Бібліотечний урок підготовлений для того, щоб поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва; формувати національну свідомість школярів; виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.
Матеріали уроку розраховані для учнів 4 класу
Україна – єдина країна
Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва; формувати національну свідомість школярів; виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.
Обладнання: карта України; мультимедійна презентація, відео з молитвою за Україну, аудіо записи пісень; книжкова виставка.
ХІД УРОКУ
Бібліотекар. Щовесни з далекого краю до своїх гнізд повертаються птахи. У високому небі аж ген під хмарами чути, як вони перекликаються, курличуть…
Журавлі? Ні їх у цю пору називають інакше – веселики.
Учень. Тому веселиками звуться журавлі,
Що прилітають до веселої землі,
Що теплий день приносять на крилі
І залишаються у нашому селі.
Учениця Лиш навесні веселики вони,
А журавлями звуться восени,
Бо журяться, у вирій летючи,
Бо не заміниш рідний край нічим.
Бібліотекар. Рідна земля… По ній, діти, ви ступили перший крок. Ви не пам’ятаєте його, бо були ще зовсім малими. Його пам’ятають ваші батьки, яким дуже хотілося, щоб ваші дороги відтоді слалися рівно й щасливо.
Батьки простирали назустріч руки, мов крила, щоб захистити, щоб підхопити відразу ж, якщо ви спіткнетесь.
Батьки вам дарували й цю першу стежинку до рідної школи, і подарують згодом ту далеку дорогу, що веде аж ген за обрій, і вкладуть у вас свою надію на те, що ви завжди шануватимете свій народ, своїх батьків, рідний край – землю, яка так щедро родить хліб і віддає нам життєдайне тепло й красу.
Ім'я цієї землі – Україна.
Учень Я – землі цієї паросток зелений,
Я – цієї висі крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
Учениця Я чую твій голос. Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно, білявко – хатино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
Пісня І Федишин «Україно»
Виростала я на Україні,
Виростала, де грона калини
Щовесни під вікном розквітали,
Білим цвітом мене забавляли.
Тут волошки в волосся впітала,
Тут матусю сльозами прохала,
Щоб сорочку мені вишивала,
Тут я вперше в житті покохала!
Приспів:
Це моя земля! Це моя країна! |
Тут моя сім'я! Тут моя родина! |
Це ліси, поля, гори й полонини, |
Рідна ти моя Україна! | (2)
В нас колосяться жито, пшениця,
І тече тут джерельна водиця,
В нас найкращі у світі дівчата,
Люди щирі, душею багаті.
Приїжджайте до нас в Україну,
Тут завжди зустрічають гостинно,
Пісня лине від хати до хати,
Бо у нас люди вміють співати!
Приспів. (2)
Бібліотекар. Україна… В одному цьому слові й для нас, і навіть для чужинців бринить музика смутку й жалю.
Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю й найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної його зради, країна довгої героїчної боротьби за волю.
Слайд 2 Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
Бібліотекар. Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов'я,
Звешся величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Слайд 3 Тема нашого уроку – «Україна – єдина країна». Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, ба Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.
Багатовікова історія українського народу, народу – великомученика, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними нападами. З 15 століття, з часів козаччини, почалася національно – визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення.
Слайд 4. У минулому Україна була розділена на частини, єдиної держави не існувало. На півдні було розташоване Кримське ханство, яке утворилося у 14 ст. в результаті розпаду Золотої орди. За рівнем економічного розвитку кримські татари значно відставали від населення України. Вони вели напівкочовий спосіб життя і постійно нападали на нашу країну. Під час цих нападів вони грабували міста й села, спалювали їх, забирали людей у полон. Чоловіків і жінок продавали в рабство, дітей перетворювали на яничарів. Українське населення дуже страждало від цих набігів. Саме на цих землях виникло у 15 ст. таке видатне явище, як козацтво.
Слайд 5. Перші згадки про козаків сягають кінця 15 ст. Місце, де оселялися козаки, називалось Дике Поле. Це були родючі, але населені землі, бо вони найбільше зазнавали нападів з боку кримських татар. Найбільша група людей, що переселялись сюди – селяни – втікачі, які не витримували жорстокого феодального гноблення. Проте релігійний і національний гніт примушував покидати свої домівки навіть досить заможних людей.
Козаки оселялись у зимівниках, їхніми заняттями були землеробство і скотарство. Працювати доводилось озброєними, щоб вчасно встигнути відбити напади татар.
Слайд 6. Між містами Дніпро і Запоріжжя Дніпро перетинає Український кристалічний щит і тому, омиваючи його, змінює свій напрямок. У цьому місці тверді кристалічні породи виходять над поверхнею води ( вода розмиває їх дуже повільно), утворюючи численні пороги й острови. Поблизу Запоріжжя розташований найбільший острів Дніпра – Хортиця. Перша Січ створена в середині 16 ст. Д. Вишневецьким.
Головними заняттями були військові походи й підготовка до них. Походи здійснювали на чайках Дніпром на територію Кримського ханства з метою визволення полонених і підкріплення матеріального становища.
Січ була українським військом, організованим, дисциплінованим і боєздатним. Козаки виконували роль прикордонників, захищаючи південні кордони України від нападів кримських татар.
Слайд 7. А зараз ми проведемо вікторину.
Ну що ж, молодці, ви добре знаєте історію рідного краю. Ви справжні козаки. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом Україні, її громадянином?
Ми, українці, повинні пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.
Не минула даремно багатовікова боротьба за свободу – Україна здобула волю й незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними працьовитими, миролюбними людьми – українським народом.
Слайд 8 24 серпня 1991 року проголошено Акт про незалежність України.
Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави зі своїми традиціями, культурою, символами.
Слайд 9. У кожного народу є інші символи, окрім державних. Це дерева і квіти, які полюбились понад усе. От у Канаді дуже люблять клен, у Шотландії символом є чортополох.
У нас кажуть: без верби та калини нема України. До них наш народ ставиться з великою любов'ю та повагою. І в цьому є велика мудрість. Як верба та калина ростуть біля води, так і народ України селився завжди біля річок та озер, бо без води немає життя, а ці рослини очищають воду, допомагають людині у важкі хвилини й у час радості. Калина має лікувальні властивості, а за допомогою вербової гілочки людина собі завжди воду знайде під землею.
А ще люблять українці гарного птаха лелеку, який є символом добра, сімейного затишку й щастя, бо він приносить у родини немовлят. А як ще називають лелеку? ( Веселик, буслик, бузько, чорногуз).
Учениця читає легенду
Легенда про лелеку
На селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили його, а потім випустили.
Одного разу в людей загорілася хата, а в ній було двоє маленьких хлоп’ят. На цю пору пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків, але вельми попік ноги і дзьоб, які стали кривавими.
Відтоді в лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила чорні. Господарі віддячили птахові, прилаштували на ясені колесо від воза, щоб він завжди був поруч із ними й виводив малят. Отже, якщо на хаті звиває гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад.
Бібліотекар. Іще одним символом українців є віночок – частина національного костюма. І зараз я пропоную дівчаткам сплести віночок України.
Діти по черзі виходять до карти України і приколюють квіти.
1 –ша дівчинка. Я хочу вплести до віночка деревій. Він є символом нескореності. Хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте.
2 – га А я вплету до віночка ромашку. Вона дає людям не тільки здоров'я, а й доброту та ніжність.
3 – тя Поряд з ромашкою вплету гроно калини – символ краси та дівочої вроди.
4 – та А я вплету до віночка барвінок. Ця дивна квітка не боїться морозу. Люди шанують барвінок. Вважають його символом життя.
5 – та. Я вплету до віночка любисток. Він символізує відданість.
6 – та. А я вплету чорнобривця. У віночку це символ вроди.
7 – ма. Я вплету безсмертник, бо він дарує здоров'я. У віночку це символ довголіття.
8 – ма. Я вплету до віночка ружу. Це символ віри, надії, любові.
9 – та. А я вплету мак. Він дає дитині сон. А ще мак вплітають у вінок ті, у кого хтось із рідних загинув на війні.
10 – та. Я вплету до віночка волошку. Вона – символ кохання.
11 – та. А я вплету незабудку – символ хорошої пам'яті.
12 – та. Я вплету цвіт вишні – символ материнської любові.
Бібліотекар. Слова, що йдуть від серця, - найщиріші та найтепліші. А зараз ми складемо колективно вірш. Я почну, а ви будете добирати останнє слово другого рідка в риму:
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Батьківщина – найкраща у …
світі!
Моя Батьківщина – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні …
джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки …
глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже …
сучасні.
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна – це пісня …
весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, …
чудова!
ЇЇ обереги – верба і калина,
Найкраща у світі – моя …
Україна.
Бо там найрідніша, Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не …
кохати!
Моя Україна – козацькая слава!
Така волелюбна і мирна …
держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила.
Бо світ перед нами, як мати, …
відкрила.
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі - …
єдина.
Звичайно, ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава зі своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою.
Ти шляхом праведним, святим
Йшла до волі Україно.
Ти перед ворогом своїм
Не ставала на коліна.
Ти до омріяних зірок
Йшла крізь терна,йшла крізь терна.
Ти в душах сіяля добро
Наче зерна, наче зерна.
Є на світі моя країна
Де червона цвіте калина.
Гори, ріки і полонина
Це моя Україна.
Є на світі моя країна
Найчарівніша як перлина.
В моїм серці вона єдина
Це моя Україна.
Де б я на світі не була
Ти зі мною Україно.
Ти моя мати, що дала
Мені мову соловїну.
Тут я пила із джерела
Чисту воду і до рання
Тут я пяніла без вина
в ніч медову від кохання.
Є на світі моя країна,
Де червона цвіте калина,
Гори, ріки і полонина
Це моя Україна.
Є на світі моя країна
Найчарівніша як перлина
В моїм серці вона єдина
Це моя Україна.
Ти до омріяних зірок
Йшла крізь терна, йшла крізь терна
Ти в душах сіяла добро
Наче зерна, наче зерна.
Є на світі моя країна
Де червона цвіте калина
Гори, ріки і полонина
Це моя Україна.
Є на світі моя країна
Найчарівніша як перлина
В моїм серці вона єдина
Це моя Україна.
Це моя Украї-і-на.
Найбільше в світі хочу миру
Найбільше в світі хочу миру! Миру!
Дзвінкої тиші, квітів аромат…
І посмішку дитячу щиру-щиру,
Щоб між людьми: любов, краса і лад!
Високе небо ніжне, синьооке,
А десь високо линуть журавлі…
Пшеничне поле, щоб цвіло широке.
І щастя, й радість на святій землі.
А в цілім світі пострілів немає,
Щоб ця війна закінчилась для всіх.
І хай земля вся квітами буяє,
А всюди радість і веселий сміх.
Так хочу миру… Миру і свободи,
Бо це для щастя — просто головне!
Щоб дружніми були усі народи
І хай нас горе й лихо омине.
Я хочу миру!