Презентація до уроку "Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. "

Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. «Вчись у природи творчого спокою», «Ніч… А човен – як срібний птах!..»

Народився у слободі Кантемирівка на Воронежчині. Деякий час учився у Воронезькій гімназії, пізніше — у Ростові-на-Дону, Боброві. 1918 року родина переїздить на Полтавщину, де Є. Плужник працює вчителем мови та літератури. З 1920 року навчався у Київському зоотехнічному інституті, в якому працював чоловік його сестри; навчання покинув, щоб стати актором. З 1921 року поет навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Попри успіхи в інституті він змушений покинути навчання через туберкульоз. З 1924 року стає активним учасником організації «Ланка».Євген Павлович. Плужник

У 1926 році хвороба загострилася, однак поет вижив. Лікування проходив у Ворзелі. З 1923 року Євген працював у редакціях перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші.4 грудня 1934 року заарештований НКВС. Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації. У березні 1935 року виїзною Військовою колегією Верховного суду разом з іншими митцями засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув'язнення на Соловках, де він помер від туберкульозу. Його останніми словами була фраза «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». Похований на табірному кладовищі. Могила не збереглася. Реабілітований у серпні 1956 року. Умовна могила — на Байковому кладовищі.

Велике, щире й взаємне кохання поета до Галини Коваленко, дружини митця, його однодумиці й надійної опори в житті, возвеличено у творчості Є. Плужника. Вона була справжньою красунею, і для тогочасного оточення її вибір був неочікуваним і незрозумілим, адже Євген Плужник був тяжко хворим на туберкульоз. Проте для самої Галини це був цілковито усвідомлений вибір, продиктований велінням серця.

Є. Плужник органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, сполучивши елементи експресіонізму та імпресіонізму.

Ніч... а човен — як срібний птах!..(Що слова, коли серце повне!)... Не спіши, не лети по сяйних світах,Мій малий ненадійний човне!І над нами, й під нами горять світи...І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти,Світе єдиний!Ніч... а човен — як срібний птах!..

Рік написання: 1933 Рід літератури: лірика (філософсько-пейзажна)Напрям: романтизм. Тема: зображення чарівної картини місячної ночі над рікою.Ідея: висвітлення  гармонійного поєднання різних вимірів, граней буття, мікрокосму і макрокосму. Провідний мотив: захоплення красою Всесвіту. Аналіз поезії “Ніч... А човен - як срібний птах!..”

Віршовий розмір: ямб. Римування: перехресне. Художні засоби: риторичне звертання (Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!; О, який же прекрасний ти, Світе єдиний); епітети (срібний птах, по сяйних світах); порівняння (човне-як срібний птах); метафори (горять свiти); інверсія (свiте єдиний); риторичні оклики. Образи-символи: світ, човен, серце, птах. Човен у поезії символізує людську долю, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту.

Вчись у природи творчого спокою. В дні вересневі. Мудро на землі,Як від озер, порослих осокою,Кудись на південь линуть журавлі. Вір і наслідуй. Учневі негоже. Не шанувати визнаних взірців,Бо хто ж твоїй науці допоможе. На певний шлях ступити з манівців?Вчись у природи творчого спокою...

Рік написання: 1927 Літературний рід: лірика (пейзажна)Жанр: вірш. Напрям: неокласицизм. Тема: возвеличення краси природи і гармонії людської душі, внутрішньої урівноваженості і зрілості людиниІдея: заклик шанувати природу. Провідний мотив: гармонія людини й природи. Аналіз поезії “Вчись у природи творчого спокою...”

Віршований розмір: ямб. Римування: перехресне. Художні засоби: епітети (визнаних взірців, творчого спокою); порівняння (як від озер, порослих осокою); інверсія (дні вересневі); риторичні запитання (хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців?) Образи-символи:журавлі символізують мудрість, адже вони живуть у гармонії з природою, прислухаються до неї.осінь - велична в пору дозрівання осінь символізує у вірші стан духовної зрілості людини. У вірші «Вчись у природи творчого спокою» утверджується філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа. Тільки в її «творчому спокої» все досконале й гармонійне, тому у творі звучить заклик шанувати «визнаний взірець» — природу.