Бесіда "Архітектурні памятки рідного краю"

Одеська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 117 Одеської міської ради Одеської області

БЕСІДА

«Архітектурні перлини рідного краю »

Підготувала

Степаненко Д.А.

Одеса вже сама по собі пам'ятка: «Перлина біля моря», «Південна Пальміра», «Одеса-мама» - як її не називай, це один з найбільш колоритних міст Україні. Одеса - третє за величиною місто країни після Києва та Харкова, головний культурний, науковий і курортний центр Північного Причорномор'я. 
       Основна маса цікавих історичних і туристичних місць Одеси знаходиться в центрі, тому до них можна влаштувати пішу прогулянку, милуючись красою старого міста і слухаючи неповторний говір місцевих жителів. Взагалі цей говір і, головне, іскрометний гумор жителів Одеси варто згадати окремо: захоплюючі і сміховинні історії, гострі фрази, практично літаючі в повітрі анекдоти, доброзичливі і цікаві місцеві жителі, готові на перше прохання провести незабутню і захоплюючу екскурсію в будь-яку точку Одеси незважаючи на власні справи. Кілька поколінь найвідоміших гумористів, що народилися і виросли в Одесі в останні 100 років, здобули місту особливу репутацію столиці російськомовного гумору і сатири. 
 

                                                       Колорит Одеси
                                                              Привоз
       Прибути до Одеси і не відправитися на Привоз? - Це розуму незбагненно! Йому стільки ж років, скільки Одесі і він протягом усіх цих років вбирав саму суть Південної столиці. Колись Привоз - найбільший продовольчий ринок Одеси, сьогодні ж тут, за визнанням місцевих жителів, можна купити «Все що  завгодно, хоч нових тата й маму!». Назва Привоз походить від частини Старого ринку Одеси, куди привозили нетутешній товар і торгували прямо з обозів. Популярне місце швидко розросталося, а потім і дало ім'я одній з найяскравіших пам'яток Одеси. Вважається, що саме Привоз подарував світові знаменитий одеський гумор. І все ж Привоз - не застигла визначна пам'ятка, а живий організм в серці Одеси, який змінюється з кожним днем ​​і змінює образ Південної Пальміри. Його мало відвідати - звідси неможливо піти без покупок, а якщо це трапиться - про це можна буде шкодувати все життя.

На Привозі насамперед прийнято купувати істинно українські продукти: свіжовиловлену чорноморську рибу, копчену скумбрію, в'ялених бичків, сало, і особливо знаменитий батончик «Сало в шоколаді», ароматні кров'яні ковбаси, всілякі соління, різноманітні фрукти, шустовський коньяк і шампанське ""Французький бульвар» ... Продукти на Привозі завжди найсвіжіші, оскільки торгують ними приватники і виробляють їх невеликими партіями. Більш того, на Привозі завжди дешевше, ніж де б то не було - особливо якщо навчитися торгуватися. Втім, будь-який продукт на Привозі прийнято пробувати - без цього і покупка не в радість!

                                                    

                                           Дерибасівська
Наступний пункт нашої програми - не менш знаменита на весь світ Дерибасівська, саме серце Одеси. У кожного своя причина закохатися цю вулицю: у довжину і ширину вона не дуже велика, але щось в ній є привабливе і спокійне, безтурботне і затишне - і в архітектурі, і в безлічі кафе, і у відсутності машин ... Своє ім'я Дерибасівська ( спочатку італ. La strata Ribas) отримала на честь Дона Хосе де Рібаса, іспанської дворянина, а згодом російського військового та державного діяча. В Росії він більше відомий під ім'ям Йосип (Осип) Михайлович Дерибас, засновник Одеси та одеського ж порту. На самому початку Дерибасівської стоїть пам'ятник де Рібасу, де той спирається на лопату і з планом Одеси в руці.

                              Тещин міст і пам'ятник апельсину
      Не без притаманного Одесі гумору зведений і відомий Тещин міст. Побудований в 60-х рр.. XX століття секретарем обкому Синицею, щоб його тещі було зручніше до нього ходити в гості, він є одним з найдовших мостів в Одесі.
       За Тещиним мостом, на початку бульвару Жванецького є пам'ятник апельсину, який врятував місто. Це справжній історичний анекдот: Катерина II видала 27 травня 1794 року указ про зведення в Одесі морського торгового порту, але за життя імператриці він не був запроваджений в дію. Павло I хотів відмінити її указ через надто великі фінансові витрати. Місто врятував   де Рибас, який знав особливу любов Павла I до апельсинів: привізши улюблений продукт царя, він домігся 250 тис. рублів золотом на будівництво порту і розвиток Одеси.

       

Оперний театр

Одеський театр по праву належить до найкращих в Україні та й світі загалом. Яких лише знаменитостей не чули його стіни, яких лише зірок не приймали його килими та й узагалі хто, власне, про нього тільки не чув? Театр – витвір, як то кажуть, – «шедевральний»! За словами письменника Джеймса Олріджа: "Чудовий театр, я схожого за красою в жодній країні світу не бачив" (1983 рік).

0

Особливості місця

Звісно, не завжди Одеський національний академічний театр опери та балету мав такі вигляд і назву як зараз. Раніше це була зовсім інша споруда класичного стилю із менш помітною пишнотою та значенням. Перша споруда була зведена у 1810 році за проектом відомого французького архітектора Тома де Томона. Під час свого перебування в Одесі у 1823-24 роках Олександр Пушкін побував у театрі і згодом згадав його у одному із своїх визначних творів «Євгені Онєгіні».

Цікавим є те, що хоча театр вміщував 800 глядачів, у залі було лише 44 крісла, а решта люд спостерігав стоячи! Тяжко, мабуть, зараз уявити як насолоджуватись 3-годинною виставою не сидячи в кріслі.

У 1873 році трапилась пожежа, яка знищила театр і відновлювати його не було із чого, а простіше було побудувати новий, досконаліший, чим і зайнялась знать міста.

Новий, чудесний та непересічний театр опери та балету було побудовано протягом 1884-1887 роках за проектом віденських архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера. Кажуть, що зразком послужила будівля Дрезденської Опери. Ці будови і справді багато чим схожі.

У 1926 році театру присвоєно статус «Академічний», а в 2007 – «Національний». Так виник Одеський національний академічний театр опери та балету.

Архітектура споруди – чудова, ззовні – це стиль переплетіння італійського відродження та бароко, а всередині – рококо. Будівля прикрашена скульптурами міфологічних істот: Орфея, Мельпомени та музи танцю Терпсіхори, також скульптурами, які відображають такі жанри драми як комедія та трагедія. Крім цього, споруда прикрашена бюстами О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Грибоєдова, М. Глінки. Сама споруда конкурує величністю та красою із Львівським. А люстра, яка прикрашає стелю театру важить 2 200 кг! Уявити страшно!

На сцені одеського театру співали славнозвісні Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нєжданова, а диригували величні П. І. Чайковський, М. А. Римський-Корсаков, С. В. Рахманінов.

                                             Інші пам'ятки Одеси
Неподалік від Дерибасівської, між вулицями Преображенською і Гаванною, розкинувся перший парк Одеси. Він був закладений в 1803 році братами Хосе і Феліксом де Рібас практично відразу після заснування міста. Тут розміщується багато скульптур і пам'ятників, які стали по-справжньому символами Одеси: скульптура лева й левиці з левенятами, монумент «Дванадцятий стілець», встановлений на честь книги Ільфа і Петрова, пам'ятник Леоніду Утьосову, якого в Одесі дуже шанують, а також пам'ятник пілотові і спортсмену початку XX століття Сергію Уточкіну. Сьогодні в недавно відреставрованому новому парку також працює співаючий фонтан і кругла крита сцена, де влаштовуються концерти.
     Дерибасівська розташована паралельно Ланжеронівській вулиці, де знаходиться Одеський оперний театр - справжній архітектурний шедевр 1887 року будівництва. Побудований на місці згорілого перший оперний театр Одеси та Новоросії, він і до цього дня залишається першим за популярністю і масштабами. Він зведений у стилі віденського бароко і красується на багатьох листівках і путівниках по Одесі.

                                             Приморський бульвар
Приморський бульвар - одна з головних вулиць Одеси і, так само як і Дерибасівська, місце для прогулянок гостей і корінних жителів міста. Колись називався Миколаївським бульваром, він впродовж півтора століть вважається одним з кращих містобудівних ансамблів в Європі. Звідси відкривається чудовий вид на Морський вокзал і сам порт, де сьогодні фрахтуються красиві яхти і навіть величезні круїзні лайнери з усього світу, і саме Приморський бульвар вважається «парадними воротами» до Одеси. До Морського вокзалу спускаються Потьомкінські сходи довжиною 142 м, висотою 24 метра і складається з 192 сходинок. Знизу через особливу перспективу вона виглядає ще більше і величніше. Перед Морським вокзалом встановлена ​​композиція «Золотий хлопчик» Ернста Невідомого. Дитина всередині кулі символізує удачу для тих, хто відправляється в морську подорож. За формою бульвар - правильний прямокутник. Його центром є символ міста - пам'ятник Дюку де Рішельє, одному із засновників Одеси і нащадку кардинала де Рішельє, що залишив Францію за часів Великої французької революції. Пам'ятник доброзичливо простягає руку тим, хто приїжджає і запрошує оглянути його визначні пам'ятки. Тут загадують бажання і призначають побачення.

Ще одна архітектурна прикраса Одеси - Воронцовський палац - перебуває в самому кінці Приморського бульвару. Палац побудований в змішуванні різних архітектурних стилів, але при цьому справляє враження легкості і витонченості. Поруч розташовується знаменита колонада бельведера, колись колишня оранжерея при палаці - звідси відкривається чудовий вид на затоку.

                                              Собори і музеї Одеси
   Втім, перераховувати всі краси міста можна до нескінченності: Одеса сама по собі пам'ятка. Не меншої уваги заслуговують мальовничі Пушкінська і Рішельєвська вулиці, знаменита Молдаванка, унікальний комплекс підземних виробок «одеське метро» і одеські катакомби, залишки турецької фортеці в парку Тараса Шевченка, церква Св. Марії Магдалини, найбільший православний храм Одеси - Спасо-Преображенський Кафедральний Собор , а також знамениті музеї.

                                  

Серед музеїв особливо виділяються Археологічний, з багатющою колекцією єгипетських, скіфських і античних старожитностей, Художній, Музей морського флоту, Літературний, Музей західного і східного мистецтва, Історико-краєзнавчий, літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та інші.