Виховний захід «В країні добрих і ввічливих людей»

Виховний захід «У Країні добрих і ввічливих людей»

 

Підготувала учитель початкових класів

Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Буцької селщної ради Маньківського району  Черкаської області

Чечурка Валентина Альгісівна

 

Мета: узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, у школі,

громадських місцях; розвивати виразність мовлення, уяву, вміння

висловлювати свої думки; виховувати шанобливе ставлення до старших,

батьків, виявлення піклування про молодших, слабших.

Вчитель:  Добрий день, шановні гості діти. Ми раді вітати вас на нашому заході «У Країні добрих і ввічливих  людей».

Гадаю, нікому з вас не подобається грубе, зневажливе, образливе ставлення до себе. Адже кинуте з самого ранку зневажливе слово  може зіпсувати настрій на весь день. І навпаки, привітне слово чи побажання, що супроводжується посмішкою, може підняти настрій. Іноді ви навіть не помічаєте, що образили товариша. Тому  дуже важливо, щоб з малих літ ви набули навичок вихованості і ввічливості.                                                                    

   Сію дитині у серденько ласку

   Сійся-родися ніжне «Будь ласка»

   Вдячне  «Спасибі», «Вибач» терпляче

   Слово у серці, як зернятко в ниві

   «Доброго ранку!», «Світлої днини!»

   Щедро даруй людям, дитино.

 

(В кімнату заходить поштарик)

Поштарик: Увага! Увага! Я приніс вам телеграму від Доброї феї із Країни добрих і ввічливих людей. (Читає) Любі діти! Запрошую вас за чисте-чисте поле, за зелений ліс до Казкової країни. Це найввічливіша країна з усіх казкових країн. Усі жителі у нас ввічливі. Навіть собаки соромляться голосно гавкати. А цуценята простягають лапу усім, хто приходить, щоб привітатися. Все це тому, що у нас є школа ввічливості і всі діти обов’язково відвідують її. Та краще один раз побачити ніж  сто раз почути. Але шлях нелегкий. Щоб потрапити до цієї країни, треба правильно виконати мої завдання. Знаючи секрети ввічливої людини, допомагаючи один одному ви, я сподіваюсь, переборете усі труднощі і потрапите у мою країну. Чекаємо на вас!

 

Ведучий 1 : Поштарику, нам так сподобалось це запрошення і ми дуже хочемо побувати у цій країні.

 

Поштарик: Поспішайте! Добра фея чекає на вас.

 

Ведучий 2:  Фея нам прислала завдання і  маршрут, за яким ми маємо рухатись. І так відправляємось в дорогу.

 

Зупинка перша  «Острів скарбів»

 

На цій зупинці ми маємо провести конкурс знавців українських прислів’їв та приказок на тему ввічливості. Давайте всі разом виконаємо це завдання.

 

Прислів”я

• Як доброму навчився , то недарма на світ народився.
• З добрим здружись, а лихого стережись.
• Рідна земля і в жмені мила.
• Ласкаве слово – що весняний день.
• Ввічливе слово - цілюще повітря.
• Від теплого слова і лід розмерзає.
• Шабля ранить голову, а слово душу.
• Дурний язик голові не приятель.
• За добро – добром платять.
• Ніщо не дається так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

 

Ведучий 1: Молодці! З цим завданням ви справились. Вирушаємо до другої зупинки.

  Людина починається з добра

  Із ласки, щирості й любові

  Із батьківської хати і двора

  Із теплоти, що є у кожнім слові.

 

Зупинка друга «Озеро доброти»

 

На цій зупинці Фея нам запропонувала провести конкурс знавців чарівних слів.

Давайте пригадаємо якнайбільше чарівних слів (Діти називають)

(Біля дверей чути шум)

 

Ведучий 2: Що це за шум ?

 

Вовк: А ось і я. А про що це ви тут говорите? (Сідає на підлогу).

 

Ведучий 1: Про ввічливість, Вовче. А з твоєї поведінки видно, що ти невихований і не знаєш правил етикету.

 

Вовк: Що, що? А що це таке е-ти-кет?

 

Ведучий 2: Хто допоможе Вовкові?

 

Дитина: Сказати «добрий день» так просто,

   І так приємно чути всім,

   Коли ровесники й дорослі

   Бажають нам добра на день.

 

Дитина: Але буває прикро дуже,

   Коли, забувши етикет

   З нальоту крикне «Привіт, друже!»

   І стрімголов біжить в буфет.

Дитина -: І «до побачення» , як зайве

   Сприймають діти – теж бува…

   Або нічого на прощання,

   Або «Ну, я пішов. Бувай»

 

Вовк:  Це все про кого? Про мене?

 

Ведучий 1: Про тебе, вовче. Адже ти вітатися не вмієш.

 

Вовк:  Хто? Я не вмію?

 

Ведучий 2: Давай ми тобі допоможемо. Ти не постукав, - а це не ввічливо.

По - друге, ти не запитав дозволу увійти, а це також не ввічливо. По-третє…

 

Вовк: Зрозумів, зрозумів. Я зараз виправлюсь. (Виходить)…  (Заходить)

Можна увійти? Доброго дня! Вибачте, я запізнився. Дозвольте мені, будь ласка, сісти.

 

Ведучий 1: Заходь, будь ласка. Тепер ти все правильно зробив і став приємним і ввічливим. Але тобі ще треба дуже багато вчитися , тому залишайся з нами і послухай що знають про правила культурної поведінки діти.

 

Дитина: Доброго ранку! Мовлю за звичаєм.

  Доброго ранку! Кожному зичу я.

  Доброго дня, вам! Людям бажаю.

  Вечором добрим! Стрічних вітаю.

  І посміхнуться у відповідь люди,

  Добрі слова ж бо для кожного любі.

 

Дитина: «Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові»

  Слова необхідні й корисні в мові.

  Приємно їх чути і в школі, і вдома

  Від мами, учителя й просто знайомих.

  Тож раджу: частіше їх друзі вживайте

  Даруйте сміливіше радісний настрій.

 

Дитина: Якщо ти когось штовхнув,

  Треба «вибачте» сказати,

  А щоб хтось тебе почув,

  То «будь ласка» проспівати.

 

Дитина: Хто тобі допомагає

Треба дякувати всім,

   І дорослим, і малим.      

 

Ведучий 2: Ми відправляємось до слідкуючої зупинки.

 

Зупинка третя «Перевал кмітливих»

 

На цій зупинці ми маємо погратися у гру-змагання «Закінчи речення»

• Щоб мати друзів, необхідно  … (бути добрим, чесним)
• Ввічлива людина завжди … (має багато друзів)
• Чесна людина ніколи… ( не візьме чужого)
• Вихована дитина поступиться…(місцем дорослим і малим)
• Добра дитина завжди допоможе…(дорослим)
• Якщо ввічливо попросити… (завжди дадуть)

 

Ведучий 1:  І з цим завданням ми справилися. Вирушаймо далі. Нас чекає

 

Зупинка четверта «Мінне поле»

 

Фея для нас підготувала речення з помилками. Нам потрібно їх виправити. Слухайте уважно.

• Проходити в кінотеатрі на своє місце треба спиною до тих, хто сидить
• Добрий хлопець завжди смикає дівчину за коси.
• Ввічливі діти не поступаються місцем старшим.
• Ввічлива дитина ніколи не вітається при зустрічі.
• Виховані дівчата завжди витирають руки об сукні.
• Виховані діти ніколи не дотримуються традицій сім’ї і школи.
• Виховані хлопчики завжди лазять по деревах.
• Якщо твій товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно,

щоб він бачив, що ти не засмучений.

 

Ведучий 2:  Це завдання Доброї феї ми також подолали . Тож відправляємось далі.

 

П’ята зупинка «Станція ввічливості»

Сценка

Кімната. Звучить голосна музика, хлопчик витанцьовує з книжкою. Старенька бабуся встає з паличкою.

Бабця:     Семене, трішки приглуши

   Голова уже гуде.

 

Онук: Ой, лежиш собі й лежи.

   В тебе завжди щось болить.

   Скільки раз казав, я – Сем,

   Не понятно вам ,чи що?

   Ви, бабуля, вже совсем,

   Не цікавить вас ніщо.

   Зараз саме реп у моді,

   Відчуваєте прилив?

Бабця : Та прошу, онучок, годі!

   Виключи вже цей мотив.

   Вже весна пішла надворі

   Чуєш пісню солов’їв?

 

Онук : Ви насправді, бабцю, хворі

   Це давно старі пісні.

   В них ні кайфу, ні приколу

   Можна і коньки отдать.

 

Бабця : І не чула я ніколи,

   Щоб ковзани весною брать?

   Вже пирій шумить в городі,

   І осот , як біс, поліз

 

Онук : Ой, бабан, ну досить, годі

   А то ще добавиш сліз.

   Сапка – це у прошлом веке

   Современна жизнь бурлить.

   Зараз мисль о человеке

   Вже пора перекусить.

 

Бабця : Ось картопелька тепленька,

   Солоненькі огірки…

   Їж. Прополимо гарненько

   Й відпочинем залюбки.

 

Онук : Ой наївсь! Тепер поспати б

   Я люблю відпочивати.

 

Бабця : Та щоб їсти, треба дбати

   Працювати й заробляти.

 

Онук : Йди вже, бабцю, на городик

   Поспілкуйся з бур’янцем

   

Бабця : Спину ломить на погоду

 

Онук : Ця гімнастика лікує

   Й збереже твоє лице.

 

Бабця : Може й правда розімнуся

   Хай дитина ще поспить.

                    (бере паличку) Боже ж мій,

   Я не нагнуся   (виходить) Ой болить, болить, болить.

 

Ведучий 1: Цей онучок був не дуже ввічливим, а правильніше зовсім не ввічливим.

 Тож потрапити на слідуючу зупинку допоможуть наші діти.

 

Хлопчик: Невеликий я на зріст

   Та до всього маю хист.

   Знаю ввічливі слова

   І вітаюсь з усіма

   Я – охайний, чемний, милий

   Із дорослими я щирий

   Мамі, тітоньці, бабусі

   Помагати я учуся.

 

Дівчинка: Врода й розум в мене є,

   Здібна, вправна учениця,

   Трудівниця-помічниця.

   Мию посуд , підмітаю,

   За собою прибираю,

   Слухаю свою матусю,

   Помагаю і бабусі.

   Татуся я поважаю

   І за братом доглядаю.

 

Ведучий 2:  Зупинка шоста «Станція весела».

 

Частівки – усмішки

  «Добрий день» казати треба,

  Знаєм добре ми це всі

  Одні кажуть раз за разом

  Інші ходять мов німі.

 

  У дівчаток гарні кіски,

  Але надто вже малі.

  А щоб більші виростали

  Ми їх тягнем до землі.

 

  Ми хлоп’ят своїх навчаєм

  Щоб були солдатами.

  А щоб краще пам’ятали,

  Любим їх щипати ми.

 

  Джентльмени ми всі справжні

  Коли треба чергувать.

  Для дівчат звільняєм місце –

  Їм не будем заважать.

 

  А коли йдемо в їдальню

  Чи вертаємось у клас –

  Ви чомусь всі раптом дружно

  Місць не звільните для нас.

 

  Нас учителі навчають

  Бути чемними дітьми

  Щоб ми виросли і стали

  Всі хорошими людьми.

 

  Вам усмішки ми співали

  Може в них все негаразд

  Підкажіть, ми станем кращі

  Все у нас піде на лад.

 

Ведучий 1: Усі завдання Доброї феї виконані і ми прибули до Країни добрих і ввічливих людей. Стоїть вона на берегах двох річок – Дякую і Спасибі. Це слова подяки. Їх треба вживати завжди, коли хтось тобі зробив хоч маленьку послугу, щось добре. У цих річках ніколи не висохне вода, бо ввічливі люди весь час наповнюють їх словами подяки.

 

Ведучий 2:  Є ще в цій країні чудове і лагідне озеро Будь ласка. Щодня вода цього озера стає ще більш ласкавою, м’якою, бо люди не забувають говорити ці слова, коли звертаються один до одного з проханням.

 

Ведучий 1 :  А ось і наша Добра фея.

 

Фея: Доброго дня, діти. Я дуже рада вітати вас у Чарівній країні. Усі мої завдання ви виконали. Знаєте , що добрі слова необхідні для того, щоб встановити один з одним добрі, дружні стосунки. Добрі слова, як ключик відкривають серця людей, роблять їх привітними і добрими.

   До всіх сердець, як до дверей

   Є ключики малі

   І кожен легко підбере

   Якщо йому не лінь.

   Ти, друже мусиш знати їх

   Запам’ятать  не важко:

   Маленькі ключики твої

   «Спасибі» і «будь ласка».

Діти, запам’ятайте, кожна людина повинна бути ввічливою, вихованою, доброю, поважно відноситись до всіх людей, які її оточують . А щоб люди вас поважали і приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.

 Дитина: Сказав Мудрець:

• Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

 

Дитина:      Я вірю в силу доброти

Добро завжди сильніше злого

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти

Що має долю роботящу

І хоче щоб і я іти

І все було у світі кращим.

 

Ведучий 2:  Будьте добрі з батьками, з товаришами, з тими, хто піклується про вас.

 

Ведучий 1: Завжди намагайтесь помічати своїх друзів, знайомих. Частіше говоріть людям чарівні слова.

 

Ведучий 2: А зараз ми відчинимо двері нашої зали та випустимо ці чарівні слова по всій школі. Хай усі діти нашої школи знають ці красиві слова, хай усім від цього стане приємніше і веселіше.

 

Ведучий 1: Дозвольте , будь ласка, у кожному класі поселити ці чарівні слова. Використовуйте їх у повсякденному житті.

 

(Звучить пісня «А ми бажаєм вам добра», діти роздають шарики).