Тема . Чарівний світ Катерини Білокур.
Мета. Розповісти про дитинство К. Білокур. Ознайомити учнів з картинами художниці та оповіданням І. Роздобудько «Як Катруся хотіла вчитися» . Вдосконалювати в школярів навички виразного свідомого читання. Розвивати в них зв’язне мовлення, пам'ять, увагу, мислення.
Обладнання: портрет К. Білокур, репродукції її картин, твори Івана Франка.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
З якими письменниками ви познайомились на попередньому уроці?
- Що ви знаєте про І. Франка?
- Що таке псевдонім?
(Вигадане ім’я, яке обирає собі письменник, щоб приховати справжнє).
- Які псевдоніми були у І. Франка?
- Що ви знаєте про байку?
(Це віршований твір повчального змісту). - Які байки ви знаєте?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Сьогодні ви познайомитесь з українською художницею Катериною Білокур. Народилася вона 7 грудня 1900 року в селі Богданівка на Полтавщині в бідній селянській сім’ї.
2. Перегляд відеоролика «Катерина Білокур – дітям».
3. Бесіда після перегляду.
- Що ви дізналися про художницю?
- Який цікавий факт вам запам’ятався?
- Чи сподобались вам її картини?
4. Перше читання оповідання.
5. Бесіда після прочитаного. - Якою була Катруся?
- Чому дівчинку не прийняв директор?
- Чи звернув хтось увагу на її малюнки?
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Ланцюжкове читання.
2. Вибіркове читання.
- Зачитайте, як Катя навчилася читати?; - Яку першу книгу прочитала дівчинка?; -Як вона йшла до своєї мрій?
3. Розгадування кросворду.
- Які квіти малювала художниця?
1.У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду.
(Калина)
2.Ці барвисті пишні квіти
Нам дарує осінь, діти…
(Айстри)
3.Наче сонце серединка, Пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашки,
Зветься квіточка …
(Ромашка)
4.Що за квіточка пахуча:
Хоч червона, та пахуча?
(Троянда)
5.Запалали в чистім полі Наче галстуки червоні. То палає в полі так
Польовий червоний …
(Мак)
6.Жовтий, в смужечку сміливець, Це не джміль, а (Чорнобривець).
7.Хоч червоні, та не сальви, На стеблі розквітли ...
(мальви)
Читання вірша Олександра Лахно.
Богданівка – не Богом дане,
Не людьми прокляте село, А та земля, де на світанні
Найбільше квітів розцвіло.
І гомонять вони як, як люди,
І мова їхня голосна;
Таких квіток ніде не буде,
Такі не хиляться, не в’януть,
Таких морози не приб’ють
І навіть росами тумани
Перед світанком не заллють.
На них немає ні пилинки,
Це їх не можна не любить,
Це їх самотня добра жінка Колись навчила говорить.
Усі вони у світ широкий
Зітхають крильцями бджоли,
Лиш чорнобривчик кароокий Ще не говорить, бо малий.
Його сестра, струнка жоржина
Усім розказує про те,
Що мати їхня – Катерина, Що серце в неї золоте. V. Підсумок уроку.