Безробіття: причини, форми та наслідки

Безробіття:  причини,  форми,  наслідки

Савченко О.Ю., учитель географії та економіки Жовтоолександрівської ЗШ І-ІІІ ст.

Мета: закріпити в учнів поняття «безробітні», «зайняті», «працездатні»; сформувати уявлення про причини безробіття та форми безробіття; продовжити розвивати економічне мислення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: рольова гра «Суд»

Перебіг уроку

Секретар. Прошу встати. Суд іде.

Суддя. Прошу сісти. Судове засідання оголошується відкритим. Слухається справа про вплив безробіття на економічний та соціальний стан України.

Секретар. З цієї справи були викликані і з’явилися на судове засідання свідки: демограф, економіст, статистик, безробітний, психолог, соціолог, працівник служби зайнятості. Суд складається із судді (ім’я), секретаря (…), прокурора(…), адвоката(…).

Суддя. Сьогодні маємо винести рішення про вплив безробіття на економіку та населення країни. Для проголошення звинувачення слово надається прокурору.

Прокурор. В умовах переходу до ринкової економіки й економічної кризи в Україні поширюється безробіття. Безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина економічно активного населення не може знайти роботу, тобто залишається тимчасово незайнятою.

Хто такі безробітні? Заслухаємо свідків. Слово надається демографу. Інколи доводиться чути, що безробітні – це ті, хто не працює. Чи так це?

Демограф. Аби з’ясувати, кого можна вважати безробітними, треба розглянути структуру населення. Усі громадяни України, незалежно від їхньої статі та віку, становлять населення країни.

В Україні застосовують термін «економічно активне населення», який відповідає поняттю «робоча сила». Зі складу робочої сили виключаються особи, котрі тривалий час перебувають у психіатричних лікарнях або в’язницях. Їх також не розглядають як безробітних. Зі складу робочої сили, природно, виключаються діти та підлітки, котрих узагалі не можна розглядати ані як зайнятих, ані як безробітних, бо вони ще не досягли працездатного віку. В Україні, наприклад, згідно з Кодексом законів про працю, заборонено приймати на роботу осіб віком менше 15 років.

Отже, безробітними, згідно із Законом України «Про зайнятість населення», вважаються працездатні громадяни працездатного віку, котрі внаслідок незалежних від них причин не мають заробітку і через відсутність належної роботи зареєстровані в державній службі зайнятості, справді шукають роботу та здатні працювати.

Прокурор. Які форми безробіття існують в Україні?

Демограф. В Україні всі форми безробіття – структурне, фрикційне та циклічне.

• Структурне безробіття виникає в результаті технічного прогресу, який скорочує попит на працівників одних професій і збільшує попит на працівників інших. Навряд чи комусь сьогодні потрібні агрономи, котрі не володіють знаннями про сучасні хімічні засоби боротьби зі шкідниками. Попит на бухгалтерів, котрі не вміють користуватися комп’ютерами, також різко знизився.
•  Фрикційне безробіття – короткострокове безробіття, зумовлене неоднорідністю людей і робочих місць, пов’язане з пошуком першого чи більш вигідного місця роботи, зміною місця проживання, тимчасовою втратою сезонної роботи, звільнення.
• Циклічне безробіття – виникає в періоди спаду економічного розвитку й зумовлене недостатнім сукупним попитом на робочу силу.

В Україні існує також приховане безробіття, коли працівники працюють не повний робочий день, вимушені йти у відпустку без утримання.

Прокурор. Дякую. З’ясуймо, чому виникло безробіття. Звинувачення викликає наступного свідка – економіста.

Економіст. Причинами виникнення безробіття є:

• структурні зрушення в економіці, зумовлені впровадженням нових технологій, устаткування;
• економічний спад чи депресія;
• політика уряду в галузі оплати праці;
• зміни в демографічній структурі населення;
• пошуки найбільш вигідних умов роботи.

Прокурор. Чи можете сказати, до яких економічних наслідків призводить безробіття?

Економіст. Економіка втрачає частину ВВП, скорочуються податкові надходження до державного бюджету, зростають витрати на виплату грошових допомог безробітним, утримання значного апарату державних органів з питань праці, зайнятості та соціального забезпечення.

Прокурор. Дякую, звинувачення викликає наступного свідка – статистика. Якими статистичними даними ви володієте?

Статистик. Зараз найвищий рівень безробіття спостерігається в Чернівецькій, Тернопільській, Сумській, Закарпатській, Івано-Франківській областях.

Прокурор. Дякую. Викликається наступний свідок – безробітний.

Безробітний. Я працював розфасовником морозива фабрики «Дід Мороз», мене звільнили з роботи, тому що фабрика взимку не працюватиме – немає попиту на морозиво. Я пішов до центру зайнятості, щоб знайти інше місце праці. На жаль, черга тих, хто шукає роботу, виявилася чималою. У ній були селяни, котрі зазвичай узимку приїздили до міста в пошуках роботи, випускники інститутів і технікумів, які обирали перше місце роботи, програмісти високої кваліфікації, тому що їх не влаштовували або умови праці, або рівень заробітної плати на попередньому місці роботи, траплялися й представники професій, яких сьогодні не потребує роботодавець. Я зараз у пригніченому стані, не знаю, що мені робити…

Прокурор. Дякую. Ви вільні. Заслухаємо наступного свідка – психолога. Як безробіття впливає на психічний та моральний стан людини?

Психолог. Загроза втратити роботу – серйозна проблема в житті кожної дорослої людини. Для більшості людей заробітна плата – єдине джерело доходів, до того ж, улюблена робота приносить моральне задоволення. Втрата її призводить не тільки до знищення рівня життя, а й до появи невпевненості в майбутньому, морально-психологічної травми – безробітний уважає себе зайвою людиною.

Тривале безробіття призводить також до зниження кваліфікації працівників. Негативним наслідком безробіття також є зростання злочинності.

Прокурор. Звинувачення закінчує допит свідків.

Суддя. Суд надає слово захисту.

Адвокат. Так, Ваша честь. Слово надається працівнику служби зайнятості.

Працівник служби зайнятості. В Україні існує розгалужена мережа державної служби зайнятості в усіх областях, районах та містах країни. У її представництвах надають різні послуги безробітним, допомагають у пошуках підходящої роботи, організовують професійне навчання та професійну перепідготовку. Для цієї допомоги, а також для інших цілей державної служби зайнятості використовують кошти Державного Фонду страхування на випадок безробіття.

Допомога з безробіття виплачується протягом певного часу в розмірі, який залежить від попередньої заробітної плати. Право громадянина на отримання допомоги з безробіття гарантовано статтею 46 Конституції України та Законом «Про соціальний захист населення».

Адвокат. Захист викликає наступного свідка – соціолога. Що ви можете порадити тим, хто шукає роботу?

Соціолог. Безробіття – це серйозні проблеми для кожної людини, особливо молодої.

Якщо ви залишилися без роботи, не сумуйте. Починайте діяти активно і наполегливо.

1. Обговоріть проблему пошуку роботи в сім’ї, колі друзів, родичів. Поміркуйте, які є варіанти працевлаштування.
2. Складіть план пошуку роботи. Станьте на облік у центрі зайнятості за місцем проживання. Порадьтеся з фахівцем цього центру. Використайте всі шляхи пошуку роботи. Купуйте рекламні газети та бюлетені. Обійдіть відділи кадрів усіх знайомих вам підприємств, а потім всіх інших.
3. Якщо роботу за вашим фахом знайти складно, або вона втратила для вас привабливість, ознайомтесь із програмами перепідготовки в службі зайнятості. Проаналізуйте ваші здібності, професійні можливості, інтереси та оберіть собі новий фах.
4. Не залишайтеся на самоті зі своїми проблемами, підтримуйте стосунки з друзями. Погоджуйтесь на тимчасову роботу.
5. Пам’ятайте, що частіше знаходить роботу той, хто її сам шукає, а не чекає, поки його запросять.

Адвокат. Дякую. Захист закінчив допит свідків.

Суддя. Заслухавши й обговоривши справу про вплив безробіття на економічний та соціальний стан країни, суд виніс таке рішення.

Секретар. Великий суд запропонував заходи, які будуть протидіяти скороченню зайнятості в Україні.

Заходи спрямовані на:

• підтримку малих та середніх підприємств, фермерства;
• сприяння розвитку ринкової інфраструктури;
• створення умов для перекваліфікації працівників для роботи в нових сферах діяльності;
• організацію підготовки кадрів відповідно до реальних потреб у робочих місцях.

Засідання суду закінчено. Дякую вам за увагу.

Підсумок уроку.

Слово учителя. Незабаром ви закінчите школу і перед вами постане питання, куди влаштуватися на роботу чи, може, піти вчитися. Я хочу, щоб ви запам’ятали цю формулу:

«ХОЧУ – МОЖУ – ТРЕБА».

• Хочу – це те, чим вас зацікавлює професія.
• Можу – це ваші здібності, можливості, стан здоров’я, потрібні для вашої професії.
• Треба – це попит на обрану професію на місцевому та регіональному ринку праці.

Література

1. Бондарєва Н. Ф. Економіка. 10-11 класи: Задачник із «помічником». – Х. : Вид-во «Ранок», 2012. – 144 с.
2. Дахнова О. Є. Основи економіки: Практичний довідник. – Х. : Вид-во «Весна», 2009. – 224 с.
3. Жовтанецький О. М. Основи економіки / О. М. Жовтанецький, Н. В. Чуба. – Х. : Вид-во «Ранок», 2009. – 320 с.
4. Крупська Л. П. Економіка. 11 клас. Профільний рівень: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / Л. П. Крупська, І. Є. Тимченко, Т. І. Чорна. – Х. : Вид-во «Ранок», 2011. – 288 с.
5. Лобанова А., Славіна О.  Основи економічної теорії. – Кривий Ріг : Видав. дім, 2006. – 130 с.