Авторська віршована казка для читання "Гусінь - Метелик".

Гусінь – Метелик

                                                                        Автор : Савченко Марина

Гусінь Метеликом мріяла стати:

„Ось якби я вміла літати!

Цей поживний капустяний листок

Я б поміняла на жовтий пилок.

Ніжки незграбні ці коротенькі –

На два білі крила гарненькі.

Ще я б хотіла вусики мати,

І хоботок, щоб пилок той збирати.

Ах, як же сильно блакитна та синь

Манить мене у свою височінь!”

Гусінь так довго гадала –

Осінь холодна настала.

Під гілочки вона заповзла

Тепленький кокон собі звила.

Спить вона – лялечка – й бачить у сні

Дивні, чарівні й незвичні казки :

Начебто крила у неї з’явились.

Та навесні її мрія здійснилась!

Березень місяць стежкою йде –

Веселе пробудження всім він несе.

Й Гусінь прокинулась, дірку проїла

Вилізла з кокону – що це за диво!

Щось заважає бідній на спині.

Дивиться з острахом в крапельку синю.

Не відірвати очей від краси!

Чи може все це – омана роси?

Ні, не омана! Це два крила

Виросли в неї допоки спала.

Ще й довгі вусики, хобот маленький –

Зможе тепер ласувати смачненьким.

Легко й незвично, радісно дуже,

А за минулим зовсім не тужить.

Стрімко у небо вона поспішає,

Над квітами весело в гаю кружляє.

Гусені мрію здійснила весна –

Дійсно Метеликом стала вона.