Авторська програма "Школа журналістики та літературної майстерності" Андріяшко О.М. дає чітке календарно-тематичне планування для роботи і гуртків журналістики, і гуртків літературного напряму. Програма розрахована на 4 роки навчання для учнів 9-11 класів. Окремо виведені літературні блоки та блоки з журналістики, що дає змогу брати для власної роботи будь-який рівень чи рік навчання. Програма пройшла апробацію та затверджена до використання у гуртках гуманітарного профілю.
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для гуртка гуманітарного напряму
позашкільної освіти
«ШКОЛА ЖУРНАЛІСТИКИ ТА
ЛІТЕРАТУРНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ»
4 роки навчання
Автор:
Андріяшко Ольга Михайлівна - керівник гуртка Івано-Франківського центру дитячої та юнацької творчості.
Рецензенти:
Копистинська І.М. – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького.
Микитин О.В. – cтарший науковий працівник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
На сьогодні до числа найбільш актуальних питань освіти належить практичне застосування набутих дитиною теоретичних знань. Молоде покоління, активно використовуючи гаджети, соціальні мережі та Інтернет, прагне рівноправного з дорослими включення до системи масових комунікацій, стаючи усе більш медіа компетентним. Актуальність навчальної програми з основ журналістики пов’язана з необхідністю залучення старшокласників до пізнання і розуміння світу ЗМІ, їх власної інформаційної і творчої діяльності, процесом опанування певної системи початкових медіа знань, умінь та навичок. Тому закріплене в Конвенції ООН про права дитини «право вільно висловлювати свої думки, шукати, одержувати і передавати інформацію й ідеї будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій формі чи за допомогою інших засобів на вибір дитини» не є для слухачів даного курсу декларативним гаслом.
Створення навчальної програми є на часі, адже в Україні гурток журналістики є досить молодим, тому існує брак методичної та програмної літератури при чималому запиті на таке навчання у дітей. Це зумовлено змінами у соціально-політичному житті країни, популяризацією професії «журналіст» та активною громадською позицією молодих людей, прагненням активно доносити свою думку світові, впливати на життя школи, міста, країни. Предмет журналістики потребує глибоких знань та кваліфікованої підготовки з літератури, мови, історії, права, інших гуманітарних дисциплін.
Новизна навчальної програми полягає у поєднанні теоретичного блоку з основ журналістики та літературної творчості з активною практикою написання матеріалів, текстів. Специфіка даної навчальної програми і в тому, що вона зосереджена на подані максимально необхідної, прикладної та цікавої інформації з журналістики, орієнтована на результат.
Навчальна програма реалізується у гуртку гуманітарного профілю, художньо-естетичного напряму закладу та спрямована на вихованців середнього та старшого шкільного віку (10-16р.). При підготовці даної програми автор опирався на програму керівника гуртка Краснолиманського міського центру позашкільної роботи «Школа журналіста» Сичевської – Дегтярьової М.В. та навчальне видання «Програми для гуртків, секцій, творчих об’єднань позашкільних закладів суспільно-громадського та художньо-естетичного напряму» за редакцією Ковбасенко Л.І., Павлової. Затвердженої МОУ, Інституту змісту і методів навчання К. - 1996 р.
Метою програми «Школа журналістики та літературної майстерності» (гуманітарний напрям позашкільної освіти) - є формування компетентностей особистості засобами журналістики та літературної творчості.
У процесі реалізації мети програми вирішуються наступні завдання:
Навчальна програма передбачає 4 роки навчання.
Програма початкового та основного рівня навчання працює у площині блоку «Літературна майстерність».
Програма вищого рівня навчання (І-ий, ІІ-ий р.н) побудована за блочним принципом: блок «Школа журналістики» та «Літературна майстерність».
Навчальна програма передбачає навчання за:
- початковим рівнем – 144 години (4 год/тиждень);
- основним рівнем – 144 годин (4год/тиждень);
- вищим рівнем, перший навчання – 216 годин (6 год/тиждень, з яких 1 год. відводиться на блок «Літературна майстерність».
- вищим рівнем, другий рік навчання рік навчання – 216 годин (6 год/тиждень, з яких 1 год. відводиться на блок «Літературна майстерність».
Програма за напрямом «Літературна майстерність» початкового та основного рівня (10-13 років) спрямована на розширення життєвого досвіду дітей, залучення їх у творче середовище, розвиток загального творчого потенціалу і спеціальних літературно-творчих здібностей. Як правило, ці діти виявляють схильність до літературної творчості в будь-якому жанрі, інтерес до журналістської праці. До завдань гуртка не входить підготовка професійних літераторів, натомість велике значення приділяється пізнанню радості від творчості, вмінню висловити свої думки та емоції на папері. Заняття в гуртку сприятимуть моральному вихованню гуртківців. Тому що саме в творчості людина визначає своє ставлення до життя, своє місце у ньому. Літературна творчість – своєрідна форма спілкування з оточуючим світом, тому в процесі її у дітей розширюється світогляд, розвивається комунікабельність, що дуже важливо для подальших занять журналістикою.
Програма блоку «Школа журналістики» для вищого рівня першого року навчання (вік вихованців 14-15 років) орієнтована на отримання ґрунтовних знань слухачів з теорії журналістики і практичної журналістської діяльності, спрямованих на загальний розвиток дитини. Пріоритетними в проведенні занять слід вважати розвиток логічного мислення, аналітичних здібностей дітей, уміння нестандартно мислити, яскраво, образно і цікаво викладати свої думки на папері, що в майбутньому приведе їх до розуміння суті сучасної журналістики. Програма блоку «Літературна майстерність» першого року навчання вищого рівня зосереджена на ознайомленні слухачів з основами літературознавства, поетичними фігурами і тропами, творчому самовираженню, збагаченню внутрішнього образного світу дітей.
Програма другого року навчання вищого рівня (вік вихованців 15-17 років) за блоками «Школа журналістики» та «Літературної майстерності» спрямовує діяльність гуртка на глибоке засвоєння дітьми журналістських жанрів, оволодіння практичними навичками написання матеріалів до ЗМІ і передбачає активну роботу над випуском власного видання, записами радіопередач, видання творчих збірок.
Програма передбачає групову та індивідуальну форму роботи. Програма заохочує до різноманітної дійової форми навчання і виховання:
Формами контролю за результативністю навчання є підсумкові роботи, опитування, написання матеріалів до видань, участь у конкурсах, виступах, презентація власних робіт, видання збірок, портфоліо.
Початковий рівень, «Літературна майстерність»
Навчально-тематичний план
№ з/п |
Тема |
години |
||
усього |
теор. |
практ. |
||
1. |
Вступне заняття. Мова і суспільство. |
6 |
4 |
2 |
2. |
Література як вид мистецтва. |
4 |
4 |
- |
3. |
Літературні жанри. |
8 |
4 |
4 |
4. |
Тематика, проблематика, ідея художнього твору. |
6 |
4 |
2 |
5. |
Сюжет літературного твору, головні засоби зображення. |
20 |
6 |
14 |
6. |
Культура мовлення. Етикет. Спілкування. |
10 |
2 |
8 |
7. |
Розвиток навичок судження і оцінки. |
8 |
2 |
6 |
8. |
Віршування. |
10 |
3 |
7 |
9. |
Описи, спостереження, характеристики. |
20 |
7 |
13 |
10 |
Творча майстерня. |
16 |
6 |
10 |
11. |
Розвиток літературно-творчої уяви. |
16 |
3 |
13 |
12. |
Підготовка до літературних конкурсів. |
8 |
2 |
6 |
13. |
Самоспостереження, самовираження. |
8 |
2 |
8 |
14. |
Підсумкові заняття. |
4 |
2 |
2 |
Усього: |
144 |
51 |
93 |
ПРОГРАМА
Вступне заняття. Знайомство з гуртківцями. Пояснення цілей і задач гуртка. Самопрезентація через написання твору.
Аналіз творчих робіт. Бесіда про виникнення мови. Мова і суспільство. «Сила» слова. Стилі мовлення.
Походження мистецтва та його видів. Література як вид мистецтва. Художні, пізнавальні можливості літератури. Її місце в ряді мистецтв.
Поняття про жанр. Система літературних жанрів. Епічні, драматичні, ліричні, ліро-епічні жанри – характеристика. Інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри журналістики. Загальна характеристика.
Творчі години – робота над художнім твором в рамках певного жанру. Різниця між інформаційним та художнім текстом – аналіз прикладів.
Поняття теми, тематики і проблематики твору. Аналіз творів. Ідея художнього твору – на прикладах зразків художньої літератури. Творчі години – відштовхуючись від запропонованої керівником ідеї скласти невеликий художній твір у будь-якому з вивчених жанрів (з визначенням його теми і головної проблеми).
Поняття про сюжет літературного (журналістського) твору (перебіг подій у ньому). Усний переказ сюжету нещодавно прочитаного твору. Компоненти сюжету, композиція твору – на прикладах з художньої літератури і друкованих ЗМІ.
Творчі години: складання плану до твору (з виділенням у прочитаному творі всіх елементів композиції); на основі отриманих знань про композицію написання твору на вільну тему. Головні засоби зображення в літературних творах. Висловлювання персонажів. Діалоги. Монологи, внутрішні монологи героїв. Оповідання, описи, авторські міркування – авторське «Я». Портрети персонажів літературних (журналістських) творів: за картинкою, вигадані. Опис предметів. Опис природи, пейзажів.
Що таке «етикет». Моделювання мовних ситуацій. Манера спілкування. Сленг. Слова-паразити. Лайливі слова. Діалог. Робота над мімікою та голосом. Читання текстів в ролях. Написання «сценок».
Творчі години: «Найцікавіша книга», «Фільм, який мені найбільше сподобалася», «Найгірший фільм цього року»; виписати з газетної публікації місце, яке сподобалося або здалося непереконливим, пояснити, чому саме. Твори-роздуми. Що таке есе? Робота над рецензією до одного твору.
Підготовка виступів, рефератів, доповідей оглядового плану про творчість будь-якого письменника, журналіста друкованих чи електронних ЗМІ.
Написати кінець твору, який прочитано не до кінця, порівняти з авторським варіантом й обговорити. Написати оповідання за його кінцем.
Рима. Види рим. Образ, як основний елемент художності. Засоби створення образу: тропи прості (епітет, порівняння). Вірші «кольорові», вірші «чуттєві». Звучання вірша: алітерація, асонанси, анафора та її види; дисонанси. Тропи складні. Різновиди метафори. Підсилювальні художні прийоми (риторичні фігури, градація, тавтологія).
Літературні ігри, вікторини. Виконання творчих завдань. Робота над творами, написаними учнями.
Важливість для письменника, журналіста розвитку спостережливості і уваги до оточуючої дійсності. Бесіда з членами гуртка. Увага до дрібниць та деталей у процесі створення «героя». Робота над словесним натюрмортом.
Опис пейзажу: за картинами. Опис різних годин доби. Опис пори року: «Я – зима», «Чим пахне весна», «Липневий дощ» тощо…
Подорожні описи-нариси. Робота над словесним портретом одного з гуртківців, або описи на вибір (при читанні впізнавати, з кого написаний портрет). Словесна характеристика на кшталт «Мій друг», «Наші сусіди» тощо. Характеристика людини на портреті або одного з персонажів жанрової картини. Образи тварин в літературі. Змалювання-створення неіснуючого героя (дивні створіння-прибульці). Описання особистих речей людини так, щоб воно говорило про характер цієї людини.
Закріплення раніше вивченого теоретичного матеріалу щодо жанрів.
Казкотерапія – написання терапевтичної казки. Складання загадок з дотриманням законів жанру. Вірші-сенкани, хайку, акровірші, лимерики… Скоромовки. Веснянки. Мирилки, примовлянки. Твір про яку-небудь подію (репортаж). Написання гуморесок та анекдотів. Робота над сатиричним твором про шкільне життя. Розробка ідеї власної книги: назва, герої, жанр, композиція.
Роль уяви, фантазії в літературній творчості, роботі журналіста. Твір за заголовком (із заздалегідь обумовленою спрямованістю). Письменник (журналіст) та художник. Спільне та відмінне. Робота над асоціативним оповіданням: а) за картиною; б) фантазії на тему намальованих персонажів; в) за героями-іграшками. Створення коміксів.
Літературні фантазії на музичні теми (після прослуховування запропонованого керівником музичного твору). Тексти-медитації.
Різновиди літературних конкурсів. Загальні правила оформлення матеріалів щодо участі в літературних конкурсах. Види і жанри публічних виступів. Вимоги до оформлення творчих робіт. Наочні матеріали та технічні засоби. Основи ведення дискусії.
Оформлення творчих робіт згідно з вимогами. Виразне читання власних творів. Підготовка мультимедійної презентації. Складання доповіді. Виступи. Аналіз виступів.
Лист – як потужний метод арт-практики. «Лист самому собі у майбутнє». Жанр
«щоденника». Роль щоденника в розвитку спостережливості, у вихованні характеру, пізнанні самого себе. Жанрова свобода щоденника (спогади, виписки з прочитаного, міркування, оцінка людей та подій тощо). Книга «Знищ цей щоденник»: аналіз, коментарі. Власний запис у щоденнику.
14. Підсумкові заняття. (4 години)
Закріплення теоретичних знань, отриманих протягом року. Робота над самопрезентацією. Творчий звіт.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Що повинні знати вихованці початкового рівня навчання: поняття «мова», «мовлення». «культура мовлення»; основні літературознавчі терміни, літературні жанри; поняття теми, ідеї, проблеми художнього твору, сюжет твору; види мистецтв, місце літератури в ряді мистецтв; основні зображувальні засоби в літературних творах; основні жанри журналістики (замітка, репортаж, інтерв’ю, замальовка тощо); роль уяви, фантазії, спостережливості в літературній творчості та журналістиці.
Що повинні вміти вихованці початкового рівня навчання: уміти орієнтуватися в основних літературознавчих та журналістських термінах, застосовувати отримані знання на практиці; визначати жанри літературних творів, складати літературні твори (малі форми і вірші) у рамках певного жанру; визначати тему, проблему, ідею твору; писати оповідання в рамках запропонованої тематики та проблематики; визначати композицію, основні компоненти сюжету творів; за запропонованими компонентами складати літературні твори малих форм; писати літературні твори з використанням основних засобів зображення; уміти порівнювати та аналізувати; уміти розмірковувати на задану тему й оцінювати побачене, прочитане; експериментувати з художнім образом; використовувати у власній літературній (журналістській) творчості описи, спостереження, характеристики; мати навички самоаналізу і саморедагування.
Основний рівень навчання, «Літературна майстерність»
Навчально-тематичний план
№ з/п |
Тема |
години |
||
усього |
теор. |
практ. |
||
1. |
Вступне заняття. |
2 |
2 |
- |
2. |
Літературні жанри. Проза |
14 |
6 |
8 |
3. |
Складники майстерності письменника. Успіх та визнання. |
12 |
4 |
8 |
4.
|
Поезія. |
20 |
6 |
14 |
5. |
Культура мовлення. |
6 |
2 |
4 |
6. |
Лексичне наповнення мови людини. Словники. |
8 |
4 |
4 |
7. |
У майстерні письменника. |
8 |
4 |
4 |
8. |
Драматичні твори. |
10 |
4 |
6 |
9. |
Експеримент з художнім образом. |
10 |
2 |
8 |
10. |
Свобода творчої думки. |
16 |
5 |
11 |
11. |
Шкільна (дитяча), молодіжна преса. |
20 |
4 |
16 |
12. |
Підготовка до презентацій, літературних конкурсів. Робота над поетичною збіркою. |
14 |
4 |
10 |
13. |
Підсумкові заняття. |
4 |
- |
4 |
Усього: |
144 |
47 |
97 |
ПРОГРАМА
1. Вступне заняття. (2 години)
Література як вид мистецтва. Ознайомлення з порядком і планом роботи гуртка. Організаційні питання. Виконання творчого завдання: написання твору-мініатюри.
2. Літературні жанри. Проза. (14 годин)
Літературні жанри. Система епічних жанрів. Деякі особливості жанрових форм (роман - повість - оповідання: спільне і відмінне). Особливості «малих» форм прозових: новела, оповідання, пригода… Поезія в прозі. Написання новели, міні-тесту. Аналіз. Робота над текстами сучасних дитячих авторів.
3. Складники поетичної майстерності. (12 годин)
Осібність поетичного мистецтва та роль поезії в житті та мистецтві. Прості та складні художні тропи. Підсилювальні прийоми виразності та експресії. Мова твору, художня деталь як показники майстерності та індивідуального стилю. Привабливість творів для читачів: складники успішності тексту. Феномен «Поттеріади». Проведення літературних ігор, мовних цікавинок. Написання міні-твору із застосуванням того чи іншого художнього тропа. Створення «бестселера».
4. Поезія. (20 годин)
Основні поняття теорії віршування. Рима. Верлібри. Сонети, триптихи, вірші-мініатюри, східні вірші. Візуальна поезія: вірші-раки. Абеткові вірші. Вірші для найменших. Вірші-присвяти та привітання. Виконання творчих завдань: розстановка пропущених рим, слів у поетичному творі. Написання різних видів віршів. Аналіз віршів сучасних українських авторів.
5. Культура мовлення. (6 годин)
Вміння спілкуватися: секрети і правила. «Магія» голосу. Мовні ситуації: моделювання. Ораторське мистецтво. Вміння слухати і переконувати.
6. Лексичне наповнення мови людини. Словники. (8 годин)
Збагачення свого лексичного складу через читання. Архаїзми та неологізми. Нова лексика. Сленгові слова. Суржик. Знайомство зі «Словником літературознавчих термінів», «Словником рим», «Словником синонімів». Боротьба за збереження власне української лексики – словник Юрка Зеленого. Створення власного словника. Написання поезії з неологізмами.
7. У майстерні письменника. (8 годин)
Розгляд, аналіз кращих творів з доробку майстрів слова (класиків письменників-сучасників). Зустрічі з поетами, прозаїками, драматургами. Проведення майстер-класів.
8. Драматичні твори. (10 годин)
Жанрові форми драматургії. Дійові особи, персонажі. Вміння створити героя через манеру мовлення та візуалізацію. Робота над репліками. Увага до дрібниць в драматургії. Дискусія «Герой — антигерой». Написання тесту з творчим завданням (створити діалог на обрану тему, розіграти анекдотичну ситуацію). Робота над творами, написаними учнями.
9. Експеримент з художнім образом. (10 годин)
Поняття художнього образу. Розповідь фабули твору від імені одного з героїв.
Розповісти (написати) про поведінку героя у змінених обставинах (завдання керівника чи придумане гуртківцем). Написати про минуле героя, уявити собі його дитинство, оточення, в якому він зростав; написати про майбутнє героя 10, 20 років потому. Написати кінець твору, який прочитано не до кінця, порівняти з авторським варіантом й обговорити. Написати оповідання за його кінцем.
Роль уяви, фантазії в літературній творчості, роботі журналіста.
Літературні фантазії на теми натюрмортів та пейзажів. Твори під музику. Поняття «потоку свідомості». Написання внутрішніх монологів. Словесні асоціації зі словосполученням; з окремим словом; зі звукосполученням, яке не має лексичного значення; з певним кольором, іменем, предметом, явищем…
Вільний твір про певне місце або час (десятиріч, століття тощо)… Твори-передбачення та фантастичні есе.
11. Шкільна (дитяча), молодіжна преса. (20 годин)
Про що і як писати до стінгазети. Види стіннівок, тематика матеріалів стінної преси, жанри. Оформлення стіннівок. Фактори успіху, читабельності. Підготовка макету стіннівки. Аналіз готових робіт.
Історія шкільної преси. Шкільні, молодіжні газети сьогодні. Види шкільних газет. Шкільна газета – крок до демократії. Чи потрібна власна газета школі? Організація роботи редакції шкільної газети. Обов’язки редколегії. Модель і концепція газети. Дизайн газети. Планування роботи редакції шкільної газети. Тематика газетних матеріалів. Де і як збирати інформацію. Жанри дитячої преси, мова і стиль. Редагування матеріалів. Аналіз запропонованих шкільних ЗМІ: плюси, мінуси. Хто і як працює над газетою? Визначення факторів, що впливають на вигляд газети. Основні етапи роботи над випуском газетного номера. Знайомство з усіма стадіями виробництва газети. Поняття «макет», «верстка». Складання макетів газетної шпальти. Похід до друкарні.
11. Підготовка до презентацій, літературних конкурсів. Робота над поетичною збіркою (14 годин).
Правила оформлення матеріалів щодо участі в літературних конкурсах. Вимоги до оформлення творчих робіт. Підготовка доповіді. Культура ведення дискусії. Редагування матеріалів. Основи співпраці з редакційними відділами видань.
Оформлення роботи відповідно до вимог. Підготовка мультимедійної презентації. Підготовка матеріалів до поетичної збірки. Написання власної презентації. Вміння компонувати поетичну збірку. Підготовка збірки до видання.
13. Підсумкові заняття. (4 години)
Підготовка до презентації власної збірки творів. Презентації поетичної збірки.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Що повинні знати вихованці основного рівня навчання: основні поняття теорії віршування; «римовані» та «білі» вірші; норми української літературної мови; основні засади ораторського мистецтва; поняття «словник» і «жанр» в літературі; жанрові форми драматургії; поняття про створення «шкільної» газети; принципи роботи редколегії; види правок; що таке коректура і правила коректури; основні етапи роботи над газетою.
Що повинні вміти вихованці основного рівня навчання: вільно оперувати основними літературознавчими термінами; мати змогу написати римовану поезію чи верлібр з використанням заданих тропів; презентувати ідею та композиційно вмотивувати власний прозовий твір малої форми, з описом головних героїв, пейзажних картин чи діалогів; застосовувати знання щодо написання різних видів віршів (сенканів, веснянок, хайку, безконечників чи мирилок) для збагачення будь-якого власного твору; вільно підбирати художній тропи; самостійно продукувати ідеї для створення власних поезій чи прозових текстів, опираючись на власну уяву та оригінальність творчого мислення; отримувати естетичне задоволення від моменту роботи над власними текстами, цінувати свою творчість; знаходити цікаві теми для публікацій у шкільній газеті і збирати достатньо інформації для їх написання; знаходити мовленнєві помилки в художніх текстах; володіти правилами коректури і застосовувати їх на практиці.
Вищий рівень, І рік навчання,
Блок «Школа журналістики»
Навчально-тематичний план
Розділ, тема |
години |
||
усього |
теор. |
практ. |
|
Вступне заняття. Вступ. Комунікація і суспільство. Поняття журналістики. |
4 |
2 |
2 |
Розділ 1. Журналістика як система засобів масової інформації. |
14 |
6 |
8 |
1.1.Основні функції журналістики і принципи журналістської діяльності. |
6 |
3 |
3 |
1.2. Журналіст. Журналістська майстерність. |
4 |
2 |
2 |
1.3. Особливості публіцистичного стилю. |
4 |
1 |
3 |
Розділ 2. Поняття жанру в журналістиці. Жанри сучасної журналістики. |
38 |
20 |
18 |
2.1. Новини як основа журналістики факту. |
18 |
8 |
10 |
2.2. Інформаційні жанри журналістики. |
20 |
12 |
8 |
Розділ 3. Основні етапи роботи над випуском газетного номера. |
16 |
6 |
10 |
Розділ 4. Тематика матеріалів у ЗМІ. |
12 |
6 |
6 |
Розділ 5. Аналітичні жанри. |
24 |
10 |
14 |
5.1. Стаття. Різновиди статей. |
16 |
7 |
9 |
5.2. Коментар. |
4 |
2 |
2 |
5.3. Огляд. |
4 |
1 |
3 |
Розділ 6. Творча майстерня журналіста. Джерела інформації, методи збирання інформації. |
18 |
10 |
8 |
Розділ 7. Реклама. |
12 |
5 |
7 |
Розділ 8. Журналістика і Інтернет. |
12 |
4 |
8 |
8.1 Онлайнова журналістика. |
6 |
2 |
4 |
8.2. Блог. Пости. |
6 |
2 |
4 |
Розділ 9. Мова і стиль журналістського твору. Редагування текстів. |
26 |
12 |
14 |
Підсумок |
4 |
2 |
2 |
Усього: |
180 |
83 |
97 |
ПРОГРАМА
Розповідь слухачів про себе, бесіда про цілі й задачі гуртка. Творче завдання - написання асоціативного оповідання «Я хочу. Я вмію. Я знаю». Комунікація і суспільство. Види комунікації. Масова комунікація як вид інформаційної діяльності. Журналістика як один з головних чинників професійної масової комунікації. Поняття журналістики.
Загальна інформація про систему засобів масової інформації світу, країни, області, міста. Особливості друкованих та електронних засобів масової інформації. Інструментарій журналіста як важлива складова засобу діяльності журналіста. Мовленнєві норми. Логічність мови в журналістських текстах. Стилі мовлення. Публіцистичний стиль - стиль ЗМІ. Практична робота з літературними й журналістськими текстами.
Важливість правильного оформлення мовлення для журналіста. Творча робота: сірий невиразний текст творчо опрацювати, щоб він став яскравим і цікавим, привертав увагу читачів.
Новини як основа журналістики факту. Що таке новини? Чому і коли подія стає новиною. Поняття «жанр». Знайомство з системою жанрів журналістики.
Практична робота з визначення основних якостей, відмінностей, притаманних тим чи іншим жанрам. Робота з друкованими ЗМІ. Побудова новини за цими ключовими питаннями.
Поняття «факт». Факт та його оцінка в журналістському творі. Достовірні й недостовірні факти. Обговорення запропонованих педагогом фактів.
Факт, думка, слово – три складові журналістської творчості. Аналіз газетних публікацій. Фактори, завдяки яким події стають достатньо цікавими, щоб стати новинами у ЗМІ. Практична робота: оцінювання поданих в газетах статей з точки зору параметрів і факторів, відбір тем для статей із запропонованих керівником з точки зору їх цікавості для аудиторії.
Загальна характеристика інформаційних жанрів журналістики. Замітка в системі інформаційних жанрів журналістики. Оперативність та простота замітки. Різновиди заміток. Особливості збирання інформації для замітки. Побудова замітки. Лід, його типи й особливості побудови. Мова жанру. Робота з газетами. Цитування. Кого і коли цитувати. Різновиди заголовків. Написання заміток до ЗМІ, їх редагування, аналіз. Підбір (створення) заголовків до запропонованих публікацій.
Інтерв’ю як інформаційний жанр: характеристика типових ознак. Види інтерв’ю: інтерв’ю-монолог, інтерв’ю-діалог, інтерв’ю-полілог, інтерв’ю-повідомлення тощо. Формалізовані й неформалізовані інтерв’ю. Способи обробки і подання інформації в інтерв’ю. Робота з пресою: пошук інтерв’ю, визначення видів. Підготовка й проведення інтерв’ю: мета, вивчення теми, співрозмовника, підготовка запитань, домовленість про зустріч, місце й час бесіди, різні етапи бесіди тощо. Вдалі і невдалі запитання.
Екскурсія до редакції місцевої газети. Знайомство зі структурою редакції. Зустріч з журналістами, редактором.
Хто і як працює над газетою? Визначення факторів, що впливають на вигляд газети. Основні етапи роботи над випуском газетного номера. Знайомство з усіма стадіями виробництва газети.
Поняття «макет», «верстка». Шпальта і сторінка газети. Робота над випуском власної газети: тематика матеріалів, планування.
Розмаїття тем і рубрик видання. Класифікація видань: ділові, аналітичні, розважальні, спортивні, молодіжні… Стиль і мова написання матеріалів залежно від видання. «Жовта» преса. Розробка власного журналу: назва, рубрика, цільова аудиторія. Способи подачі матеріалів.
Загальна характеристика групи аналітичних жанрів. Місце аналітичних жанрів в газеті. Стаття, різновиди статей. Особливості жанру. Роль факту в статті. Вибір теми та її вивчення як головна мета статті. Мова статті. Самостійна творча робота слухачів над проблемною статтею. Екологічна стаття та стаття на дитячу проблематику.
Коментар. Характеристика жанру, його особливості. Робота з газетами (аналіз матеріалів у цьому жанрі). Огляд як жанр. Основні елементи жанру. Види оглядів. Огляд ЗМІ. Його різновиди, вимоги до жанру. Підготовка оглядів преси гуртківцями.
Розвиток художньої майстерності журналіста (опис предмета, події, твір на запропоновану тему). Уміння відійти від звичних уявлень, стереотипів мислення. Літературні ігри: продовжити матеріал, придумати початок газетної статті.
Збирання інформації. Що залежить від журналіста? Джерела інформації: офіційні й неофіційні, профільні й непрофільні, «живі» та «мертві». Практична робота: визначення джерел інформації, які могли бути використані при підготовці газетних матеріалів, запропонованих керівником для аналізу.
Метод спостереження. Види спостереження. Плюси та мінуси цього методу збирання інформації. Роль деталі в журналістиці. Використання методу спостереження для підготовки матеріалів у різних жанрах. Робота з документальними джерелами інформації. Документ в журналістиці, його різновиди. Варіанти використання документів при підготовці журналістських матеріалів.
Закон України «Про рекламу». Поняття «реклама». Форма, структура рекламного звернення. Вимоги до реклами. Слоган. Оголошення. Реклама у ЗМІ. Плюси та мінуси різних типів реклами. Практикум.
Інтернет – джерело інформації. Головні риси інтернет-інформації.
Інформаційні агентства. Новини електронною поштою. Знайомство з новинними сайтами. Практична робота: підготовка огляду інтернет-новин на певну тему. Інтернет-газети. Електронні версії друкованих видань, телевізійних каналів та радіостанцій. Що таке блог? Як його вести. Пости – новий спосіб передачі інформації.
Стилістика творів у ЗМІ. Газетно-публіцистичний стиль: особливості. Найбільш уживана лексика у ЗМІ. Стилістика інформаційних жанрів. Стилістичний аналіз запропонованих керівником фрагментів текстів.
Типи мовленнєвих помилок у засобах масової інформації. Мовна надмірність або недостатність, неточність слововживання, необґрунтоване використання слів іншого стилю мови, повторювання слів, логічні помилки тощо. Журналізми, канцеляризми, «ляпи». Практична робота: виправлення помилок у запропонованих керівником журналістських текстах.
Поняття про редагування тексту. Основні вимоги. Види правок. Особливості читання матеріалів редактором. Редагування запропонованих текстів - підготовка матеріалів до друку. Саморедагування: виправлення власних творчих робіт.
Узагальнення вивченого. Написання підсумкової роботи. Зустріч з журналістом краю.
Вищий рівень, 1 рік навчання,
«Літературна майстерність»
Навчально-тематичний план
Розділ, тема |
години |
||
усього |
теор. |
практ. |
|
Вступне заняття. |
1 |
1 |
- |
Художній стиль. |
2 |
1 |
1 |
Літературні жанри. |
6 |
3 |
3 |
Тематика, проблематика, ідея художнього твору. |
6 |
2 |
4 |
Сюжет літературного твору, головні засоби зображення. |
6 |
2 |
4 |
Психологія художньої творчості |
4 |
2 |
2 |
Описи, спостереження, характеристики. |
6 |
1 |
5 |
Творчість в рамках певного жанру. |
4 |
- |
4 |
Підсумок. |
1 |
- |
1 |
Усього: |
36 |
12 |
24 |
ПРОГРАМА
Вступне заняття. Знайомство з гуртківцями. Пояснення цілей і задач гуртка. Творча самопрезентація через твір «Я – людина».
Бесіда про роль мови в житті людини. Мова і мислення. Мова і суспільство. Мова і мовлення. Стилі мови. Написання текстів у різних стилях, з використанням певного ключового слова.
Поняття про жанр. Система літературних жанрів. Епічні, драматичні, ліричні, ліро-епічні жанри – характеристика. Творчі години – робота над художнім твором в рамках певного жанру.
4. Тематика, проблематика, ідея художнього твору (6 годин).
Поняття теми, тематики і проблематики твору. Аналіз творів. Ідея художнього твору – на прикладах зразків художньої літератури.
Творчі години – cкласти невеликий художній твір у будь-якому з вивчених жанрів ( з визначенням його теми і головної проблеми).
Поняття про сюжет літературного твору (перебіг подій у ньому). Усний переказ сюжету нещодавно прочитаного твору. Компоненти сюжету, композиція твору – на прикладах з художньої літератури і друкованих ЗМІ.
Головні засоби зображення в літературних творах. Висловлювання персонажів. Діалоги. Монологи, внутрішні монологи героїв. Оповідання, новели, авторські міркування – авторське «Я». Потік свідомості. Портрети персонажів літературних творів. Опис предметів. Опис природи, пейзажів. Розробка власної книги: ідея, сюжет, герої, планування.
Специфіка літератури. Де черпати натхнення. Поняття «ранкових сторінок». Творчі побачення. Пошук себе через те, що ти пишеш.
Мова письменника. Поняття «щоденника» в літературі.
Творчі години: написання творів – роздумів, есе, міркувань, притч. Казкотерапія.
Важливість для письменника, журналіста розвитку спостережливості і уваги до оточуючої дійсності. Робота над словесним натюрмортом. Мовні ігри на розвиток уяви та образного мислення. Портрети персонажів літературних творів. Портрет і характер людини. Опис предметів. Опис природи, пейзажів.
Поезія. Поетичні фігури і тропи. Різноманіття віршованих форм: акровірші, сенкани, вірші-раки, сонети, верлібри, хоку… Загадки, скоромовки. Складання загадок та скоромовок з дотриманням законів жанру. Гумористичні твори, анекдоти. Словесні асоціації.
Узагальнення здобутих знань. Виступи-презентації з власними творами.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Що повинні знати слухачі І року навчання: основні літературознавчі терміни, літературні жанри; поняття теми, ідеї, проблеми художнього твору, сюжет твору; основні зображувальні засоби в літературних творах; основні жанри журналістики (замітка, репортаж, інтерв’ю, замальовка тощо); роль уяви, фантазії, спостережливості в літературній творчості та журналістиці. Поняття журналістики, її місця в суспільстві; поняття «жанр» і «жанр в журналістиці»; систему жанрів журналістики; поняття «факт» і «новина» в журналістиці; інформаційні жанри, особливості кожного з них: замітка, звіт, інтерв’ю, стаття. Особливості підготовки матеріалів до них і їхнього оформлення; види заголовків і лідів, вимоги до них; які існують джерела інформації і методи збирання інформації; поняття мови і стилю газети, особливості газетно-публіцистичного стилю; типи мовленнєвих помилок у ЗМІ, поняття про редагування тексту, види правок; поняття «реклами».
Що повинні вміти слухачі ІІ року навчання: вільно оперувати основними термінами журналістики, такими як ЗМІ, жанр, журналістика, інформаційні жанри, замітка, звіт, стаття, інтерв′ю; виділяти особливості кожного з існуючих ЗМІ; мати змогу підготувати матеріал у будь-якому з інформаційних жанрів; вільно підбирати усі види заголовків до будь-яких журналістських матеріалів; уміти підібрати яскраву цитату до матеріалу на будь-яку тему; знаходити цікаві теми для публікацій і збирати достатньо інформації для їх написання; володіти усіма методами збирання інформації; знаходити мовленнєві помилки в журналістських текстах; уміти орієнтуватися в основних літературознавчих та журналістських термінах, застосовувати отримані знання на практиці; визначати жанри літературних творів, складати літературні твори (малі форми) у рамках певного жанру; визначати тему, проблему, ідею твору; писати оповідання в рамках запропонованої тематики та проблематики; визначати композицію, основні компоненти сюжету творів; за запропонованими компонентами складати літературні твори малих форм; складати план до твору; писати літературні твори з використанням основних засобів зображення; уміти порівнювати та аналізувати; уміти розмірковувати на задану тему й оцінювати побачене, прочитане; експериментувати з художнім образом; використовувати у власній літературній (журналістській) творчості описи, спостереження, характеристики; літературно обробляти документальний матеріал.
Вищий рівень, ІІ рік навчання,
Блок «Школа журналістики»
Навчально-тематичний план
Розділ, тема |
години |
||
усього |
теор. |
практ. |
|
Вступне заняття. Комунікація і суспільство. |
4 |
3 |
1 |
Розділ 1. Місце та роль журналіста в процесі функціонування ЗМІ. |
18 |
8 |
10 |
1.1. Етичні засади роботи журналіста. |
4 |
2 |
2 |
1.2. Права та обов’язки. |
6 |
3 |
3 |
1.3. Спеціалізація журналіста. |
8 |
3 |
5 |
Розділ 2. Загальні закономірності журналістської творчості. |
12 |
4 |
8 |
Розділ 3. Журналістський текст – носій інформації. |
18 |
6 |
12 |
3.1. Відображення дійсності у ЗМІ. |
6 |
3 |
3 |
3.2. Основні етапи роботи над журналістським твором. |
12 |
3 |
9 |
Розділ 4. Аналітичні жанри. |
42 |
20 |
22 |
4.1. Кореспонденція. |
6 |
2 |
4 |
4.2. Статті. Особливості жанру. |
18 |
6 |
12 |
4.3. Рецензія. |
4 |
1 |
3 |
4.4. Журналістське розслідування |
8 |
4 |
4 |
4.5. Огляд. |
6 |
2 |
4 |
Розділ 5. Як збирати інформацію: методи і майстерність журналіста. |
20 |
6 |
14 |
5.1. Метод інтерв’ю. |
8 |
2 |
6 |
5.2. Метод спостереження. |
4 |
2 |
2 |
5.3. Експеримент в журналістиці. |
8 |
2 |
6 |
Розділ 6. Паблік рілейшнз. |
10 |
4 |
6 |
Розділ 7. Художньо-публіцистичні жанри журналістики. |
24 |
12 |
12 |
7.1. Замальовка. |
8 |
4 |
4 |
7.2. Нарис |
8 |
4 |
4 |
7.3. Есе |
8 |
4 |
4 |
Розділ 8. Радіожурналістика. Особливості діяльності. |
14 |
6 |
8 |
Розділ 9. Телебачення і тележурналістика. |
12 |
4 |
8 |
Підсумкове заняття. |
4 |
1 |
3 |
Усього: |
180 |
74 |
106 |
ПРОГРАМА
Знайомство з напрямами роботи. Роль ЗМІ в сучасному світі. Самопрезентація.
Фах журналіста та його професійні заповіді. Права та обов’язки. Якості, притаманні журналістові. Творчі особливості журналістів залежно від їхніх функцій і видів діяльності. Необхідні знання, вміння для різних посад творчих працівників ЗМІ: редактор, заступник редактора, відповідальний секретар, завідуючий відділом, кореспондент, тележурналіст в кадрі та поза ним тощо.
Жанрова спеціалізація журналіста: особливості, плюси та мінуси. Тематична спеціалізація журналіста. Аналіз творчого доробку відомих українських журналістів-газетярів, які пишуть «на одну тему».
Стимулювання та мотиви журналістської діяльності. Поняття професіоналізм». Критерії та рівні професіоналізму. Інтереси й здібності та їхня роль в творчій діяльності. Індивідуальний стиль й творчий метод. Зустріч з журналістом однієї з редакцій «Як народжується тема журналістського твору». Методи журналістської творчості: традиційні методи журналістського пізнання (бесіда, спостереження, документ), методи інших наук в журналістиці (літературознавство, психологія, історія, логіка тощо).
Загальне поняття тексту. Інформація, її якості. Види інформації за засобами передання й сприйняття. Види інформації за ступенем суспільної значущості. Факт – основа журналістського твору. Робота з пресою: знайти в обраних журналістських матеріалах факти, що були поштовхом до народження публікації. Функції журналістського тексту. Написання текстів. Вплив типу, спрямованості видання та його якісно-кількісних характеристик (зміст, аудиторія, тираж, формат, кількість шпальт, рубрикація тощо) на журналістський текст. Підготовка оглядів газет.
Загальна характеристика групи аналітичних жанрів. Місце аналітичних жанрів в газеті. Кореспонденція. Типи кореспонденцій. Основні риси. Як працювати над кореспонденцією? Робота з пресою: аналіз тематики кореспонденцій, заголовків, композиції.
Стаття, різновиди статей. Вибір теми та її вивчення як головна мета статті. Мова статті.
Коментар. Характеристика жанру, його особливості. Робота з газетами (аналіз матеріалів у цьому жанрі). Лист, огляд листів. Характеристика жанрів. Способи використання їх у ЗМІ. Практична робота: взявши за основу запропонований керівником лист, підготувати власний аналітичний матеріал.
Рецензія, види рецензій. Методика роботи над нею. Об’єкт рецензії.
Що головне під час рецензування твору? Практична робота: написання рецензії на прочитаний літературний твір. Творчі години: вибір теми. Збирання матеріалу та його обробка в одному з вивчених аналітичних жанрів. Аналіз робіт. Журналістське розслідування як аналітичний жанр, його складові компоненти. Елементи інших жанрів в розслідуванні. Типи розслідувань.
Збирання інформації. Що залежить від журналіста? Особистісні якості журналіста. Інтерв’ю як метод збирання інформації. Типи інтерв’ю «хто» і «що». Прес-конференція як метод збирання інформації. Особливості обробки зібраного матеріалу. Практична робота: збирання інформації методом інтерв’ю на запропоновану керівником тему.
Метод спостереження. Види спостереження. Плюси та мінуси цього методу збирання інформації. Роль деталі в журналістиці. Використання методу спостереження для підготовки матеріалів у різних жанрах. Робота з документальними джерелами інформації. Документ в журналістиці, його різновиди. Варіанти використання документів при підготовці журналістських матеріалів.
Експеримент в журналістиці. Особливості методу моделювання ситуацій.
Перевірка достовірності даних, отриманих різними методами збирання інформації.
Зв’язок з громадськістю як одна з форм симбіозу діяльності ЗМІ та реклами. Основні риси паблік рілейшнз. Напрямки піару, засоби і прийоми. Журналістика і ПР – спільне і відмінне. Практична робота: розробка піар-кампанії фірми (особи).
Загальна характеристика групи, її основні ознаки. Робота з пресою.
Замальовка. Жанрові особливості. Специфіка роботи над замальовкою.
Спільне та відмінне між замальовкою та репортажем. Зображувальні засоби замальовки. Робота з пресою: визначити тему публікацій цього жанру, мету, яким чином автор її досягає. Збирання матеріалу для написання замальовки. Замальовки пейзажні, портретні, сюжетні.
Нарис як жанр. Особливості жанру. Спільне та відмінне між нарисом та оповіданням. Роль факту у нарисі. Мова нарису. Роль діалогу, пейзажу тощо. Засоби експресивності нарису. Художній домисел у нарисі. Специфіка збирання матеріалу, психологія спілкування з героями. Портретний, проблемний, дорожній нариси. Практична робота над нарисом. Аналіз робіт відомих нарисовців.
Есе (есей). Загальна характеристика. Особливості жанру. Мова есе, його художність, філософічність. Спільне та відмінне з нарисом та оповіданням. Ефект «думок вголос». Роль асоціацій. Знайомство з творчістю відомих письменників-есеїстів. Самостійна творча робота над есе.
Історія радіо, радіомовлення. Роль і місце радіомовлення в системі засобів масової інформації. Сучасне радіомовлення в Україні. Типологія і жанри радіомовлення. Практична робота: продумати концепцію радіопрограми для дітей та юнацтва. Мова радіо. Методика роботи радіожурналіста. Мовленнєві аспекти діяльності радіожурналіста. Практична робота на місцевому радіо.
Історія телебачення. Типологія і жанри телебачення. Мова телебачення. Спільні та відмінні риси з мовою друкованих ЗМІ та радіо. Практична робота: обрати тему, підготувати репортаж (для газети, радіо, телебачення) на будь-яку тему. Аналіз особливостей роботи над репортажем для різних ЗМІ.
Методика роботи тележурналіста. Практична робота на телебаченні.
Творча зустріч з журналістами ЗМІ регіону. Оформлення авторських добірок публікацій. Випускний іспит на 2 роки навчання.
Вищий рівень, 2 рік навчання,
Блок «Літературна майстерність»
Начально-тематичний план
Розділ, тема |
години |
||
усього |
теор. |
практ. |
|
Вступне заняття. Мова і суспільство. |
1 |
1 |
- |
Література як вид мистецтва. |
3 |
2 |
1 |
Поняття про літературні жанри. Проза та поезія. Загальне і відмінне |
4 |
2 |
2 |
Художні засоби створення образу (епітет, метафора, метонімія, порівняння, гіпербола, літота; градація, інверсія, антитеза) |
6 |
2 |
4 |
Поезія. Техніка віршування. Ритм, рима, розміри вірша. |
8 |
4 |
4 |
Ораторське мистецтво. Декламаторство. |
4 |
2 |
2 |
Літературна практика. |
6 |
1 |
5 |
Багатство української мови. Лексика. Фразеологія |
2 |
1 |
1 |
Підсумок. Творча презентація. |
2 |
- |
2 |
Усього: |
36
|
15 |
21 |
ПРОГРАМА
Вступне заняття. Знайомство з гуртківцями. Пояснення цілей і задач гуртка.
Бесіда про виникнення мови. Мова і мислення. Мова і суспільство. 2. Література як вид мистецтва (3 години).
Походження мистецтва та його видів. Література як вид мистецтва. Художні, пізнавальні можливості літератури. Її місце в ряді мистецтв.
Поняття про жанр. Система літературних жанрів. Творчі години – робота над художнім твором в рамках певного жанру. Особливості сучасної поезії та прози. Аналіз художніх текстів. Написання текстів за заданою темою.
Поняття «художній троп». Означення, аналіз, характеристика. Визначення заданих художній засобів у текстах. Написання поезії чи прози із вивченим художнім засобом.
Відчуття прекрасного в поезії. Важливість розвитку власної творчості. Увага до деталей. Види рим, розміри вірша. Білі вірші. Сучасна лексика у віршах. Завдання на розвиток творчого мислення. Написання віршів із заданою римою. Буриме.
Уміння впливати на слухачів. Рецепти вдалого виступу. Практична робота над промовами. Декламація власних віршів: голос, міміка, жести.
Роль уяви, фантазії в літературній творчості, роботі журналіста.
Твір за прислів’ям (із заздалегідь обумовленою спрямованістю).
Письменник (журналіст) та художник. Спільне та відмінне. Робота над асоціативним оповіданням: а) за картиною; б) фантазії на тему намальованих персонажів. Літературні фантазії на теми натюрмортів та пейзажів.
Літературні фантазії на музичні теми (після прослуховування запропонованого керівником музичного твору). Словесні асоціації: а) зі словосполученням; б) з окремим словом; в) зі звукосполученням, яке не має лексичного значення; г) з певним кольором, іменем, предметом, явищем. Вільний твір про певне місце, людину або час.
Неологізми та архаїзми у творах. Фразеологія – робота зі словником. Боротьба за чистоту мови. Словник Юрка Зеленого.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Що повинні знати вихованці вищого рівня ІІ року навчання: основні літературознавчі терміни, літературні жанри; види рим, епітети, порівняння, метафори; основні зображувальні засоби в літературних творах; поняття про літературну критику, документальність і художність; техніки віршування. Основні принципи організації роботи редакції, якості журналіста, його роль в діяльності ЗМІ; права та обов’язки, глибоке знання принципів журналістської етики, поняття «реклама» та «піар»; систему жанрів журналістики та принципи жанроутворення; особливості кожного з художньо-публіцистичних жанрів; характеристику аналітичних жанрів. функціональні стилі мови, їхні основні риси; методи збору інформації, особливості діяльності радіо та тележурналістики.
Що повинні вміти вихованці вищого рівня ІІ року навчання: уміти орієнтуватися в основних літературознавчих та журналістських термінах, застосовувати отримані знання на практиці; визначати жанри літературних творів, складати вірші з певними художніми тропами, визначати їх види, розрізняти способи віршування; писати літературні твори з використанням основних засобів зображення; уміти порівнювати та аналізувати; використовувати у власній літературній (журналістській) творчості вивчені художні засоби. Займатися саморедагуванням, самоаналізом; планувати роботу ЗМІ, газетний номер; писати матеріали в газету в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах; застосовувати на практиці знання журналістської етики; знаходити цікаві теми для публікацій і збирати достатньо інформації для їх написання; володіти усіма методами збирання інформації; знаходити мовленнєві помилки в журналістських текстах; використовувати необхідні види правок при редагуванні текстів; володіти всіма навичками, необхідними в журналістській роботі.
Підсумковий комплекс:
Література: