Б.І. Антонич "Різдво"

Богдан-Ігор Антонич«Різдво»

Рід: лірика. Жанр: вірш. Вид: філософська лірика.

Тема: факт народження Христа.Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.

Мотив поезії «Різдво»: возвеличення таїнства Різдва Христового,

Історія написання: в умовах польської експансії на Західній Україні Антонич відбувається як український поет, який шукає нових форм і продукує новий погляд на світ, поезію, де поєднуються християнська міфологія із традиційними національними фольклорними ідеями й образами.

Художні особливості «Різдво»: у вірші — мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий», тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом і свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов’язувався здавен з дохристиянським святом Різдва. До речі, язич­ницький місячний знак — «золотий горіх» — опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне май­бутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись в усьому на Господнє про­видіння. У вірші Б.-І. Антонич розкриває біблійну легенду про народження Христа по-своєму. Він уміло взаємодоповнює дві однаково рідні українцям релігійні системи. Залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає христи­янську і язичницьку традиції, робить інтимним переживання віри.

Рік створення: 1934. Збірка: «Три перстені». Напрям: модернізм. Течія: символізм, авангардизм, міфологізм. Богдана-Ігоря Антонича складно віднести до якоїсь течії, оскільки його творчість характеризується винятковою вишуканістю й неоднозначністю, де національне злите зі світовим, міфологія з реальністю, раціональне з ірраціональним.

У вірші Б.-І. Антонича «Різдво» Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи із собою місяць. Підкреслюючи значущість рідного краю, поет переносить подію Різдва Христового в лемківське містечко Дуклі.

Мотиви:«велике в повсякденні»;«краса»;«Батьківщина»;«природа».

Символічні образи. Сани –символ-аналог українських ясел;Лемки – символ-аналог волхвів;Золотий горіх – символ-аналог дитини Христа;Місяць – символ Батьківщини;Місяць круглий -хліб

Художні засоби: Епітети – «місяць круглий», «у сніговій завії», «золотий горіх». Метафори – прийшли лемки і принесли місяць, народився Бог на санях; У долоні у Марії місяць – золотий горіх; ніч крутиться довкола стріх.

Образи:людей: лемки у крисанях; Марія;міфологічних істот (умовно): бог;природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).

РІЗДВО Б.-І. Антонич. Народився Бог на саняхв лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисаняхі принесли місяць круглий. Ніч у сніговій завії крутиться довкола стріх. У долоні у Маріїмісяць — золотий горіх.

Дякую за роботу на уроці!