Батьківські збори для батька.
Завідувач центром психологічної служби,
відділу освіти Калинівської РДА, Вінницька область
Андрій Володимирович Андрейко
Відповідальна самосвідома рольова поведінка батьків є домінуючим фактором становлення гендерної ідентифікації особистості дитини, усвідомлення її власної гендерної ролі, формування психологічної статті. Батьки стають взірцем поведінки, взаємовідносин, трудового співробітництва в сім’ї для дитини, яка наслідує це відповідно до своєї гендерної належності. На жаль, багато хто з батьків переконаний, що основне призначення батька в сім’ї - забезпечити матеріальне становище. А питання участі батька у виховані свої дітей залишається в більшості випадках поза власної компетентності. І що є більш вражаючим, так це те, що багато чоловіків вважають, що з цього приводу їм не варто напружуватися: не вмієш, як мовиться, не берися, хай робить той, хто уміє, покладаючи цю місію на матір та школу чи дитячий садок. Таким чином, у сучасних «татусів» з’являються, так звані, інтелектуальні лінощі і викликане ними небажання працювати над оволодінням науки поводження з власними дітьми. Набагато легше не визнати своєї поразки у цій галузі та постаратися як надалі відійти від цих "нечоловічих" занять і прикритися, наприклад, роботою.
Займаючись вже багато років питанням нереалізованості батька в сім’ї я зловив себе на одній думці, що проблема «соціальної випадковості наших татусів» (М. Мід) лежить в площині соціалізації хлопчика. Це сім’я, школа і суспільство яке робить запит на сучасну модель батьківства. Але зараз я хочу звернути увагу на школа як один з соціальних інституцій. Є в край гостра необхідність в школі приділяти більше уваги тренінговим просвітницько-профілактичним програмам які спрямовані на підготовку шкільної молоді до дорослого життя. І такі програми останнім часом все частіше впроваджують на теренах освіти. Правда я як практик досить скептично ставлюсь до впровадження їх на місцях, бо частіше за все їх реалізація має здійснюватися за рахунок «варіативна складова» навчального процесу, а в практиці це стає неможливим через консерватизм, заперечення керівниками вимог часу відхрещуючись браком бюджетних коштів та перевантаженість навчального процесу. Вважаю тут є над чим замислитись.
Однією з важливих напрямків роботи фахівця психологічної служби є просвітницька робота з батьками. Пропоную один з таких варіантів інтерактивних методів співпраці з батьками як батьківський всеобуч на тему: Ток – шоу: «Батьківські збори для батька». Така форма проведення заходу на відміну від традиційних сприяє активній взаємодії учасників між собою, що безумовно більше їх мотивує до вирішення педагогічних проблем та може бути проведений, як в межах одного класу, так і школи. Єдина умова, яку я ставив перед собою, захід здебільшого орієнтований на батька (хоча у своїй практиці, зізнаюсь, абсолютно цього мені досягти так і не вдалося), він буде корисний в цілому батькам. Форма проведення як так-шоу передбачає такі напрямки роботи, як: дискусії, обговорення питань загального інтересу, синтез точок зору. І за правилом ток-шоу у ньому бере участь запрошений експерт з конкретних питань тієї тематики на яку орієнтований цей захід. У нашому випадку в якості експерта присутній практичний психолог школи. В якості ведучого (в моєму випадку) був педагог – організатор. І ще, корисним було б, такий захід провести в рамках тематичних тижнів які проводяться в школах (наприклад тиждень психології) чи приуроченим до якоїсь дати, наприклад День батька (третя неділя вересня).
Метою заходу є розвиток багатомірності психологічного бачення дитячо-батьківських міжособистісних взаємин, подолання неконструктивних стереотипів та ригідних патернів батьківської позиції.
Обладнання: аудиоплеєр для відтворення запису, фліп-чат, ватман, маркери, заздалегідь підготовлені і розвішані вислови про батька, буклети для батьків на тему батьківства.
Підготовчий етап.
На підготовчому етапі мною організоване інтерв’ю з дітьми молодшої школи, де діти дали відповіді на мої запитання, які в свою чергу фіксувались (за попередньою згодую дітей) на диктофон. Ось перелік питань.
Хід проведення заходу
Саме головне у нашому житті - з нашого дитинства. Все головне в нашому дитинстві - від нашої сім’ї. Все головне в батьках – це їх культура. Ось чому культура – це доля. А.Кончаловський.
Ведучий.
Ось з цих слів я хочу розпочати наш захід, чому? Думаю, що ми дамо відповідь по закінченню нашого зібрання.
Вітаю усіх присутніх! Сьогодні ми будемо спілкуватись з вами про батька. Батька в сім’ї, батька для дітей і чоловіка для дружини. Допоможе нам якості експерта практичний психолог нашої школи.
Шановні батьки, а ви знаєте коли святкується День батька в Україні? Так ось в Україні – це третя неділя вересня. А вперше святкувався День батька 19 червня 1910 року в США. І національним святом цей день в США став у 1966 році, коли президент США Ліндон Джонсон оголосив третю неділю червня національним святом. З часом й інші країни, де декларується повага до сімейних цінностей, слідом за Сполученими штатами, почали відзначати цей день, вшановуючи чоловіка-батька.
В рамках підготовки до цього заходу було проведено інтерв’ю з дітьми молодшого шкільного віку школи Давайте послухаємо. ми з вами наших дітей.
Вмикається запис відповідей дітей на питання: «За що ти любиш свого тата?»
А тепер у мене є кілька питань до вас.
Питання батькам:
- «Яка ваша роль в сім’ї?»
- «Що ви вважаєте головним у вихованні дитини?»
- «Чия участь у вихованні повинна бути більше матері чи батька?»
Відповіді батьків фіксуються на ватмані.
Тепер давайте послухаємо експерта.
Психолог – експерт.
Дитині в сім’ї необхідна як жіноча, так і чоловіча увага. Мати, як правило, діє на дитину з ласкою, добротою. Вона виконує роль у вихованні гуманістичних рис характеру. А ось формування у дітей цілеспрямованості, наполегливості, сміливості – це турбота батька в сім’ї.
Дійсно, чоловіче ставлення до світу, до свого обов’язку, правильне розуміння свого місця в житті здатний сформувати у хлопчика саме батько, своїм прикладом, вчинком. «Син, адже ми із тобою чоловіки», - тихо говорить батько, коли в автобус входить жінка. Хлопчик за прикладом батька вмить встає з сидіння і пропонує жінці місце для сидіння в транспорті...
Ведучий.
У мене до батьків таке питання.
Питання батькам.
- «Які інтереси вас об’єднують з дітьми?»;
- «Як ви вважаєте, чи достатньо часу ви проводите із дитиною?»;
- «Чим ви любите займатися у вільний час, вечорами, у вихідні дні?»;
- «Яке хобі у вашої дитини?».
Відповіді батьків фіксуються на ватмані.
Ведучий.
А зараз давайте послухаємо, що скажуть про це самі діти. Вмикається аудіо запис інтерв’ю дітей на питання: - «Скільки часу в день ти проводиш з татом і чим ви займаєтесь?», «Що ти любиш робити разом із татом?», «Чому тебе навчив тато?»
Маленька дитина відверто іде до батька: дивиться йому у вічі, ніби промовляє йому: «Я слабкий, ти так мені потрібен». Головне тут – не спізнитися! Головне – буквально з перших днів виховувати і в собі, і в дитини потребу проводити якомога більше часу разом.
Ви будуєте дім із кубиків, зводите фортецю із піску, лагодите іграшку, що зламалася, поєднуєте хитрі проводки радіосхем чи розігруєте на підлозі Бородінську битву, ганяєте по двору футбольний м’яч, читаєте по черзі вголос, обговорюєте останні новини, чинити машину в гаражі будь що, але разом.
Поки вихованням дітей займається мати, а ви прийшовши з роботи до дому, відгороджуєтеся газетою від тих маленьких дивацтв і неприємностей, які бувають у поведінці сина чи доньки. Проблема батьків і дітей спливають, коли діти дорослішають. Як зазначають психологи, перехідний період (підліткова криза у дитини) проходить безболісно в ті сім’ї, де у тата і дитини дружні відносини, є емоційна близькість з раннього дитинства, де дитина впевнена – батькові все цікаво в його житті.
Психолог – експерт.
Потрібно завоювати довіру дитини, якщо її не було. Батько повинен сам заговорити про себе дитині, довірити їй свої таємниці. Але це можливо лише в тому випадку, якщо ви самі йдете сину чи донці на зустріч: по дорозі із садка чи школи розкажіть дитині, що турбувало вас на роботі, що вдалося вам зробити за день, поділіться своїми турботами і думками.
Говоріть із дитиною про все: про сімейні проблеми, планах на вихідний день, про останній хокейний чи футбольний матч. Не думайте, що ваша дитина мала і нічого не зрозуміє. Головне, що вона відчує, що ви відверті і щирі, звертаєтеся до неї, як до рівної. Не рубайте з плеча: «Яка безглузда пісня!», «Що ти її без кінця співаєш!».
Уявіть собі типову ситуацію дома. Батько робить зауваження сину: «Куди прешся весь в снігу, погань! Мати тільки що вимила підлогу! Повернися говорю!». Син образився. Він і сам тепер побачив калюжі на чистій підлозі, але він так поспішав до батьків, хотів татові розповісти, яку снігову бабу спорудили діти у дворі. Чи треба було так грубо кричати на дитину?
Одна дитина зрозуміє свою помилку, якщо ви візьмете його за руку. Мовчки виведете із кухні, щоб обтрусити з ніг краплини вуличної вологи. Іншій дитині, ви спокійним тоном зробите зауваження. Третій, ви повчите в жартівливій формі. Потрібно виключити грубість, різкі жести, наказовий тон. Інакше це все викличе з часом протест і у відповідь грубість.
А.С. Макаренко писав, що не самодурство, не гнів, не крик, а спокійне, серйозне і ділове розпорядження – ось, що повинне бути в сім’ї.
У сім’ї часом стежать за кожним кроком дитини. Батько не дає йому ні в чому спуску: забороняє грати в галасливі ігри, вимагає неухильного дотримання режиму дня. Не дай Бог, якщо хлопчик залишить іграшки або влаштує безлад на столі для занять!
Помилково, стереотипним є те, що батько має карати за неслухняність, інакше в дитині народиться безвідповідальність. Але покарання без розкаяння не виховує. Якщо дитина не зрозуміла своєї провини і не хоче її спокутувати – покарання нічому не навчить, а може озлоблювати.
Теплота, спокій, затишок в будинку багато в чому залежать від матері, а її душевний стан – від чоловіка, батька. Чи розширяються у вас в такому разі обов’язки в сім’ї? Так.
Ведучий.
Як правило дитина, якщо він хлопчик, приклад поведінки свого тата в сім’ї переносить на своє доросле життя. І в майбутньому деякі його повадки бере за взірець поведінки чи навпаки піддає критиці. Давайте зараз послухаємо наших дітей і замислимось: «Може я як тато маю зараз щось в собі змінити?»
Вмикається аудіо запис інтерв’ю дітей на питання: «Коли ти будеш татом, яким ти будеш, що будеш робити?»
Я знаю, що в багатьох сім’ях діти все більше і більше відчувають брак батьківського піклування, духовного спілкування із батьком. Тато зайнятий на роботі, повертається пізно, а дитина чекає його: «Ось скоро тато прийде». І засинає, так і не побачивши його. Так проходять тижні, місяці, роки, і виникає дивний парадокс: хоча вся сім’я живе в одній квартирі, під одним дахом, проте батько і діти не знають один одного. Тато навіть не помітив, як виросли його діти.
Нажаль наш захід підійшов до кінця. Ми сподіваємось, що кожен піде до дому з часткою тепла у своєму серці. На останок хочу Вам усім побажати. Шановні батьки! Давайте виховувати наших дітей не стільки словами і подарунками, скільки прикладом, власною культурою, гідною усілякого наслідування. Щастя Вам!
Додатки.
Вислови видатних людей про батька.
Коли мені було чотирнадцять років, мій батько був такий дурний, що я насилу переносив його; але коли мені виповнився двадцять один рік, я був здивований, наскільки цей старий чоловік порозумнішав за останні сім років.
Марк Твен
Без хороших батьків немає хорошого виховання, незважаючи на всі школи.
Карамзін
Батьки та діти не повинні чекати прохання один від одного, а мають попереджувально давати потрібну один одному, причому першість належить батькові.
Синопський Д.
Стати батьком зовсім легко. Бути батьком, навпаки, важко.
Ст. Буш
Вчися у тих батьківства, хто батьком вміє бути.
Публій Т.
Батьківська любов нічим не відрізняється від любові до самого себе.
Л. Вовенарг
Подання батька про себе невідривно від уявлення про сина, хіба що останній яким-небудь своїм властивістю суперечить цим поданням.
Л. Вовенарг
Батько - це щось більше і незалежно від своїх якостей авторитетне; батько - це подяка за з'їдений в дитинстві, отроцтві і юності хліб, це щось зобов'язує себе любити
Ю. Нагибін
Виробляючи і живлячи дітей, батько виконує цим тільки третю частину свого завдання. Він повинен роду людському дати людей, суспільству - суспільних людей, державі - громадян. Кожна людина, який може сплачувати цей потрійний борг і не робить цього, винен і, може бути, більше винен, якщо сплачує його наполовину. Хто не може виконати обов'язки батька, той не має права бути ним. Ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють його від обов'язку годувати своїх дітей і виховувати їх самому.
Руссо Жан-Жак
Відразу після бога йде батько.
Вольфганг Моцарт
Коли, нарешті, розумієш, що твій батько зазвичай був прав, у тебе самого вже підростає син, переконаний, що його батько зазвичай буває не прав. Якщо ви не вчитеся на своїх помилках, немає сенсу їх робити.
Лоренс Пітер
Будь-якого працівника - від сторожа до міністра - можна замінити такою ж або ще більш здібним працівником. Доброго ж батька замінити таким же гарним батьком неможливо.
Василь Сухомлинський
Батьки люблять своїх дітей тривожною і поблажливою любов'ю, яка псує їх. Є інша любов, уважна та спокійна, яка робить їх чесними. І така справжня любов батька.
Дідро Дені
Набагато легше стати батьком, ніж залишитися ним.
Ключевський Ст.
...Дитина вчиться У мудрого батька з пелюшок. (Хто думає не так - дурень, Дитині і собі він ворог!)
Брант С.
Один батько важить більше, ніж сто вчителів.
Д. Герберт
Жоден чоловік не може стати хорошим батьком, поки він не навчиться розуміти свого батька.
Т. Уайлдер
1