Батьківські збори “ЯК ЗАПОБІГТИ РОЗВИТКУ ЕГОЇЗМУ, ЖОРСТОКОСТІ, АГРЕСИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ”

Батьківські збори на тему:

“ЯК ЗАПОБІГТИ РОЗВИТКУ ЕГОЇЗМУ, ЖОРСТОКОСТІ, АГРЕСИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ”

Мета. Привернути увагу батьків до архіважливої проблеми виховання в учнів людяності, благородства, милосердя, попередження проявів жорстокості, садизму, егоїзму.
 

Матеріал для виступу практичного психолога.

“Ми, батьки, виховуємо дітей передусім красою своїх взаємин. Про це треба пам’ятати завжди”. Цими словами видатного українського педагога В.О. Сухомлинського я хочу розпочати нашу розмову на тему надзвичайної важливості. І продовжую, теж цитуючи великого людинознавця: “Якби світ увесь час дивився в душу дитини ласкавими очима матері, якби все, що пізніше зустріне вона на своєму шляху, було таким добрим і лагідним, як добра мати, — у світі не було б ні горя, ні злочинів, ні трагедій…” Але у світі споконвіку існує не тільки добро, а й зло. І що характерно: “Щоб людина стала поганою, не треба докладати особливих зусиль, але зробити людину хорошою — о, це потребує страшенно тяжкої праці”.
           Кожен із вас, батьків, по-своєму будує своє родинне вогнище, має найважливішу дехто настільки занурився в це “забезпечення дітям щасливого майбутнього”, що самих дітей майже не помічає — “руки не доходять”. А тим часом немає головнішої справи у житті, як виховати справу свого життя, дбаючи головним чином про матеріальний достаток. А якщо запитати: задля чого? Майже сто відсотків відповість: “ Заради дітей ”. І собі гідну зміну, людей, яким можна буде спокійно передати всі надбання — і матеріальні, і духовні.
        У наш час — час наукових злетів, технічного прогресу, високих технологій — на жаль, не поменшало, а збільшилось зла, яке на кожному кроці чатує на юну душу. Як уберегти від цього зла своїх дітей? І чи всі ми однаково трактуємо, що таке зло, а що добро? Адже не секрет, що є себелюбці (і їх немало!), які не гребують ніякими засобами власного збагачення, і вони, свідомо чи несвідомо, виховують собі подібних. Але й чимало випадків, коли чесні, добропорядні люди через недогляд чи невміння пожинають сумні плоди власного виховання.
      Зло багатолике. Зосередимо свою увагу на таких проявах його як егоїзм, душевна черствість, жорстокість та агресивність, які, на жаль, трапляються серед підлітків. Зароджуються вони здебільшого не у вік отроцтва, а значно швидше, коли дитина робить перші усвідомлені кроки в житті. Жорстокість, садизм підлітка — це вже квіточки, а коріння — у дитинстві. До речі, ми часто випускаємо з уваги те, що діти надзвичайно спостережливі. Кожне слово матері й батька, їхнє ставлення до дитини, до своїх батьків та родичів, до сусідів і взагалі до людей, до тварин і рослин — усе фіксує допитливий дитячий розум, за прикладом найближчих, люблячих батьків дає свою оцінку всякому вчинку…

      Інколи можна спостерігати приблизно таку картину. Молоді батьки гуляють зі своїм синочком. У руках дитини іграшка — автомат. Хлопчик захоплено “ розстрілює ” всіх і все навколо. Літній чоловік зауважує: “ Не можна стріляти в людей, у пташок…” Це викликає обурення в батьків: “І чого приставати до дитини? Воно ж мале, грається собі ”. І під час цієї “ невинної гри ” дитина зафіксовує: дядя поганий, бо “ пристає ” до неї, стріляти в людей, пташок і т. п. можна. Скажіть, що доброго виховує така гра?
    Наведемо ще одну ситуацію, описану в одному з творів В.О. Сухомлинського.

       Біля відчиненого вікна сидить молода мати. На її обличчі — щаслива посмішка. З дверей будинку вийшов у двір і стоїть на зеленому моріжку її син. Який він гарний, який розумний! Підійшли до її Віті два хлопчики — Боря і Коля. Вони такі ж хлопчики, як і Вітя. Але, думає Віті мама, далеко їм до її сина: Вітя і розумніший, і дотепніший, і натура в нього яскрава, самобутня. А однолітки його якісь сіренькі… Дивиться мама на дітей, усміхається. Ось вони засперечалися, махають руками, як півники. Раптом Вітя стиснув кулачок і вдарив Колю. Коля відступив і дивиться здивовано на Вітю.

        Мама заплющила очі… Нічого страшного немає, думає вона. Це не бійка, а забава. Та якщо вже і вдарив Вітя Колю — значить син правий, він ніколи не буває неправий.
   дитиною? Як тобі не соромно! Ти ж бачиш, що він скромний і беззахисний ”.
 

Вона підбігла до дітей, взяла сина за руку. Плачучи, він пригорнувся до неї…

   На лаві сидів сивий дідусь. Він тихо промовив: “ Любов зі заплющеними очима — теж саме, що й ненависть ”.

   Поміркуймо над думками і вчинками матері і над словами дідуся. Подібних прикладів з літератури чи з життя можна навести чимало.

   У деяких сім’ях немає належної поваги до старших, батьки в присутності дітей грубо розмовляють з бабусею чи дідусем: мовляв, не устрявайте, не ваша справа, ви своє віджили і т. п.; інші не приховують свого зверхнього ставлення до сусідів, яких вважають людьми “ нижчого сорту ”; ще інші колошматять чужу тварину чи птицю, яка опинилася на їхньому подвір’ї або в городі… А потім, спостерігаючи за агресивністю свого сина чи доньки, дивуються: “І звідки це в нього?” А скільки сімей потерпають через схильність батьків до алкоголю!

Батько п’яниця — в сім’ї горе. Страждає мати, страждають діти. Це нерідко приводить дітей до озлоблення. У своєму озлобленні вони завдають страждання іншим і мають від цього якесь задоволення. Ось ще один із прикладів. У шестикласника Віталія батьки — алкоголіки. До школи він приходить рідко, брудний, неохайний, через що діти його стороняться. Це викликає в хлопця злобу на всіх, хто щасливіший за нього, кого люблять, з ким хочуть товаришувати. Віталій грубіянить, не слухає вчителів, б’є однокласників. Хлопчик ображений на весь світ за своє обкрадене дитинство. Іноді він говорить, що повіситься — все одно він нікому не потрібний. І ніхто з батьків однокласників хлопчика не бажає втрутитись у життя сім’ї, захистити дитину, щоправда, “ захищають ” від нього своїх чад, застерігаючи, щоб “ не водилися з цим хуліганом ”. Та чи захищають вони цим своїх дітей від егоїзму, черствості, душевної сліпоти? Питання риторичне.

   Якою б ідеальною не була атмосфера в вашій сім’ї, дитина все ж зазнає впливу вулиці. І не намагайтеся створити навколо свого сина чи доньки обстановку стерильності — все одно у вас нічого не вийде. Інша річ — формувати в дитини розуміння добра і зла, утверджувати в її душі сили, здатні протистояти злу. Не присипляти її, а відкривати очі на світ, формувати юне серце так, щоб людина з дитячих років була несприйнятлива до зла. Щоб, цінуючи свою честь і гідність, вона була непримиренною і нетерпимою до людей злих, безсердечних, байдужих.
 

   У підлітковому віці в дітей відбувається інтенсивний фізичний розвиток, з’являється сила, від якої, як кажуть, “ сверблять руки ”. Дуже важливо у моральному вихованні, щоб ця сила знайшла благородне застосування. Там, де про це забувають, з’являється вражаюче нас дрімуче невігластво: підліток біжить і з розгону ламає деревце, підліток кривдить малюка, а малюк, виростаючи в обстановці “ боротьби за існування ”, не знаючи ласки, сам стає злим, безсердечним…

   Виховуйте у своїх хлопчиків і дівчаток ніжність і чуйність. На думку В.О. Сухомлинського, чим сильнішою стає людина, тим необхідніша їй ніжність: “ Сила, помножена на ніжність, — тільки внаслідок цієї дії виходить людське благородство. Благородство не може бути слабким, його обов’язок не тільки захоплюватись красою, але й творити, захищати її ”.

   Чудовий, “ всесильний і тонкий інструмент ” виховання — слово. Використовуйте його. Знаходьте час поговорити зі своєю дитиною, як з рівною, розвивайте в неї почуття гідності, словом і ділом формуйте переконання в тому, що є гідним людини, а що негідним, що можна, а чого не можна.

   В.О. Сухомлинський називає дев’ять негідних речей, на презирстві до яких радить будувати переконання й емоційний світ морально порядної, духовно красивої людини:

- Негідно добувати своє благополуччя, радощі, втіхи, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь…

 - Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота й сліпота, здерев’яніння серця — одна з найцінніших вад…

- Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину…

- Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, хникати. Боязкість і нерішучість породжують боягузтво, підлість, зрадництво. Хоробрість і відвага — джерела мужності…

-  Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство, а мовчання — легкодухість і підлість.
- Негідно говорити, коли твоє мовчання — чесність, благородство, а слово — легкодухість, підлість і навіть зрада.
 

- Негідно справжньої  людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, але й не мати власного погляду, втратити своє обличчя. Огидно і гидко нашіптувати;

- Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки.

- Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини…

- Негідна сльозливість. Людину прикрашає витримка. Сльози, розраховані на те, щоб викликати жалість близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до самовиховання витримкою, благородством волі”

   Батьки, вихователі, на думку Василя Олександровича, повинні бачити небезпеку в тому, що в окремих вихованців слізливість переходить із дитинства в отроцтво і ранню юність. Такій людині буде нелегко жити. Вона розгублюється, зіткнувшись зі справжніми труднощами.

-Негідно бути спокійним і байдужим, коли поряд з тобою важко жінці ”. В. Сухомлинський вважав: “ Добра половина всіх зусиль, які ми прикладаємо до того, щоб виховати справжню людину, — це піклування про благородне, піднесене ставлення чоловіка до жінки ”. Доводьте до свідомості дітей —насамперед  хлопчиків — ту думку, що в жінці втілено велич роду людського.

І, врешті, негідне пияцтво і обжерливість.

   Алкоголь затуманює свідомість і дає волю інстинкту, приводячи людину до тваринного стану. Утверджуйте в юних душах презирство до цієї мерзоти.

   Говоріть зі своїми дітьми про самовиховання. Хай вони постійно зважують два слова: “ хочу ” і “ можна ”, хай учаться перемагати хвилеві бажання в ім’я вищого, важливішого. Щоб ви не боялися підлітка: вийде за поріг — чи не потрапить у біду, зустрівшись з лихою компанією? “ Утверджуйте в юній душі імунітет проти зла, щоб зустріч із ним на життєвому шляху не калічила, а духовно загартовувала її ”. Як утверджувати? І словом, і ділом, і особистим прикладом. Починайте з того, щоб у вашій сім’ї все було гаразд. В. Сухомлинський вивчив матеріали слідства по 460 кримінальних справах і виявив: “У кожній сім’ї, яка давала суспільству правопорушника чи злочинця, щось було негаразд. Інколи батьки самі по собі були людьми й непоганими, але не знали, чим живуть їх діти ”.

   Отже, шановні батьки, потрібна постійна увага до вашого сина чи дочки, які в нього чи в неї інтереси, потреби, що їх хвилює?
 

Жан Жак Руссо писав, що вірний спосіб зіпсувати людину — це дати їй усе і не вимагати від неї нічого: “ Тоді тиран буде до ваших послуг ”. Однією з істин педагогічної мудрості, що сягає своїм корінням у багатовіковий досвід народу, є положення: чим більше людині дається, тим більше з неї треба питати. “ Люби, як душу, труси, як грушу ”— мовить народне прислів’я. Розумійте його не в буквальному розумінні. Фізична розправа, насильство, як уже мовилось, викликає страх, озлоблення. Йдеться про розумне поєднання батьківської й материнської любові, ласки з вимогливістю, виховання у підлітка відповідальності за свої вчинки.

   Хороші діти — найбільше щастя, найбільша винагорода за все, що зробила людина за своє життя. Погані діти — батьківське горе. Не шкодуйте часу для творення найбільшої цінності у вашому житті. Зараз ви молоді, сильні, дужі, у вашому житті — літо. А за ним прийде осінь. І зима. Хай же вона буде у вас погідною, освітленою любов’ю ваших дітей і онуків, заслуженою повагою людей, усвідомленням чесно виконаного обов’язку перед Богом і людьми.
 

Поради виховання важких підлітків

    Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим.

   Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із нею.

   Це завжди не просто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині.

   Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними:

1.                Інтерес

З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею.

Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом.

2.   Строгість

   Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.

   Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності  безглузда.

   Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.

3.       Спілкуйтеся щодня

   Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.

   Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку.

   Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно.

   Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації.

   Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..

4.    Терпіння

   Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.

5.     Упереджувальний підхід

   Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.

6.     Єдиний фронт

    У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

   Бути мудрими батьками для підлітка завжди було складно. Більшість підлітків бунтують і повстають, принаймні іноді, незалежно від розсудливості батьків. Але перше і найважливіше - підліткам необхідно (і вони хочуть цього), щоб батьки ними керували і навіть встановлювали строгі правила, як би вони не виступали проти. Їх гордість не дозволить їм відкрито визнати таку потребу, але в глибині душі вони завжди думають: «Хотілося б, щоб батьки встановили для мене точні правила, як роблять батьки моїх друзів». Виховання підлітка - нелегке завдання. Але багато батьків чомусь вважають, що це твердження ніяк не належать до них, поки ... не зіткнутися з проблемою лицем до лиця. У підлітковий період слід бути особливо уважними до підростаючої людини і до вибору методів її виховання. Ось, поради батькам підлітків: Головне у ваших взаєминах з дитиною – взаєморозуміння. Щоб його встановити, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід одразу ж виконувати будь які забаганки дитини, але й постійно уникати вимог дитини теж не варто. Якщо ви не можете або не вважаєте за потрібне виконати бажання сина чи доньки, потрібно пояснити - чому. І взагалі, більше розмовляйте зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, знайте їх інтереси і турботи, друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на ваш пораду і допомогу, і не боятися глузування або зневаги. Підтримуйте впевненість дітей у собі, у своїх силах, у тому, що навіть за певних недоліків (які є у кожного) у них є свої незаперечні достоїнства. Стратегія батьків - сформувати у дитини позицію впевненості: «Все залежить від мене, в мені - причина невдач чи успіхів. Я можу домогтися багато чого і все змінити, якщо зміню себе ». Дивуйте - запам'ятається! Той, хто виробляє несподіване і сильне враження, стає цікавим і авторитетним. Що приваблює дитину в дорослому? Сила - але не насильство. Знання - згадайте, наприклад, одвічні «чому?» у малюків. На яку їх частку ви зуміли зрозуміло і повно відповісти? Розум - саме в підлітковому віці з'являється можливість його оцінити. Привертають увагу також вміння - тато вміє кататися на лижах, лагодити телевізор, водити машину, а мама малює, готує смачні пиріжки, розповідає казки ... Зовнішній вигляд - його в більшій мірі цінують дівчата. Життя батьків, їх звички, погляди роблять набагато більший вплив на дитину, ніж довгі повчальні бесіди. Ви хочете, щоб ваша дитина була міцною і здоровою? Тоді навчиться самі і навчіть дитину основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я. Це зовсім не означає, що ви повинні освоїти арсенал лікаря та призначення різних ліків. Головне - навчити організм справлятися з навантаженнями, насамперед фізичними, тому що вони тренують не тільки м'язи, але і всі життєво важливі системи. Звичайно, фізичні та будь-які інші навантаження повинні відповідати віковим можливостям дитини. До речі, тільки фізичні вправи, в тому числі і на уроках фізкультури, можуть пом'якшити шкоду від багатогодинного сидіння за партою. Так що не поспішайте звільняти дитину від фізкультури. І абсолютно необхідно, щоб дитина розуміла: щастя без здоров'я не буває. Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих у середньому присвячують дітям не більше 1,5 години на тиждень! Як у цей короткий проміжок вмістити розмови по душам, походи в театр і на природу, читання книг та інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда більшості батьків, які змушені проводити на роботі весь день, щоб наповнити бюджет сім'ї. Але діти не повинні бути надані самі собі. Добре, якщо є бабусі і дідусі, здатні взяти на себе частину проблем виховання. А якщо їх немає? Обов'язково подумайте, чим займатиметься ваша дитина в години, вільні від навчання і приготування уроків. Спортивні секції (не забудьте самі поспілкуватися з тренером) не просто займуть час, а допоможуть зміцнити здоров'я і розвинуть рухові навички та вміння. У будинку дитячої творчості можна навчитися шити, будувати літаки, писати вірші. Нехай у дитини буде свобода вибору заняття, але вона повинна твердо знати: часу на неробство і нудьгу у неї немає. Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Ухильна або викривлена інформація викликає у дітей необгрунтовану тривогу. І в той же час, не треба давати дітям ту інформацію, про яку вони не питають, з якою поки не можуть впоратися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант - дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися - не тільки в області своєї спеціальності, але і в галузі політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських достоїнств і цінностей. Не оберігайте підлітків від сімейних проблем. Як психологічних (навіть якщо сталося нещастя, чиясь хвороба або відхід з життя, - це загартовує душу і робить її більш чуйною), так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Підлітку необхідні позитивні і негативні емоції. Для успішного розвитку дитини корисно зрідка відмовляти йому в чомусь, обмежувати його бажання, тим самим готуючи до подолання подібних ситуацій у майбутньому. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає підлітку сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає насамперед у тому, щоб допомогти дитині стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності, а не тікати від неї. Відгороджуючи дитину від реального світу, нехай навіть з самими благими намірами, батьки позбавляють її можливості придбати життєвий досвід, знайти свій шлях. Ніколи не брешіть дитині, навіть якщо це продиктовано кращими переконаннями і турботою про її спокій і благополуччя. Діти якимось невідомим чином відчувають брехню в будь-якій формі. А тому, хто обдурив раз-другий, довіри чекати вже не доводиться. Якщо ви вже встигли наробити помилок у вихованні, вам буде важче, ніж на початку шляху. Але якщо в своєму вихованці ви виявите хоча б крапельку хорошого і будете потім спиратися на це хороше в процесі виховання, то отримаєте ключ до душі дитини і досягнете гарних результатів. Такі прості і ємні поради вихователям можна зустріти в старовинних педагогічних посібниках. Мудрі педагоги наполегливо шукають навіть в погано вихованій людині ті позитивні якості, спираючись на які можна домогтися стійких успіхів у формуванні всіх інших. Якщо ви зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина чи дочки у важливих для них питаннях, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім і дитині. І постарайтеся не повторювати цієї помилки знову. Довіру втратити легко, а відновлювати її довго і важко. Вам здається, що ваша дитина вас ненавидить. Деяких батьків настільки ранить така поведінка дітей, що вони починають відповідати їм тим же. Це неправильно. Давши дитині зрозуміти, що ви любите її, незважаючи ні на що, ви швидше змусите її зм'якшитися і почати більше довіряти вам. У підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки, особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат, вчителів, знайомих, і постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на ваших відносинах з сином або дочкою. Він може бути для вас як приємним, так і неприємним. Так що, якщо не хочете вдарити в бруд обличчям, починайте готуватися до цієї оцінки якомога раніше