Бельгія. Королівський музей витончених мистецтв в Антверпені. Міська ратуша у Брюсселі

Бельгія. Королівський музей витончених мистецтв в Антверпені. Міська ратуша у Брюсселі Викладач мистецтва Ілона Плоткіна

Королівський музей витончених мистецтв Художній музей в Антверпені, відкритий у 1810 році. Будівлю на площі Леопольда, в якій розміщується музей, було побудовано в 1884-1890 роках. Експозиція музею відображає розвиток мистецтва в Антверпені насамперед у XVI і XVII століттях, коли Антверпен був одним з найважливіших культурних центрів Європи. Нагороджений почесним королівським титулом «Koninklijk».

Споруда музею Музей розташовано в парковому оточенні. Споруду виконано в стилістиці пізнього класицизма і декоровано у буржуазно пафосному прагенні підкреслити значущість королівського ( тобто державного ) закладу.

Споруду з величним фасадом проектували архітектори Якоб Віндерс (1849-1936) та Франс ван Дейк (1853-1839). Будівельний період тривав з 1884 до 1890 року. Декорування закінчено 1894 року. Головий фасад споруди прикрашають дві бронзові колісниці Слав, розповсюджений варіант монументального декору в пору панування історичних стилів (скульптор Томас Вінсотт). Як декор використані також алегоричні скульптури архітектури, живопису, скульптури і графіки та медальйони з портретами художніх авторитетів минулого, серед котрих Ян ван Ейк, Боецій ван Больсверт, Франс Флорис, Квентін Массейс, Еразм Квеллінус молодший, Пітер Пауль Рубенс.

Історія колекції Найдавніша частина музейних колекцій — збірка живопису, що належала Гільдії св. Луки міста Антверпен. Вона включала твори з 14 столітт до 1773 року, коли була ліквідована гільдія. Частка картин була передана у академію мистецтв, створену у місті 1663 року.

Історія колекції Авторитет антверпенських художників був настільки великим, що низка фундаментальних для края творів швидко покинула Антверпен і прикрасила королівські і князівські зібрання у Німеччині, Франції, Іспанії, Великій Британії, а на новому етапі — збірки Російської імперії, Австрії, Сполучених Штатів тощо. Лише частка творів художників минулого осіла у Антверпені, серед котрих були Пітер Пауль Рубенс, Корнеліс де Вос, Якоб Йорданс, Франс Снейдерс тощо. В роки наполеонівського захоплення Антверпена були пограбовані його храми і суспільні споруди, частка вирізаних тоді з рам картин була повернута у місто, реставрована і передана до збірок музея, заснованого 1810 року.

Історія колекції Серед перших значущих здобутків музея — картина венеціанського художника Тиціана «Папа римський Александр IV представляє св. Петру аристократа Якопо Пезаро». Картину Тиціана 1823 року передав король Вільгельм І з Голландії.

Історія колекції Несприятливі історичні умови середини 19 ст. помітно обмежили закупівельні можливості закладу і він почав збільшувати власні колекції тільки з 1873 року, серед них і сучасних на той час майстрів. Мер міста Флоран ван Ертборн був збирачем раннього нідерландського живопису. 1840 року він передав у музей на довготривалу аренду 141 твір власної збірки, що надзвичайно підвищило мистецьку вартість музейних колекцій за оцінками 19 століття. В збірці Флорана ван Ертборна були — Ян ван Ейк, Сімоне Мартіні, Рогір ван дер Вейден, Дірк Боутс, Йоахім Патінір, Квентін Массейс, Жан Фуке, Антонелло да Мессіна, Лукас Кранах старший.

Теодор Буйєрманс. Алегорія Антверпена як покровителька художників, 1665 р.

Антонелло да Мессіна Розп'яття з Марією й Йоанном

Жан Фуке  Мадонна з немовлям

Квентін Массейс Св. Марія Магдалина

Міська ратуша у брюселі (фр. Hфtel de ville de Bruxelles, нід. Stadhuis van Brussel) — ратуша, розташована в історичному центрі столиці Бельгії міста Брюсселя на площі Гран-Плас, побудована в стилі брабантської готики.

Архітектура  Монументальна споруда в три дуже високих поверхи, завершуються високою крутою покрівлею з чотирма пінаклями по кутах. По центральній осі фасаду будівля увінчана вежею (114 м). Образний задум цієї будівлі – творче втілення старого типу міських торгових рядів, увінчаних монументальною вежею. Нижній поверх ратуші вирішено у вигляді арочної галереї - мотив, також висхідний до прославлених будівель середньовічних міських торгових рядів Іпра і Брюгге, але тут інший зміст; оскільки торгових приміщень в ратуші не було, аркада нижнього поверху виконувала в основному декоративно представницькі функції.

Вікна другого поверху правого крила

Тимпан порталу

Статуї герцогів і герцогств Брабанта

Фасад в достатку насичений скульптурними елементами. У простінках між вікнами, а також в проміжках між поверхами розташована величезна безліч статуй, які втрачають свою самостійність і сприймаються як своєрідний декор.

Сама вежа, більш масивна в перших ярусах, у верхній частині, в поєднанні з системою ярусних контрфорсів , стає легкою і ажурною, і завершується високим наскрізним шатром, увінчаним фігурою архангела Михаїла. Кілька великовагова міць її прототипів - середньовічних готичних беффруа - поступилася тут місце стрімкому злету легких динамічних форм.

Архітектура Усередині будівля ратуші була перебудована. Головна зала, за традицією розташована на другому поверсі, відрізнялась дуже великими розмірами, досягаючи 60 м в довжину. Займаючи майже повністю одну зі сторін головної площі Брюсселя Гран-Плас, ратуша знаходиться в оточенні гильдій і цехових будинків, вузькі дробові по розчленовуванням фасади яких підкреслюють її масштаб. Перевершуючи висотою своєї вежі монументальні церковні споруди, ратуша грала вирішальну роль у формуванні центру Брюсселя не тільки в епоху Відродження, а й в наступні століття.