Презентація на тему "Україна в 1920 році"

Україна в 1920 році 10-й клас Історія України Автор: вчитель історії Великодимерського навчально-виховного об'єднання Гук Юлія Миколаївна

Актуалізація опорних знань Визначте відмінності в політиці більшовиків наприкінці 1919 —на початку 1920 р. та навесні—влітку 1919 р. Чим закінчилися польсько-українська війна 1918-1919 рр? Чому на Паризькій мирній конференції західноукраїнські землі та Наддніпрянщина розглядалися, попри Акт злуки, як окремі території, а не одна держава?

Відновлення незалежності Польщі 1918 р. Роман Дмовський Юзеф Пілсудський

Радянсько-польські відносини Ю.Пілсудський вбачав більшу небезпеку для Польської держави не з боку більшовиків, а з боку білогвардійців; під час наступу А.Денікіна на Москву Польща припинила військові дії проти більшовиків, що стало однією з причин поразки Добровольчої армії. 1918 р. Замкнута в межах кордонів часів шістнадцятого століття, відрізана від Чорного та Балтійського морів, позбавлена ​ земельних і копалин багатств Півдня та Південного Сходу, Росія могла б легко перейти в стан другосортної держави, нездатної серйозно загрожувати новоздобулій незалежності Польщі. Ю.Пілсудський

Радянсько-польські відносини 1920 р. Пропозиція миру від Раднаркому РСФРР Суть: Встановлення кордону між державами в Україні по річкам Збруч і Горинь значні територіальні поступки з боку більшовиків сподівання на світову комуністичну революцію, яка зруйнує будь-які кордони Радянська пропаганда наголошувала на близькості світової революції, яка зруйнує світ капіталізму

Мета Польської держави Передумови війни Плакат РРФСР «ясновельможна Польща», 1920 р.

Мета Радянської Росії Передумови війни Плакат більшовиків

Мета: - створення єдиного антибільшовицького союзу. Поштовх до війни Загальна і торгово-економічна конвенції Підписали голова дипломатичної місії УНР А.Лівицький і міністр закордонних справ Польщі Я.Домбський 21 квітня 1920 р., м.Варшава Андрій Лівицький

Загальна і торгово-економічна конвенції

Суть: об'єднання сил для боротьби з більшовиками; підпорядкування збройних сил УНР польському командуванню; Польща забезпечували дивізії УНР зброєю і боєприпасами; уряд УНР забезпечував продовольством польські війська на території України. Поштовх до війни Військова конвенція 24 квітня 1920 р., м.Варшава Симон Петлюра i Юзеф Пілсудський. Станіслав, 1920 р.

Поштовх до війни Повна таємниця і відсутність ратифікації

Реакція на Варшавський договір

Підготовка до війни Характеристика: воєнна допомога з боку Антанти і США; чисельність армії – близько 700 тис. чол. (одна з найбільших у Європі). Польські збройні сили Американські добровольці, пілоти ескадрильї імені Тадеуша Костюшка, письменник Меріан К. Купер і командир ескадрильї Седрік Фонтлерой Польський 1-й танковий полк під Даугавпілсом

Підготовка до війни Збройні сили УНР(15 тис чол.) Козача дивізія полковника Марка Безручка 2-а стрілецька дивізія  полковника  О. Удовиченка Група, що повернулася з Першого Зимового походу під командуванням М.Омеляновича-Павленка Михайло Омелянович-Павленко Марко Безручко Олександр Удовиченко

Початок інтервенції Польсько-український наступ 25 квітня 1920 р. Польсько-українські війська вступають до Києва. Хрещатик, 1920 р.

Польсько-український наступ Пілсудський і Петлюра. Київ, 1920 р. Польський Бреґет 14 на Київському аеродромі Полковник 3-ї Залізної дивізії УНР, 1920 р.

на лінії Вишгород—Бровари—Бориспіль Польсько-український наступ 9 травня 1920 р. Зупинка наступу Відсутність масового антибільшовицького повстання Радянські агітаційні плакати

Особливості: відновлення поміщицької власності на землю; відсутність української адміністрації на Волині і Поділлі; грабунки і реквізиції; репресії проти невдоволених; здійснення єврейських погромів. Польський окупаційний режим Масове невдоволення населення Польські гроші під час окупації в 1920 році Підрозділ польських військ проходить по одній з вулиць Києва, 1920 г.

Створення фронтів проти Польщі Контрнаступ радянських військ Олександр Єгоров - командуючий Михайло Тухачевський - командуючий

Наступ Західного фронту Особливості: прорив польського фронту; перекидання поляками резервів з України (послаблення українських позицій); зупинка радянського наступу. Контрнаступ радянських військ 14 травня 1920 р. Наступ радянських військ на Західному фронті. 1920 р. Командуючий Західним фронтом М.Тухачевский проводить огляд військ. 1920 р.

Контрнаступ радянських військ 26 травня 1920 р. Контрнаступ Південно-Західного фронту Київська наступальна операція Командуючий Південно-Західним фронтом О.Єгоров і член Реввійськради Й.Сталін До складу фронту включену Першу Кінну армію під проводом С.Будьонного, яку перекинули з Кавказу

Контрнаступ радянських військ 5 червня 1920 р. Перша кінна армія, 1920 р.

Перед відступом поляки: розстріляли багатьох в'язнів і робітників; спалили цукровий завод і будівлі на Печерську; зруйнували міську електростанцію і водогін. 12 червня 1920 р. Контрнаступ радянських військ Вступ частин Червоної армії у Київ Вступ радянських військових частин у звільнений від поляків Київ, червень 1920 р. Ланцюговий міст у Києві. Підірваний поляками в 1920-му

Контрнаступ радянських військ 4 липня 1920 р. Наступ Західного фронту Пілсудський і Ридз-Смігли. 1920 р.

Продовження радянського наступу Липень 1920 р. Радянський плакат

Суть: вимога зупинити радянські війська на лінії, що була визначена декларацією країн Антанти від 8 грудня 1919 р. як східна межа розселення поляків (лінія Керзона). Нота Керзона Джордж Керзон – міністр закордонних справ Великобританії Відповідно до лінії Керзона під контроль Польщі переходили стародавні українські землі: Холмщина; Посяння; Підляшшя; Лемківщина.

17 липня 1920 р. Відповідь радянської сторони Нота Керзона Радянська карикатура «Більшовики пишуть відповідь Керзону». «Червоний перець», 1923, № 6 Причина відмови: наявність ілюзій в радянського керівництва, пов'язаних з надіями на “світову революцію”, яку мали принести більшовицькі війська до Європи.

Галицька соціалістична радянська республіка Володимир Затонський – голова Галревкому

Олександр Єгоров - командуючий Михайло Тухачевський - командуючий 23 липня 1920 р. Директива Л.Троцького про наступальні дії

Основні події: зупинка Першої кінної армії в районі Бродів; невдача захоплення Львова з ходу; велике виснаження радянських військ. Наступ на Львів Серпень 1920 р. Атака ескадрону зв’язку 1-ї Кінної армії на Південно-Західному фронті. 1920 р. Панцирник Буковскі, зроблений для оборони Львова

Наказ М.Тухачевського: «Бійці робітничої революції! Спрямуйте свої погляди на Захід. На Заході вирішується доля світової революції. Через труп білої Польщі лежить шлях до світового пожару. На багнетах понесемо щастя і мир трудовому люду. На Захід!.. На Вільно, Мінськ, Варшаву — марш!». План радянського командування: форсування Вісли і штурм Варшави з заходу; відхилення напряму удару і швидкий вихід до німецького кордону для пришвидшення перемоги радянської влади в Німеччині. Наступ на Варшаву Радянський плакат

Зміна загальної ситуації: консолідація політичних сил на антибільшовицькій основі; байдужість робітників до закликів встановлення радянської влади; сплеск патріотизму і поповнення польської армії новобранцями; надходження допомоги від Франції. Наступ на Варшаву Польські пропагандистські плакати

Наступ на Варшаву «Диво на Віслі» 17 серпня 1920 р. Польські окопи в Білорусі під час битви на Німані, жовтень 1920 р. Польські солдати демонструють прапори РСЧА, захоплені в битві під Варшавою

Польський контрнаступ Серпень— вересень 1920 р. Захоплений поляками червоноармійський Остін-Путиловець, який назвивався «Стенька Разін»

12 жовтня 1920 р. Перемир'я Полонені червоноармійці в Тухольському таборі

18 березня 1921 р. Ризький мир Сторони переговорів Підписання Ризького мирного договору в 1921 р.

Ризький мир Основні умови: Порівняння польсько-російського кордону після другого поділу Польщі (жовта крива) та згідно з умовами Ризького миру (червона крива)

Розчленування території України

Розгром військ Врангеля і махновців

Петро Врангель на прізвисько Чорний барон

Наступ врангелівських військ Білогвардійський плакат Уряд Півдня Росії. Севастополь, 22 червня 1920 р.

Наступ врангелівських військ 6 червня 1920 р. Початок наступу Відсутність сил і резервів у Червоної армії через зайнятість на Польському фронті Генерал Врангель і пілоти 5-го авіаційного загону. 1920 р. Яків Слащов – командуючий 2-м армійським корпусом

стабілізація фронту на лінії Херсон-Нікополь-Бердянськ. Наступ врангелівських військ Початок наступу Кінець червня 1920 р. Розгром білогвардійцями кінного корпусу Дмитра Жлоби, 20 червня 1920 р. Танк «Русской армии» Врангеля (1919-1920). Трофей РСЧА 1920 р. з Каховського плацдарму. Харків, сучасне фото Ф. Горшков "Бій кораблів Азовської військової флотилії з кораблями Врангеля у Обитічної коси"

Політична платформа: «Закон про землю», який передбачав передачу селянам за викуп тих земельних площ, що перевищували установлений для даної місцевості максимум; право народів самим визначати форму правління в Росії. Наступ врангелівських військ Уривок із звернення генерала П. Врангеля: «Слухайте, російські люди, за що ми боремося: за спаплюжену віру та її спаплюжені святині. За звільнення російського народу від ярма комуністів, жебраків і каторжників, які вщент розорили святу Русь. За припинення міжусобиць. За те, щоб селянин, одержавши у власність землю, яку він обробляє, зайнявся би мирною працею».

Наступ врангелівських військ Переговори П.Врангеля з делегацією УНР Наказ Головноко-мандувача Збройними Силами Півдня Росії генерала П.Врангеля про вступ в силу «Закону про землю» на території Кримського півострова і Північної Таврії, прий-нятого Урядом 25 травня 1920 р. 10 вересня 1920 р.

Наступ врангелівських військ Оборонні дії більшовиків Допомога 13-й армії Василь Блюхер – командуючий 51-ю стрілецькою дивізією Пилип Миронов – командуючий Другою кінною армією, яка була утворена на основі його кінного корпусу

Контрнаступ радянських військ 7 серпня 1920 р. Білогвардійський танк англійського виробництва, захоплений бійцями 51-ї стрілецької дивізії РККА в ході боїв під Каховкою 14 жовтня 1920 г.

Наступ П.Врангеля на Донбас і Правобережжя Задніпровська операція Середина вересня –жовтень 1920 р. Загін комсомольців-добровольців перед відправкою на фронт

Підготовка до радянського наступу 21 вересня 1920 р. Михайло Фрунзе – командуючий Південним фронтом Латиський кавалерійський полк на півдні України

Підготовка до радянського наступу 2 жовтня 1920 р., м.Старобільськ Угода між радянською владою і армією Н.Махна Підписання старобєльської угоди махновців з Радянською владою

Наступ радянських військ 28 жовтня 1920 р. Удар з Каховського плацдарму М. Фрунзе на танку, захопленому у врангелівців Друга кінна армія. 1920 р.

Наступ радянських військ Напередодні штурму Криму Залишки валів Перекопу

Наступ радянських військ Чонгарсько-Перекопська операція 7-11 листопада 1920 р. Перехід Червоної армії через Сиваш. З картини М. Самокиша Пам'ятник, присвячений трьом штурмам Перекопу

Чонгарсько-Перекопська операція Семен Каретников – керівник Кримської групи військ махновців В.Антонов. Панорама Перекопського валу після бою

Кримські порти, які здійснювали евакуацію: Севастополь; Євпаторія; Керч; Феодосія; Ялта. Чисельність евакуйованих: 150 тис. осіб. Евакуація залишків врангелівської армії 13-16 листопада 1920 р. Сцена евакуації Залишки “Русской армии” готуються до евакуації з Криму, 1920 р.

Червоний терор у Криму Категорії жертв Наслідки радянської різні в Євпаторії Бела Кун – угорський комуніст, керівник Кримревкому, ініціатор кривавого “червоного терору” у Криму

Боротьба більшовиків проти Н.Махна 25 листопада 1920 р. Ліквідація Кримської групи махновців Повстанська армія Нестора Махна у поході

наказ командування Червоної Армії про передислокацію махновців на Південний Кавказ; відмова Н.Махна підкоритися. Боротьба більшовиків проти Н.Махна 26 листопада 1920 р. Напад радянських військ на Гуляйполе Причина нападу Вихід Н.Махна з оточення і з'єднання з рештками Кримської групи Нестор Махно в оточенні своїх бійців

Передумови: масовий терор проти махновців і селян, що їх підтримували; переслідування і розпорошення махновських загонів; зосередження проти махновців 2/3 військ Південного фронту (60 тис.). Боротьба більшовиків проти Н.Махна 16 грудня 1920 р. Розгром основних сил Н.Махна Карикатура на махновців з журналу «Крокодил» 1920 р. Художник Борис Єфимов

Плакат «Останній бій», 1920 р. Телеграма Фрунзе Леніну про взяття Керчі і ліквідації Півдфронту Нестор Махно. Пам'ятник в Гуляйполі

Підсумки уроку

Підсумки уроку