БЕЗРОБІТЯ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

УДК 331.56

JEL  E24

Олександра Яцук

Національний університет «Острозька академія»

БЕЗРОБІТЯ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ.

Анотація. У цій статті досліджуємо питання безробіття в усіх регіонах України. Було з’ясовано  теоретичні відомості про безробіття в Україні. У статті також зазначено основні показники кількісної оцінки безробіття, а також вказано показник чисельності безробітних в усіх регіонах України та показник працевлаштованості людей у тих самих місцевостях. Досліджено теоретичні аспекти основних форм та різновидів безробіття. Здійснено кластерний аналіз безробіття в Україні за регіональною ознакою та статистичний  регіональний аналіз рівня безробіття.. В результаті проведеного аналізу підтверджено необхідність розвитку гнучкого ринку праці для зменшення рівня безробіття в регіонах України. Досліджено шляхи які можуть зменшити кількість безробітних.

   Ключові слова: безробіття, безробіття в регіонах, кластерний аналіз, праця, ринок праці, регіональний ринок праці, економічний розвиток регіону, попит і пропозиція на ринку праці, законодавство у сфері праці.  

Александра Яцук

БЕЗРАБОТИЦА В ЕГИОНАХ  УКРАИНЫ И ПУТИ ЕГО ПРНОДОЛЕНИЯ

Аннотация. В этой статье исследуем вопрос безработицы во всех регионах Украины. Было выяснено теоретические сведения о безработице в Украине. В статье также указаны основные показатели количественной оценки безработицы, а также указано показатель численности безработных во всех регионах Украины и показатель трудоустроенности людей в тех же местностях. Исследованы теоретические аспекты основных форм и разновидностей безработицы. Осуществлен кластерный анализ безработицы в Украине по региональному признаку и статистический региональный анализ уровня безработицы .. В результате проведенного анализа подтверждена необходимость развития гибкого рынка труда для уменьшения уровня безработицы в регионах Украины. Исследованы пути которые могут уменьшить количество безработных.

   Ключевые слова: безработица, безработица в регионах, кластерный анализ, работа, рынок труда, региональный рынок труда, экономическое развитие региона, спрос и предложение на рынке труда, законодательство в сфере труда.

Oleksandra Yatsuk

UNEMPLOYMENT IN THE REGIONS OF UKRAINE AND WAYS TO OVERCOME IT

Abstract. This article explores unemployment in the regions of Ukraine. We are researching theoretical data on unemployment in Ukraine. The article also identifies the main indicators of quantitative assessment of unemployment, as well as the number of unemployed in the regions of Ukraine and the employment rate of people in the regions. Theoretical aspects of the basic forms and varieties of unemployment are investigated. A cluster analysis of regional unemployment and a statistical analysis of unemployment in the regions were conducted. The analysis confirmed the need to develop a flexible labor market to reduce unemployment in the regions of Ukraine. Ways that can reduce the number of unemployed are explored.

Keywords: unemployment, unemployment in regions, cluster analysis, labor, labor market, regional labor market, economic development of the region, labor market demand and supply, labor legislation.

Постановка проблеми.  В сучасному світі, який настільки швидко розвивається існує ряд проблеми. Серед них велика кількість політичних проблем та соціальних,   і все більшого розголосу набувають проблеми екологічні. Всі ми стараємось тим чи іншим чином вирішити усі проблеми які трапляються на шляху, та є проблеми які самостійно ми не в змозі вирішити. Для України однією із найбільших соціально-економічних проблем є безробіття..   Безробіття  - це один із найважливіших показників використання людських ресурсів у виробничому процесі. Під поняттям «безробіття» розуміють таке соціально-економічне явище, коли частина економічно-активного населення не в змозі  застосувати свою робочу силу. З одного боку, безробіття вважають важливим стимулятором активності працездатного населення, а з іншого – великим суспільним лихом. Для нас важливим є розуміння причин чому люди не працюють,  і головним є  вирішення цієї проблеми

Аналіз останніх джерел і публікацій. Дослідженням цих питань  розпочали займатися  ще класики політекономії (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс), і робота над дослідженням цих   питань триває ще й досі. В економічній літературі знаходять своє відображення такої проблеми в роботах Д. Гелбрейта, Р. Еренбурга, Д. Кейнса, К. Макконнелла, А. Оукена, П. Самуельсона, а також таких українських вчених: І. Вернадського, С. Подолинського. Значний внесок у розробку теоретичних основ регулювання зайнятості внесли такі вітчизняні вчені, як  С. Бандур, Д. Дмитренко,  Л. Кривенко,О. Сологуб, Л. Федулова. Проблемами зайнятості та розробкою шляхів вирішення проблеми безробіття в Україні зробили  такі відомі науковці, як А. Бабаскін, Д. Богиня, Я. Безугла, П. Василенко, В. Венедиктов, І. Веселяк, С. Дріжчана, В. Жернаков, С. Іванов, Г. Кондратьєв, О. Магницька.

Метою статті є визначення теоретичних аспектів безробіття та аналіз сучасного стану безробіття в усіх областях України, а також  визначення поняття зайнятості та основні причини безробіття, і аналізу  рівня безробіття в Україні за 2014-2018рр.

Виклад основного матеріалу.

Наш світ стрімко розвивається, а разом із ним розвиваються технології. Все частіше робота яку виконували люди заміняють на роботів , внаслідок чого люди втрачають роботу. Тому на ринку праці у нашій державі  основні проблеми пов’язані зі зростанням тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості громадян, які шукають роботу, а також з існуванням труднощів із працевлаштуванням соціально незахищених верств населення, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, а тому потребують захисту з боку держави.

 Ринок праці – основний регулятор зайнятості населення, ефективність якої забезпечується саме через ринок праці. Необхідними передумовами цієї ефективності закладені в трудовому законодавстві України. Зокрема, Закон України «Про зайнятість населення» гарантує усім громадянам рівні права на вільний вибір місця роботи та вибір виду діяльності, забороняє будь-які примусові заходи залучення до праці. Праця як свідома, цілеспрямована та організована діяльність є основою і джерелом існування людини та суспільства. Вона становить форму  самоствердження і самовираження особи й громадянина.

Процес працевлаштування можна реалізувати через зайнятість як окремої особи, так і певної частини населення країни якоюсь справою.

Праця – це одне із основних джерел багатства, фактор зростання виробництва. Однією з основних категорій, що характеризують стан ринку праці є безробіття.

Безробіття – це соціально-економічне явище, в процесі  якого частина робочої сили не зайнята у сфері економіки. Проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і, не вирішивши його, неможливо налагодити ефективну діяльність економіки.  На сучасному етапі основними причинами безробіття в Україні є: вивільнення внаслідок реорганізації чи ліквідації виробництва, скорочення штатів, звільнення за власним бажанням, неможливість знайти роботу після закінчення школи або вищого навчального ЗВО, звільнення у зв’язку із закінчення терміну контракту.

З теоретичного погляду - безробіття являє собою дисбаланс на ринку праці, що передбачає перевищення пропозиції праці над попитом, при цьому ця  різниця може мати як кількісне, так і якісне вираження. Зазначений фактор є невід'ємною частиною ринку праці, так як безробіття ніколи не може досягти нульової позначки.

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) – особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), що одночасно задовольняють три умови:

•         не мали роботи (дохідного заняття) на період моніторингу;
•         займалися пошуком роботи, зверталися в державні або комерційні служби зайнятості, відгукувалися на пропозиції роботи, розміщували власне резюме, безпосередньо зверталися до роботодавців тощо;
•         були готові приступити до роботи впродовж найближчого періоду.[2]

 Критерії визнання людини безробітним зазвичай встановлено законом або урядовими документами і вони мають свою специфіку в різних країнах. Як правило, декілька  встановлених ознак в усіх країна :

1. Працездатний вік (16 - 55 років для жінок і 16 - 60 років для чоловіків);

2. Відсутність у людини постійного джерела заробітку протягом деякого часу (наприклад, місяця);

3. Прагнення людини знайти роботу (наприклад, звернення ним до служби зайнятості та зустрічі з роботодавцями, до яких його направляють на співбесіду співробітники цієї служби).

 Рівень безробіття (за методикою МОП) Рб – це показник, що розраховують як відношення чисельності безробітних певної вікової групи до економічно активного населення відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки:

Рб Б Еа 100 %  Б  (З  Б )  100 %,       (1)

де Б – чисельність безробітних; Еа– чисельність економічно активного

населення; З – чисельність зайнятого населення .Показник Рб характеризує загальний стан і тенденції розвитку ринку праці щодо пропозиції робочої сили.

Рівень зареєстрованого безробіття Рзб визначають як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, до середньорічної чисельності осіб працездатного віку, тобто:

РзбБзЧпв100%, (2)

де Бз – чисельність безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості; Чпв – середньорічна чисельність осіб працездатного віку.

При цьому, безробітних підраховують на основі тих даних, які надають відповідні органи та інститути, а робочу силу визначають як різницю загального показника чисельності населення країни і окремих груп населення, які вони становлять:

1. Особи, які не досягли працездатного віку.

2. Особи, які перебувають у спеціальних закладах (місцях ув'язнення, психіатричних лікарнях).

3. Особи, які вибули зі складу робочої сили (добровільно небажаючі працювати, зневірені знайти роботу, припинили її пошуки).

Однією з основних  причин  виникнення багатьох видів безробіття є  зміна попиту роботодавців на робочу силу, яка в свою чергу постійно змінюється під впливом накопичення капіталу. Капітал при розширенні виробництва та зміні його структури, відштовхує робочу силу, роблячи її то недостатньою, то відносно надлишковою. Сучасні економісти розглядають безробіття як  природну і невід'ємну частину ринкового господарства. Види безробіття представлені групами, які в свою чергу охоплюють численні їх різновиди.

Природне безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, здатної досить швидко здійснювати міжгалузеві і міжрегіональні переміщення залежно від коливання попиту і обумовлених ними потребами виробництва.

1.       Безробіття, яке породжується механізмами, інститутами ринкової системи та факторами, що впливають на попит і пропозицію робочої сили (надмірні виплати за лінією соціального бюджету, що ведуть до зміщення переваг працездатного населення у бік неробства; введення гарантованого мінімуму зарплати, підвищення податків, що призводять до скорочення обсягів доходів працівників, породжують інертність робочої сили; відсутність інформації про вільні робочі місця; відставання ринку праці від потреб виробництва).
2.     Фрикційне безробіття (від слова «фрикція» - тертя), що пов'язане з процесом зміни роботи. Фрикційне безробіття являє собою явище не тільки неминуче, але і бажане, оскільки сприяє більш раціональному розміщенню робочої сили і більш високій продуктивності. Рівень фрикційної безробіття дорівнює вираженому в відсотках відношенню кількості фрикційних безробітних до загальної чисельності робочої сили.
3.     Безробіття, що включає частину працездатного населення, яке з тих чи інших причин не хоче працювати.
4.     Вимушене безробіття виникає тоді, коли поточний рівень безробіття перевищує природну норму. Існує чимало його різновидів, серед яких технологічне, структурне, регіональне, приховане, інституційне, сезонне.
5.     Технологічне безробіття виникає в зв'язку з впровадженням малолюдних та безлюдних технологій, що функціонують на основі електронної техніки. Таке безробіття поєднується з високим рівнем доходів зайнятих. У сучасних умовах веде до безробіття серед фахівців, що працюють на комп'ютерах перших поколінь, а також швидкому зростанню надомної зайнятості, так як персональні комп'ютери легко підключаються до комунікаційних систем.
6.     Структурне безробіття обумовлене структурними змінами в економіці, які пов'язані  зі зміною структури попиту на продукцію різних галузей та зі зміною галузевої структури економіки, причиною якої є науково-технічний прогрес. Причина структурного безробіття –  невідповідність структури робочої сили структурі робочих місць. Це означає, що люди, які мають професії та рівень кваліфікації, що не відповідають сучасним вимогам і сучасній галузевій структурі, будучи звільненими, не можуть знайти собі роботу.
7.     Регіональне безробіття формується під впливом складної комбінації історичних, демографічних, соціально-економічних, психологічних факторів, а тому непереборне лише за допомогою засобів економіки.
8.     Інституційне – це безробіття, яке зумовлене правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою. Надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили.
9.     Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різні коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво)

 Виходячи з необхідності обліку безробітних та прийняття відповідних державних заходів щодо забезпечення роботою всіх бажаючих, розрізняють:

- зареєстроване безробіття (явне), яке відображає кількість незайнятих громадян, які шукають роботу, готові приступити до неї і взяті на облік у державній службі зайнятості;

- приховане безробіття, яке відображає кількість незайнятих громадян, які шукають роботу не вдаючись при цьому до допомоги біржі праці.

Сучасні економісти розглядають безробіття як  природну і невід'ємну частину ринкового господарства. Види безробіття представлені групами, які в свою чергу охоплюють численні їх різновиди.  Виходячи з необхідності обліку безробітних та прийняття відповідних державних заходів щодо забезпечення роботою всіх бажаючих, розрізняють:

- зареєстроване безробіття (явне), яке відображає кількість незайнятих громадян, які шукають роботу, готові приступити до неї і взяті на облік у державній службі зайнятості;

- приховане безробіття, яке відображає кількість незайнятих громадян, які шукають роботу не вдаючись при цьому до допомоги біржі праці.

Для визначення сучасного стану безробіття в Україні найкраще  розглядати показники за регіональною ознакою. Така доцільність зумовлена високою диференціацією показників безробіття та причин його виникнення в окремих регіонах країни. Для даного дослідження безробіття в регіонах Україні  області  було об’єднано в групи за допомогою кластерного аналізу.

Кластерний аналіз (англ. data clustering) – завдання розбиття об’єктів (ситуацій) на підмножини, що називаються кластерами, так, щоб кожен кластер складався зі схожих об’єктів, а об’єкти різних кластерів істотно відрізнялися.

Кластерний аналіз застосовують в різних сферах і галузях . Він працює навіть тоді, коли даних мало і коли не виконують вимоги нормальності розподілу випадкових величин й інші вимоги класичних методів статистичного аналізу. Він корисний, коли необхідно класифікувати велику кількість інформації.

Детальну інформацію про рівень безробіття в регіонах України за 2014-2018 рр відображено в таблиці 1. За кластерним аналізом усі регіони України було поділено на 3 кластери.

Перший - це кластер у якому регіони України мають високий рівень безробіття населення, ці області виділенні синім кольором. У таблиці 1 можна спостерігати динаміку  таких областей як: Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська та Харківська мають постійну належність до першого кластеру. Показники цього кластеру варіюють від 15 до 35 тис. осіб на рік. Це досить високі показники безробіття. Найвищий показник у Дніпропетровській області за 2015 рік і він становив 35 тисяч безробітних. А найнижчий у цьому кластері показник  був у Хмельницькій області в 2015 році і становив 15 тисяч осіб що не мали роботи.

 Другий - це кластер у якому регіони мають середній рівень безробіття населення  - це області виділенні бордовим кольором. У таблиці 1 спостерігаємо динаміку  Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської та  Сумської областей, що  мають постійну належність до другого кластеру. Показники цього кластеру варіюють від 11,2 до 24 тис. осіб на рік. Це середні показники безробіття. Найвищий показник у Вінницькій області в 2015 році і він становив 24  тисяч безробітних. А найнижчий у цьому кластері був показник у Чернігівській області в 2018 році, який  становив 11,2 тисяч осіб, що не мали роботи.

Третій кластер - це регіони  з низьким рівнем безробіттям населення , його області виділенні фіолетовим кольором. У таблиці 1 можна спостерігати динаміку  таких областей : Волинська, Закарпатська, Одеська, Херсонська та Чернівецька, які мають постійну належність до третього кластеру. Показники цього кластеру варіюють від 5,1 до 15 тис. осіб на рік. Це середні показники безробіття. Найвищий показник у Івано-Франківській області за 2015 рік і він становив 15  тисяч безробітних. Найнижчий у цьому кластері був показник у Закарпатській області в  2018 році і становив 5,1 тисяч осіб що не мали роботи.

Таблиця 1.

Кількість безробітних осіб у регіонах України за 2014-2018 роки, тис. осіб поділено на 3 кластера.

У регіонах України виявлено негативну тенденцію до міграції населення. Все більше і більше людей виїжджають за кордон задля заробітку. Ситуацію в регіональному розрізі характеризують дані, наведені на рисунку 1

За даними графіку рис. 1 спостерігаємо тенденцію, до виїзду великої кількості осіб в усіх регіонах країни. Найвищі показники у 2014 році був у Донецькій області і становив близько 39602 осіб, у 2015 році найбільший показник був у Дніпропетровській області і становив близько              38845 осіб. , у 2016 році найбільший показник був у Львівській області і становив близько 265049 осіб, а у 2017 та 2018  роках  найбільший показник був у Харківській області і становив близько 43007  і 47270 осіб відповідно. Ця тенденція має негативні наслідки для економіки України. Вона призводить до збільшення безробітних та зменшення робочої сили в країні.

Рисунок 1. Кількість вибулих осіб e 2014-2018 роках

Високі темпи економічного розвитку регіону неможливі без розвитку гнучкого ринку праці та створення ефективних робочих місць, для чого необхідно вдосконалити трудове законодавство; підвищити якість зайнятості та якість надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення.

Основними проблеми виникнення безробіття є:

•         структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньо-галузеві, регіональні) в економіці, що виражаються у впровадженні нових технологій, згортанні виробництва в традиційних галузях, закритті технічно відсталих підприємств;
•         автоматизація виробництва,
•         скорочення потужностей
•         е підприємств,
•         звільнення за власним бажанням з метою пошуку більш сприятливих умов праці,
•         виїзд з метою працевлаштування за кордон,
•         сезонний характер роботи,
•         стан здоров’я,
•         демографічна ситуація в регіоні тощо.
•         Відсутність попереднього досвіду роботи у молоді, адже вона без досвіду роботи зазнає  найбільших труднощів в пошуках роботи, особливо офіційного працевлаштування;
•         проблеми безробіття серед людей старшого віку;
•         скорочення  купівельної спроможності населення;
•         втрата платників податків.

Усі перелічені проблеми призводять до виникнення безробіття. У нашій державі людям важко знайти роботу виконуючи яку тобі платили відповідну платню. Зазвичай в Україні невідповідність зарплати по відношенню до зробленої роботи. Робота яку виконує людина недооцінена. Також для нашої країни характерне поняття переробітку, тобто виконаної понад нормово роботи, яка зазвичай не оплачується. 

Також  безробіття породжує негативні соціально-економічні наслідки, до яких можна віднести:

- недовикористання економічного потенціалу суспільства, робочої сили;

- недовиробництво ВВП, відставання його фактичного рівня від потенційного;

- втрата незайнятими робітниками кваліфікації, почуття самоповаги, моральна деградація;

- зменшення доходів населення, погіршення умов життя людей;

- зростання кількості нервово-психічних захворювань та самогубств;

- соціальні потрясіння, зростання злочинності, розпад сімей;

- необхідність додаткових суспільних витрат, пов'язаних з підтримкою безробітних.

Один із американських дослідників Артур Оукен довів існування взаємозв'язку між рівнем безробіття і зміною обсягу ВВП. Згідно із законом Оукена перевищення рівня фактичного безробіття над його природним рівнем на 1% призводить до скорочення реального ВВП на 2,5 % у порівнянні з його потенційним рівнем.

Основні шляхи вирішення проблем безробіття мають містити в собі повноцінну систему заходів, зокрема:

− редакцією законодавства України у відповідно до міжнародних норм і стандартів;

− запровадження механізмів захисту внутрішнього ринку праці;

− сприяння стабільної діяльності стратегічно важливих підприємств;

− зниження податків для підприємств за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

− забезпечення збереження ефективного функціонування робочих місць та створення нових;

•       Реконструкція та відновлення давно закритих підприємств та заводів;
•       Забезпечення людей платнею відповідно виконаної роботи;

− створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу та підприємницької діяльності  безробітних;

− надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково працевлаштованим  на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

Висновки. 

Отже, безробіття є однією з найбільших  проблем не тільки в Україні, а й в світі.  Наш ринок праці спроможний забезпечити зростання економічної ефективності, проте не здатний вирішити соціальні проблеми. Політику зайнятості необхідно провадити в межах загальної економічної політики, де зайнятість − одна з головних економічних цілей держави  Вирішити проблеми зайнятості та безробіття покликана активна та послідовна політика соціального захисту населення. На мою думку для України варто розвивати середній та малий бізнес на основі якого буде розвиватись як ринок праці так і економіка. За рахунок цього більша частина населення буде зайнятою і кількість людей які виїжджали на заробітки повернеться до країни. Також варто  відновлювати заводи та фабрики які були закритими. Дане рішення призведе до збільшення кількості робочих місць, а також позитивно вплине на країну. Для України варто звернути увагу на виробництво і споживання власної продукції. Так як ми в загальному відправляємо сировину за кордон , а натомість купуємо більшість готових товарів із нашої сировини, але закордонного виробництва, то позитивним фактором буде розвиток і споживання власної готової продукції із власної сировини. Також певні різновиди такої продукції зможуть вільно  конкурувати не тільки на нашому ринку, але й на світовому. 

 Для подолання безробіття в Україні потрібно проводити такі заходи : практична реалізація державної та регіональної програм зайнятості; приведення законодавства України у відповідність із міжнародними стандартами; захист внутрішнього ринку праці; забезпечення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу та підприємницької діяльності безробітних; технічне оснащення та вчасна модернізація робочих місць, що дозволить забезпечити дотримання одного із головних принципів організації заробітної плати на підприємстві – перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати, а також ліквідувати фіктивні робочі місця та зменшити приховане безробіття та ін. Крім того, слід проводити роботу з підвищення конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили за рахунок підвищення її якості, тобто зростання рівня загальної освіти; підвищення кваліфікації; мобільності працівників, яка  виявляється в розширенні діапазону оволодіння працівниками професій та спеціальностей, а також здатності швидко змінювати місце роботи (перейти в інший структурний підрозділ, філію, представництво в іншому регіоні чи країні) і, звичайно, розвивати ті галузі, які дають змогу повноцінно відтворювати індивідуальний людський капітал (медицину, культуру, спорт). На мою думку, необхідно докладати особливих зусиль аби створити  гідні умови та оплату праці в усіх секторах вітчизняної економіки, щоб зменшити міграційні потоки на настрої населення, в першу чергу, це стосується переселенців. Метою державних і регіональних програм зайнятості повинно бути сприяння зайнятості населення, та задоволення потреб громадян у праці.

Література.

1.     ЗАКОН УКРАЇНИ. Про зайнятість населення (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст.243) ) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page
2.     АНАЛІЗ РІВНЮ БЕЗРОБІТТЯ ПО РЕГІОНАМ УКРАЇНИ  [ Електронний ресурс].– Режим доступу: http://turana.com.ua/analiz-rivnu-bezrobitta
3.     . Федоренко В. Г. Ринок праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи / В.Г. Федоренко // Економіка та держава. – 2009. – № 1.
4.     Старостенко Г. Г. Національна економіка: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Старостенко Г. Г., Онишко С. В., Поснова Т.В. – Київ : Ліра-К, 2012. – 432 с.
5.     Юрик Я. І. Проблеми зайнятості та працевлаштування населення в умовах прийняття нового Закону України «Про зайнятість населення» / Юрик Я. І., Жук І. Л. // Економіка та держава. – № 10. – 2013. – С. 13-15. 
6.     Міграційний рух населення. Державна служба статистики.[ Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7.     Демографічна та соціальна статистика / Ринок праці / Зайнятість та безробіття. Державна служба статистики [ Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Literature.

1. LAW OF UKRAINE. On Employment of the Population (Verkhovna Rada of Ukraine (BBR), 2013, No 24, Art. 243)) [Electronic resource] // The Verkhovna Rada of Ukraine. - Access mode: https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page

2. ANALYSIS OF UNEMPLOYMENT LEVEL BY REGIONS OF UKRAINE [Electronic resource] .- Access mode: http://turana.com.ua/analiz-rivnu-bezrobitta

3. Fedorenko VG The labor market in Ukraine and economic tendencies in the conditions of the world economic crisis / V.G. Fedorenko // Economy and State. - 2009. - № 1.

4. Starostenko GG National economy: textbook. manual [for students. higher. teach. / Starostenko GG, Onishko SV, Posnova TV - Kiev: Lira-K, 2012. - 432 p.

5. Yuryk YI Problems of employment and employment of the population in the conditions of adoption of the new Law of Ukraine "On employment of the population" / Yuryk YI, Zhuk IL // Economy and State. - № 10. - 2013. - P. 13-15.

6. Migration movement of the population. State Statistics Service. [Electronic resource] .- Access mode: http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Demographic and social statistics / Labor market / Employment and unemployment. State Statistics Service [Electronic resource]. - Access mode: http://www.ukrstat.gov.ua/