Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Батьківські збори «Готовність дитини до навчання в школі».

Про матеріал
Мета: підвищити психологічну культуру батьків дітей старшого дошкільного віку з проблеми адаптації дитини до шкільного навчання, формувати навички позитивного спілкування батьків з дітьми для збереження їх психологічного здоров'я,ознайомити батьків з фізіологічною та психологічною готовністю дітей до школи; надати рекомендації щодо формування психологічної готовності школяра.
Перегляд файлу

Батьківські збори: «Готовність дитини до навчання в школі».

Тема: Готовність дитини до навчання в школі.

Мета: підвищити психологічну культуру батьків дітей старшого дошкільного віку  з проблеми адаптації дитини до шкільного навчання, формувати навички позитивного спілкування батьків з дітьми для збереження їх психологічного здоров'я,ознайомити батьків з фізіологічною та психологічною готовністю дітей до школи; надати рекомендації щодо формування психологічної готовності школяра.

Форма роботи: батьківські збори – консультація.

Хід проведення

1.Психолог. Шановні батьки! Відомо, яким важким є для багатьох дітей перехід до шкільного навчання.

  Вступ до школи – переломний, найскладніший момент у житті дитини, пов’язаний з входженням у нове соціальне середовище, новою навчальною діяльністю. Навчання у школі ставить до маленького школяра певні вимоги.     Програмовий матеріал у першому класі побудовано таким чином, що його засвоєння вимагає від першокласника не лише вміння читати, писати, лічити, а й такого рівня загального психічного розвитку, який би дав можливість включитися в навчальний процес.

   Це дійсно серйозне випробування для батьків – випробування життєвої стійкості, доброти, чутливості. Дуже гарно, якщо в перший рік навчання дитина буде відчувати підтримку.

 

2.Вправа «Стереотипи».

Мета: продемонструвати вплив стереотипів на людину.

Завдання. Кільком батькам пропонують вийти з кімнати. Їм показують фотокартку людини, попередньо повідомивши, що це – фото злодія. Пропонують описати цю людину. У цей час усій групі учасників показують те саме фото, кажучи, що це відомий дитячий лікар.

Коли через кілька хвилин усі збираються разом, кожна група описує людину з фотокартки (характер, поведінку, манеру спілкування), не називаючи, хто вона.

  Описи будуть протилежними.

Обговорення:

  • Про що свідчить проведений експеримент?
  • Чи часто в реальному житті, ми керуємося стереотипами?

Коментар психолога. Висновок очевидний: на опис людей вплинула установка. Ми живемо в суспільстві, тому так чи інакше прислухаємося до слів інших. Установка має вплив на наші уявлення про себе та оточуючих, про погане та хороше. І все життя людини минає під впливом установки.     Деякі установки ми робимо собі самі, інші нам роблять батьки, вчителі, друзі. Установки мають на нас сильний вплив.

  У дитинстві людина схожа на відкриту чисту книгу – що в неї напишуть, те вона й збереже на своїх сторінках життя.

  Батьківська установка – це складна взаємодія порад, рекомендацій, життєвих принципів батьків. Тобто всі ті попередження чи схвальні відгуки, які ми чуємо від дорослих упродовж життя, є часткою нашого життєвого сценарію, всі ці фрази роблять із нас переможців чи невдах.   Переможець – це людина, яка може впоратися з життєвими  негараздами й витримує все. Що трапляється їй на шляху до мети. Невдаху ж зламають перші серйозні випробування. Звичайно, приємніше бути переможцем, ніж невдахою.

  Це залежить від самої дитини: наскільки вона впевнена у собі, чи сильна в неї воля. Але в основі всіх її дій буде батьківська установка. Слідкуйте за своїми установками щодо дитини, її навчанням  й можливостями. 

 

3.Аналіз проблемних ситуацій. 

   На картках написані фрази, які  досить часто  використовуються дорослими. Спробуйте передбачити як вплинуть ці фрази на майбутнього першокласника, які почуття і переживання вони можуть викликати у нього.

 

Додаток 10

Картка 1.

  • Ось  підеш до школи,  там тобі…
  • Ти, напевно,  будеш двієчником?

(Можуть викликати відчуття тривоги, невпевненість у своїх силах, втрату бажання йти до школи).

Картка 2.

  • Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником!

(Батьківські домагання засновані на не реальних можливостях сина або дочки, а на  абстрактних уявленнях про ідеальну дитину. Крах батьківських надій може стати джерелом дитячих страждань, привести до втрати впевненості у батьківській любові, а значить, впевненості у собі).

Картка 3.

  • Навчайся так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося!

(Батькам здається, що їх власна самоповага залежить від оцінок, які одержує дитина. Іншими словами: «Тільки від тебе залежить, доведеться мені відчувати сором чи ні, ти несеш відповідальність за мій внутрішній стан і переживання». На дитину звалюють тягар подвійного навантаження: «Учись добре, щоб мені не було погано». Часто такий непосильний для дитини психологічний вантаж стає причиною неврозу).

Картка 4.

  • Ти обіцяєш мені не битися в школі і не бігати, а поводитися тихо і спокійно?

(Не пред'являєте дитині нездійсненні вимоги, не штовхайте її на шлях явного обману).

Картка 5.

  • Спробуй мені тільки зробити помилку  у зошиті!

(У дитини, якій постійно загрожують покаранням, можуть виникнути ворожі почуття до батьків, може з’явитися комплекс неповноцінності).

Коментар психолога. Отже, проаналізувавши ситуації спілкування, ми розуміємо які  негативні наслідки можуть виникнути від  необдуманих висловлювань дорослих.

 

4.Запитання від батьків № 1. У якому віці краще віддавати дитину до школи?

   Сучасні діти розумово розвинуті і надзвичайно ерудовані. Нам, дорослим, здається, що таким обізнаним істотам потрібно йти до школи якнайраніше.

  Насамперед, під час прийняття рішення необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини, її психологічну та фізичну готовність. Жодні рекомендації Міносвіти чи будь-якої іншої установи, досвід друзів і сусідів, старших дітей не можуть відігравати вирішальної ролі. Єдиний орієнтир – особисто майбутній школярик. Наприклад, розумна і старанна дівчинка, дещо флегматична, але дуже слухняна буде готова і в 6 років сидіти за партою, а такий шустрий, безпосередній хлопчик,  котрий любить поговорити з дорослими на важливі теми і мріє на уроках про політ на космічному кораблі, матиме і в сім немало проблем. 
  Тому батькам треба запастися знаннями, терпінням і задіяти всю свою мудрість, щоби прийняти правильне рішення.

 

5.Запитання від батьків №2. Як батькам зрозуміти, що їхня дитина є готовою до начання?

  Готовність №1. Фізіологічна 
Справді, малюки 21 століття не вирізняються ні міцним здоров’ям, ні сильними м’язами, ні витривалістю. Це відзначають і педіатри, і психологи, і педагоги. Відчувається явний перегин у розвитку. І це не може не впливати на якість життя та, звичайно ж, на здатність вчитися. 
Тому для початку проведіть міні - тест на фізіологічну готовність.

  Малюк фізіологічно вже першокласник, якщо:
- може дотянутися рукою до верхньої частини протилежного вуха через маківку; 
- втратив 1-2 молочні зуби ,

-у нього сформовані суглоби пальчиків і колінних чашечок (вони замінили дитячі ямочки),

- гарно виражена арка стопи; 
- вільно кидає і ловить м’яч, стрибає на одній нозі; 
- навчився зав’язувати шнурки, защіпати блискавку і ґудзики;
-у нього добре розвинена дрібна моторика: вміє різати ножицями, грає в пальчикові ігри, добре справляється з пластиліном... 
- під час рукостискання відводить великий палець долоні.

Це загальні показники. Якщо більшість із названого в нормі, радійте - перший бал на користь школи ви отримали.
  Готовність № 2. Психологічна
Ну а зараз, про найголовніше.  Навіть фізично сильна та добре обізнана дитина може бути психологічно не готова до регулярної пізнавальної діяльності.

  Багато батьків помиляються, вважаючи, що готовність дитини до школи передбачає вміння читати, писати та рахувати. Звичайно, навчити всьому цьому можна, але найголовніше завдання , яке стоїть перед Вами шановні батьки – це сформувати у дитини мислительні здібності. А найголовніше, сформувати в дитини психологічну готовність до навчання.

   До поняття «психологічна готовність до навчання» входять наступні складові частини:

  • розвиток інтелектуальних здібностей ( мислення);
  • розвиток памяті, уваги, уяви; 
  • розвиток пізнавальної активності;
  • розвиток мовлення;
  • розвиток дрібної моторики рук;
  • сформованість внутрішньої позиції школяра ( я – школяр).

 

6.Запитання батьків № 3. Як розвивати та сформувати у дошкільника вище названі пізнавальні процеси?

   Щоб розвинути та сформувати у дитини такі якості, потрібно чимало часу приділяти своїм дітям, гратися з ними. Адже гра - основний вид діяльності дошкільника. Гра – не тільки задоволення та радість для дитини, але і важливий засіб самовираження. Через гру дитина пізнає навколишній світ, примножує нові знання , уміння, навики і навіть не догадується про це.

  Гра – найголовніший помічник дорослих при підготовці дитини до школи. При вмілій організації зі сторони дорослих гра здатна творити чудеса. Лінивого вона може зробити трудолюбивим, незнайку – знаючим, а невмілого – вмілим. З допомогою гри , непомітно для дитини, можна розвивати увагу, память мислення, уяву – це якості, які так необхідні для подальшого навчання.

1.  Ось так, наприклад, можна формувати у дитини фонематичний слух:  «Давай пограємося в школу: ти будеш учителем, а я – учнем»  . Діставши згоду, продовжити: «Я буду повторювати яке-небудь слово, а якщо зібюся, зроблю помилку і ти почуєш інше слово, зразу вдар ось так (показую). Цим ти вкажеш мені на мою помилку. А далі назвеш те слово, яке я сказала помилково. Якщо ж я скажу все правильно , ти промовиш: «Все правильно». Слухай:  рама,  рама, рама, рама, рама, вікно, рама, рама. і т.д.

 2.  Дуже важливим кроком у підготовці дитини до школи є збагачення словникового запасу у дитини, рівень, якого враховується при перевірці, яка передбачає готовність до школи. Дитина має знати слова, які належать до літературної мови.. Дитина може виразити своє розуміння заданого слова  за допомогою жесту або ескізного малюнка.

   Ось так можна погратися з дитиною: «Уяви собі, що ти зустрівся з іноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І от він попросив тебе пояснити, що означає слово « велосипед», «цвях», «лист», « парасолька», «хутро», «герой», «качатися», «зєднувати», «кусати», «гострий». Як ти відповіси?».

 3.  Нікому не є секретом, що дітки – дошкільники дуже полюбляють слухати казки та різні історії. Саме це сприяє розвитку пам’яті. Кожна нова казка, оповідання чи вірш спонукає дитину до уважності, а таким чином і до запам’ятовування. Для розвитку памяті дуже добре використовувати різні історії, які можна придумувати самим: «Тобі подобається слухати різні історії? От зараз я почну маленьке оповідання, а ти спробуй добре його запамятати, щоб точно повторити. Слово в слово. Нічого не вилучати і не додавати. Згоден. ( Зазвичай дитина відповідає згодою.) 

   Були собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка.

 Якщо ж дитина з першого разу зможе повторити ці два речення точно в слово – це свідчить про високий рівень короткочасної памяті.

 4. Дуже важливо, щоб дитина вміла робити найпростіші умовиводи: « а тепер подумай і скажи, хто з хлопчиків найвищий, а хто найнищий?». Дошкільник має вміти образно роставляти  предмети чи об’єкти від найбільшого до найменшого, від найвищого до найнищого, від найтовстішого до найхудішого.

  5.  В дитини, яка йде до щколи має бути розвинена дрібна моторика рук ( для цього необхідно, щоб дитина працювала з пластиліном; викладала різні предмети з паличок,  крупів, бісеру; вчилася малювати кольоровими олівцями, ручкою.)

    Дитина має вміти :

          -Проводити прямі, а не дрижачи лінії;

          - Бачити рядок і писати в ньому;

          -Бачити клітинки і точно їх обводити;

      - Обводити предмети по лінії.

  6.  Крім того у 6-тирічної дитини має бути належний рівень розвитку саморегуляції (вміння перемальовувати графічні склади). Н-д: Бру то шас.

 «Подивись, - тут щось написано. Виявляється, у нас в гостях був зайчик (інопланетянин) і залишив тобі записку. Ти ще не вмієш писати , але спробуй перемалювати. Добре придивись й напиши так само на аркуші». ( звертайте увагу на поставу дитини під – час письма )

  7. Та найголовнішою умовою готовності 6-тирічної дитини до школи –є позитивна мотивація, що включає в себе бажання дитини йти в школу (навчитись читати, писати, рахувати, малювати, співати). Основне завдання батьків – підготувати дитину до усвідомлення того, що в школі потрібно навчатись.

7.Запитання від батьків №4. Як батькам організовувати заняття з дітьми вдома?

   Готуючи дитину до школи ( при проведенні занять) необхідно дотримуватись декількох умов:

  1. Займатися з дитиною систематично;
  2. Слідкувати за тривалістю занять;
  3. Привчати дитину виконувати роботу до кінця, акуратно, гарно, правильно.
  4. Будьте терплячі, не карайте дитину за помилки, хваліть за успіхи.
  5. Включайте в заняття ігрові елементи. Для  6 – 7-літньої дитини це основний спосіб пізнання навколишнього світу.

Памятайте:

- якщо дитина відвідує дитячий садок, тривалість заняття не повинна перевищувати 20 хвилин один раз в день.

- якщо дитина відвідує дошкільний заклад, тривалість заняття не повинна перевищувати 40 хвилин.

  Бажано проводити заняття два рази в день з переривом 15 хвилин. Найбільша працездатність дитини в ранкові часи. Тому в цей час рекомендується проводити найбільш важчі заняття. В другій половині дня заняття потрібно скоротити, а час відпочинку збільшити.

Додаток 11

8.Запитання від батьків № 5. Які ознаки не готового до навчання першокласника?

  Узагальнений “портрет” першокласника, не готового до школи.

     надмірна грайливість;

  • недостатня самостійність;
  • імпульсивність, безконтрольність поведінки, гіперактивність;
  • невміння спілкуватися з однолітками;
  • труднощі контактів із незнайомими дорослими (стійке небажання контактувати)  чи, навпаки, нерозуміння свого статусу;
  • невміння зосередитися на завданні, труднощі сприйняття словесної чи іншої інструкції;
  • низький рівень знань про навколишній світ, невміння зробити узагальнення, класифікувати, виділити подібність, розбіжність;
  • поганий розвиток тонко координованих рухів руки, зорово-моторної координації (невміння виконувати різні графічні завдання, маніпулювати дрібними предметами);
  • недостатній розвиток довільної пам'яті;
  • затримка мовного розвитку (це може бути і неправильна вимова, і бідний словниковий запас, і невміння виразити свої думки тощо).

 

9.Вправа на рефлексію.

   Учасникам  пропонується  закінчити  речення: «Щоб допомогти моїй дитині стати учнем, я...».

  Коментар психолога. Відомий психолог Леонід Венгер казав: «Бути готовим до школи вже сьогодні – не значить уміти читати, писати, рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим усьому цьому навчитися».

   Шановні батьки, дякую Вам за активну участь і співпрацю! Сподіваюся, ця  зустріч була корисною для всіх! Якщо є щось, що турбує в поведінці дитини, її навчанні, не соромтеся звернутися за порадою.

  Дозвольте мені завершити нашу зустріч словами Оскара Уайльда: «Найкращий спосіб зробити дітей хорошими -  це зробити їх щасливими».

    Що робити вам? Вирішуйте самі. Успіху вам!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  10

Аналіз проблемних ситуацій до вправи: «Стереотипи».

Картка 1.

  • Ось  підеш до школи,  там тобі…
  • Ти, напевно,  будеш двієчником?

 

 

Картка 2.

  • Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником!

 

 

Картка 3.

  • Навчайся так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося!

 

 

Картка 4.

  • Ти обіцяєш мені не битися в школі і не бігати, а поводитися тихо і спокійно?

 

 

Картка 5.

  • Спробуй мені тільки зробити помилку  у зошиті!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 11

Рекомендації щодо розвитку психологічної готовності дітей до навчання в школі (пам`ятка батькам)

  1. Слідкувати за артикуляцією усіх звуків рідної мови, вчити говорити зрозуміло і правильно.

 

  1. Розвивати зв’язне мовлення шляхом опису іграшок, картинок, різних предметів, явищ природи, переказу прочитаного та відповідей на запитання за прочитаним текстом.

 

 

  1. Розвивати дрібні моторні навички: одягнути пальто, застібнути ґудзики, зав’язати шнурки, впоратись з “блискавкою”, розрізати ножицями, зашнуровувати черевики.

 

  1. Забезпечувати підготовку руки до письма, залучати дитину до усіх видів образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікації), ігор з конструктором та мозаїкою, виготовленням поробок з природного та покидькового матеріалу.

 

 

  1. Закріплювати знання персоналій: вміння сказати своє ім’я, прізвище, вік, адресу, номер телефону, дату народження, відомості про родину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 листопада 2020
Переглядів
1046
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку