На "Заповіт" даєм отвіт?!
Ми згадуємо твій Кобзарю вік, твої розгойдані думки,
Твої страждання , муки...
Не тільки в ці весняні перші дні,чи не щодня
Бо знову крутять над полями горя круки...
Знов кропим волю кровю ворогів
Знов гинуть України кращії сини
Повстали, рвем кайдани....Може, хтось не зрозумів?
Та молим Господа за єдність всіх земель лиш без війни.
Твоїм дороговказом, наш Пророче!
Уперто люд не може чи не хоче скористуватися....
Там зрозуміло все-чого від нас Сусід великий хоче
Як жити так, щоб не було біди!
Тож Генію, лети через лани -моли за Україну
Господа, моли!
Бо знову йдемо , ми Тарасе не туди...