Особливості співпраці педагогів, дітей та батьків. Профілактика булінгу в освітньому середовищі.

Тема: Особливості співпраці педагогів, дітей та батьків. Профілактика булінгу в освітньому середовищі.

Секрет змін полягає в тому, щоб зосередитися на створенні нового, а не на боротьбі зі старим.

Сократ

Мета: Оновлення інструментарію сучасного педагога для реалізації Концепції Нової української школи.

Завдання: Визначити особливості і способи партнерської взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Мотивувати педагогів на формування партнерських відносин з колегами, учнями та батьками.

Дати практичні навички педагогам в побудові партнерських взаємин.

Сформувати розуміння поведінки дитини та налагодження виховного процесу в ЗЗСО

Формування розуміння важливості батьків у вихованні дитини.

ХІД ТРЕНІНГУ

Введення в тему тренінгу

- Доброго ранку, колеги! Сьогодні ми зібралися з вами разом, щоб провести апгрейд інструментів, які необхідні сучасному педагогу для побудови партнерських відносин з дітьми та їх батьками. Партнери, вчителі, учні, батьки. Жодного слова в даній темі не є новим, а трикутник взаємодії «учні-вчителі-батьки» - це основа виховного простору школи.

Тому виникає питання: - У чому ж суть реформування? Що нам потрібно змінити в своїй діяльності, як оновити виховний простір, щоб досягти мети яка полягає в різнобічному розвитку, вихованні та соціалізації особистості?

Як зазначає екс - Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, «... могутню державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати школа України».

Виходячи з цих завдань, наша ділянка роботи стає ще більш відповідальною і важливою, а виховання не винесено в окремі «заняття з моралі».

На відміну від чинного Закону «Про освіту», педагогіка партнерства вперше прописана законодавчо і є одним з восьми компонентів формули Нової української школи. Учитель повинен бути другом, а сім'я - залучена до побудови освітньої траєкторії дитини.

Яку ж ситуацію ми спостерігаємо сьогодні? Спрацьовує наш трикутник? Чи завжди він такий правильний, як на малюнку? А всі суб'єкти рівноправні, і кути рівні? Так, педагоги залучають батьків до співпраці, будують «суб'єкт-суб'єктні» стосунки з учнями.

Однак часто ми зустрічаємо ситуації, коли сторони трикутника є нерівнозначними, найбільший кут впливу має вчитель, який будує авторитарні стосунки з учнями, і має лише епізодичні, короткі відносини з батьками.

 Так значна частина  батьків вважає, що вчителі їх сприймають, у першу чергу, в якості спонсорів школи. При цьому більшість батьків перекладає відповідальність за виховання дітей саме на школу.

 Тому, на жаль, іноді сторона трикутника вчитель-батьки зовсім атрофується.

А ви в порожнистої мірою здатні і мотивовані будувати партнерські відносини з учнями і батьками? Познайомившись в минулому навчальному році з проектом Нової української школи, ми стали дивитися на «педагогіку партнерства», не як на трикутник, який є хоча і стійкою геометричною фігурою, уособлює енергію і лідерство, однак він має досить гострі кути і символізує протистояння суб'єктів освітнього процесу, суперництво і конкуренцію.

Як же згуртувати суб'єкти освітнього процесу? Чому ми бачимо цю задачу пріоритетною і важливою в ході сьогоднішніх реформ? На ці питання ми спробуємо разом знайти сьогодні відповіді ...

1. Привітання

Ми вже маємо надію, що добре знаємо один одного. Зараз ми ще раз з вами познайомимося. При цьому кожен з нас скаже «Мене звуть ....» І «Мало хто знає, що я ...». Ви повідомите 2 маловідомих про вас факту. При цьому один факт повинен бути правдою, а один - брехнею ...

Обговорення. Що нового дізналися ви про своїх колег? Що було складніше брати інтерв'ю чи давати?

Чи багато ви знаєте про своїх колег, учнів їхніх батьків?

Як бачите, навіть про знайомих ми завжди можемо дізнатися щось нове, що допоможе нам в побудові партнерських відносин.

Для подальшої роботи, пропоную вам переглянути відео, сконцентруватись на емоціях по відношенню до переглянутого.

2. Перегляд відео «Я більше сюди ніколи не повернусь» https://www.youtube.com/watch?v=NvRiavvriL8

1. Що ви відчуваєте по відношенню до поведінки дитини?
2. Чи комфортно вам би було працювати з такою дитиною?

Тепер пропоную вам переглянути все відео і дати відповіді на раніше поставлені запитання.

Чи різниться ваше ставлення до дитини до початку перегляду фільму.

Які висновки можна зробити від перегляду відео

(поведінка дитини формується відповідно до виховання в сімейному колі)

3.               «Педагогіка партнерства» є однією зі складових формули Нової української школи. І зараз кожен з вас представить себе директором школи. З чого б ви почали при побудові партнерських відносин в шкільному колективі? Напишіть 3 головних перші кроки. На це у вас 5 хвилин. Тепер об'єднаємося в пари і визначимо загальне. Тепер пари об'єднаємо в 4. Групи представляють спільні кроки на шляху до побудови партнерських відносин. Команди задають питання один одному.

Обговорення. Чи легко вам було в ролі «директора школи»? Які рішення прийняті швидше: індивідуальні, парні або групові?

А що ж можемо ми? На посаді вчителя, класного керівника? Зараз ви заповніть табличку «Я хочу змінити / Я можу змінити / Для цього я зроблю ...» по 3-4 реальних пропозиції в кожному стовпчику.

Обговорення. Що б ви хотіли змінити? Що ви можете змінити? Що ви зробите для того, щоб ці зміни стали реальністю.

Листочки залишаються у вас, як завдання на найближче майбутнє.

Зараз ми об'єднаємося в три групи по осіннім місяців «вересень-жовтень-листопад». (групова робота). Використовуючи «4 зони» від Ю. Б. Гіппенрейтер «Вересень» зобразить модель партнерських відносин з колегами в колективі, «Жовтень» - з здобувачами освіти, «Листопад» - з батьками.

. Час 15 хвилин. По закінченню - захист.

 «4 зони» від Ю. Б. Гіппенрейтер. «Можна», «Можна, але не завжди», «Можна лише іноді», «Не можна».

Знайти золоту середину чудово вийшло у Ю. Б. Гіппенрейтер, яка описала чотири кольорові зони поведінки дитини: зелену, жовту, помаранчеву і червону.

Приклад:

1. У зелену зону автор помістила все те, що дозволяється робити дитині на її власний розсуд або за бажанням. Наприклад, в які іграшки грати, в який гурток записатися, з ким дружити… Залежно від віку дитини та її особливостей. 

2. Дії дитини, для яких їй надається відносна свобода, знаходяться в жовтій зоні. Їй дозволяється діяти за власним вибором, але в рамках визначених обмежень. Інакше кажучи, вона може вирішувати сама, але за умови дотримання деяких правил. Наприклад, можна сісти за уроки, коли хочеш, але треба закінчити роботу до 8-ї години вечора. 

3. У помаранчевій зоні знаходяться такі дії дитини, які загалом нами не схвалюються, але через особливі обставини зараз допускаються. Наприклад, після довгої відсутності тато приїжджає в 10 годин вечора, і дитині дозволяють не лягати спати до його появи. Або малюк наляканий страшним сном, і мати бере його в своє ліжко, поки він не заспокоїться. 

4. Нарешті, в останній, червоній зоні знаходяться дії, неприйнятні ні за яких обставин. Це наші категоричні «не можна», де не може бути винятків: не можна гратися з вогнем, ламати речі, ображати маленьких, перебігати дорогу… 

Групи захищають свої роботи.

Обговорення. Почали з якої зони? Які були труднощі? Чи всі були одностайні? Як знайшли компроміс? Які висновки зробили з даної вправи?

Вправа «Портрет»

Від чого залежить, чи стане людина вашим партнером? (Відповідають). Одна зі складових, які ви зараз назвали - це перше враження про людину ... Зараз ви отримаєте лист з фото людини. Поглянувши на фото, в самому низу аркуша напишіть характеристику цієї людини. 1-2 рядки. І загорніть лист (Як в старій дитячій грі). Передаємо листи по колу, характеризуючи фото.

Коли лист повертається до «хазяїна», зачитуємо характеристики по черзі. Порівнюємо з реальною характеристикою.

Обговорення.

• Чи завжди наше перше враження про людину правильне і відповідають дійсності?
• Чому вчить нас ця вправа?

Рефлексія заняття

Підводячи підсумки сьогоднішньої зустрічі, хотілося б акцентувати вашу увагу, що партнерські демократичні відносини повинні реалізуватися не тільки через спільне виконання завдань. Щоб повною мірою всі освітні суб'єкти відчували і проявляли себе згуртованими партнерами, які будують свої відносини на партнерських засадах, треба пам'ятати, партнерство виявляється з моменту організації і планування, а не тільки під час виконання прийнятого рішення.

Тому реформу ми бачимо в зміні кута зору на суб'єкти освітнього процесу. І якщо ми говоримо про згуртованість, то взаємодію ми бачимо не гострокутним трикутником, а колом, яке символізує гармонію, емпатію і синергію відносин спрямованих на побудову освітньої траєкторії дитини.

Дякую! До нових зустрічей!