Бібліотечний урок "Державні символи України”

Про матеріал
Бібліотечний урок - хороший спосіб закріпити знайомство дітей із державною та народною символікою України. Такі заходи формують національну свідомість підростаючого покоління, повагу до рідної землі і її символів.
Перегляд файлу

 

Бібліотечний урок „Державні символи України”

Підготувала учитель початкових класів Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради Маньківського району  Черкаської області

 Чечурка Валентина Альгісівна

Мета:  ознайомити  дітей  із державною  та  народною  символікою

України; формувати  національну свідомість  дітей; виховувати повагу до  рідної  землі та її  символів.

 

(На  сцені ведучі  в  національних  костюмах  (хлопчик  і  дівчинка).

 

     1-й  ведучий :  Україна - це земля, де ми  народилися  і  живемо, де  живуть  наші  батьки, де  жили наші  предки. Усім  нам  має  бути  дорога  наша  мати – Батьківщина.

 2-й  ведучий: Україна… Золота  і чарівна  сторона. Земля  рясно  вквітчана  зеленню. Це  історія  мужнього  народу, що  віками  боровся  за  своє  щастя, волю.

     1-й  ведучий: Вистраждавши, виборовши  волю, Україна  має  нині  свої  державні  символи: герб, прапор  і  гімн, які  уособлюють  її  історію, її  сутність.

    2- й ведучий:  Герб, прапор  і  гімн – це  основні  державні  символи  України, котрі мають  давню  і  цікаву  історію. Послухаймо  її.

    1-й  учень:  Так, діти, дійсно, історія символів  сягає глибокої давнини. Ось поглянемо  на  герб України. Це  символ  влади, знак  держави. Найдревнішим зі  знаків, котрий  дійшов до  наших днів  і  широко  використовується  сьогодні, є  тризуб. Важко  визначити  точно, коли   він  з*явися на  наших землях. Наприклад, 1930 року біля одного  дніпровського  острова  було  знайдено камяну  застібку  часів  Трипільської  культури (У – ІІІ тис. до н.е.) – із цим  знаком.

    2- й учень: У Київській  Русі  тризуб  стає  великокнязівським  знаком. Його  зображення  вперше відоме  нам  із  початку  Святослава Ігоревича. Згодом  він  карбується  і  на  срібних монетах  великого  князя  Володимира.

   3-й  учень: Існує  багато  версій, що  пояснюють  походження тризуба. Так  вершок  скіпетра  візантійських  монахів  увінчувався  фігурою  подібної  форми. Тризуб  пов’язують  із релігійною   емблематикою  і  з матеріальною  життєдіяльністю людини. Очевидно  люди  використовували  знаряддя, яке  нагадували  тризуб, воно  допомагало полювати, ловити рибу, обробляти  землю, навіть оборонятися.

   1-й  учень: Тризуб  постійно  був уживаний  і  в  побуті  українців. Зокрема  його  малювали  на стінах, дверях  чи воротах під час релігійного свята – Водохреща.

   Пройшовши довгий  тернистий  шлях  лише  у  1992  році, після  відновлення  української  державності, Верховна  Рада  України  затвердила  зображення  золотого  тризуба  на  синьому  тлі  малим  Державним гербом  України.

   Бібліотекар: А  тепер  погляньте  на  Національний  прапор  України. Давайте  поміркуємо,  чому  саме  ці  два  кольори  вибрано  для  нашого

  прапора. Які враження  викликає  у вас  жовтий  колір? Жовтий колір – це  колір  пшеничної  ниви, колір  хліба, це також колір сонця. Ну, а блакитний – це  колір  чистого  неба, води, без  якої  б  не було  життя  на  землі. Тому народ  України  обрав  поєднання цих кольорів для свого прапора.

   2-й  учень:   До  найбільших святинь  будь-якого народу  належить  і гімн. Гімн – урочиста  пісня. Це  ті  слова  та  музика, які  змушують кожного  з нас  підніматися  при  перших  же акордах, із  трепетом  у  душі  слухати  ту мелодію, яка кличе до  світлого і  високого. Перша  музична  символіка нашого народу сягає  часів Київської  Русі. Тоді  роль гімну виконували бойові заклики  та  пісні, які  створювали  патріотичний  настрій  перед  битвами.

   Бібліотекар: Більше  століття  тому  поет Павло Чубинський  написав  вірш  «Ще  не вмерла  Україна». Він  покладений на  музику Михайлом Вербицьким. Пісня  ця  сподобалась  і припала  до  душі українцям  та  невдовзі стала новим  Національним  гімном. Слухати  гімн  треба стоячи, мовчки з  гордо піднятою головою.

      Давайте  послухаємо  цю урочисту  пісню.                     

                                          ( звучить  Гімн України)

      1-й  учень: Майже  у  всіх  народів  є  улюблені   рослини-символи: у  канадців -  клен, у росіян – береза, а в  нас українців – верба  та  калина, а  ще хрещатий  барвінок.

  2-й  ведучий: Не  можна  уявити собі двору в  Україні, де  б не  ріс  кущ  калини, обов’язково  садили вербу, прикрашали квітники плетивом  зеленого барвінку.

     Давайте дізнаємося, що   символізують ці  рослини для українського народу.  

3-й  учень (тримає гілочку  верби): Ось  верба – символ  краси, неперервності  життя. Вона  дуже  живуча: встромиш у землю  гілочку  і   виросте  дерево. З  давніх-давен  в  Україні  вербу  вважали  святим  деревом. Перед   Великоднем  шостий  тиждень  посту  називався  «Вербним». На Вербному тижні  у  неділю  святили  вербу. Освячені  гілочки  служили оберегами.

   1-й  учень: А  ось хрещатий  барвінок – символ вічності. Це  вічно  зелена окраса наших гаїв і садів  із скромними синіми  квіточками. В  ній  прихована  могутня цілюща сила  перемагати  тяжкі  недуги. За це  люди подарували  барвінкові  свою любов.

   2-й  учень: ( тримає у  руках гілочку  калини) А це - калина – символ краси, кохання, щастя. Колись  у сиву  давнину її  пов’язували  з  народженням Всесвіту, вогняної  трійці: Сонця, Місяця, Зорі. Тому й назву  свою  калина  має від  давньої назви  Сонця – Коло. Як  оберіг, калину  саджали  біля хата, робили  з її ягід намисто, прикрашали  нею весільний  коровай, вінок нареченої.

 

У  калини китиці червоні,

У калини білі-білі квіти,

Я тримаю гілочку  червону,

А  здається  усміх  України.

 

      1-й  ведучий:  Розповідаючи про  Україну  ми  не уявляємо  її   без вишитого  рушника. Його можна порівняти з  піснею, витканою  на  полотні.  Без  рушника, як  і без пісні, не обходилося народження, одруження і, навіть, смерть  людини.

     2-й  ведучий: Із  хлібом  і  сіллю  зустрічають у  нас  дорогих   гостей.

 

(Бібліотекар: А сьогодні  в  нас  дорогими гостями  є  мої  колеги – шановні  бібліотекарі.(Вручає  на  рушнику коровай)).

 

      Рушник  пройшов крізь  віки  і нині  символізує  чистоту почуттів, глибину  безмежної любові  до  своїх дітей, до  всіх, хто  не  черствіє душею.

 

Із червоної нитки і  білого льону,

Як  до  рідної пісні усяк із  нас  звик.

В будній день  і  на  свято, в  Карпатах, за  Доном,

Наш  народ  давно  вигадав  диво-рушник. ( показують  рушник)

 

      1-й  ведучий:

Щоб  і хата  була  красивішою,

Щоб  і доля була  прихильнішою,

Щоб весілля  були  та  й клечальними,

Щоб  ми  завжди були величальними.

 

     1-й  учень:

У  всьому  світі – кожен зна,

Є  Батьківщина  лиш одна.

І  в   нас  вона  одна – єдина.

Це  наша  славна  Україна.

 

     2-й  учень:

Не забувай  Шевченка  слів

Про  горду  славу  козаків.

Не  забувай, що  ти  дитина

Землі, що  зветься Україна!

  3-й  учень:

Є  багато країн на  землі

В  них – озера, річки  і  долини…

І  є країни  великі  й малі.

Та  найкраща  завжди – Батьківщини!

 

   4-й  учень:

Є  багато  квіток  запашних,

Кожна  квітка  красу  свою має.

Та  гарніші завжди  поміж  них

Ті, що  квітнуть  у  рідному  краї.

  5-й  учень:

І  тому  найдорожчою нам 

Є  і  буде  у кожну  хвилину

Серед інших  країн  лиш  одна –

Дорога нам  усім  Україна!

 

(Лунає  пісня  про  Україну)

 

Бібліотекар :  Сподіваюсь, що  ми  запалили   у  ваших серцях  хоча  б маленький  вогник  гордості  за  те, що ви – українці. Дай  вам бог  наснаги і  здоров’я  зберегти той вогонь  і  пронести його  крізь роки.

Дякуємо за  увагу. на все  добре!

 

 

docx
Додано
22 березня 2020
Переглядів
453
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку