Коли Акакію виповнилось сім років, батьки забрали його назад у Схвіторі. Але хлопчик і тут проводить всі дні з селянськими дітьми. Часто він іде з ними на ніч на риболовлю. “Які чарівні казки почергово розповідали ми один одному, – згадує пізніше Церетелі, – які загадували загадки, які прислів'я створювали”
Впливовий князь Ростом Церетелі зумів передати своєму сину Акакію лише титул князя і ім”я. Більше у спадок син не отримав нічого — ні віковічного братства, ні поміщицької жорстокості, ні чванства. У юнака сформувались свої поняття про благородство і честь — їм він залишився вірний на все життя.
І зовсім інші - ніжні, високі, шанобливі слова знаходив поет своїй матері, яка була для нього символом прекрасного на землі: “Единая и сложная, она Есть творческая сила созиданья, Которая в любые времена Объединяет все существованья” Ці слова – гімн материнській невичерпній силі і її подвигу.
В 1862 році А. Церетелі повертається до Грузії, приймає участь у створенні театральної групи, виступає у ролі режисера, актора і драматурга, стає організатором, а потім почесним членом товариства розповсюдження писемності серед грузинів. Активно і плідно виступає в цей час Церетелі – журналіст.
Доля Не буде перебільшенням. Якщо ми назвемо Україну другою батьківщиною поета. Доля якось непередбачувано і незбагненно зводила Акакія за життя з людьми України, але й після смерті якоюсь послідовністю об’єднувала його з ними, споріднювала Акакія з українською землею. Зараз ми перерахуємо лише факти, а вам думати – чи випадковий цей ланцюг обставин, чи це дійсно зветься “доля”.
Музеї поетів в Каневі і Сачхере Можем згадати ще одну подію. В 1939 році на Україні, в місті Каневі відкривається музей і пам’ятник Тарасу Шевченку. І такий же пам’ятник і музей майже в той же час відкривається в Схвіторі, в Грузії. Але що найвразливіше – кожного, хто заходить в Схвиторський музей поруч зі скульптурою Церетелі зустрічає барельєф славетного Кобзаря.
Бюст А. Церетелі на території школи Ми впевнені. Вас не може здивувати, не повинно здивувати те, що на території школи стоїть пам’ятник Церетелі, це як продовження тієї пам’ ятної петербурзької зустрічі Шевченка і Церетелі, тільки уже в наші дні і на дніпровських берегах. І ми злюбовю говоримо їм обом однаково близькимі дорогим для нас: “ДА СВЯТЯТЬСЯ ВИСОКІ ІМЕНА ВАШ!”Дякуємо за увагу
Акакій Церетелі СЛОВО ДО УКРАЇНЦІВ Розмаїта природа, та в цій розмаїтості й полягає могутність і краса цілого всесвіту. Ми розділяємо нашу земну кулю на чотири частини світу. Вони не схожі одна на одну: кожна з них відзначається своєю особливістю, але цим тільки доповнюють одна одну. Помиляються ті, хто думає зрівняти їх. Не можна йти супроти природи. За приклад візьму себе самого. Я грузин і тому повинен перш за все намагатися розвивати, вдосконалювати свої національні особливості, тобто мову, віру та ін.. і тільки тоді буду гідним співбратом інших. А коли я вб’ю в собі грузина, як же я можу бути вченим?.. Ви ж, українці, як слов’янське плем’я ближчі до росіян, та досить тільки відмовитися від ваших національних особливостей, Ю мови, історії та інших, уб’єте в собі українців… Ось істина, яку проповідував сто років тому видатний і симпатичний пророк Шевченко, кажу симпатичний тому, що я знав його особисто і від нього навчився любові до батьківщини. Таких великих людей спороджує тільки велика нація, але вони, крім своєї нації, належать й іншим, а тому дозвольте і нам, грузинам, приєднатися до вашого свята і вшанувати пам’ять великого українця. (виголошено 15 квітня 1914 року в Тифліському народному домі, де український драмгурток влаштував урочистий вечір, присвячений 100-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка.)