Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський)

Тема. Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський)

Мета: ознайомити учнів з жанром билини та з циклами билин; дати поняття про жанрову специфіку билини; формувати понятійний апарат щодо теоретичного блоку «Билини і балади»; розвивати наукове розуміння особливостей всесвітнього літературного процесу; сприяти вихованню всебічно розвиненої особистості.

Ніжну-ніжну, як подих билини,

Я хотів би вам пісню сплести...

Олександр Олесь

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань (перевірка домашнього завдання)

- Дайте визначення оригіналу та художнього перекладу.

- З якими видами перекладу ви ознайомилися на минулому уроці? Чим вони відрізняються один від одного?

- Чим переклад відрізняється від переспіву?

- Назвіть імена відомих українських перекладачів. Схарактеризуйте їхній внесок у розвиток духовності українського народу.

III. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні ми вирушаємо у далеке минуле, розпочинаючи вивчати давні твори про славну історію Київської Русі, що отримали назву билини. І знову нам на допомогу приходять перекладачі, котрі переповіли билини з давньоруської літературною українською мовою. На нас чекають справжні герої — захисники рідної Землі, неймовірні пригоди та мужні вчинки заради Батьківщини, що в усі часи є надважливим для духу народу.

- Зверніть увагу на наш епіграф. Це слова відомого українського поета Олександра Олеся. Ми ще не знаємо, що таке билина, але, спираючись на рядки вірша Олександра Олеся, поміркуйте, про які особливості билини говорить поет. (Поет порівнює билину з ніжною піснею, підкреслюючи власне захоплення нею та прагнення наслідувати цей жанр народної творчості у власних віршах.)

IV. Вивчення теоретичного матеріалу.

Понад десять століть тому в Києві, столиці Київської Русі, як і тепер, виблискували на сонці куполи церков і було чути малинові дзвони... Біля палацу князя Володимира збиралися гості з різних земель, купці й простий народ. Вулиці й площі наповнювалися людом, для якого гуслярі голосно співали пісні про перемогу княжої дружини над ворогами, героїчні діяння руських воїнів і мудре правління князя.

З давніх часів люди намагалися зберегти славну історію своєї землі, уславити її героїв, особливо якщо рідна земля потерпала від загарбників. Так з'явилися твори героїчного епосу, що розповідали про славетні сторінки історії, але були оповиті казковістю та фантастикою. Епічні пісні виконувалися під акомпанемент давніх музичних інструментів. Вони передавалися із вуст в уста та збагачувалися новими художніми подробицями.

Билини — це героїчні пісні східних слов'ян, у яких йдеться про богатирів і героїв та їхні подвиги. Створювалися билини упродовж IX—XIV століть. Термін «билина» ввів у фольклористику російський збирач і видавець фольклору П. Сахаров у 1839 році. До того це слово побутувало в народі в іншому значенні — «те, що було». Первинна назва цього жанру була «старина» або «старинка». Мова билини збагачена постійними епітетами («сонце краснеє», «поле чисто», «добрий молодець», «вітри буйні»), повторами окремих слів і зворотів. Одним з характерних прийомів билини є гіпербола - художній прийом, що ґрунтується на перебільшенні певних властивостей зображуваного героя, предмета чи явища.

Словникова робота.

Билúни — епічні пісні про історичні події Київської Русі (IX—XIII ст.), які переосмислені й легендаризовані відповідно до уявлень та ідеалів давніх людей. їх виконували народні співці — гуслярі, скоморохи, а також кобзарі. Унаслідок татаро-монгольської навали в XIII—XIV ст. билини були занесені в далекі, окраїнні землі княжої держави, поширилися на Уралі й у Сибіру.

Згодом билини втратили пісенну основу.

Відповідно до часу зображуваних подій та особливостей їх висвітлення билини поділяються на певні цикли (за Михайлом Грушевським):

1. Міфологічний або дохристиянський цикл, багатий відголосками язичницького світогляду, древніх вірувань слов'ян. До цього циклу зараховують билини про Микулу Селяниновича, Святогора, Вольгу Всеславича (які віддзеркалюють мотиви переказів про київських князів Олега і Ольгу).

2. Київський цикл з центральним образом князя Володимира, в якому поєднано риси Володимира Великого і Володимира Мономаха. (Героїчні билини)

Він поділяється на тематичні підцикли про Іллю Муромця (Муровця) - чернігівського богатиря, Альошу (Олексія) Поповича, Добриню Микитовича та інших.

3. Новгородський цикл про Василя Буслаєва, Садка та ін. (Соціально-побутові билини)

У билинах трапляються імена реальних історичних діячів. В образі билинного князя Володимира (Володимир Красне Сонечко) поєдналися риси київських князів Володимира Святославича (бл. 960-1015, за його правління в 988 р. відбулося хрещення Русі) і Володимира Мономаха (1053-1125, під час його правління відбулося зміцнення держави).

У билинному епосі також діють реальні князі Вольга (Олег) Святославич, Добриня, Гліб, Всеслав Полоцький, бояри Ставр і Путята, купець Садко та ін. Згадуються половецькі хани Шарукан (Шарк-великан, Кудреван), його син Отрак і внук Кончак (Коньшак), хан Сугра, Тугоркан (Тугарин-Змій), татарські хани Батий і Калинцар. Ці імена історичних діячів уможливили визначення хронологічних меж сюжетів билин — приблизно 975-1240 роки. У билинах ідеться про військові походи київських князів, їхню боротьбу з кочовими племенами, що загрожували Київській Русі (печеніги, половці, татари та ін.), а також про інші аспекти тогочасного буття — працю, торгівлю, мистецтво. Билини мали на меті укріпити дух народу, об'єднати людей різних соціальних станів довкола рідної держави. Географія билин досить широка й конкретна. Київ, Чернігів, Новгород, Муром і південні краї — місце дії в багатьох билинах. Інколи в них згадуються «заморські землі» — Царград (або Візантій, Константинополь, нині Стамбул), Єрусалим. Однак, які б історичні події не були взяті за основу билин, які б реальні імена й місця не згадувалися, вони обов'язково переосмислювалися народними співцями, котрі давали легендарне трактування тому, що колись відбувалося в Київській Русі.

Героями билин виступають богатирі — люди з винятковою моральною та фізичною силою, також люди, які не є воїнами, проте відрізняються гострим розумом і є уособленням моральної чистоти.

У словникові В. І. Даля є таке тлумачення слова «богатир»: «Человек рослый, дюжий, видный, необычайный силач, храбрый воин».

Якими ж вони були, ці богатирі?

Робота з репродукцією картини В. Васнецова «Три богатирі».

На картині зображено богатирську заставу. У центрі на коні ми бачимо найстаршого з богатирів— Іллю Муромця. Він озброєний списом та сорокапудовою палицею.

Зліва від нього на білому коні сидить його молодший брат — Добрня Микитович. Він завжди готовий відбити ворога

Справа знаходиться наймолодший з богатирів - Альоша Попович.

Учені вважають, що герої-богатирі мають реальних прототипів. Так, прототипом Альоші Поповича був Ольбег Ратиборович, відомий своїми перемогами над половецьким ханом Тугарканом. На Русі його називали Змієм, оскільки він походив із династії Шураканідів. Ім'я Шуракан у перекладі з половецької означає «змій».

Відомо також, що Добриня Микитович був великим полководцем і політиком кінця X століття, багато років правив Новгородом (з 980 р).

Про реального прототипа Іллі Муромця вчені дізналися із записок дипломатичного представника німецького імператора Еріха Лясоти, який відвідав Софіївськйй собор Києва, бачив могилу Іллі Муромця (ХVІ-ХVІІ ст.). У своїх записках дипломат назвав його Муровліним. А відомо, що російське слово «мур» означає «земля, камінь, стіна, фортеця». Отже, ім'я Ілля Муромець було розшифровано як «Ілля прикордонної фортеці». Тобто вказувалося на його основну роль: захисник землі від ворогів.

Перегляд презентації «Билинні герої».

Не варто плутати билину з казкою, хоча в них багато спільного: казкові події, боротьба добра зі злом, перемога добра. Билини сприймалися як правдиві історії, а казка — як вигадка. У казці чітко не визначено, де відбуваються події, а у билинах наявні конкретні назви географічних місць. Билини оспівують певні історичні події національного значення, а казки розповідають про події, створені народною фантазією.

Підручник - С. 15

Відмінності народних казок і билин

V. Підсумкова бесіда

- Використовуючи опорно-смислову схему та матеріал підручника, дайте визначення билини як жанру.

- Яка форма властива билинам? Чому?

- На які художні засоби багата билина? Чому?

- Про які цикли билин ви дізналися? Чому найвідомішими серед них є Київський та Новгородський?

- Чим билина відрізняється від казки?

- Визначте мету створення билин. Кого прославляє билина?

- Як ви думаєте, чи потрібно людині XXI століття читати билини? Аргументуйте свої відповіді.

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати С. 11-15, прочитати билину «Ілля Муромець та Соловей-Розбійник», скласти письмове судження на основі первинного знайомства з текстом билини «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник» та картини Віктора Васнецова «Ілля Муромець» (12-15 речень)*.