Батьківські збори. Адаптація першокласників

Про матеріал

Успішна адаптація першокласників до школи як умова гармонійного розвитку особистості

Перегляд файлу

Батьківські збори. Адаптація першокласників

Тема: Успішна адаптація першокласників до школи як умова гармонійного розвитку особистості

План

1. Знайомство

2. Повідомлення «Про складові готовності дитини до школи»

3. Повідомлення «Режим дня першокласника»

4. Психолого-фізіологічна готовність дитини до школи.

5. Поради батькам.

Хід роботи

1. Знайомство.

"Мене звати ... Я хочу побажати своїй дитині ...".

2. Готовність дітей до школи.

— Успішність навчання значною мірою залежить від того, наскільки готовими до цієї нової складної діяльності прийдуть діти до школи. Що ми розуміємо під поняттям "готовність до школи"?

Емоційно – вольова готовність
Фізична готовність
Мовленево – комунікативна готовність

Позитивна мотивація

Готовність дитини до школи

Інтелектуальна готовність

Соціальна зрілість

Психічний розвиток

3. Виступ учителя

— Дитина пішла в перший клас ...

Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Яким воно буде? Чи буде воно успішним для нашої ліпи ни? Адже нові обов'язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо розпорядок дня школяра продумати до найдрібніших деталей.

Відомий фізіолог І.П. Павлов вважав, що дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо виснаженню нервової системи, перевтомі.

3. Розглянемо робочий день першокласника.

Підйом. Школяр має вставати о 7 годині ранку. Наступні 50 хвилин витрачаються на ранкову гімнастику, водні процедури, сніданок. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Сніданок дитині потрібен легкий, оскільки попереду об 10 годині 30 хв її чекає другий гарячий сніданок у школі. Нехай вдома дитина вип'є чай, з'їсть печиво, фрукти.

Дорога до школи. Батьки повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, постійно нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

Заняття у школі тривають до 12 год 30 хв. Перерва між шкільними заняттями і домашніми має становити 3-3,5 години. Цей час витрачається на обід, післяобідній відпочинок, заняття за інтересами, прогулянку на свіжому повітрі. Для першокласників важливий денний сон протягом години. Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок. Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин в день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою.

Виконання домашніх завдань. Близько 16 години учень приступає до виконання домашніх завдань. Раціонально обладнаний робочий куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Світло на стіл має падати зліва. Меблі — відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася до підлоги. Батьки мають стежити за правильною поставою під час письма та читання. Голова — у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15°). Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Відстань від очей до предметів має становити 30-35 см.

Заняття тривають ЗО хвилин. Перерви між ними — 5-10 хвилин.

Вечірній відпочинок. Цей час використовується відповідно до особистих нахилів і інтересів дитини. Вона завжди має бути впевненою, шо в неї знайдеться час для спілкування з батьками і друзями, для читання улюблених книжок, малювання, конструювання, заняття спортом, перегляду телепередач. Лікарі та психологи радять дивитися телепередачі не частіше трьох разів на тиждень, причому сумарна тривалість не повинна перевищувати 6—7 годин.

Вечеря має бути легкою і становити не більше 20 % денного раціону.

Перед сном дитина має скласти в ранець все, що необхідно для занять, підготувати одяг, взуття до наступного дня.

Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пізніше 21.00. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчити дитину лягати і вставати завжди в один і той самий час; практикувати перед сном 20—30 хвилинні прогулянки на свіжому повітрі, спати при відчиненій кватирці.

Відхилення від режиму має бути розумним, індивідуальним для кожної дитини, але батьки завжди мають дбати про те, щоб сприяти дотриманню учнями основних режимних моментів: глибокий і міцний сон, повноцінне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі, забезпечення загального розвитку дитини тощо.

4. Психолого-фізіологічна готовність дитини до школи.

— З початком навчання у житті дитини відбувається дуже багато змін. Це нові умови життя та діяльності, нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем; соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню, школі.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочка адаптація до школи має різний перебіг. Легше проходить період пристосування до школи і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Та сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта мають різноманітні порушення та відхилення у стані здоров'я.

Фізіологічна адаптація.

— Процес фізіологічної адаптації дитини до школи можна розділити на кілька етапів. Як проходить цей процес, які зміни в організмі дитини наявні в ході адаптації до школи, протягом багатьох років вивчали спеціалісти в галузі медицини.

Перший етап

2—3 тижні

орієнтовний, коли у відповідь на весь комплекс нових впливів бурхливо реагують усі системи організму ("фізіологічна буря")

Другий етап

1—2 місяці

помітне нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи

Третій етап

до 3~6 місяців

період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування на навантаження

Що ж відбувається в організмі дитини в перші дні навчання ?

• Нестійка працездатність;

• дуже високий рівень напруження серцево-судинної системи;

• низькі показники координації різних систем організму між собою;

• зміни функціонального стану центральної нервової системи;

• різке зниження навчальної активності;

• зниження працездатності:

• до кінця першої чверті маса тіла зменшується у 60 % дітей;

• скарги на втому, головний біль, сонливість., погіршення апетиту, поганий сон;

• розгальмованість рухова або в'ялість, втома,

• розлади шлунково-кишкового тракту;

• підвищення артеріального тиску.

Варіанти шкільної дезадаптації

Дезадаптація невстигання.

Причина — педагогічна занедбаність. Тут величезна провина дорослих, бо вони неуважні чи байдужі до того, як у дитини формуються навички і вміння.

Дезадаптація як невміння дітей довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги.

Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, змушують). Подібне проявляється в емоційних дітей, які відрізняються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдання, роблять безліч помилок, неуважні, загальмовані. Це — наслідок сімейного виховання: «вседозволеності", тобто літи прийшли до школи з дуже низьким рівнем вольової готовності.

Дезадаптація як невміння дітей увійти в темп шкільного життя.

Учні, які соматично ослаблені, часто втомлюються, нестримані. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.

5.Поради батькам.

• Радійте вашій дитині!

• Розмовляйте з дитиною спокійним голосом.

• Будьте терплячими.

• Щодня читайте дитині.

• Заохочуйте зацікавленість та уяву дитини.

• Піклуйтеся про те, щоб дитина мала можливість отримувати нові враження, котрі могли б стати джерелом її історій, фантазій, мрій.

• Купуйте касети з улюбленими казками, піснями дитини.

• Допоможіть дитині вивчити її ім'я, прізвище та адресу.

• Відвідуйте разом з дитиною музеї, бібліотеки, театр.