. Розвиток комунікативних умінь і навичок.

4. Розвиток загальної та дрібної моторики рук.

5. Сприяння розвитку мовлення, збагачення словникового запасу дитини.

6. Зняття емоційного напруження та створення емоційно-комфортної і довірливої атмосфери спілкування.

Організація профілактичної роботи:

Програма впроваджується практичними психологами ЗЗСО, може бути рекомендована для профілактичного використання вчителям початкової школи;

Програма спрямована на учнів початкової школи;

Форма проведення – індивідуальна;

Загальна кількість занять – 10;

Тривалість занять – 45 хвилин;

Заняття проводяться –один раз на тиждень.

Розвиток емоційно-вольової сфери дитини є показником її благлполуччя. Аби створити оптимальні умови для зростання особистості, практичний психолог має відстежувати особливості емоційної сфери. Емоції людини є одним з найважливіших компонентів її особистості. Важливо вчасно помітити і діагностувати порушення емоційної сфери у дітей молодшого шкільного віку. І, безперечно, перший, хто повинен звернути увагу на особливості емоційної сфери дитини і поведінки, це — батьки (Додаток 1). Практичний психолог проводить діагностику і оцінює рівень тривожності та схильності дитини до неврозу (Додаток 2, 4). Також важливо провести анкетування класного керівника і вчителів, які викладають у класі дитини (Додаток 3).

Очікувані результати:

Програма сприяє нормалізації емоційно-вольової сфери, підвищенню рівня розвитку комунікативних навичок та вмінь, навичок співпраці, адаптації дитини до учнівського колективу.

У процесі занять в дитини створюється позитивний емоційний настрій, формується атмосфера довіри, доброзичливості, позитивного ставлення до оточуючих.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА СТРУКТУРА ЗАНЯТЬ

№ заня ття	Мета заняття	Зміст роботи	Час
1	Створення позитивного емоційного настрою, розвиток комунікативних навичок і вмінь, навичок співпраці.	Вправа «Привітання» Вправа «Розкажи про себе» Руханка «Буратіно» Вправа-гра «Фото» Вправа «Графічні візерунки» Рефлексія Релаксація «Сонячний промінчик» Традиційне прощання	45 хв
2	Розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери. Формування комунікативних здібностей, навичок співпраці.	Вправа «Привітання» Вправа «Найцікавіше» Руханка «Гноми» Вправа «Казкові цікавинки» Рефлексія Релаксація «Свічка і квітка» Традиційне прощання	45 хв
3	Формування комунікативних вмінь та навичок, корекція емоційної сфери.	Вправа «Привітання» Вправа-малювання «Мій настрій» Пальчикова гра Вправа «Казкові цікавинки» Рефлексія Релаксація «Спляче кошеня» Традиційне прощання	45 хв
4	Розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери. Формування комунікативних навичок і вмінь.	Вправа «Привітання» Вправа «Мої страхи» Руханка «Один, два, три!» Вправа «Назви одним словом» Вправа «Упізнай слово» Вправа «Кінець фрази» Рефлексія Релаксація «Чарівний метелик» Традиційне прощання	45 хв
5	Розвиток комунікативної сфери, уяви.	Вправа «Привітання» Вправа «Мій домашній улюбленець» Руханка «Вчителі навчали нас» Вправа «Запам’ятай слова» Вправа «Зайве слово» Рефлексія Релаксація «Море» Традиційне прощання	45 хв
6	Розвиток емоційно-комунікативої сфери та логічного мислення, уяви.	Вправа «Привітання» Вправа «Моє ім’я» Гімнастика для очей «Кіт і мишка» Вправа «Кольорові гудзики» Рефлексія Релаксація «Лимон» Традиційне прощання	45 хв
7	Активізація емоційно-вольової та комунікативної сфери.	Вправа «Привітання» Вправа-гра «Скриня того, що мене засмучує» Руханка «Гноми» Вправа «Казка» Вправа «Лічилка» Рефлексія Релаксація «Тепло- прохолодо» Традиційне прощання	45 хв
8	Розвиток емоційно-вольової та комунікативної сфери. Активізація та розвиток уявлення.	Вправа «Привітання» Вправа-гра «Скринька щастя» Руханка «Лелека» Вправа «Назви одним словом» Вправа «Підбири пару» Вправа «Пазли» Рефлексія Релаксація «Лимон» Традиційне прощання	45 хв
9	Розвиток емоційно-вольової сфери та пізнавальних психічних процесів.	Вправа «Привітання» Вправа-сторітелінг «Проста істина» Руханка «Лелека» Вправа «Їжачок» Вправа «Що зникло?» Рефлексія Релаксація «Улюблене місце» Традиційне прощання	45 хв
10	Розвиток емоційно-вольової сфери, «мови» рухів тіла, міміки, жестів. Активізація уваги, уяви.	Вправа «Привітання» Вправа-сторітелінг «Рудий заєць» Руханка «Вчителі навчали нас» Гра «Міміка обличчя» Вправа «Емоції» Рефлексія Релаксація «Мишка» Традиційне прощання	45 хв

Заняття 1

Мета заняття: створення позитивного емоційного настрою, розвиток комунікативних навичок і вмінь, навичок співпраці.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи: Психолог повідомляє дитині, що радий її бачити і хоче привітатись по-особливому – «долонька з долонькою». Дитина кладе руки долоньками вгору, а психолог вітається з нею на ім’я та легенько торкається своїми долонями долоньок дитини.

Доброго ранку, доброго ранку!

Зустрічаємо світанок.

Сонечко вітається,

Тепло посміхається.

Посміхнемося і ми,

Розпочнемо день новий!

Як усі щасливі діти,

Будемо ра-ді-ти!

2. Вправа «Розкажи про себе» (10 хв)

Мета: розвиток комунікативних навичок, мимовільної уваги.

Хід вправи: психолог просить дитину продовжити речення:

Я (який?)...

Я люблю...

Я дружу…

Я мрію...

Я хочу…

У мене є…

Я буду…

3. Руханка «Буратіно» (5 хв)

Буратіно потягнувся (стати навшпиньки, підняти руки вгору),
Раз нагнувся, два нагнувся (нагнутися, руки перед собою).
Руки в боки він розвів (розвести руки вбік),
Ключик, видно, не знайшов (повернути голову вліво, а потім вправо).
Щоби ключик нам дістати,
Слід навшпиньки встати (стати навшпиньки, підняти руки вгору, потягнутися).

4. Гра «Графічні візерунки» (10 хв)

Мета: розвиток зосередженості, уваги, дрібної моторики

Хід вправи: дитині дають аркуш паперу в клітинку.

Психолог:

Зараз ми будемо вчитеся малювати різні візерунки. Намагайся, щоб вони

гарними гарними та охайними. Для цього послухай мене уважно – я говоритиму, в який бік і на скількох клітинках провести лінію. Проводь тільки ті лінії, які я будуназивати. Коли намалюєш одну, чекай, доки я назву наступну. Кожну лінію починай там, де закінчилася попередня, не відриваючи олівця від паперу.

Пам’ятаєш, де права рука? Витягни її в бік. Зараз ти показуєш нею праворуч. А де ліва рука? Молодець! Починаємо малювати. Постав олівець на крапку.

Малюємо лінію: одна клітинка праворуч, одна клітинка – вгору, одна – праворуч, одна – вниз, одна праворуч, одна – вниз, одна – ліворуч, одна – вниз, одна –ліворуч, одна – вгору, одна ліворуч, одна вгору. Що у тебе вийшло? (Хрестик).

Ще раз починаємо малювати. Постав олівець на наступну крапку. Малюємо лінію: дві клітинки – праворуч, дві – вгору, дві – праворуч, дві – вниз, дві -ліворуч, дві – вниз, дві - ліворуч, дві - вгору. І що вийшло? (Квадратики)

5. Гра-розминка «Фото» (5 хв)

Мета: розвиток емоційної сфери.

Хід вправи: психолог повідомляє дитині про те, що він буде її «фотографувати». Дитина повинна буде зобразити веселе обличчя, сумне, ніби чогось злякалась, отримала подарунок, дитину сварить мама, похід до цирку, день народження.

6. Рефлексія (2 хв)

Хід проведення: психолог надає дитині можливість висловитися про те, що їй сподобалось чи не сподобалося на занятті. Відзначає успіхи , хвалить, зацікавлює до нового заняття .

7. Релаксація «Сонячний промінчик» (7 хв)

Хід проведення: дитині пропонується заплющити очі та під словесний супровід психолога уявити собі сонячний промінчик.

Психолог: Сонячний промінчик зазирнув тобі у вічі. Заплющ їх. Він побіг далі по обличчю, ніжно погладь його долонями: на лобі, на носі, на ротику, на щічках, на підборідді. Погладжуй ніжно, щоб не злякати. Погладь голову, шию, руки, ноги... Він скочив тобі на животик - погладь його там. Сонячний промінчик любить тебе, затоваришуй з ним.

8. Традиційне прощання

Гра «Подаруй уявний подарунок» (3 хв)

Психолог і дитина «дарують» один одному уявні подарунки. Наприклад, чудовий день, яскраве сонце, блакитне небо тощо.

Заняття 2

Мета заняття: формування комунікативних здібностей, навичок співпраці, розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи: Психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Любий друже, я тебе вітаю!

З радістю тобі повідомляю:

Сьогодні на занятті будемо ми грати

І, звісно, про цікаве багато розмовляти!

А загалом, ми будемо навчатися,

Як правильно й цікаво спілкуватися!

2. Вправа «Найцікавіше» (7 хв)

Мета: розвиток комунікативних навичок, розвиток мовної активності

Хід вправи: психолог просить дитину розповісти, які найцікавіші події відбулися з дитиною протягом минулого тижня, допомогаючи дитині питаннями:

Яка подія найбільш запам’яталася?...

Чим вона тебе вразила?...

Які емоції ти відчув?…

Кому про цю подію ти хотів би розповісти?...

3. Руханка «Гноми» (5 хв)

З ранку гноми в ліс пішли... (йдемо на місці)

По дорозі гриб знайшли...(нахиляємося вперед, потім піднімаємося, при цьому руки тримаємо на талії)

А за ним то раз-два-три...(нахиляємося вправо, вліво)

Показалися ще три...(руки вперед і розводимо в сторони)

І поки гриби збирали...(нахиляємося і руками намагаємося дістати до пальців ніг)

Гноми в школу не попали...( руками беремося за щоки і хитаємо головою вправо, вліво)

Побігли, поспішили...( біг на місці, або по колу)

І гриби всі погубили...( присідаємо)

4. Вправа-сторітелінг «Казкові цікавинки» (15 хв)

Мета: розвиток емоційної сфери.

Хід вправи: психолог повідомляє дитині про те, що зараз дитина прослухає “Притчу про жаб, що потрапили в молоко”.

Одного разу дві жаби впали в горщик з молоком і стали тонути. Тонути їм, звичайно, не хотілося, тоді вони стали борсатися що є сили. Але у цього глиняного горщика були дуже високі слизькі стінки, і жабам звідти ніяк не вибратися. Одна з жаб поплавала трохи, побарахталася і думає: «Все одно мені звідси не вибратися. Навіщо ж я буду даремно борсатися? Тільки мучитися даремно, краще відразу потонути». Подумала вона так, перестала борсатися - і потонула.

А інша думає: «Ні, потонути я завжди встигну. Це від мене не піде. А краще я ще побарахтаюся, ще поплаваю. Може, що-небудь і вийде ».
Але тільки все даремно. Як не плавай - все марно. Горщик маленький, стінки слизькі - жодних шансів. Але все-таки вона не здається, не сумує. «Нічого, - думає, - поки сили є, спробую. Адже я ще жива, значить, треба жити. А там - що буде!» І ось з останніх сил бореться хоробра жаба зі своєю жаб'ячої смертю. От уже вона і свідомість стала втрачати, захлинатися. От уже її на дно тягне. А вона і тут не здається і продовжує лапками працювати. Дриґає лапками і думає: «Ні! Я так просто не здамся!» І раптом відчуває, що під ногами у неї вже не сметана, а щось тверде, щось таке міцне, надійне, на зразок землі. Здивувалася жаба, подивилася і бачить: ніякої сметани в горщику вже немає, а стоїть вона, жаба, на грудці масла. «Що таке? - думає жаба. - Звідки взялося тут масло?» Здивувалася вона, а потім здогадалася: адже це вона сама лапками своїми з молока тверде масло збила. «Ну ось, - думає жаба, - значить, я добре зробила, що відразу не потонула». Подумала вона так, вистрибнула з горщика, відпочила і пострибала до додому. Мораль: ніколи не здавайся і не опускай руки! Якими б не були обставини, вихід завжди є і іноді дуже несподіваний:

- перемагає той, що не здається;

- все в наших руках, у нас є всі ресурси;

- ти здатен на більше, ніж думаєш!;

- все в наших руках, тому їх не можна опускати!

5. Рефлексія (5 хв)

Хід проведення: психолог надає дитині можливість висловитися про те, що їй сподобалось чи не сподобалося на занятті. Відмічає успіхи її, хвалить, зацікавлює до нового заняття .

6. Релаксація «Свічка і квітка» (7 хв)

Хід проведення: дитині пропонується заплющити очі та під словесний супровід психолога уявити перед собою квітку і свічку.

Психолог: Уявляємо перед собою свічку, яку намагаємось загасити під час видиху. Вдихаємо через ніс, із закритим ротиком, і уявляємо, що ми вдихаємо аромат улюбленої квітки. Повторити декілька раз. Дихаємо спокійно, розслаблено.

7. Традиційне прощання (3хв)

Ми сьогодні працювали:

Слухали і розмовляли,

Спілкувались, посміхались

Ну а зараз — попрощались!

Заняття 3

Мета заняття: розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери. Формування комунікативних навичок і умінь

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи: Психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Ми - веселі малюки!

Нам навчання до снаги!

Радість, дружба, спілкування

Допоможуть у навчанні!

2. Вправа-малювання «Мій настрій» (12 хв)

Мета: моніторинг емоційного стану дитини, створення позитивного емоційного настрою, атмосфери довіри та доброзичливості, зняття емоційного напруження.

Хід вправи:

пропонується намалювати свій настрій, саме ті почуття, які дитина відчуває цієї миті.

Після закінчення вправи обговорення.

3. Пальчикова гра (3 хв)

Задрімав мізинчик трішки,

Безіменний — стриб у ліжко

А середній там лежить,

Вказівний давно вже спить.

Вранці всі схопились враз

В школу бігти нам вже час!

( По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємось всіх інших - “ будемо”. Розкриваємо всі пальці враз)

4. Вправа- сторітелінг «Казкові цікавинки» (12 хв)

Мета: розвиток емоційної сфери.

Хід вправи: психолог повідомляє дитині про те, що зараз дитина прослухає «Жаба на вершині гори».

Одного разу жаби вирішили позмагатися між собою, хто з них перший підніметься на вершину високої гори. Охочих жаб взяти участь у цьому змаганні виявилося немало. Зібралося дуже багато різних звірів з усього лісу, щоб подивитися, як ці жаби зазнають фіаско. Їм дуже хотілося посміятися над маленькими жабами, оскільки завдання здавалося неможливим. І як тільки прозвучала команда "Старт!", Жаби кинулися підійматися на вершину. І тут же почалися глузування з боку лісових звірів:

- "Ви подивіться на них, вони ж зараз всі впадуть!"

- "Це ж не можливо, що вони про себе думають!"

- "Ви ніколи не зможете дістатися до вершини!"

Жаби, почувши звірів, почали падати з гори одна за одною.

Спостерігачі продовжували кричати:

- "Ви подивіться як високо лізти, а ви такі маленькі і слабкі!"

- "Це ж дуже важко, а у вас такі маленькі і слизькі лапки!"

Під ці насмішки, все більше жаб сходило з дистанції, здаючись і падаючи вниз. Минуло ще трохи часу, і практично всі жаби попадали і відмовилися від шляху. Тільки одна жаба продовжувала дертися на вершину. Незважаючи на глузування і гучні висловлювання, що це "Неможливо!" і важкий шлях. Вона піднімалася все вище і вище. І ось настав той момент, коли жаба, яка продовжувала дертися на вершину, досягла своєї мети. Вона була на вершині! Усі були здивовані і шоковані: "Як же ця маленька жаба змогла дістатися до вершини такої великої і величезної гори?" Коли вона спустилася, то до неї підійшла одна з жаб і запитала: "Як тобі це вдалося? Який у тебе секрет?" А все просто: вона виявилася ГЛУХОЮ Ніколи не слухай тих, хто підриває твою віру в себе, тому що вони крадуть у тебе твої мрії і надії.

Мораль: завжди пам'ятай про силу слова. Будь-яке слово, написане або сказане, впливає на твої вчинки!

І тому: ЗАВЖДИ думай ПОЗИТИВНО! Жени геть негативні думки! Ти переможець! І віра день за днем повинна міцніти, незважаючи на обставини.

Перш за все: будь просто глухим, коли тобі кажуть, що ТИ не можеш здійснити Свої Мрії.

Можливо все, що можливо уявити!

5. Рефлексія (5 хв)

Хід проведення: психолог надає дитині можливість висловитися про те, що їй сподобалось чи не сподобалося на занятті. Відзначає успіхи її, хвалить, зацікавлює до нового заняття .

6. Релаксація «Спляче кошеня» (7 хв)

Хід проведення:

Уявіть собі, що ви веселі кошенята. Кошенята ходять, вигинають спинку, махають хвостиком. Але от кошенята втомилися (пауза), почали позіхати, лягають на килимок і засинають. У кошенят рівномірно піднімаються й опускаються животики, вони спокійно дихають (повторити 2 - 3 рази).

7. Традиційне прощання (3хв)

Попрацювали добре ми: зробили так багато!

Цікаві творчі завдання робили так завзято!

Тепер — відпочиваємо!

До зустрічі! Чекаємо!

Заняття 4

Мета заняття: розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери. Формування комунікативних навичок і вмінь.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи: Психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Україна — рідний край

Своїх діток привітай!

Прапор на вітру тріпоче,

Запросити до навчання хоче!

2. Бесіда «Мої страхи» (10 хв)

Мета: з’ясування причин дитячих страхів, надання рекомендацій щодо подолання страху, моніторинг емоційного стану дитини, створення позитивного емоційного стану, атмосфери довіри та доброзичливості, зняття емоційного напруження.

Хід вправи:

Психолог задає питання:

-Що тебе лякає?...

-Коли тобі буває лячно?...

-Твої емоції під час тривоги?...

3. Руханка “Один, два, три”(3 хв):

Руки прямо!

Один, два, три!

Руки вгору!

Один, два, три

Руки в сторони!

Один, два, три!

І на талію!

Один, два, три!

Нашу руханку

Один, два, три!

Разом робимо!

Раз, два, три!

Починаємо!

Один, два, три!

І продовжуємо

Один, два, три!

Вгору тягнемось!

Один, два, три!

І розслабимось!

Один, два, три!

4. Вправа-гра «Назви одним словом» (7 хв)

Мета: розвиток мислення, мовлення.

Хід вправи: дитині пропонують назвати одним словом:

- людина, яка продає товар (продавець);

- людина, яка вчить дітей (учитель);

- людина, яка керує потягом (машиніст);

- людина, яка лікує людей (лікар);

- людина, яка керує літаком (пілот);

- людина, яка готує їжу (кухар);

- людина, яка будує дім (будівельник);

- людина, яка випікає торт (кондитер).

5. Вправа-гра «Упізнай слово» (5 хв.)

Мета: розвиток уваги.

Хід вправи: психолог читає ряд слів, серед яких звучать слова, які означають назву фруктів.

Почувши таке слово або словосполучення дитина плескає в долоні.

6. Вправа «Кінець фрази» (6 хв)

Мета: розвиток мислення

Хід вправи: психолог говорить початок фрази, а дитина має закінчити її.

Варіанти:

- лимон кислий, а цукор...

- птах літає, а змія...

- собака гавкає, а кіт...

- уночі темно, а вдень...

- у людини дві ноги, а в собаки...

- балерина танцює, а піаніст...

- уранці ми снідаємо, а вдень...

- співак співає, а будівельник...

7. Рефлексія (3 хв)

8. Релаксація «Чарівний метелик» (5 хв)

Хід проведення:

Заплющте очі і слухайте мій голос. Дихайте глибоко і спокійно. Уявіть собі, що ви сидите на галявині у прекрасний літній день. Просто перед собою бачите чудового метелика, який пурхає із квітки на квітку. Простежте за рухами його крил. Рухи легкі та граціозні. Тепер нехай кожен уявить, що він метелик, що в нього гарні великі крила. Відчуйте, як ваші крила повільно і плавно рухаються вгору-вниз. Насолоджуйтеся відчуттям ширяння в повітрі. А тепер гляньте на строкату галявину, над якою летите. Подивіться, скільки на ній яскравих квітів. Знайдіть очима найгарнішу квітку й поступово починайте наближатися до неї. Ви вже відчуваєте її аромат… Повільно і плавно ви сідаєте на м’яку пахучу середину квітки. Вдихніть ще раз її пахощі і… розплющте очі. Розкажіть про свої відчуття.

7. Традиційне прощання (3хв)

Ми сьогодні працювали:

Слухали і розмовляли,

Спілкувались, посміхались

Ну а зараз — попрощались!

Заняття 5

Мета заняття: розвиток комунікативної сфери, уяви.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи:

психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Осінній лист летить в вікно

І кличе нас до справи:

Мерщій, у нас навчання час!

Ми зробимо всі вправи!

2. Вправа-гра «Мій хатній улюбленець» (9 хв)

Мета: зняття емоційного напруження, розвинення співчуття, створення позитивного емоційного стану.

Хід вправи:

Котик, любий мій муркотик,

Миє лапки і животик!

Полюбляє він сметанку

Їсти ранком до сніданку.

Лагідно муркоче

З нами грати хоче!

Психолог пропонує намалювати дитині свого хатнього улюбленця і розповісти про нього.

3. Руханка «Вчителі навчали нас» (5 хв):

Вчителі навчали нас,

А тепер спочити час!

Будемо рухатись невтомно

В нашім класі, також вдома!

Вправо-вліво нахились ( нахили тулуба)

Руки вгору!

Підтягнись!

Нахилися до підлоги (нахили)

Розім’яти треба ноги!

Присідаємо старанно,

Головою крутимо вправно!(кругові рухи головою)

Ось і все! Ми відпочили!

4. Вправа «Запам’ятай слова» (9 хв)

Мета: розвиток слухової, зорової та моторно-слухової пам’яті.

Хід вправи: перший ряд слів читає психолог, дитина відтворює почуті слова;

другий ряд слів дитина читає сама, а потім відтворює ;

третій ряд слів читає психолог, а дитина пошепки повторює їх і „записує”

пальцем у повітрі .

Слова для запам’ятовування:

1. М’яч, апельсин, дерево, син, земля, стіл, олівець, оповідання, радість, море .

2. Книжка, пароплав, собака, сіно, жарт, гриби, тарілка, чоботи, парта.

3. Вовк, бочка, лист, яблуко, веселка, книга, курка, прогулянка, трактор, сміх.

5. Вправа «Зайве слово» (8 хв)

Мета: розвиток мислення, уваги.

Хід вправи: психолог називає групу слів, дитина повинна почути та назвати зайве:

1.Скрипка, дудка, книга, барабан

2. Квітка, м’яч, лялька, дзига

3. Айстра, метелик, кульбаба, волошка.

4. Мухомор, рижик, підберезник, білий гриб

5. Курка, півник, лебідь, гусак, індик.

6. Веселий, швидкий, сумний, смачний, обережний.

7. Рефлексія (3 хв)

8. Релаксація «Море» (5 хв)

Хід проведення:

Заплющіть очі і слухайте мій голос. Дихайте глибоко і спокійно. Уявіть собі, що ви стоїте на березі моря, біля чистої прозорої води. Навкруги -тиша. Хвилі ледь-ледь хлюпочуться біля берега. Ау воді рибки плавають. Вода настільки прозора, що всіх рибок видно. Серед них є і золота. Якою ти уявляєш золоту рибку? (Відповідь дитини.) Розплющ очі. Розкажи про свої відчуття.

9. Традиційне прощання (3хв)

Нам навчатися цікаво!

Дуже добру робимо справу!

Годі нам писати —

Ми йдемо відпочивати!

Заняття 6

Мета заняття:

розвиток емоційно-комунікативної сфери та логічного мислення, уяви.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи:

Психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Зазирнуло сонечко до нас у віконечко!

Привітало радісно наших дітлахів:

Друзі вас чекають, завдання цікаві,

То ж мерщій до школи,

Жде навчання час!

2. Вправа «Моє ім’я» (8 хв)

Мета заняття:

підвищення самооцінки, позитивні емоції, поліпшення контакту.

Хід вправи:

Попросіть дитину намалювати квітку. У центрі квітки вписати своє ім’я, на пелюстках - пестливі похідні від імені або сімейні прізвиська, внизу на стеблинці ім’я, яким мама звертається до дитини, коли сердиться. Розпитайте дитину, яке ім’я найбільш подобається, хто її називає так? Яке ім’я не подобається? Що означає її ім’я?

3. Гімнастика для очей «Кіт і мишка» (3 хв):

Очей своїх з мишки

Кіт Вася не зводить.

Направо, наліво

Очицями водить (голова нерухома, рухи очима).

А мишка кружляє.

А мишка гуляє, (колові рухи очима)

Про хитрого Васю

Нічого не знає!

4. Вправа «Кольорові гудзики» (10 хв.)

Мета: розвивати навички аналізу, фантазувати, уявляти образи, актуалізувати та активізувати процеси особистісного творчого розвитку.

Хід вправи:

дитина утримує певну кількість гудзиків та за їх допомогою створює свою картину.

Після вправи обговорення.

5. Вправа-гра «Що змінилося?» (5 хв)

Мета: розвиток активної уваги, просторової орієнтації.

Хід гри: психолог розкладає на столі від 5 до 7 предметів (іграшок), в залежності від індивідуальних можливостей дитини. Дитині пропонується уважно роздивитися та запам’ятати порядок розташування предметів, після чого повернутися до столу спиною. Психолог змінює місце розташування предметів на столі та їх положення, запрошує дитину знову повернутися до столу і пропонує сказати, що змінилося та повернути все на свої місця.

6. Рефлексія (3 хв)

7. Релаксація «Лимон» (5 хв)

Мета: зняття фізичного напруження

Хід проведення:

Психолог: Уяви собі, що в правій руці ти тримаєш лимон. Він круглий, соковитий, запашний. З нього треба вичавити сік! Повільно стискай якомога сильніше праву руку в кулак. Відчуй, як напружена твоя рука! Потім кинути лимон і розслабити руку.

Жовтий! Круглий! Запашний!

Мій лимон — саме такий!

Завдання я маю: лимон вичавлюю!

Сильно я його стискаю!

Сік готовий, руку розслабляю!

Виконуємо цю вправу лівою рукою, а потім одночасно двома руками.

8. Традиційне прощання (3хв)

Психолог і дитина притуляють долоні до серця і говорять

побажання один одному.

Заняття 7

Мета заняття:

розвиток емоційно-комунікативої сфери та логічного мислення, уяви.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи:

психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

І ведмедик клишоногий,

І заїнька сіроокий,

Лисичка-хитрунка і білочка-ігрунка

Раді нас вітати,

Дружбу дарувати!

2. Вправа «Скриня того, що мене засмучує»(10 хв)

Мета:

зрозуміти мотиваційні потреби дитини, її ціннісні орієнтації, способи, за допомогою яких можна стимулювати до навчання

Хід вправи:

Психолог:

“Уяви, що тобі подарували чарівну скриню, яку можна замкнути. Ти можеш покласти в цю скриню все, що тебе засмучує або сердить, і там це буде надійно замкнено. Нічого не може вислизнути з цієї скрині! Але коли тобі захочеться подумати про щось або вирішити, що з цим можна зробити, ти можеш дістати це зі скрині. А коли закінчиш — можна все покласти назад.

Намалюй або створи свою скриню. Потім намалюй або створи зображення того, що тебе засмучує або сердить, і поклади їх у скриню.”

Наповнюючи скриню протягом декількох занять, говоріть з дитиною про почуття, ставлення, емоції, зраду.

3. Руханка «Гноми» (5 хв)

З ранку гноми в ліс пішли... (йдемо на місці)

По дорозі гриб знайшли...(нахиляємося вперед, потім піднімаємося, при цьому руки тримаємо на талії)

А за ним то раз-два-три...(нахиляємося вправо, вліво)

Показалися ще три...(руки вперед і розводимо в сторони)

І поки гриби збирали...(нахиляємося і руками намагаємося дістати до пальців ніг)

Гноми в школу не попали...( руками беремося за щоки і хитаємо головою вправо, вліво)

Побігли, поспішили...( біг на місці, або по колу)

І гриби всі погубили...( присідаємо)

4. Вправа-гра «Казка» (10 хв.)

Мета: розвиток уваги, мислення.

Хід вправи:

психолог читає уривок із казки, але з помилками, називаючи не ті

слова. Дитина має почути неправильне слово, підняти руку та виправити його.

Жив лід(дід) та жаба(баба) і була в них курочка ряба. Знесла яєчко, та не просте, а молоте(золоте). Дід мив(бив), мив(бив) не розбив. Жаба(баба) мила(била), била – не розбила. Бігла миска(мишка), ударила мостиком (хвостиком), яєчко впало і розбилось. Дід плаче, жаба(баба) плаче, курочка кудкудаче, ворота сплять(скріплять).

5. Вправа «Лічилка» (10 хв)

Мета: розвиток слухової пам’яті.

Хід вправи:

Лічилка

Раз - ялинка, два - дубочок,

три - березовий гайочок,

а чотири - це травиця,

п’ять - мурашка-трудівниця,

шість - колючий їжачок,

сім - грибок-боровичок,

вісім - білка, дев’ять пташка,

Десять- квіточка-ромашка.

Спробуй запам’ятати віршик і відповісти на питання, кого ми зустріли в лісі?

6. Рефлексія (3 хв)

7. Релаксація «Тепло-прохолодо» (3 хв)

Мета: зняття фізичного напруження

Хід проведення:

Уявіть собі, що ви засмагаєте на сонечку. Але ось сонце зайшло за хмаринку, стало холодно – всі стиснулися в грудочку, щоб зігрітися (затримати дихання). Сонечко вийшло з-за хмаринки, стало жарко – всі розслабилися (видихаючи). Повторити 2 - 3 рази.

8. Традиційне прощання (3хв)

До побачення малята,

Любі хлопчики й дівчата.

Відпочинок треба мати,

Власні сили відновляти!

Заняття 8

Мета заняття:

розвиток емоційно-вольової та комунікативної сфери, активізація та розвиток уявлення.

1.Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи:

психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Треба вміння та охоти,

Щоб узятись до роботи,

До завдань беремось сміло

Є бажання – буде й діло!

2. Вправа «Скринька щастя» (10 хв)

Мета заняття: зрозуміти мотиваційні потреби дитини, її ціннісні орієнтації, способи, за допомогою яких можна стимулювати дитину до навчання.

Хід вправи:

“Уяви, що тобі дали чарівну скриньку. У цій скрині можуть знаходитися тільки речі, які викликають у нас емоційне задоволення. Ти можеш покласти в цю скриньку тільки те, що тебе радує, і там все це буде в недоторканості. Ти можеш заглянути в скриньку в будь-який момент, коли тобі потрібно підбадьоритися. Що ти покладеш в скриньку? Заплющ очі і подумай про те, що приносить тобі радість і щастя. Намалюй свою скриньку щастя. Наповни її зображеннями того, що тобі подобається.”

Стимулюйте дитину наповнювати скриню не тільки матеріальними радощами. Говоріть про емоції, почуття, відносини, дружбу. Це хороший привід для відвертої розмови.

3. Руханка «Лелека» (3 хв):

Із країн далеких

Прилетів до нас лелека (рухи руками)

Вітер в полі все гойдає (руки вгору)

І дерева нахиляє (нахили вбоки)

Зайчик весело стрибає (стрибки на місці)

Радо діточок вітає (плескаємо в долоньки)

Потупочимо ногами(тупотіння ніжками)

А тепер, мерщій, до справи!

4. Вправа «Назви одним словом» (6 хв)

Мета: розвиток мислення, процесів узагальнення

Хід вправи:

дитині пропонується назвати одним словом:

- Оленка, Світлана, Роман, Сашко, Артем, Данило

- А, к, л, о, т, м...

- Понеділок, вівторок, середа...

- Січень, лютий, жовтень....

- Чашка, тарілка, миска...

- Морква, буряк, картопля...

- Зима, літо, весна, осінь

5. Вправа «Підібрати пару» (6 хв)

Мета: розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід вправи: дитині пропонують послухати й запам’ятати пари слів. Потім треба згорнути їх і спробувати за першим словом згадати його пару:

- ваза – квіти,

- місто – вулиця,

- машина – колесо,

- зима – сніг,

- школа – парта,

- ліс - гриби,

- будинок – вікно,

- море – риба,

- бджола – мед,

- птах – гніздо.

6. Вправа «Пазли» (6 хв)

Мета: розвиток мислення, уваги.

Хід вправи: психолог пропонує дитині скласти розрізану сюжетну картинку.

7. Рефлексія (3 хв)

8. Релаксація «Лимон» (5 хв)

Мета: зняття фізичного напруження

Хід проведення:

Жовтий! Круглий! Запашний!

Мій лимон — саме такий!

Завдання я маю: лимон вичавлюю!

Сильно я його стискаю!

Сік готовий, руку розслабляю!

Виконуємо цю вправу лівою рукою, а потім одночасно двома руками.

9. Традиційне прощання. Гра «Уявний подарунок» (3 хв)

Заняття 9

Мета заняття:

розвиток емоційно-вольової та комунікативної сфери. Активізація та розвиток уявлення.

1. Вправа «Привітання» (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи:

Психолог повідомляє дитині, що радий її бачити і вітається:

Любий друже, я тебе вітаю!

З радістю тобі повідомляю:

Сьогодні на занятті будемо ми грати

І, звісно, про цікаве багато розмовляти!

А загалом, ми будемо навчатися,

Як правильно й цікаво спілкуватися!

2. Вправа-сторітелінг «Проста істина» (12 хв)

Мета заняття:

опосередкований вплив на емоційний світ дитини, сприйняття і аналіз своїх вчинків через вчинки інших.

Хід вправи:

Проста істина

Заздрила-заздрила поганка, що її на відміну від благородних грибів, в кращому випадку, ніби не помічають, і ось що придумала:

Це все тому, що я маленька та непоказна, ось виросту великою та красивою - всім помщуся .

І почала пити дощову воду. Пила-пила… Захлиналася вже. Але свого домоглася: стала вище найбільшого білого гриба. Потім намазала іржею від консервної банки капелюшок, зробила його червонішим ніж у найчервонішого підосичника. Та ще й білими цятками для більшої краси прикрасила! І що ж?

Прийшли в ліс грибники. Збирають боровики, підосичники, підберезники. А коли колишню поганку побачили, то здивувалися.

Дивіться, який мухомор! Давайте його скоріше затопчемо, щоб хтось з новачків його за благородний гриб не прийняв!

Та й затоптали, незважаючи на те, що поганка стала великою та красивою. Адже справа не в тому, хто ти і який ти зовні. Головне - що у тебе в середині.

Обговорення:

Чому поганка вирішила стати іншим грибом?
Кому вона хотіла помститися?
Як поганка домоглася своєї мети?
В який гриб перетворилася поганка
В якому реченні полягає головна думка притчі?

3. Руханка «Лелека» (3 хв):

Із країн далеких

Прилетів до нас лелека (рухи руками)

Вітер в полі все гойдає (руки вгору)

І дерева нахиляє (нахили вбоки)

Зайчик весело стрибає (стрибки на місці)

Радо діточок вітає (плескаємо в долоньки)

Потупочимо ногами(тупотіння ніжками)

А тепер, мерщій, до справи!

4. Вправа «Їжачок» (10 хв)

Мета: розвиток мовлення, пам’яті, спостережливості, уваги.

Хід вправи:

Їжачок-хитрячок гострі голки має,

На них яблука, грибочки швидко натикає

Їжачата з нетерпінням всі його чекають!

Любій мамі-їжачисі всі допомагають!

Дитині декілька хвилин демонструється малюнок їжачка. Потім малюнок прибирається і дитина відповідає на запитання:

- Яка пора року зображена на малюнку? Чому ти так вирішив?

- Де знаходиться їжачок? Чому ти так вирішив?

- Що у нього на голках?

- Скільки яблучок назбирав їжак?

- Скільки грибочків на галявині?

- Що він робить ?

- Твоє ставлення до їжачка? Який він?

За бажанням дитина малює їжачка.

5. Вправа «Що зникло?» (5 хв)

Мета: розвиток зорової пам’яті, уваги, мислення.

Хід вправи: На столі лежать декілька предметів. Дитині пропонується

запам’ятати, що на столі. Потім вона відвертається, а психолог ховає один із предметів і пропонує дитині відгадати, який саме.

6. Рефлексія (3 хв)

7. Релаксація «Улюблене місце» (5 хв)

Мета: зняття фізичного напруження

Хід проведення:

Психолог:

Згадайте або придумайте місце, де ви почували б себе в безпеці й вам було б спокійно. Це може бути квітучий луг, берег моря, галявина в лісі, освітлена теплим літнім сонцем. Уявіть собі, що ви перебуваєте саме в цьому місці. Відчуйте пахощі, прислухайтеся до шелесту трави або шепоту хвиль, подивіться навколо, доторкніться до теплої поверхні піску або шорсткого стовбуру сосни. Намагайтесь уявити це чітко, у дрібних деталях.

8. Традиційне прощання (3 хв)

Ми сьогодні працювали:

Слухали і розмовляли,

Спілкувались, посміхались

Ну а зараз — попрощались!

Заняття 10

Мета заняття:

розвиток емоційно-вольової сфери, «мови» рухів тіла, міміки, жестів. Активізація уваги, уяви.

1. Вправа-привітання (3 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи:

психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і вітається:

Ми- веселі малюки!

Нам навчання до снаги!

Радість, дружба, спілкування

Допоможуть у навчанні!

2. Вправа-сторітелінг «Рудий заєць» (15 хв)

Мета заняття: опосередкований вплив на емоційний світ дитини, сприйняття і аналіз своїх вчинків через вчинки інших.

Хід вправи:

Рудий заєць

Подивився на себе заєць взимку, подивився влітку та й подумав: і чому це в мене тільки дві шубки: біла та сіра? Пошию я собі руду - як у лисиці! По-перше, красиво. По-друге, інші зайці мене стануть боятися, і вся морква на городі буде моя! Сказано - зроблено. Пошив заєць нову шубу та вийшов у ній на прогулянку. Побачила його здалеку лисиця та й зраділа. Подумала, що це знайома кумася з іншого лісу завітала. А коли зрозуміла, що це заєць, то ще більше зраділа, тому що зранку ще не їла. Тільки самому зайцю стало тоді не до радості. Насилу лапи забрав.

Обговорення:

-Навіщо заєць вирішив пошити собі руду шубку?

- Чому заєць не зрадів зустрічі з лисицею?

- Що зрозумів заєць?

- А який висновок зробив ти для себе?

3. Руханка «Вчителі навчили нас» (5 хв):

Вчителі навчали нас,

А тепер спочити час!

Будемо рухатись невтомно

В нашім класі, також вдома!

Вправо-вліво нахились ( нахили тулуба)

Руки вгору!

Підтягнись!

Нахилися до підлоги (нахили)

Розім’яти треба ноги!

Присідаємо старанно,

Головою крутимо вправно!(кругові рухи головою)

Ось і все! Ми відпочили

І до справи приступили!

4. Гра «Міміка обличчя» (5 хв)

Мета: розвиток міміки, емоційної сфери, уяви.

Хід вправи: дитині пропонується виконати ряд вправ для мімічних м`язів

обличчя. Наморщити чоло, підняти брови (подив). Розслабитися. Залишити чоло гладким протягом однієї хвилини. Зсунути брови, нахмуритися (серджуся). Розслабитися. Повністю розслабити брови, закотити очі (а мені все одно – байдужість). Розширити очі, рот відкритий, руки стиснуті в кулаки, все тіло напружене (страх). Розслабитися. Розслабити повіки, чоло, щоки (лінь, хочеться дрімати). Розширити ніздрі, зморщити ніс (вдихаю неприємний запах). Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось я який!)

5. Вправа «Емоції» (5 хв)

Мета: розвиток емоційної сфери.

Хід вправи: психолог показує дитині малюнки із зображенням емоцій: радість, сум, подив, злість, страх, сором, цікавість.

Завдання дитини – визначити, яке почуття виражає малюнок. Потім дорослий пропонує зобразити дитині кожну з емоцій.

6. Рефлексія (3 хв)

7. Релаксація «Мишка» (6 хв)

Мета: зняття фізичного напруження

Хід проведення:

Заплющ очі і уявляй мишку, про яку йдеться у вірші.

Жила руда мишка у полі,

Житечка мала доволі!

Зерно по зернинці тягала

У нірку глибоку ховала.

Не боялась мишка нікого

Назбирала пуху м’якого!

Настелила у нірці перинку

Щоб було де спати взимку.

Буде у мишки все добре,

Як і у тебе, мій хлопчик хоробрий!

Сонечко тепле пригріє

І нас любов’ю зігріє!

Щастя до нас завітає!

Радість нас всіх огортає!

8. Традиційне прощання (3 хв)

Вже скінчилося навчання.

Дякую за спілкування!

Будь веселим, щирим, кращим

Пам’ятай навчання наше!

Список використаних джерел:

Профілактика та корекція відхилень поведінки : навч.-метод. посібник / укл. Лариса Мафтин. – Чернівці : Чернівец. нац. ун-т

ім. Ю.Федьковича, 2021. – 368 с.

Корекційно-розвивальні заняття для молодших школярів, які мають порушення психофізичного розвитку // Психолог. – №14. – 2005.

Савчук Л.О. «Особлива» дитина в навчанні / За мат. наук.-мет. пос. «Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання». / Колупаєва А.А., Савчук Л.О. – Рівне: РОІППО. – 2010. – 44с.

Туріщева Л.В. Діти з особливостями розвитку в звичайній школі/ Автор-укладач Л.В. Туріщева. Харків.: Вид. Група „Основа”, 2011. – 111с. Сольська У.П. Програма індивідуальних корекційно-розвивальних занять для роботи з дітьми з легкою розумовою відсталістю (9-10 років) / У.П. Сольська. – Чернівці. – 2012.

Адапттація першокласнтків до навчання в школі. Комплексна програма.- Н.Бойченюк, 2016.

Програма психоемоційної адаптації першокласників до нової української школи “Лісова школа” засобами казкотерапії.-Р.Т.Ісопеску, 2018.

Баташева Н.І. Інноваційні технології формування емоційної сфери у дітей з ЗПР. Освіта осіб з особливими потребами: виклики сьогодення: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ,21 червня 2018).-К.:Наша друкарня, 2018, с.17-21.

Баташева Н.І. Особливості діагностики емоційного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку, 2020.

Коваленко М.В. Програма з профілактики порушень емоційно-вольової та комунікутивної сфери молодших школярів шляхом розвитку здібностей та сенсомоторних функцій: “Скринька гарного настрою”.

Сидоренко Н.О. Психологічні перлинки для кожної дитинки.- Освіта та розвиток обдарованої особистості, №5, 2016.

Додаток 1

Діагностика порушень емоційної сфери, порушення поведінки дітей (діагностика для батьків)

Інструкція. Перегляньте наведені нижче характеристики, зауважте, що властиво вашій дитині.

Інфантильна агресивність: задиркуватий; часто свариться з дітьми; часто провокує батьків; ображає оточуючих; неслухняний; постійно висловлює претензії батькам; має несподівані прояви бурхливого темпераменту; поводиться як тиран; агресивний; заздрісно ставиться до братів і сестер; скаржиться, що його не люблять; постійні сварки з однолітками; невгамовний; дратує інших дітей; надто багато говорить; знищує свої речі, іграшки.

Надмірна активність: перебуває в постійному русі; багато говорить; неспокійно спить; говорить дурниці; нервово гризе нігті; не вміє чекати.

Відокремленість: сором’язливий; любить усамітнюватися; приховує власні почуття; бажає бути непомітним; не бере участь в агресивних іграх; надає перевагу перебуванню вдома; мало спілкується; боязкий.

Страх: схильний до головного болю; часто відчуває біль у животі; має страх перед школою; легко бере на себе вину; скаржиться, що його не люблять; може легко блювати.

Порушення сну: не хоче спати один; боязкий, боїться темряви; спить неспокійно; невпевнений; страждає від жахіть.

Труднощі у навчанні: докладає багато зусиль для вивчення матеріалу; погано читає; погано розділяє слова на склади; не може самостійно впоратися з домашніми завданнями; відстає від інших учнів; погано пише; погано рахує; легко відволікається.

Агресивна поведінка: іноді поводиться погано, щоб привернути до себе увагу; із задоволенням провокує дітей; заважає іншим непосидючою поведінкою; штовхає, зачіпає і б’є дітей; завжди знаходить недоліки в тому, що роблять інші діти; коли сердиться, то погрожує зробити зло іншим дітям.

Замкнена поведінка: боїться сторонніх дорослих; легко виходить із рівноваги за нових обставин; боїться, що програє під час гри; тремтять руки, коли хвилюється; швидко лякається; ніколи не кричить голосно, навіть якщо є причина; не захищається, коли інші діти ображають.

Пасивно-агресивна поведінка: стає вередливим та впертим, якщо щось не вдається; ображається через найменшу критику стосовно себе; вважає, що всі повинні йому догоджати; від будь-якої необхідності послухатися скаженіє; зі злістю в очах дивиться на оточуючих; коли сердиться, ні з ким не розмовляє.

Додаток 2

Оцінювання рівня тривожності й схильності дитини до неврозу

(О.Захаров)

Мета: оцінити емоційний стан дитини залежно від поведінкових реакцій.

Інструкція батькам дитини. Якщо відзначена особливість поведінки виражена і зростає за останні роки, то відповідний пункт оцініть у 2 бали. Якщо зазначені прояви

зустрічаються періодично, то відповідний пункт оцініть в 1 бал. За відсутністю названих у пункті особливостей поведінки виставляється 0 балів.

Твердження:

1. Легко засмучується, багато переживає, усе занадто близько бере до серця.

2. Коли щось не так, - плаче, не може заспокоїтися.

3. Вередує без причини; дратується через дрібниці, не може чекати, терпіти.

4. Дуже часто ображається, сердиться, не терпить ніяких зауважень.

5. Украй нестійкий у настрої, може сміятися і плакати одночасно.

6. Сумує і засмучується без очевидної причини.

7. Як і в перші роки свого життя смокче палець, усе крутить у руках.

8. Довго не засинає без світла і в присутності близьких, неспокійно спить, часто

прокидається вночі.

9. Стає надто збудливим, коли потрібно стримуватися, або загальмованим і млявим при

виконанні чогось.

10. З’являються виражені страхи, побоювання, боязкість за будь-яких нових ситуацій.

11. Зростає невпевненість у собі, нерішучість у вчинках.

12. Швидко втомлюється, відволікається, не може сконцентрувати увагу тривалий час.

13. Усе важче знайти з дитиною спільну мову, домовитися; постійно змінює рішення або занурюється в себе.

14. Скаржиться на головний біль увечері або на біль у ділянці живота вранці; нерідко

блідне, червоніє; алергія; різний висипи на шкірі.

15. Знижується апетит, часто і довго хворіє, підвищується без причини температура.

Інтерпретація результатів:

Отримані бали потрібно додати.

30-20 балів – невроз безсумнівний.

19-15 балів – невроз був або буде найближчим часом.

14-10 балів – є ознаки нервового розладу, але вони необов’язково свідчать про наявність захворювання.

9-5 балів – є схильність до виникнення нервового розладу, потрібно бути уважнішим до

стану нервової системи дитини.

4-0 балів – відхилення несуттєві або є вираженням вікових особливостей дитини, які з часом минуть

Додаток 3

Анкета для вчителів з метою визначення емоційного благополуччя дитини

Шановні колеги, дайте відповіді на запитання. Позначте відповіді знаком «+» в одному зі стовпців.

№ з/п	Запитання	Відповіді
№ з/п	Запитання	Так	Ні
1	Чи впевнена дитина, що її щоранку чекають в групі, їй раді?
2	Чи має вона можливість самостійно обирати матеріали, посібники, іграшки?
3	Чи може вона обирати діяльність?
4	Чи може відмовитися від колективної (спільної) діяльності?
5	Чи може обрати власний спосіб дій з матеріалами, посібниками, іграшками?
6	Чи має дитина право на свій індивідуальний темп роботи?
7	Чи має дитина можливість виявити активність, зокрема рухову?
8	Чи почувається вона членом групи і чи може запропонувати щось змінити в інтер’єрі, переставити або переобладнати?
9	Чи відчуває дитина свою значимість для вас та інших дорослих, які працюють у дитячому садку?
10	Чи відчуває себе гідною людиною?
11	Чи відчуває себе винуватою, якщо щось не вийшло?
12	Чи відчуває залежність від настрою дорослих?
13	Чи впевнена в тому, що слухняність — її головна чеснота в дитячому садку?
14	Чи розуміє дитина, що в присутності «перевіряльників» слід поводитися зразково, «пристойно», не так, як завжди?
15	Чи розуміє, що не можна ставити вихователю непристойних запитань?

Оброблення результатів:

Перебування в групі впливає на дитину:

сприятливо, якщо педагог відповів —

«так» на більшість запитань із 1 по 10;

«ні» на запитання з 11 по 15;

травмує, якщо педагог відповів —

«ні» на більшість запитань із 1 по 10;

«так» на запитання з 11 по 15.

Додаток 4

Спостереження

     Спостереження є провідним методом в арсеналі практичного психолога, який працює з дітьми молодшого шкільного віку. Регулярне спостереження дає змогу об’єктивно оцінити емоційний стан кожної дитини під час перебування в школі, а також з’ясувати особливості її емоційного розвитку, поведінкових реакцій, комунікативних навичок.

Переваги:
   Під час спостереження можна виявити причини емоційного неблагополуччя дитини. Воно дає змогу визначити, в яких ситуаціях дитина почувається комфортно, в яких зазнає певних труднощів, що негативно впливають на неї, на її поведінку, настрій.
        Окрім цього, спостереження показує фахівцю його власні прорахунки. Це допомагає зрозуміти причини утрудненої взаємодії з дитиною, відтак знайти способи їх подолання.

Спостереження дає змогу уникнути поділу дітей на «поганих» і «гарних», що трапляється за формального використання діагностичних методик.
Вимоги:
- спостерігаючи за дитиною, практичний психолог звертає увагу на її емоційні прояви, реакції, емоційний спектр, інтенсивність проявів емоцій.
- проводити спостереження в природній для дитини ситуації: у класі, на перерві, на уроці, коли дитина перебуває в ГПД
приховувати факт проведення спостереження;
- враховувати зовнішні обставини, що супроводжують спостереження, а також суб’єктивні дані, пов’язані безпосередньо з дитиною, її здоров’ям тощо;
- проводити систематично, адже одноразове спостереження не може дати достовірних даних;

- фіксувати, зіставляти дані спостереження окремого етапу поведінки із загальною картиною, порівнювати різні епізоди спостереження.
Аби побачити прояви різних емоцій дитини, поспостерігайте за дитиною у ситуаціях, у яких його емоційний стан проявляється найвиразніше.

Авторська програма ”Програма з профілактики порушень емоційно- вольової сфери у дітей з ЗПР”

Сидоренко Н.О. Психологічні перлинки для кожної дитинки.- Освіта та розвиток обдарованої особистості, №5, 2016.

Додаток 5

Рекомендації практичних психологів з розвитку емоційної сфери