22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Бінарний урок "Наполеон Бонапарт в історїі та літературі"

Про матеріал
Бінарний урок з всесвітньої історії та зарубіжної літератури. Учитель історії і зарубіжної літератури - одна особа.
Перегляд файлу

Тема уроку:  Наполеон Бонапарт в історїі та літературі

Бінарний урок  з всесвітньої історії та зарубіжної літератури

Мета:

1)  навчальна:  створити портрет Наполеона Бонапарта, засобами історичних та літературних досліджень; розкрити наслідки діяльності французького полководця та імператора Наполеона Бонапарта, розкривши всі сторони його діяльності; показати суперечливість його натури, з’ясувати, що стало причиною його краху; показати вплив його особистості на інших людей та з’ясувати питання про вплив особи на хід історії, спираючись на  літературні твори;

2) розвивальна: вчити учнів давати характеристику  історичному діячеві; вдосконалювати навички роботи з історичною картою; працювати над проблемними завданнями; проводити аналогії, використовувати літературні твори, як джерела історичних знань, аналізувати позицію героя  художнього твору; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

3) виховна: виховувати прагнення творити добро і протистояти злу, насиллю.

Інтегровані, міжпредметні й предметні  змістові лінії:

  • Спілкування державною (і рідною у разі відмінності,) мовами;
  • Спілкування іноземними мовами;
  • Уміння вчитися впродовж життя;
  • Ініціативність і підприємливість;
  • Соціальна та громадянська компетентності;
  • Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень\учениця:

знає: час існування імперії Наполеона; напрямки його  походів; зміст діяльності Наполеона Бонапарта, як імператора і полководця; літературні твори, автори яких дискутують устами своїх героїв про вчинки, характер Наполеона Бонапарта;

розуміє: причинний зв′язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції; Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи; поняття «конституційна монархія»;

уміє:давати характеристику, висловлювати власні судження щодо діяльності Наполеона Бонапарта; досліджувати джерела, здобувати з них потрібну інформацію, узагальнювати її, робити висновки,висловлювати власну думку й аргументувати її.

 

Тип уроку: бінарний, узагальнюючий. Проводиться за рахунок резервного часу.

Обладнання: комп’ютерна презентація, карта «Війни наполеонівської Франції»; виклад літератури: Е. Манфред «Наполеон Банапарт», Л.М. Толстой «Війна і мир», Стендаль «Червоне і чорне», Ф.М. Достоєвський «Злочин і кара», вислови письменників, істориків.

 

                                                                Хід уроку

Епіграф.

 

Мы все глядим в Наполеоны,

Мы почитаем всех нулями,

А единицами себя.

                                                               А.С. Пушкин.

 

І. Організація навчальної діяльності учнів.

Учитель знайомить учнів з темою і основними завданнями уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 Діяльність Наполеона, його таланти полководця та державного діяча дають підстави зарахувати його до Пантеону видатних історичних діячів, які завжди були в центрі уваги сучасників та наступних поколінь. Тому наполеонівська тема є однією із найпопулярніших в сучасній історії, літературі та історіографії. Інтерес до особи Наполеона цілком зрозумілий. Його доля, сповнена драматизму і дивовижних пригод вражає уяву, неначе спростовує всі відомі закони історії. Вихідець із збіднілого дворянського роду, простий артиллерійський офіцер, більше італієць, ніж француз, до кінця своїх днів говорив по-фрацузьки з акцентом і писав з помилками, несподівано він він став одноосібним правителем Франції, заснував нову династію, створив європейську імперію і диктував свою волю монархам і народам. Багато біографів пояснюють феномен Наполеона його видатними особистими якостями і талантами, а все, що відбувалося в той час у Франції і Європі приписують виключно його особистим  якостям. Яку роль відіграв Наполеон в історії, як особа? Наполеон створив епоху, чи епоха створила Наполеона?

Щоб дати відповідь на це запитання ми повторимо історію Консульства і Імперії, розглянемо також, як в трактується в художній літературі образ Наполеона.

ІІІ. Повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

1.Тріумф і трагедія  Наполеона Бонапарта, як історичого діяча.

Робота в групах.

Використовуючи подані матеріали складіть сюжетну розповідь про діяльність Наполеона Бонапарта, відповідаючи на поставлене проблемне завдання перед групою.

1-ша група. У чому виявився військовий геній Наполеона? Скласти сюжетну розповідь.

  1. Чому феодально-абсолютистська Європа поставила мету знищити революційну Францію?
  2. Яка роль Наполеона у війнах 1796-1799 рр.?
  3. Що мав на увазі історик З. Манфред, говорячи про « поєдинок лева і кита»?
  4. Що дало підстави  Генріху Гейне сказати такі слова: «Наполеон  подув на Прусію і Прусії не стало»?
  5. Якої події стосуються слова Наполеона « Я хочу завоювати море могутністю землі»
  6. Про події у якій країні писав історик Тарле у своїй книзі «Наполеон»: «Ніхто у світі не знав тоді, що саме ці   «голодранці» ( так Н. презирливо називав іспанців) першими почнуть копати ту прірву, до якої судитиметься впасти великій наполеонівській імперії»

 Додаткові матеріали для оботи в групах:

1.Французька революція 1789-1799 років не лише привела до кардинальних соціально-економічних, політичних змін в одній з наймогутніших європейських держав, але і сприяла поширенню демократичних цінностей в усьому світі. Феодально-абсолютиська Європа об′єдналась, щоб знищии  революційну Францію, якій з 1792 року довелось самотужки вести війну з антифранцузькими коаліціями.

2.Саме в цей час проявився військовий геній Наполеона. В 1793 році, коли йому виповнилося 24 роки, він вже отримав звання генерала, в1799 році встановив у Франції авторитарний режим, а в 1804 році проголосив себе імператором. Пять антифранцузьких коаліцій були розгромлені вщент. Європейці не бачили нічого подібного з часів блискучих перемог Ганнібала над римськими легіонами. Причинами такого успіху були, як феноменальні здібності Н. Бонапарта, патріотичне піднесення французів, так і докорінні й ефективні зміни стратегії ведення війни.

3.Ці приголомшиві перемоги дозволили Н. Бонапарту створити величезну імперію. До Франції було приєднано території Бельгії, Голандії, частину північнонімецьких земель, а також Сардинію (П'ємонт), Лігурію, Тоскану, папські володіння, Іллірійські провінції. Кількість французьких департаментів збільшилось із 83 до 130. Центрами нових департаментів стали такі міста, як Гамбург, Амстердам, Флоренція, Рим. Чисельність населення «великої імперії» за 10 років правління Н.Бонапарта майже подвоїлась і досягла 44 млн осіб. Навколо Франції було утворено низку цілком залежних від неї держав, правителями яких ставали члени родини Бонапартів. Наполеон оголосив себе королем Італії, а своїх братів-королями Іспанії та Вестафалії. Королями Неаполя і Швеції було призначено маршалів І.Мюрата і Ж.Бернадотта. Наполеон став протектором таких державних утворень, як Рейнський союз, Швейцарська конфедерація, Велике герцогство Варшавське.

4. З великих континентальних європейських держав лише Пруссія та Австрія зберегли незалежність. Вони втратили майже половину площі,  були змушені приєднатись до континентальної блокади (заборона мати економічні та інші зв'язки з Великою Британією) та рухатися у фарватері французької зовнішньої політики. Росія, хоча й мала певну свободу зовнішньополітичного манерву, була пов'язана з Францією військово-політичним союзом і зобов'язанням не вступати у зносини з Англією. Лише Велика Британія залишалась потужним суперником  наполеонської Франції. Проте вона зазнавала величезних збитків унаслідок економічної блокади, що посилювало соціальну напруженість у британському суспільстві. Крім того, Лондон мав витрачати частину ресурсів на війну зі США 1812-1814 рр.

 

2-га група. Дайте відповіді на запитання,  використовуючи подані матеріали та  складіть сюжетну розповідь про внутрішню політику Наполеона Бонапарта, відповідаючи на поставлене проблемне завдання перед групою.

Проблемне завдання для групи: « Я буваю лисом або левом,- говорив Наполеон Бонапарт про себе. – Увесь секрет правління полягає в тому, щоб знати коли саме потрібно бути тим або іншим.» Як це правило імператора відбилося на його внутрішній політиці та про які риси його характеру свідчить?»

Завдання для груп.

1.Як Ви розумієте вислів Наполеона « Ми довели до кінця роман революції»?

2.Наприкінці життя Наполеон сказав: «Моя справжня слава не є в 40 виграних мною битвах: Ватерлоо їх перекреслило. Але не буде і не може бути забутим і Цивільний кодекс». Чим, на Вашу думку, була зумовлена ця переконаність?»

3. Основу кодексів Наполеона складала ідея рівності всіх громадян перед законом. Яке явище в законодавстві Франції ліквідовувалось цим положенням?

4.   Як ви вважаєте: чи був Наполеон гарним економістом?

  5.На конкретних прикладах доведіть неоднозначніть політики Наполеона. Які дії характеризують його як прихильника нових порядків, а які, як приильника старих?

       Додаткові матеріали для роботи в групі.

Наполеон прагнув зміцнити своє становище одружитися на представниці однієї зі старовинних знатних династій, щоб та народила йому спадкоємця  «одружитись на череві»  за його словами .У 1810 р імператор Франц І за порадою свого канцлера К. Метерніха видав власну 19-річну дочку Марію-Луїзу за Наполеона. Через рік вона народила хлпчика, проголошеного римським королем Наполеоном ІІ.

 Було поновлено атрибути монархічного правління. Розкішний імператорський двір знаходився в колишніх королівських палацах-Тюїльрі та Фонтенбло. Версаль, занедбаний за час революції та перетворений на музей, ще потребував серйозної реставрації. У 1807р. було відновлено таку ієрархію дворянських титулів: князі, герцоги, графи, барони, кавалери. Дворяними імперії ставали особи, які відзначилися на військовій і державній службі. Вони отримували від імператора величезні земельні володіння (переважно на завойованих тереторіях), палаци високі гроші нагороди.

  У період імперії ще суворішим став поліцейський режим, який сформувався в період консульства. Щодня Наполеон отримував звіт про становище в країні, агентів. Проти недосить лояльних до Н. Бонапарта осіб застосували політичні репресії. Посилилась цензура. Освітні заклади ретельно контролювалися державними чиновникми. Письменників, які наважилися критикувати імператора (А.Л.Стааль, Ф.Р.Шатобріан) депортували за кордон. Митці були зобов′язані прославляти збори та асоціації. Робітників, які не мали робітничих книжок, вважали волоцюгами й арештували.

 Важливим чинником могутності наполеонівської імперії її швидке зростання виробництва. Політична стабілізація сприяла завершенню промислового перевороту, що розпочався ще в кінці 1780-   рр., але зупинився під час революції. Особливо помітним він був у бавовняному виробництві. Якщо у 80-рр. 18 ст. кількість механічних веретен обчислювалася сотнями, а на межі століть-тисячами, то в останні роки імперії їх було близько 1 млн. Це забезпечило і поліпшення рівня життя французів, і потреби величезних збройних сил. Тепер Наполеона сприймали не лише як рятівника Вітчизни, що захистив її від численнх ворогів, але й як мудрого державного діяча, який уперше за тривалий період зміг забезпечити французам стале поліпшення їхнього доброботу.               

  Бурхливому економічному піднесенню перших років імперії сприяло відкриття для французьких промислових товарів величезного ринку підкорених європейських країн. На ньому вони посіли чільне місце, оскільки французька буржуазіяя була позбавлена нищівної британської конкуренції та ще й отримувала підтримку з Парижа. Так, Наполеон рекомендував віце-королю Італії, своєму пасинку Є. Багарне дати дозвіл на ввезення до його володінь винятково промтоварів з Франції. Варто зауважити, що помітне пожвавлення відбувалось і в промисловості інших західноєвропейських країн, яка раніше також не могла змагатися з британською машинною індустрією. Однак поступово промислове виробництво, позбавлення конкурентного середовища, ставало менш ефективним, і насамперед  це стосувалося Франції.  

 Наполеон вважав за необхідне не лише зберегти соціально-екномічні надбання революції у Франції, але й поширити їх на підлеглі країни.

 

3-тя група. Дайте відповіді на запитання,  використовуючи подані матеріали та  складіть сюжетну розповідь про російський похід Наполеона Бонапарта, відповідаючи на поставлене проблемне завдання перед групою. Проблемне завдання: поясніть зміст слів Наполеона про поразку «Великої армії» в Росії: «Від великого до смішного – один крок».

  1. «Солдати! Війну розпочато. Росія приречена: своєї долі їй не уникнути!». Поясніть причину самовпевненості Наполеона Бонапарта на початку російського походу.
  2. Чи мав підстави стверджувати імператор Наполеон: «Варварські народи забобонні та примітивні. Достатньо буде одного приголомшливого удару в серце імперії – по Москві, й уся ця сліпа, безхребетна маса впаде до моїх ніг».
  3. Що мав на увазі Наполеон, коли насмішливо говорив: «Тепер Барклай і Багратіон ніколи не зустрінуться»?

4. Чи була зрозуміла французам тактика «випаленої землі», яку застосовували російські солдати?

5.  3 мемуарів офіцера «Великої армії» Ноеля

«Ось якими були результати цієї необгрунтованої війни! Ось до чого може призвести божевільна пиха однієї людини. Вояків, які колись заходили переможцями майже до всіх міст Європи, які відважно захистили Францію від усіх її зовнішніх ворогів, втягнуті нині в цю згубну для них кампанію з єдиною метою завоювання. Я проклинаю пиху! Мені страшно було подумати про можливі наслідки того, що сталося, я пригадую товаришів, що прийшли до Росії, - і більшість з них не повернеться на Батьківщину».

Яку головну причину загибелі «Великої армії» називає офіцер Ноель у своїх мемуарах?

6. Характеристика наполеонівської армії, що перетнула Російський кордон з книги З. Манфреда «Наполеон Бонапарт»: «15 грудня у прикордонному пруському містечку Гембінені у ресторані обідали старші французькі офіцери. Увійшов старець у драному одязі, зі скувойдженим волоссям, з бородою, що покривала обличчя, грязний і страшний.

Його хотіли викинути, але він підняв руку і громогласн заявив: «Не поспішайте! Ви не упізнаєте мене, панове? Я – арьергард «Великої армії». Я – маршал Ней!» Що показала світу поразка французьської армії в Росіїї?

Додаткові матеріали для роботи в групі.

Отже, Наполеон рушив на Москву. Від початку московський похід Наполеона Бонапарта мав украй велику авантюрну складову. У Наполеона й до 1812 року було чимало авантюр, деякі з них не менш провальні. Це, зокрема, спроба захопити Єгипет у 1798 — 1801 рр., завідомо проблемна з огляду на панування в Середземному морі на той час ворожого Франції британського флоту.

Водночас чимало спонтанних рішень французького імператора приносило йому шалений успіх. Історики підрахували, що пропорція виграних та програних битв у Наполеона була майже 2:1. Вочевидь, незмінність перемог призвела до запаморочення від успіху. Носієм ідеї про російське «авось» цього разу виявилася зовсім не Росія. «Головне — ув’язатися в бійку, а там вирішимо, як її вигравати», — довго залишалося гаслом Наполеона. «Я йду на Москву і за один чи два бої все закінчу», — самовпевнено казав Наполеон. У червні 1812 р., зібравши 640-тисячну «Велику армію», Наполеон рушив на Росію. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, російські війська, відступаючи, зуміли з'єднатися поблизу Смоленська. Наполеон рвався до Москви, сподіваючись, що захоплення другої російської столиці змусить Олександра І капітулювати.

Призначений головнокомандувачем, видатний полководець М. Кутузов вирішив дати бій на підступах до Москви біля села Бородіно, щоб послабити і зупинити армію Наполеона і водночас зберегти боєздатність російських військ. Бородінська битва, що почалася 7 вересня 1812 р., стала визначною подією воєнної історії. Російські війська змогли утримати поле бою і завдати французам значних втрат. Із 135-тисячної армії французи втратили вбитими і пораненими близько 60 тис. чол., а росіяни із 120-тисячної армії - 40 тис. чол. Намагаючись зберегти послаблену під Бородіно армію, Кутузов прийняв рішення залишити Москву без бою. Французькі війська зайняли російську столицю. У місті розпочалися грабунки, зайнялися пожежі, що спустошили дві третини міста. Проте очікуваної пропозиції миру Наполеон не здобув. Невдалими були і власні спроби імператора вести переговори з російським царем і Кутузовим. Росіяни отримували нові й нові підкріплення, а французькі війська танули, не маючи можливості здобувати фураж і продовольство. У жовтні 1812 р. «Велика армія» безславно залишила Москву. Спроба Наполеона пробитися до південних районів країни була невдалою. У битві під Малоярославцем російські війська відкинули французів на розорену ними раніше Смоленську дорогу. Відступаючи під ударами російських частин і партизанських загонів, страждаючи через голод і сувору зиму, французи зазнали великих втрат під час переправи через р. Березину. Із 640 тис, що перейшли влітку кордон Росії, назад у грудні 1812 р. повернулося лише 30 тис. солдатів і офіцерів. Кинувши напризволяще залишки своєї деморалізованої армії, Наполеон з гвардійцями поспішив у Париж побоюючись, що звістка про поразку викличе в столиці повстання. Наполеон вважав, що в Росії його перемогла не армія супротивника, а російська природа. Він сподівався за кілька місяців зібрати нове військо, розгромити виснажену кампанією 1812 р. невелику армію росіян і відновити своє домінування на континенті.

Учитель  підводить підсумки роботи в групах. Як бачимо, поразка Наполеона в Росії значно виснажила військово-політичні сили Франції, яка так і не змогла їх відновити після цієї катастрофи. Але Франція ще мала можливості для продовження війни, потому як ще рік та чотири місяці точилася запекла боротьба Наполеона із супротивниками. Лише низка його подальших дипломатичних прорахунків дозволила об'єднаним силам Європи остаточно розгромити Н. Бонапарта.

З огляду на сказане, вивчене і повторене давайте повернемось до пробемного завання: « Наполеон створив епоху, чи епоха створила Наполеона?»

Це завдання ми виконаємо за допомогою вправи «Дерево рішень» Червоні кульки мають зміст «Епоха створила Наполеона», сині: «Наполеон створив епоху», зараз кожен учень прикріпить свою кульку на дерево. (Коментує «дерево рішень» учень за вибором учителя).

Учень. Судячи із наявності на дереві кульок червоного кольору можна сказати, що переважна більшість учнів вважає, що епоха створила Наполеона. Я думаю, що Велика французька революція дала змогу проявитись наполеонівському генію, але через свої амбіційні плани стати володарем світу, Наполеон потерпів крах.

   2. Образ Наполеона Бонапарта в літературі ХІХ століття.

  Учитель. Отже ми пригадали, як на історичній та політичній арені з'явився Наполеон Бонапарт та якою була Франція та Європа у період правління Наполеона Бонапарта. «Постать, що затьмарила собою  епоху» так говорив М.Д.Туган-Барановський. Безперечно, ця історична особа була надзвичайно популярна серед французів зокрема, і серед сучасників взагалі. Наполеонізмом перехворіло не одне покоління. Чим приваблювала молодь постать Наполеона? У чому коріння культу Наполеона? Прошу звернути увагу на епіграф уроку. (Зачитує із дошки). Він співзвучний із нашим проблемним завданням.  Щоб вирішити поставлену проблему запрошуємо на урок учнів- літературознавців,  які виступлять у ролі героїв доби Наполеона. Наші герої презентують своїх літературних персонажів, розкриють грані їх особистостей у ставленні до наполеонізму.(Залучаються до участі учні 10 класу ).

Представлення героїв.

  1. «Я – Жюльєн Сорель, герой роману Стендаля «Червоне і чорне». Я гостро відчуваю своє низьке суспільне становище та матеріальну залежність. Я – син теслі. Я хочу пробити собі дорогу в житті, зробити карєру. Мій девіз «До зброї!». Засобом досягнення мети я обрав лицемірство та обман. Наполеон протягом всього мого життя був моїм кумиром і привів мене до страти».
  2. «Я Родион Раскольніков, герой роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» - пригнічений бідністю, озлоблений проти світу убогості й несправедливості, студет із хворобливою уявою. Мрію зробити багато добрих справ, довести всім, а насамперед собі, що я «не тварина тремтяча, а право маю….». Але засобом досягнення своєї мети я обрав злочин. Та згодом я переосмислив своє захоплення наполеонізмом: « Я не стару вбив, я вбив себе.» Я добровільно зізнався у скоєнні злочину, а відбуваючи покарання я знайшов духовне відродження та надію на майбутнє».
  3. «Я – Андрій Болконський, герой роману Л.М.Толстого «Війна і мир». Я молодий князь, який розчарувався в навколишньому світі, але маю силу волі і цілеспрямованість, захоплююсь Наполеоном. Прагну слави. Я « найдорожчих мені людей віддам за хвилину слави торжества над людьми, за любов до себе людей, яких я не знаю…» І здобуває цю славу надзвичайним героїзмом у бою. Пізніше я переосмислив своє зохоплення Наполеоном, та дивлячись йому в очі, я думав про мізерність життя. Я  від смертельного поранення в бою, отримав прозріння: «Смерть – це пробудження для вічної Божеської любові…..Любити ближніх, любити ворогів своїх…».

Учитель. Постає питання: що ж дало цим героям захоплення Наполеоном? Прагнення стати сильною особистістю? Чи має право людина бути вищою за інших, вершити долі  людей, не питаючи на це дозволу у інших? Чи можна назвати щасливим когось із зазначених героїв? Запитаймо про це у них самих.

Прес-конференція героїв романів. У ролі журналістів виступають учні 9 класу.

- Запитання до Жульєна Сореля. Ви щасливі?

Ж.С. – Справді, можна сказати, що Наполеона сам Бог послав молодим французам! Хто нам його замінить? Що робитимуть без нього всі ті бідолахи, навіть багатші, чим я, у яких є кілька єкю на освіту, але не вистачає грошей, щоб купити замість себе рекрута і з двадцяти років пробивати собі дорогу в житті? І щоб ми не робили, цей фатальний спогад завжди буде переслідувати нас, ніколи ми не будемо щасливі!

Учитель. «Жульєн зовсім не такий лукавець, яким він Вам здається, - писав Стендаль в одному із своїх листів. – Деякі припиняють зі мною знайомство на тій підставі, що Жульєн негідник і що він мій портрет. У часи імператора (Наполеона) Жульєн був би цілком  порядною людиною..». Режим Реставрації перекрив Сорелю всі життєві шляхи. Епоха Наполеона підняла до активного історичного життя весь третій стан, пробудила в ньому енергію, зробила доступною для простолюдинів освіту і культуру. Разом з тим епоха імператора сформувала непомірне честолюбство, яке серед інших причин стало  основною причиною боротьби героя із самим собою, що точиться в його свідомості, яку Стендаль прирівнює до «подвигів Геркулеса». Зрештою, те саме честолюбство привело Сореля до в'язниці, де в очікуванні вироку за скоєний в стані афекту злочин він повертається до самого себе.

- Родионе Раскольніков, що являє собою Ваша теорія?

Р.Р. – Сила, сила потрібна! Без сили нічого не візьмеш, а силу треба добувати силою. «Існують на світі такі особи, які можуть, повне право чинити всілякі безчинства і злочини…». Всі люди поділяються на звичайних і незвичайних. Звичайні повинні жити в послушенстві і не мають права переступати закон…. А незвичайні мають право… «усунути цих десять, навіть сто чоловік… щоб досягти своєї мети».

- Хто для вас Наполеон?

Р.Р.- Наполеон для мене – символ  «сильної особистості», символ влади. «Воля і влада, а головне влада! Над усіма цими тремтячими створіннями і над усім мурашником…».

- Для чого вам потрібна влада?

Р.Р. – Щоб очистити світ від скверни.

- Чи вдалася Ваша теорія?

Р.Р. Мій експеримент (вбивство лихварки та її сестри) приніс мені страждання і відчай.

Учитель. З огляду на теорію Раскольнікова Наполеон – не творець, він руйнівник. Такі люди «вимагають руйнування сучасного в ім'я кращого», що не завжди буває виправдане нащадками.

- Андрію Болконський, в чому Ви вбачаєте щастя?

А.Б. – «…Я не знаю, що буде потім, не хочу і не можу знати; але коли хочу цього, хочу слави, хочу бути відомим людям, хочу бути любимим ними, адже заради одного цього я живу. Що ж мені робити, коли я нічого не люблю, як тільки славу… Смерть, рани, втрата сім'ї, нічого мені не страшно. І як не дорогі, не милі…. найдорожчі мені люди…-але, як це не страшно, і не протиприродно це здається, я всіх їх віддам зараз за хвилину слави, торжества над людьми, за любов до себе людей, яких я не знаю і не буду знати…».

-Які корективи у ваші честолюбиві погляди на життя внесло саме життя?

А.Б.- Спочатку я мріяв про подвиг. Підкреслено виокремлював себе із світу простих людей. Та мені, пораненому під Аустерліцем відкрилося звільнене від людської суєти блакитне небо, Високе небо Аустерліца, як символ божественної суті життя допомогло мені збагнути марність дрібних людських пристрастей. «Над ним уже не було нічого, крім неба, - високого неба, не ясного, але проте безмірно високого, з повільними сірими хмаринками на ньому. «Як тихо, спокійно і урочисто, зовсім не так, як я біг,-подумав князь Андрій, - не так, як ми бігли, кричали і билися….Чому ж я не бачив раніш цього високого неба? І який я щасливий, що пізнав його нарешті. Так! Усе пусте, усе омана, крім цього безкрайнього неба…». Особистість Наполеона втратила для мене свій героїчний ореол. «У цю хвилину Наполеон здався йому такою маленькою, нікчемною людиною, порівняно з тим, що відбувалося тепер між його душею і цим високим, безкінечним небом із хмаринками, що пливли по ньому».

Учитель. Давайте поміркуємо: чому обожнюючи Наполеона, наші герої розчарувалися в ньому. І чому преклоніння перед ним принесло героям стражання і душевні муки, штовхнуло на скоєння злочинів?

Метод «Мозковий штурм» з використанням учнями вступних слів «Я думаю…», «Я вважаю…», «На мій погляд….».

Учитель. Німецький філософ Гегель вважав, що долі народів і держав визначає світовий розум, провідниками якого є геніальні особистості. Те, що їм відкрито, не в змозі зрозуміти людська маса, яка є пасивним матеріалом історії. Генії випереджають свій час, тому лишаються самотніми і змушені деспотично підкоряти собі інертну більшість.

Натомість Л.М. Толстой у романі «Війна і мир» розвінчує ідею ведучої ролі особистості в історії, наголошує на «соборній» єдності народу, як головної рушійної сили в історії?  Яка точка зору Вам імпонує? Обгрунтуйте свою точку зору. 

Метод «Займи позицію»: учні висловлюють власні судження, обгрунтовуючи свій вибір.

Відповіді учнів: «Я вважаю, що головну роль в історії відіграє народ. Це ми спостерігаємо як в історичному минулому, так і на прикладах сьогодення. Історію пише народ. І тільки та особа, яка це зрозуміє може вважатися геніальною».

«На мій погляд, історію пише народ. Це яскраво підтверджують історико-філософські погляди Л.Толстого у романі «Війна і мир. Наполеон прийшов до Росії овіяний славою. Впевнений у своїй непереможності. І зазнав поразки. Пичину цього Толстой вбачає у ставленні Наполеона до народу. Кутузов зрозумів народний характер війни 1812 року. І в цьому виявилася його прозорливість і далекоглядність. Наполеон же у всіх своїх вчинках керувався прагненням до особистої слави й необмеженої влади. Тому його велич виявилася оманливою, а грандіозні плани зазнали краху».

«Я думаю, що особа відіграє  головну роль в історії. Яку подію ми не пригадаємо: чи війну, чи революцію. Кожна подія має своїх ватажків. Від їх характеру, планів залежать долі народів».

«Мені здається, що і народ, і особа відіграють однаково важливі ролі в історії. Якщо особа змінює життя країн, то вона, безумовно, геніальна. Просто треба, щоб геніальна особа, якщо вона геніальна, присятила свій геній народу, жила і творила в ім'я народу, а не здобувала собі славу і почесті використовуючи народ».

«Я вважаю, що від людини, навіть, геніальної нічого не залежить, поступ історії залежить від поєднання багатьох факторів».

ІІІ. Підсумок уроку.      

Учитель історії. То яким же постає Наполеон у вашій уяві, пройшовши випробовування історією та літературою?

1.Скласти сенквейн у групах зі словом «Наполеон»

Приклади складених синквейнів:

1. Наполеон - людина

Геніальна та пихата.

Для молоді зробила так багато,

Що «наполеонізмом» захворіли всі.

 

2. Полководець, державний діяч.

Зміг Францію підняти, Європу розірвати.

Прийшов. Побачив. Переміг.

А від Кутузова утік. 

 

3.Всі генії неоднозначні,

Бували часом необачні.

Пихаті й честоюбні

Живуть у пам'яті народній.

4.Наполеон без сумніву великий.

  Недивлячись на його авантюри і профанації,

Європі він вказав шлях до модернізації.

 Учитель. Дякую вам, діти, за плідну працю. Але для того, щоб збагнути цю історичну постать треба багато розмірковувати, вивчати історію. Отже, одні хвалять Наполеона, другі проклинають, треті хочуть зрозуміти причини протиріч його життєвого шляху. Але він був неповторний, із суперечливою долею, що залишилась у пам'яті нащадків. Крім того, внутрішня політика Наполеона ІІІ дозволила Франції прискорити темпи економічного розвитку, події у Франції справили свій вплив на подальший хід європейської історії.

Учень. (читає напам’ять вірш О.С. Пушкіна «Наполеон», якщо не вистачає часу можна прочитати уривок).

ІV. Оцінювання знань учнів (коментоване учителем виставлення оцінок за роботу на протязі  двох уроків).

 

V. Домашнє завдання: повторити тему «Велика Французька революція кінця

18 століття. Європа у період неполеонівських війн». Написати есе «Утвердження принципів громадянського рівноправ′я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
27 лютого
Переглядів
80
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку