ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У КОНТЕКСТІ МОТИВАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ ТА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

Про матеріал

Дана робота спрямована на розширення уявлення про розвиток професійного самовизначення, емпіричне вивчення гендерної специфіки усвідомлення мотивації професійного вибору старшокласників.

Перегляд файлу

Міністерство освіти та науки України

Департамент освіти та науки Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницьке територіальне відділення МАН України Могилів-Подільське наукове товариство «Мала академія наук»

Відділення: хімії та біології

Секція: психологія

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У КОНТЕКСТІ МОТИВАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ ТА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

Роботу виконав:

Дишкант Станіслав Віталійович

Учень 11 класу

Серебрійської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Науковий керівник :

Ковальська С.А.

Тези наукової роботи на тему:

«Особливості професійного самовизначення старшокласників у контексті мотиваційних впливів та гендерних стереотипів»

Вінницьке територіальне відділення МАН України Могилів-Подільське наукове товариство «Мала академія наук»

Серебрійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, с.Серебрія, 11 клас

Автор. Дишкант Станіслав Віталійович

Науковий керівник: Ковальська Світлана Анатоліївна, практичний психолог

Актуальність. Адекватна психологічна підготовленість до свідомого вільного вибору професії передбачає обов’язкове врахування гендерних особливостей, що перебуває на первинній пошуковій стадії.

Мета. Розширити уявлення про розвиток професійного самовизначення, емпіричне вивчення гендерної специфіки усвідомлення мотивації професійного вибору старшокласників.

Завдання:

аналітичне дослідження теоретичних основ мотиваційної спрямованості особистості (потреби, мотиви, основні теорії мотивації) та аналіз вікових особливостей становлення професійного вибору;
визначення ролі системи ціннісних орієнтацій у виборі професії;
вивчення методологічного інструментарію, який використовується для дослідження мотивації вибору професії та проведення емпіричного дослідження мотивів і цінностей вибору професії.

За результатами дослідження, з’ясувалося, що за напрямком професійної діяльності хлопчики надають перевагу технічним професіям, тоді як дівчатка – соціальним. Юнаки у виборі професії більш далекоглядні, тоді, як дівчата – емоційні та ситуативні. Жінки надають перевагу таким сферам професійної діяльності, які дають можливість допомагати іншим людям, спілкуватись з різними людьми. Крім того дівчатка більш схильні до професії, які потребують взаємодії з дітьми.

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………..	4
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ.
Потреби і мотиви як основа спрямованості особистості…..	6
Мотивація професійного вибору сучасного старшокласника……………………………………………….	8
Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників………………………………………………	12
Вплив гендерних стереотипів на професійне самовизначення підлітків…………………………………….	16
Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО – МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Організація та методи дослідження основних мотивів професійної діяльності……………………………………………….	18
Аналіз результатів емпіричного дослідження ………………	20
ВИСНОВОК ………………………………………………………..	27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..	28
ДОДАТКИ……………………………………………………………	29

ВСТУП

Юнацтво й молодість – дійсно “ранок життя”, що забезпечує творчу продуктивність, імовірність якомога більшої самореалізації протягом подальшого життєвого шляху та є найвирішальнішим у житті людини, коли остаточно складається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується проекція головних напрямків пошуків самореалізації на інших вікових етапах.

Актуальність теми. Проблема професійної орієнтації молоді в час державотворення є досить актуальною. Перше, дуже важливе і самостійне, рішення хлопцям і дівчатам доводиться приймати, опираючись не на життєвий досвід, який набувається роками, а швидше, на уявлення про своє майбутнє і про майбутнє суспільства, в якому їм доводиться жити.

Адекватна психологічна підготовленість до свідомого вільного вибору професії передбачає обов’язкове врахування гендерних особливостей.

Мета. Розширити уявлення про розвиток професійного самовизначення, емпіричне вивчення гендерної специфіки усвідомлення мотивації професійного вибору старшокласників.

Мотивація займає ведуче місце в структурі поведінки особистості і є одним з основних понять, які використовуються для пояснення рушійних сил діяльності у цілому. Мотив, мотивація – спонукання до активності і діяльності суб’єкта, пов’язані із намаганням задовольнити окремі потреби. Сукупність мотивів, їх ієрархічна структура, своєрідність характеризують мотиваційну сферу особистості. В цілому ця система динамічна і змінюється в залежності від багатьох обставин.

Для досягнення поставленої мети нами визначені наступні завдання:

аналітичне дослідження теоретичних основ мотиваційної спрямованості особистості (потреби, мотиви, основні теорії мотивації);
аналіз вікових особливостей становлення професійного вибору;
визначення ролі системи ціннісних орієнтацій у виборі професії;
вивчення методологічного інструментарію, який використовується для дослідження мотивації вибору професії;
проведення емпіричного дослідження мотивів і цінностей вибору професії.

Об’єкт дослідження. Виявлення домінуючих мотивів вибору професії і вплив гендеру на професійний вибір.

Предметом дослідження є особливості впливу гендеру на професійний вибір.

Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що гендерна специфіка усвідомлення мотивації професійного вибору старшокласників полягає у тому, що у хлопців і дівчат конфліктними є різні мотиви професійного вибору.

Проблемам мотивації присвячено велика кількість концепцій і теорій. Серед найбільш відомих змістовні (А. Маслоу, Є.І.Головаха, Є.І.Климов, І.С.Кон, В.А.Матусевич, А.В.Мудоик, В.Л.Осовський, Б.А.Федоришин, В.В.Ярошенко та багото інших.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження використовувалися наступні методи:

1. Теоретичні: аналіз психолого - педагогічної літератури з проблеми дослідження.

2. Емпіричні: застосування методик щодо визначення власних професійних схильностей (ДДО – М, авт. Клімов) та вивчення спрямованості інтересів («Карта інтересів» А. Голомшток в модифікації Г. Резапкіної); опитувальник мотиваційних впливів на вибір професії (Розроблено Д. Барбуто та Р. Сколком, переклад О. Сидоренко).

Теоретична значущість дослідження полягає в узагальненні та систематизації теоретичного матеріалу з проблеми гендерної профорієнтації старшокласників. А також аналіз технік і методик, спрямованих на вивчення мотиваційної сфери і особливостей системи ціннісних орієнтацій особистості.

Практична значущість дослідження: результати дослідження та запропоновані рекомендації можуть використовуватися під час обговорення на виховних годинах та батьківських зборах у старших класах.

Розділ 1 . ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

1.1. Потреби і мотиви як основа спрямованості особистості

Спрямованість виступає як системоутворююча якість особистості, яка визначає її психологічний склад. Саме в спрямованості виражаються цілі, в ім’я яких діє особистість, її мотиви, суб’єктивне ставлення до різних сторін дійсності.

В основі спрямованості особистості лежать потреби. Поведінка людини значною мірою залежить від того, які потреби у неї розвинені.[1]

Жоден живий організм не може існувати поза навколишнім середовищем. Для тваринного світу таким є природне середовище, взаємодія з яким забезпечує існування тварини. Людина має два середовища: природне і суспільне, з якими людина постійно взаємодіє. Поза цими середовищами людина існувати не може.

Потреби різних людей у різний час не є однаковими. Свідомість людини накладає відбиток на спосіб їх задоволення, який у свою чергу залежить від рівня розвитку соціальних потреб. Із соціальними потребами людина не народжується. Їх становлення відбувається в процесі розвитку людини як особистості під впливом двох факторів: середовища і виховання. Оскільки люди отримують неоднакове виховання, суспільні потреби можуть по різному впливати на задоволення природних.

Соціальні потреби поділяються на матеріальні, духовні, суспільні.

Як вже зазначалося, частину своїх потреб людина як жива істота одержує генетично. Це в основному органічні потреби. Всі інші потреби формуються і розвиваються у процесі життя людини. Формування і розвиток потреб починається приблизно з одного року, коли дитина починає оволодівати мовою, одержує змогу спілкуватися з дорослими і продовжується усе життя. То, як цей процес йде далі, і то, які нові потреби сформуються у тої чи іншої людини, залежить від власного, індивідуального досвіду та образу життя.

Рівень психологічного розвитку людини як особистості визначається кількістю, різноманітністю і ієрархією потреб, які людина має. Вважається, що чим більше в людини потреб, тим багатіше його життя і, таким чином вище рівень його психологічного розвитку.

Ще більше ніж загальна кількість і різноманітність потреб у людини, його як особистість характеризує те, які з потреб для нього є головними, а які другорядними. [2]

На основі потреб формуються мотиви – усвідомлені спонукання людини до діяльності або поведінки. Мотиви тісно пов’язані з потребами і навпаки. Їх зв’язок виявляється в тому, що потреби реалізуються в поведінці і діяльності.

Розрізняють три групи мотивів:

прості, до яких відносять потяги, бажання, хотіння;
складні, до яких відносять інтереси, схильності, ідеали;
випадкові, до яких відносять почуття, звички, афекти.

Мотив можна характеризувати не тільки кількісно, а й якісно. У цьому плані за звичай виділяють внутрішні і зовнішні мотиви. При чому мова йде про відношення мотиву до змісту діяльності. Якщо для особистості має значення діяльність сама по собі, наприклад, задовольняється пізнавальна потреба в процесі навчання, то говорять про внутрішню мотивацію. Якщо ж значення мають інші потреби, наприклад, соціального престижу, заробітної плати і т.д., то говорять про зовнішні мотиви.

Сукупність мотивів поведінки і діяльності розглядається як мотиваційна сфера особистості. У цілому ця сфера є динамічною й змінюється в залежності від багатьох обставин. Проте, ядром мотиваційної сфери, її “стрижнем” виступають відносно стійкі й домінуючі мотиви і саме в них першочергово виявляється спрямованість особистості .

Спрямованість особистості є результатом виникнення стійко домінуючих мотивів поведінки, а також інших особливостей особистості, що допомагають чи заважають реалізувати мотиви.

1.2. Мотивація професійного вибору сучасного старшокласника

Мотивація є більш широким поняттям, ніж мотив. Поняття “мотивація” в психології використовують в двох значеннях:

як систему факторів, що обумовлюють поведінку (цілі, інтереси, потреби, мотиви, наміри);

як характеристику процесу, що підтримує поведінкову активність.

Отож, мотивація – це сукупність причин психологічного характеру, які пояснюють поведінку людини, її початок, обґрунтування, формовияви.

У сучасному соціальному просторі існують певні труднощі професійного вибору старшокласників, які пов’язані з нестабільною соціально-економічною ситуацією у державі та змінами у підходах до освіти. Ці обставини впливають майже на всі сфери життєдіяльності особистості, внаслідок чого сучасні старшокласники мають, в деякій мірі, нечітке уявлення про образ свого життєвого шляху, доволі значна частина молоді на порозі дорослого життя відчуває невпевненість у завтрашньому дні. Зазначимо, що ранній юнацький вік супроводжується певними віковими особливостями у фізичному та психічному розвитку, однак саме в цьому віці особистість має визначитись зі своїм життєвим шляхом, зокрема, з вибором майбутньої трудової діяльності. Нерідко старшокласник психологічно не готовий до важливого самостійного вибору. Більшість юнаків ще не зіштовхнулися з реальними соціальними та економічними відносинами та знаходяться у статусі особи, що перебуває на утриманні батьків, а це надає їм хибне уявлення про майбутнє та формує специфічний суб’єктивізм у самовизначенні. До того ж, вікові новоутворення цього періоду є значущими для професійного вибору старшокласника.

Серед різних визначень поняття “вибору професії” надамо перевагу тому, у якому вибір професії здійснюється на основі аналізу внутрішніх ресурсів суб’єкта і співвіднесення власних ресурсів з вимогами професії. Молодій людині, щоб здійснити цей вибір, потрібно уявити своє цілісне майбутнє, визначитись з власним життєвим шляхом.

Принцип розвитку в психології підтверджує, що будь яке мотиваційне утворення у конкретний момент часу знаходиться на певній фазі його формування. В залежності від цієї фази процес мотивації протікає на різних рівнях і в різних аспектах. [3]

Як зазначає Б.С. Волков, професійне самовизначення починається у ранньому віці в іграх дітей і поступово досягає свого реального завершення у юності і молодості .

Дитина дошкільного віку приймає на себе професійні ролі: лікаря, продавця, шофера та ін. Діти відтворюють працю дорослих, набувають уявлення про значимість праці. Сама трудова діяльність дітей дошкільного віку, яка пов’язана з іграми у професії є засобом розвитку особистості.

Молодший школяр свої можливості реалізує в учбової та трудовій діяльності. На базі відтворюваного уявлення діти збагачують свої знання про різні види трудової діяльності, в різних професіях. У цей період вони наслідують дорослих: вчителів, батьків. Мотиви вибору майбутньої професії носять характер потягу, бажання. Тобто це неусвідомлені і слабкі мотиви. Але професійні фантазії можуть у майбутньому вплинути на професійне самовизначення особистості.

Підлітки до професій відносяться вибірково. Вони не співвідносять свої мрії з практичною діяльністю. Це вік – мрій і фантазій. Діти уявляють себе мандрівниками, банкірами, капітанами та ін. Хлопчики, переважно, орієнтуються на мужні професії, дівчата - підлітки уявляють себе моделями, співачками та ін. Орієнтація на романтичні професії відбувається під впливом засобів масової інформації. На цьому етапі формування мотивації професії, діти ще не співвідносять свої особистісні дані з вимогами обраної професії. Але все більш уваги і приділяють реальним обставинам.

Якщо професійні мотиви підлітків нечіткі, мають характер мрії, то в юності людина стає перед необхідністю рішучого вибору професійного самовизначення. Романтичні уявлення у дійсності реалізувати неможливо, виникає рефлективний самоаналіз: хто я? Які я маю здібності? Який мій життєвий ідеал? Ким я хочу стати?

Професійна мотивація йде з різних точок зору:

а) інтересів людини, яка обирає майбутню професію. Інтересно – неінтересно. Наприклад, “Я люблю читати історичні романи. Стану істориком”. Тобто є предмет роздумів і кінцевий результат. Але співвідношення з тим, де працювати і як працювати немає. Немає ні плану дії, ні способу досягнення. Але інтереси оптанта (людини, яка обирає професію) стимулюють його до більш глибокого вивчення історії. Учбові предмети в цей період підрозділяються на важливі, необхідні і неважливі;

б) мотивація вибору професії з точки зору здібностей оптанта. “Я добре розумію математику – мабуть я стану математиком”. Тут треба мати на увазі, що задатки здібностей багатопланові. Навіть великі люди знаходили себе не одразу. Виявлення здібностей оптанта – підкріплює його інтереси до вибору професії;

в) вибір професії з точки зору системи цінностей: Хочу допомагати людям: стану лікарем. На цьому етапі молода людина обговорює із знавцями цінності тієї чи іншої професії.

Практичне прийняття рішення включає в себе два компоненти:

визначення рівня кваліфікації майбутньої праці, обсяг і строки підготовки до нього;

вибір спеціальності.

Послідовність цих виборів може бути різною. Спочатку можна визначити сферу діяльності, наприклад, зайняття медициною, а потім рівень кваліфікації – лікар, фельдшер чи медсестра. Може бути і навпаки – спочатку вступити до інституту. Як показує практика, такій підхід є більш розповсюджений. [4]

У віці 16-23 роки більшість юнаків та дівчат одержують професійну освіту в учбових закладах чи професійну підготовку на підприємствах. Бажане майбутнє стало реальністю, але це не завжди приносить задоволення. Деякі молоді люди розчаровані у виборі професії. Робота може виявитися механічною, нецікавою, керівник – не справедливим, співробітники – не поділяють їх поглядів.

Неможливість адаптуватись може заважати подальшому професійному росту.

Таким чином, професійне самовизначення слід розуміти, як процес становлення мотиваційно-смислової домінанти суб’єкта праці у цілісному просторові життєвого шляху людини, де успішність професійної діяльності виступає критерієм успіху життя.

Само ж професійне самовизначення слід розглядати у єдності трьох суб’єктивно-особистісних форм життєдіяльності людини:

вибір трудового простору для прикладення особистістю ресурсів трудової активності;

вибір професії; реалізація змісту трудової діяльності.

реалізація змісту трудової діяльності

Адекватна і сформована мотивація вибору професійної діяльності передбачає визначеність, стійкість професійних намірів, реалістичність відносно власних можливостей і життєвої ситуації, перевагу внутрішньої мотивації над зовнішньою, усвідомленість мотивів професії суттєво впливає на успішність професійного навчання та продуктивність майбутньої реалізації себе у професії.

1.3. Психологічні особливості професійного самовизначення

старшокласників.

У сучасні психології самовизначення розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень, вибір життєвої позиції, визначення перспективі у діяльності та сімейних планах, а також перехід від однозначної ролі учня до соціально – диференційованих ролей.

Професійне самовизначення, як незалежне проектування життєвої траєкторії та вибір майбутньої професії, як активний пошук людиною свого місця у системі суспільних стосунків, є найголовнішим завданням розвитку в ранньому юнацтві. У цілому професійне самовизначення розглядається, як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до закінчення професійної діяльності. [5]

Основою цього процесу є акт виробу професії – однієї з найважливіших подій у цілісному житті людини. Розглядаючи вибір професії необхідно зупинитись на вивченні психологічних особливостей професійного самовизначення.

Питання професійного самовизначення трактується як: мережа завдань що ставить суспільство перед особистістю - соціологічний підхід; процес поетапного прийняття рішень, шляхом яких формується баланс між власними можливостями та об’єктивними вимогами системи підрозділу праці у суспільстві - соціально – психологічний підхід; процес формування індивідуального стилю життя, невід’ємною часткою якого є професійна діяльність – диференційовано – психологічний підхід, згідно з яким професійне самовизначення особистості розглядається як поступове формування готовності індивіда до усвідомленої та самостійної побудови, коригування та реалізації перспектив власного професійного розвитку знаходження соосбистісно значущого сенсу у конкретній професійній діяльності.

Співвідношення понять «професійне самовизначення» і «вибір професії» розглянуто Н.В.Самоукіно, яка визначає професійне самовизначення як тривалий процес побудови внутрішнього суб’єктивного плану на відміну від вибору професії, який стосується поведінки людини.

Таким чином вибір професії – це прийняття молодою людиною рішення стосовно отримання соціально значущого результату, а професійне самовизначення – це пошук «своєї» професії і «себе в професії», власної професійної ролі в ній, визначення для себе професійних перспектив та їх досягнення.

В процесі самовизначення розділяють 3 етапи: самопізнання, самовиховання, власне самовизначення, які завершуються формуванням позитивного ставлення до себе як до суб’єкта професійної діяльності. Тому свідомий вибір професії слід вважати показником сформованості професійного самовизначення. Професійне самовизначення старшокласника, із одного боку, залежить від широти та якісних характеристик досвіду та ступеню їх усвідомленості суб’єктом, що відображено в уявленнях про себе та світ професій, з другого – детермінується рефлексивними змістами, якими оперує школяр при виборі професії.

У вітчизняній психології ранній юнацький вік визначається в межах 15 – 18 років і співпадає з навчанням в старших класах загальноосвітньої школи, або навчанням в професійних коледжах, ліцеях. Саме тому в перехідний період загострюється протиріччя, зростає відповідальність, бо кожна помилка може мати драматичний характер. Завдання професійного самовизначення вирішується по закінченню школи, коли планується отримання вищої освіти чи безпосереднє включення в трудову діяльність. Усвідомлення наміру свідчить про повне розуміння власних прагнень стосовно обраної професії, уміння зіставляти свої (за В. Синявським)

«хочу» - бажання, прагнення, інтереси;
«можу» - пізнавальні та інтелектуальні можливості;
«маю» - стійкі характерологічні та фізичні властивості
«потрібно» - суспільний попит на професію що обирається.

Отже, професійне самовизначення – це складне особистісне утворення, яке проявляється у самореалізації особистості в професійній діяльності в результаті найбільш повного використання нею власних здібностей й індивідуально – психофізіологічних можливостей із врахуванням вікових особливостей розвитку, це пошук «своєї» професії і «себе в професії», власної професійної ролі в ній, визначення для себе перспектив та їх досягнення.

На професійне самовизначення впливають: соціальне і матеріальне становище сім’ї; рівень освіти батьків; випадкові фактори захоплень.

Раннє професійне самовизначення за звичаєм пов’язане з неблагополучними сімейними умовами; з низькою успішністю у школі; з недостатньо усвідомленм вибором спеціальності. Останнє відбувається тоді, коли молода людина звертає увагу тільки на зміст і зовнішній престиж професії без розгляду інших факторів.

Недостатньо усвідомлений вибір є і тоді, коли професії поділяються тільки на “добрі” (де все добре) і “погані” (де все погано), тобто змістовний аналіз професії не проводиться.

Затягування, відкладання самовизначеності пов’язане: з відсутністю сталих інтересів або незрілості особистості.

Сім’я, як правило, зацікавлена у професійному визначенні своїх дітей. Це виявляється в розмовах про проблеми роботи, відвідуванні робочого місця батьків, обговорюються зовнішні атрибути тієї чи іншої професії .

На професійне ставлення людини впливає сам характер дитячо-батьківських відносин. Авторитарні батьки можуть не звертати уваги на інтереси дитини. Вони самі визначають, що дитині, на їх погляд потрібно, з яками вміннями йому буде легше жити. Іноді батьки вибирають для дитини ту спеціальність, яку вони самі хотіли би одержати, але в силу якихось обставин не одержали. Авторитарні батьки можуть і занижувати здібності підлітка, встановлюючи межу його прагненням. Що в свою чергу може призвести до активного вираження протесту, або мовчазного прийняття настанови. Тільки соціально зріла особистість може усвідомлено зробити свій вибір. Соціальну зрілість пов’язують із засвоєнням людиною системи цінностей, норм, настанов.

Цінності – це ідеї, ідеали, цілі, до яких прагне людина і суспільство. Існують загальноприйняті цінності, такі як любов, престиж, повага, знання, гроші, здоров’я та ін; внутрішньо групові цінності – політичні, релігійні тощо; індивідуальні (особистісні). Цінності об’єднуються у систему, котра змінюється з віком та обставинами життя.

Функції цінностей різноманітні. Вони є орієнтиром в житті людини; необхідні для підтримання соціального порядку і виступають як механізм соціального контролю.

Багатьма дослідниками (Е.Б. Ширяєв, 1987р, Є.В. Васіна у 2000, і т.д) відзначається тісний зв’язок мотиваційної сфери особистості з її ціннісними орієнтаціями. В.А. Ядов, розмежовуючи соціально-психологічний та загально психологічний підходи до дослідження ціннісних орієнтацій, зазначає, що в соціальній психології “це сфера дослідження соціалізації індивіда, його адаптації до групових норм і вимог, а в загальній психології – вивчення вищих мотиваційних структур життєдіяльності.

За словами Б.Ф. Поршнєва, основа особистості заключається у функції вибору. Вибір припускає перевагу одного мотиву над усіма іншими. Але для цього повинні бути засади, і такими засадами є цінність, “бо цінність – єдина міра порівняння мотивів”.

Таким чином, вивчення мотивації професійного вибору і системи ціннісних орієнтацій молоді може слугувати інструментом для виявлення змін, які відбуваються у відношенні до перспектив одержання вищої освіти, професійної підготовки під впливом соціально-економічних реалій сьогодення.

1.4. Вплив гендерних стереотипів на професійне самовизначення підлітків

Теоретичною основою є роботи таких вчених, як Д.Майєрс, В.В.Рубцов, С.Форвард, Д.Торрес, Р.І.Мокшанцев, К.Хартлі, І.В.Грошев та інші, які зробили значний внесок щодо вивчення проблеми формування і становлення статеворольових стереотипів у сучасному суспільстві. Народжуючись хлопчиками або дівчинками, люди є носіями біологічної статі. Але соціальна стать (гендер) з'являється пізніше. Які біологічні і соціальні детермінанти розподіляють «чоловіче» і «жіноче» у кожному індивіді і соціумі в цілому?

Процес гендерної соціалізації складається насамперед у засвоєнні гендерних ролей, тобто очікуваних у даній культурі зразків поведінки для чоловіків і жінок. Якщо домінуюча соціокультурна норма диктує: чоловік — «добувач, годувальник і захисник», жінка — «берегиня родинного вогнища», то з самого раннього дитинства в дівчаток і хлопчиків будуть соціально підкріплюватися різні стилі поведінки. Так, дорослі частіше хвалять за дбайливість, лагідність, ніжність дівчинку і можуть узагалі не зауважувати цих якостей у маленького хлопчика. За останні півстоліття в дитячих книгах, дівчатка в чотири рази частіше за хлопчиків зображалися як користувачі предметами домашнього начиння (швабри, швейні голки, каструлі і сковорідки), а хлопчики в п'ять разів частіше за дівчаток користувалися інструментами (такими як вила, плуг, зброя). В результаті, коли діти зростають і стають дорослими, має місце наступне: жінки виконують велику частину домашньої роботи, і такі домашні обов'язки, як приготування їжі або миття посуду, є тими, що найменше розділяються. З подібних поведінкових очікувань формуються «гендерні ролі» для чоловіків і жінок. Виконуючи подібні ролі і чоловіки і жінки самі ж формують гендерні стереотипи - суб’єктивні представлення людей про те, як поводяться чоловіки і жінки. Із цього приводу можна зробити висновок, що хоча дійсні відмінності між людьми двох статей малі, ролі їх істотно відрізняються, а стереотипи відносно цих відмінностей іноді дуже сильні. Звертаючись до аналізу проявів статеворольових особливостей людини в професійній діяльності, важливо пам'ятати, що характер праці, а отже, і якості працівника багато в чому детерміновані економічними і соціальними особливостями суспільства.

Саме виходячи з таких мотивів гендерного виховання формуються і гендерні стереотипи вибору професії. [6]

Так, жінки, що обирають професії, в яких переважають чоловіки, часто стикаються з проблемами, не вирішеними до теперішнього часу. Для більшості професій характерна внутрішня система стратифікациї. Наприклад, в медицині жінки складають більшість в таких областях, як педіатрія, психіатрія, санітарна освіта, — знову йдеться про суто «жіночі», порівняно низькооплочувані спеціальності, пов'язані з турботою про людей. І вони складають меншину в інших областях медицини, наприклад в хірургії різного профілю. Квадрагно (Міністерство оборони Англії 1976) проводила обстеження і встановила, що лікарі-чоловіки вважали хірургію найпрестижнішою професією з найвищим статусом, а педіатри і психіатри мали серед лікарів найнижчі престиж і статус.

З видами діяльності кожної людини тісно зв'язане поняття «стереотипу статі». Це система обумовлених розпоряджень того, що повинна робити і якою бути в суспільстві жінка, а яким — чоловік: у поведінці, навиках, помислах, устремліннях, характері, зовнішньому вигляді і ін. [7].

Сучасний світ пропонує новітні професії, якими можуть оволодівати діти, незалежно від статі. І тут важливо для підітків переосмислення стереотипних систем і вихід на інший рівень мислення, що дасть змогу переформатуватися до вимог сучасності і зайняти, потрібну для свого розвитку і вдосконалення, нішу на ринку праці.

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО – МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Організація та методи дослідження основних мотивів професійної діяльності

Тенденції до розвитку суспільства зумовлюють необхідність людям своєю трудовою діяльністю задовольняти матеріальні та морально – психологічні потреби, без знань професії, відомості про види і характерні ознаки трудової діяльності неможливо цього зробити немотивовано. Допомогти підлітку правильно обрати конкретну професію, а тим більше першу, покликана система профорієнтаційної роботи.

Правильний вибір професії розкриває перед молодою людиною шлях до реалізації своїх здібностей та життєвих планів, сприяє ефективному використанню трудового потенціалу в інтересах особи і суспільства. Складність ситуації цього вибору полягає в її двоїстості: з одного боку, об’єкт вибору - світ професій, видів професійної діяльності з широким спектром характеристик, з другого – суб’єкт вибору професій (спеціальності) – особистість зі своїми якостями і задатками. [8]

Для виявлення мотивів і факторів вибору професії молоддю спочатку було нами проведено аналіз технік і методик, спрямованих на вивчення мотиваційної сфери і особливостей системи ціннісних орієнтацій особистості.

У дослідженні брали участь учні 10 та 11 класів Серебрійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Загальна кількість учасників дослідження – 19 осіб, з них 8 хлопців і 11 дівчат віком від 15 до 16 років.

Процедура емпіричного дослідження містить такі кроки:

Знайомство з досліджуваними та пояснення мети дослідження.
Інструктаж щодо завдань методики, щоб не виникало запитань та труднощів в ході проведення дослідження.
Роздача стимулюючих матеріалів (анкет, ручок та олівців).
Збір бланків, виголошення подяки за участь та допомогу в проведенні дослідження.
Проведення обробки результатів, отримання «сирих» результатів, переведення їх у стандартні оцінки та виведення заключних висновків.

Враховуючи специфіку теми дослідження та вік респондентів було використано ряд методик, спрямованих на вивчення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників.

До них відносяться :

«Диференційно – діагностичний опитувальник» (за Клімовим), мета якої: визначати власні професійні схильності. (Додаток А).
Методика «Карта інтересів» (за А. Голомштоком в модифікації Г. Резапкіної). (Додаток Б).
Опитувальник мотиваційних впливів на вибір професії (Розроблено Д. Барбуто та Р. Сколком, переклад О. Сидоренко) (Додаток В).

2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження

Для виявлення мотивів і факторів вибору професії старшокласниками було проведено аналіз технік і методик, спрямованих на вивчення мотиваційної сфери і особливостей системи ціннісних орієнтацій особистості.

В ході дослідження першою проводилась методика «Диференційно – діагностичний опитувальник» за Клімовим. Як бачимо на Рис.1. (Додаток Г).

Рис.1. Аналіз результатів за методикою «Диференційно – діагностичний опитувальник» за Клімовим. (дівчатка)

З даних дослідження ми бачимо що найбільшу перевагу дівчатка надають типу праці «Людина – Людина» (36%). Перша особливість професій типу «Людина - Людина » полягає в тому , що головний зміст праці тут зводиться до взаємодії між людьми.

Друга особливість професій цього типу полягає в тому , що кожна з них вимагає від людини як би подвійної підготовки: 1) потрібно вміти встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розуміти їх, розбиратися в їх особливості; 2) необхідно бути підготовленим у тій чи іншій галузі виробництва, науки, техніки, мистецтва і т. ін.

Цікавим є те, що сучасні старшокласниці надали значну увагу роботі зі знаковими системами (28%). Професії даного типу включають такі спеціальності, які пов’язані з точністю, жорсткістю (наприклад, бухгалтер працює у фінансовій сфері, а це вимагає від нього певної скрупульозності, чіткості, твердості характеру та вольових якостей). Крім цього, до таких професій відносяться фінансові професії, які пов’язані зі стереотипною асоціацією «гроші – це влада». У сфері програмування жінки також займають певну позицію, хоча тут більше спостерігається представників чоловічої статті. Дана сфера обслуговування вимагає від працівників точності, активності, наполегливості. Але дівчатка зовсім не вибрали тип професії «Людина – Техніка» (0%) .

Цікавим є показник по пункту «Людина – Природа» (18%), хоча такі предмети праці як рослини та мікроорганізми завжди приваблювали дівчат. Можливо, низька оплата праці, значна затрата сили, зниження суспільного попиту на вказані види робіт знецінюють даний тип професій.

Головним у виборі хлопців виступають професії типу «Людина – Людина» - 39% та «Людина – Техніка» - 25%. Значно менше приваблює у виборі типу професій «Людина – Художній образ», «Людина – Знакова система», «Людина – Природа» по 12%. Це можна пояснити вподобанням учнів та їх схильностей до відповідного типу професій. Графічно результати дослідження зображено на Рис.2. (Додаток Г).

Рис.2 Аналіз результатів за методикою «Диференційно – діагностичний опитувальник» за Клімовим. (хлопчики)

Аналізуючи результати, проведені в минулому році, виявлено, що показники даного року відрізняються від минулого, що говорить про різні уподобання як дівчат так і хлопців. Але зацікавило і те, що зріс показник типу професії «Людина - Знакова система» у дівчат. У хлопців цей показник збільшився у типу професії «Людина – Людина». Це говорить про те, що сьогоденний ринок праці пропонує більш широкий вибір професії для дівчат та хлопців даного типу, тому і зріс попит.

Також є і інші причини. Однією з таких є власне вибірка (можливість соціально бажаних відповідей, вплив оточуючих на формування думки тощо). Іншою причиною може бути різноманіття існуючих у наш день професій, яке спричиняє «розгубленість» людини. Так, потрапляючи до ситуації прийняття рішення щодо майбутньої професії, підліток знаходить настільки багато спеціальностей, які можуть зацікавити його, що йому стає важко зупинити свій вибір на якійсь одній з них.

Дані результати представлені на рис. 3, 4. (Додаток Д)

Рис. 3. Аналіз порівняння результатів за методикою «Диференційно – діагностичний опитувальник» за Клімовим., за 2016-2017 р.р. та 2017 – 2018 р.р. (дівчатка)

Рис. 4. Аналіз порівняння результатів за методикою «Диференційно – діагностичний опитувальник» за Клімовим., за 2016-2017 р.р. та 2017 – 2018 р.р. (хлопчики)

Наступною методикою, яку було проведено та проаналізовано є методика «Карта інтересів» (за А. Голомштоком в модифікації Г. Резапкіної).

Мета даної методики: вивчення спрямованості інтересів. За результатами діагностування виявили наступне: у дівчат на першому місці стоїть така категорія, як «Педагогіка і медицина» (27%), «Фізика і математика», - (27%), що проілюстровано на Рис.5. Надання переваги за категорією «Фізика і математика» підтверджується даними з попередньої методика, яка засвідчує, що значний показник дівчатка надали для типу професії «Людина – Знакова система» . Також цікавим є те, що дівчатка надали увагу таким категоріям, як «Географія і геологія», «Література і мистецтво» по 18%. Та не оминули і таку категорію як «Спорт і військова справа» 10%.

Серед хлопців спостерігається інша картина. Так, у них на першому місці стоїть «Механіка та конструювання»» - 22%. Цікавим є те, що хлопчики надали однакову увагу наступним категоріям: «Педагогіка і медицина», «Радіотехніка і конструювання», «Хімія і біологія», «Література і мистецтво», «Історія і політика», «Педагогіка і медицина», «Спорт і військова справа» по 13% для кожної категорії. Такий вибір професій характерний тим, що хлопчики більш схильні до технічних професій, та тих професій, які передбачають стратегію дій (політика та військова справа), передбачають наявність особливостей характеру, як рішучість, наполегливість, витривалість. Для дівчаток більш характерні професії, які пов’язані з турботою про інших (педагогіка, медиицина). Але сучасний ринок праці та популяризація професій визначаються тим, що збільшується кількість представників жіночої статі у таких професіях, як програміст, військовослужбовець, поліцейський і т.д.. (Додаток Е).

Рис. 5 Аналіз результатів за методикою «Карта інтересів» (за А. Голомштоком в модифікації Г. Резапкіної).

Аналіз результатів дослідження дає змогу зробити висновок, що і хлопці і дівчата прагнуть самовдосконалення та самореалізації.

Опрацьовуючи опитувальник мотиваційних впливів на вибір професії (переклад О. Сидоренко) та порівнюючи результати між хлопчиками та дівчатками ми можемо зробити наступні висновки: (Рис.6). Додаток Є

Рис.6 Аналіз результатів опитувальника мотиваційних впливів на вибір професії (переклад О. Сидоренко)

Сума І. Сума балів отриманих за даною шкалою говорить про внутрішню мотивацію. Спрямованість на процес: бажання отримати задоволення та насолоду від процесу діяльності. Так з даних видно, що дана категорія притаманна більше хлопцям (25%), ніж дівчатам (18%)

Сума ІІ. Дана шкала відповідає за зовнішню мотивацію. Матеріальна винагорода: бажання відчутної зовнішньої винагороди: заробітна плата, премії тощо. Саме тут добре прослідковується гендерне виховання, де хлопчики вмотивовані більше на заробляння грошей, забезпеченні сім’ї, бути опорою та годувальником (39%); дівчатка (18%). Такий, досить великий, показник в категорії «дівчатка» говорить про те, що політика сьогодення вимагає від жінки бути менш залежною та брати на себе частину обов’язків годувальника сім’ї, прагнути кар’єрного зросту та самореалізовуватись.

Сума Ш. Дана шкала характеризує зовнішню мотивацію, а саме схвалення іншими: бажання прийняття й підтвердження своїх рис, компетентності й цінностей з боку інших індивідумів або референтної групи. За отриманими даними, ми бачимо що така категорія характерна для дівчаток (36%), хлопчики (12%). Це говорить про те, що для хлопчиків приіритетним є зовнішній мотив «заробітня плата», а дівчатка потребують уваги та схвалення з боку оточуючих.

Сума IV. Внутрішня мотивація. Носить такі характеристики, як самовдосконалення, самореалізація: бажання відповідати власним стандартам рис, компетентності й цінностей. Особливого відриву не спостерігається між хлопчиками (12%) та дівчатками (18%). Дані показники говорять про те, що значна частина хлопчиків прагне досягти високого положення, самовдосконалитись, що знову говорить про гендерне виховання, адже важливо представникам чоловічої статі стати не тільки годувальником родини, а й приймати важливі рішення, що можливо, коли людина досягне високого соціального статусу. Для дівчаток даний показник є також значущим. Значна їх частина прагне до самореалізації та досягнення високого статусу. Саме така картина чітко розкриває сьогодення, адже суспільство прагне гендерної рівності, що зумовлює бажання жінок зайняти різні професійні ніші.

Сума V. Інтегративна мотивація. Узгодженість завдань працівника із завданнями фірми: бажання досягати мети, що відповідає інтерналізованим цінностям. Дівчатка (10%), хлопчики (12%).

Процес вибору професії у старших школярів має ряд особливостей та здійснюється на основі попередньої підготовки, уважного аналізу тієї діяльності, яку вони готові обрати у якості своєї професії, труднощів, з якими їм доведеться стикнутися. При цьому старшокласники здатні брати до уваги внутрішні та зовнішні обставини. Це дозволяє їм приймати достатньо свідомі рішення.

Загальні мотиви трудової діяльності реалізуються у конкретних професіях. Вибір професії – достатньо складний та довгий мотиваційний процес. Правильний вибір професії є вагомим фактором загальної задоволеності людини своїм життям. Основними мотиваторами вибору тієї чи іншої професії виступають інтереси, схильності, здібності, уявлення про певну професійну діяльність, а також поради інших людей, цінності тощо.

Аналізуючи дані дослідження, можна виділити наступне: професіоналізація чоловічої і жіночої статі відбувається неоднаково. Спостерігаються відмінності у таких її аспектах, як: професійна спрямованість, професійні уподобання, представлення чоловіків і жінок у різних професіях, вимогах до професій, мотивації професійного вибору і професійної діяльності, що підтверджує гіпотезу нашого дослідження.

ВИСНОВОК

Проблема професійної орієнтації молоді в час державотворення є досить актуальною. Перше, дуже важливе і самостійне, рішення хлопцям і дівчатам доводиться приймати, спираючись не на життєвий досвіт, який набувається роками, а швидше на уявлення про майбутнє і про майбутнє суспільства, в якому їм доведеться жити.

Адекватна психологічна підготовленість до свідомого вільного вибору професії відповідно намірів, потреб, інтересів та здібностей особистостей учнів передбачає обов’язкове врахування гендерних особливостей. Як відмічає Ж.П.Вірна «безстатева» позиція психологічної науки, зокрема, недооцінка фактору статі, заважає розумінню особливостей жіночої пловини людства, оскільки традиційно чоловічі якості та зразки поведінки вважаються універсальними.

Для хлопчиків (на етапі ранньої орієнтації) більш важливе самостійне прийняття рішення у процесі праці та умови праці. Особливо відповідальну роль в процесі самостійного самовизначення особистості відіграє мотивація. Значимим мотивом професійної діяльності є соціальна значимість професійної діяльності та заробітня плата. Всі інші мотиви виражені у меншому ступені. З цих даних можна зробити висновок, що відношення учнів до отримання вищої освіти і вибору майбутньої спеціальності у сучасних соціально-економічних умовах стає більш прагматичним, суттєво змінюється структура мотивів і починають перевищувати результатуючи економічні мотиви, а професія часто стає лише інструментом для досягнення цих цілей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Борис І. Мотиваційна сфера як проблемний чинник поведінки // Психологія і суспільство. -2002. - №2. - 452с.
Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высш. пед. заведений в 3-х кн. . - М.: Владос, 1999. - Кн.1. - 688с.
Рогов Е.И. Выбор профессии: становление профессионала. - М.: Владос-пресс, 2003. – 336 с.

4. Сирвачак О. На порозі вибору // Психолог. -2007. - №13-15. - С.50-52.

5. Кльоцина І.С. Від психології статі – до гендерних досліджувань у психології. // Питання психології. – 2003. – № 1. – 351с.

6. Кльоцина І.С. Теоретичні проблеми гендерної психології // Світ психології. – 2001. – № 4. – 124с.

7. Стаття «ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ЮНАКІВ» Крючкова Юлія В’ячеславівна, асистент кафедри педагогіки та психології Маріупольський державний гуманітарний університет. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/pspo/2006_9_2/doc_pdf/kruchkova.pdf

8. Стаття «ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ СТАРШОКЛАСНИКАМИ» Тетяна Миколаївна Павлюк, кандидат психологічних наук, доцент, Волинський національний університет імені Лесі Українки, кафедра загальної та соціальної психології. vestnik-psy.onu.edu.ua/index.php/psy.../348

ДОДАТКИ

Додаток А

Диференціально – діагностичний опитувальник (ДДО – М).

(за Є. Клімовим).

Мета: визначати власні професійні схильності.

1. Припустимо, що після відповідного навчання ви зможете виконати певну роботу. У кожній з 20 пар видів трудової діяльності в опитувальнику виберіть з двох можливих варіантів лише один («а» чи «б»).

Опитувальник

*Вид трудової діяльності*		*Вид трудової діяльності*
1а. Доглядати за тваринами	або	1б. Обслуговувати машини, прилади (стежити за їхньою роботою, регулювати)
2а. Допомагати хворим, лікувати їх	або	2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин
3а. Спостерігати за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів	або	3б. Спостерігати за станом, розвитком рослин
4а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу)	або	4б. Доводити товари до споживача (рекламувати, продавати)
5а. Обговорювати науково-популярні книги, статті	або	5б. Обговорювати художні книги, п'єси, концерти
6а. Вирощувати тварин	або	6б. Тренувати товаришів або молодших школярів виконувати певні дії (трудові, навчальні, спортивні)
7а. Копіювати малюнки, зображення, настроювати музичні інструменти	або	7б. Керувати будь-яким вантажним засобом (підйомним чи транспортним)
8а. Повідомляти, роз'яснювати людям потрібні відомості (у довідковому бюро, на екскурсії тощо)	або	8б. Художньо оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці п'єс, концертів)
9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку, житло)	або	9б. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках
10а. Лікувати тварин	або	10б. Виконувати обчислення, розрахунки
11а. Виводити нові сорти рослин	або	11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів, машини, будівлі
12а. Розбирати суперечки, сварки, переконувати, роз'яснювати, заохочувати, карати	або	12б. Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати їх, упорядковувати)
13а. Брати участь у художній самодіяльності	або	13б. Спостерігати за мікроорганізмами
14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати	або	14б. Надавати людям першу медичну допомогу
15а. Складати точні описи-звіти про спостережувані явища, події	або	15б. Художньо описувати, зображувати події (спостережувані чи уявні)
16а. Робити лабораторні аналізи у лікарні	або	16б. Приймати, оглядати хворих, спілкуватися з ними, призначати лікування
17а. Фарбувати й розписувати стіни приміщення, поверхню виробів	або	17б. Здійснювати монтаж машин, приладів
18а. Організовувати культпоходи до театру, музею, проводити екскурсії й туристичні походи	або	18б. Грати на сцені, брати участь у концертах
19а. Виготовляти за кресленнями деталі виробів, машин, одягу, будувати будівлі	або	19б. Розробляти креслення, копіювати креслення, мани
20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, з шкідниками лісу, саду	або	20б. Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці, комп'ютері тощо)

2. У бланку для відповідей відзначте обраний варіант знаком «+».

Підрахуйте кількість проставлених плюсів в кожній з п'яти вертикальних колонок бланку відповідей. Найбільша кількість плюсів буде показником вираженості усвідомленої схильності до певного типу професій: П («людина - природа»), Т («людина - техніка» і. З («людина - знак»), X («людина - художній образ»), Л — «людина - людина».
Зробіть висновок (за таблицею «Класифікація професій»), яку сферу діяльності вам найбільш доцільно обрати для майбутньої професії.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙ

*Тип професій*	*Приклади професій*
Людина - Природа (Л-П)	садівник, технолог харчової промисловості, працівник лісового господарства, квітникар, птахівник, тваринник, мисливець, рибалка, лісоруб, агроном, зоотехнік, ветеринар, еколог, генетик, геолог, ботанік, зоолог, метролог тощо
Людина - Техніка (Л-Т)	технік, технолог, інженер, механік, слюсар, водій, машиніст, електромонтажник, токар, зварювальник тощо
Людина - Людина (Л-Л)	вихователь дошкільних закладів або дитячих будинків, учитель, тренер, лікар, медична сестра, суддя, адвокат, юрисконсульт, слідчий, працівник міліції, адміністратор, менеджер, соціолог, психолог, журналіст
Людина - Знакова система (Л-3)	бухгалтер, економіст, поштар, стенографіст, радист, філолог, історик, математик, бібліотекар, диспетчер, нотаріус, архіваріус, діловод, коректор, редактор тощо.
Людина - Художній образ (Л-Х)	архітектор, дизайнер, скульптор, модельєр, художник, режисер, композитор, диригент, музикант, вокаліст, актор, ювелір, реставратор, маляр, шліфувальник каменю, майстер розпису тощо

Додаток Б

Методика карти інтересів А. Голомшток

в модифікації Г. Резапкіной

Мета. Вивчення спрямованості інтересів.

Інструкція. Дані питання стосуються вашого ставлення до різних напрямів діяльності. Чи подобається вам робити те, про що говориться в опитувальнику? Якщо так, то в бланку відповідей поряд з номером питання поставте плюс, якщо не подобається - мінус.

Дізнаватися про відкриття в галузі фізики і математики.
Дивитися передачі про життя рослин і тварин.
З'ясовувати пристрій електроприладів.
Читати науково-популярні технічні журнали.
Дивитися передачі про життя людей в різних країнах.
Бувати на виставках, концертах, виставах.
Обговорювати і аналізувати події в країні і за кордоном.
Спостерігати за роботою медсестри, лікаря.
Створювати затишок і порядок в будинку, класі, школі.
Читати книги і дивитися фільми про війни і битвах.
Займатися математичними розрахунками і обчисленнями.
Дізнаватися про відкриття в області хімії і біології.
Ремонтувати побутові електроприлади.
Відвідувати технічні виставки, ознайомлюватися з досягненнями науки і техніки.
Ходити в походи, бувати в нових незвіданих місцях.
Читати відгук власника книгах, фільмах, концертах.
Брати участь у громадському житті школи, міста.
Пояснювати однокласникам навчальний матеріал.
Самостійно виконувати роботу по господарству.
Дотримуватися режиму, вести здоровий спосіб життя.
Проводити досліди з фізики.
Доглядати за тваринами рослинами.
Читати статті про електроніку і радіотехніку.
Збирати і ремонтувати годинники, замки, велосипеди.
Колекціонувати камені, мінерали.
Вести щоденник, складати вірші та оповідання.
Читати біографії відомих політиків, книги по історії.
Грати з дітьми, допомагати робити уроки молодшим.
Закуповувати продукти для будинку, вести облік витрат.
Брати участь у військових іграх, походах.
Займатися фізикою і математикою понад шкільну програму.
Помічати і пояснювати природні явища.
Збирати і ремонтувати комп'ютери.
Будувати креслення, схеми, графіки, в тому числі на комп'ютері.
Брати участь в географічних, геологічних експедиціях.
Розповідати друзям про прочитані книги, побачені фільми і спектаклях.
Стежити за політичним життям в країні і за кордоном.
Доглядати за маленькими дітьми або близькими, якщо вони захворіли.
Шукати і знаходити способи заробляння грошей.
Займатися фізичною культурою і спортом.
Брати участь у фізико-математичних олімпіадах.
Виконувати лабораторні досліди з хімії та біології.
Розбиратися в принципах роботи електроприладів.
Розбиратися в принципах роботи різних механізмів.
«Читати» географічні і геологічні карти.
Брати участь в спектаклях, концертах.
Вивчати політику і економіку інших країн.
Вивчати причини поведінки людей, будову людського організму.
Вкладати зароблені гроші в домашній бюджет.
Брати участь в спортивних змаганнях.

Обробка результатів. Десять колонок в бланку - це десять можливих напрямів професійної діяльності:

фізика і математика;

хімія та біологія;

радіотехніка і електроніка;

механіка і конструювання;

географія і геологія;

література і мистецтво;

історія і політика;

педагогіка і медицина;

підприємництво і домоведення;

спорт і військова справа.

Підрахуйте число плюсів у кожному стовпчику. Чим їх більше, тим вище інтерес до цих занять. П'ять балів говорять про яскраво вираженому інтересі до предмета або виду діяльності. Це - необхідна, але не достатня умова правильного вибору професії. Інша важлива умова - здатності, або професійно важливі якості. Якщо сума балів ні в одній колонці не перевищує двох балів, значить, професійні інтереси слабо виражені.

Додатиок В

Опитувальник мотиваційних впливів на вибір професії

(Розроблено Д. Барбуто та Р. Сколком, переклад О. Сидоренко)

Інструкція: Уважно проаналізуйте запропонований перелік тверджень і запишіть своє ставлення до кожного з них, переведене у бальну систему за означеною схемою у наведеному нижче бланку.

Я люблю робити тільки те, що приносить мені задоволення.
Обсяг моїх зусиль у процесі роботи визначається вимогами цієї роботи.
Для мене важливо, щоб інші схвалювали мою поведінку.
Мої рішення переважно відображують ті високі стандарти, які я сам для себе встановлюю.
Я не працював би в організації, якби не був згоден з її політикою.
Якщо мені не подобається те, що треба робити, я кидаю цю роботу.

Кожна година праці повинна бути оплачена.
Я часто приймаю рішення на підставі того, що подумають інші.
Для мене важливо працювати в такій організації, яка давала б мені змогу використовувати мої здібності й досвід.

Мені необхідно повірити в ідею, перш ніж працювати над її втіленням.
Я часто відкладаю роботу, якщо можна зайнятися чимось цікавішим.
Я працював би інтенсивніше, якби був впевнений, що одержу вишу плату за мої зусилля.
Я завзято працюю над завданням, якщо його виконання пов'язане із суспільним визнанням.
Я намагаюсь робити так, щоб мої рішення відповідали моїм особистісним стандартам поведінки.
Доки я не повірю в ідею, я не можу працювати по-справжньому завзято.
Коли я обираю роботу, то зупиняюся на тій, що мені здається найцікавішою.
Коли я обираю роботу, то зупиняю свій вибір на тій, де більше платять.
Якщо я обираю роботу, то шукаю таку, в якій успіх принесе мені визнання.

Я вважаю себе людиною, яка в роботі сама себе зацікавлює.
Коли я обираю організацію, то шукаю таку, що підтримувала б мої переконання й цінності.
Я проводжу свій час із тими людьми, з якими мені найцікавіше.

22. найважливішим днем на роботі буде день зарплати.

23. Ті люди, в кого більше друзів, живуть повним життям.

Мені подобається робити те, що дає відчуття особистого досягнення.
Для того, щоб я міг завзято працювати, завдання організації повинні збігатися з моїми цінностями.
Якщо обирати між двома роботами, то критерієм для мене буде: «Яка з них цікавіша?»
Потрібно завжди тримати очі і вуха відкритими для володіння інформацією про кращі місця роботи.
Я докладаю максимальних зусиль, якщо мені відомо, що це помітять впливові люди в організації.
Мені потрібно знати, що своїми уміннями та цінностями я сприяю успіху організації.
Якщо я поділяю мету організації, то не має значення, чи я досяг успіху.

Бланк для відповідей

Позначте актуальність для вас кожного твердження за такою шкалою:

- 2 — вкрай неправильно;

-1 — неправильно;

0 — коли як;

+1 — правильно;

+ 2 — дуже правильно.

Підрахуйте суму чисел у кожному з п'яти стовпчиків з урахуванням знаків «+» та «-».

Бланк відповідей

1	2	3	4	5
6	7	8	9	10
11	12	13	14	15
16	17	18	19	20
21	22	23	24	25
26	27	28	29	30
Сума І	Сума II	Сума III	Сума IV	СумаV

Результати методики та їх інтерпретація

Сума І. Внутрішня мотивація. Спрямованість на процес: бажання отримати задоволення та насолоду від процесу діяльності.

Сума ІІ. Зовнішня мотивація. Матеріальна винагорода: бажання відчутної зовнішньої винагороди: заробітна плата, премії тощо.

Сума ІІІ. Зовнішня мотивація. Схвалення іншими: бажання прийняття й підтвердження своїх рис, компетентності й цінностей з боку інших індивідумів або референтної групи.

Сума IV. Внутрішня мотивація. Самовдосконалення, самореалізація: бажання відповідати власним стандартам рис, компетентності й цінностей.

Сума V. Інтегративна мотивація. Узгодженість завдань працівника із завданнями фірми: бажання досягати мети, що відповідає інтерналізованим цінностям.

Додаток Г

Аналіз результатів емпіричного дослідження за опитувальником «ДДО» (група дівчат)

№ з\п	Назва типу професії	Кількість учнів	%
	Людина - Людина	4	36
	Людина – Художній образ	2	18
	Людина – Знакова система	3	28
	Людина – Техніка	0	0
	Людина – Природа	2	18

Аналіз результатів емпіричного дослідження за опитувальником «ДДО» (група хлопців)

№ з\п	Назва типу професії	Кількість учнів	%
	Людина - Людина	3	39
	Людна – Художній образ	1	12
	Людина – Знакова система	1	12
	Людина – Техніка	2	25
	Людина – Природа	1	12

Додаток Д

Аналіз результатів емпіричного дослідження за опитувальником «ДДО» , порівняння минулого і теперішнього років

(дівчата)

№ з\п	Назва типу професії	%, 2016 – 2017 н.р.	%, 2017 – 2018 н.р.
	Людина - Людина	44,5	36
	Людина – Художній образ	33,5	18
	Людина – Знакова система	11	28
	Людина – Техніка	0	0
	Людина – Природа	11	18

(хлопці)

№ з\п	Назва типу професії	%, 2016 – 2017 н.р.	%, 2017 – 2018 н.р.
	Людина - Людина	28,5	39
	Людина – Художній образ	14	12
	Людина – Знакова система	14	12
	Людина – Техніка	28,5	25
	Людина – Природа	14	12

Додаток Е

Аналіз результатів за методикою «Карта інтересів»

(за А.Голомштоком в модифікації Г.Резапкіної)

№ з\п	Зміст пункту	Дівчатка		Хлопчики
№ з\п	Зміст пункту	К-ть	%	К-ть	%
	фізика і математика;	3	27
	хімія та біологія;			1	13
	радіотехніка і електроніка;			1	13
	механіка і конструювання;			2	22
	географія і геологія;	2	18
	література і мистецтво;	2	18	1	13
	історія і політика;			1	13
	педагогіка і медицина;	3	27	1	13
	підприємництво і домоведення;
10.	спорт і військова справа.	1	10	1	13

Додаток Є

Аналіз результатів опитувальник мотиваційних впливів на вибір професії

(Розроблено Д. Барбуто та Р. Сколком, переклад О. Сидоренко)

№ з\п	Категорія досліджуваних	К-ть досліджуваних	Сума балів
№ з\п	Категорія досліджуваних	К-ть досліджуваних	Сума І (к –ть, %)	Сума ІІ (к –ть, %)	Сума ІІІ (к –ть, %)	Сума ІV (к –ть, %)	Сума V (к –ть, %)
1	Хлопчики 10 клас	4	1	1	-	1	1
2	Хлопчики 11 клас	4	1	2	1	-	-
	Всього	8	2 – 25%	3 – 39%	1 – 12%	1 – 12%	1 – 12%
3	Дівчатка 10 клас	7	1	2	2	1	1
4	Дівчатка 11 клас	4	1	-	2	1	-
	Всього	11	2 – 18%	2 – 18%	4 – 36%	2 – 18%	1 – 10%

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Ковальська Світлана Анатоліївна

Пов’язані теми

Психологія, Інші матеріали

Додано

31 березня 2020

Переглядів

5231

Оцінка розробки

Відгуки відсутні