Авторський вірш "Останній листок" за твором О. Генрі

Дацишина Олена Олександрівна

Останній листок

11.11.17
Вже ледве висить за вікном лист останній,
А   хвора  шепоче, як те заклинання:
 «Якщо той листочок додолу впаде,
То смерть із собою мене забере»
Листочок тримався, та вітер – міцніший.
Без листя навколо враз стане світліше.
Вже скоро настане пора заметілі.
I танули сили в тендітному тілі.
Та друзі вирішують: їй ще не час.
Ні, в юній особі вогонь ще не згас!
Лиш погляди – i не потрібні слова.
Бажанням рятунку горить голова.
За ніч довжелезну та буря минула,
«Я жити лишилась» - Джонсі збагнула.
А лист за вікном – наче бурі не бачив,
Їй нове життя він собою відзначив.
«Тебе не дивує, що він не тремтить?» -
До Джонсі звернулася Сьюзі за мить.
Тоді в бурю Берман малюнок створив:
Напише  шедевр – він давно говорив.
***
А Берман назавжди закрив свої очі
Куди ж він виходив жахливої ночі?
Під зливою й вітром листок малював,
Щоб той для всіх віру в життя дарував.