Біографія Т. Г. Шевченка

Тарас  Григорович Шевченко  09.03.1814 – 10.03.1861 (життєвий і творчий шлях)

09.03. 1814

Народився у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (Черкаська обл..)

1822 восени

Батько віддав Тараса в науку до сільського дяка 

1823 влітку

У віці 40-а років помирає мати, батько (5 дітей Тарас, Ярина, Марія, Йосип, Микита) одружився із вдовою Оксаною Терещенко (3 дітей) – сварки

1825 навесні

Помер батько, Тарас живе у дяка, наймитує попихачем. Перше кохання – Оксана Коваленко

1928

Офіцер Павло Енгельгардт успадкував села Моринці, Кирилівка і навколишні (разом із 3880 душами), Тараса беруть до двору  за кухарчука, потім – за козачка

1829

Прибув до Києва, потім  у Вільно «Годен на кімнатного живописца»

1831

Разом з дворовими кріпаками був у Вільно

1831

Пан Енгельгардт поїхав до Петербурга, Тарас – учень цехового майстра «кімнатного живопису» Василя Ширяєва

1837

Знайомство з художником Іваном Сошенком, О.Венеціановим, В.Брюлловим, Є.Гребінкою

1837-1843 – рання творчість - романтизм

22.04.1838

Брюллов написав портрет Жуковського, його розіграно в лотерею представнику царської сім’ї за 2500 крб. Тараса викуплено з кріпацтва, він вступає до Петербурзької академії мистецтв вільним учнем одразу до 4 класу К. Брюллова

237 поезій різних жанрів, 830 малярських робіт (150 портретів, альбом «Живописна Україна»)

1839

Шевченко отримує срібну медаль за малюнок з натури

1840

Срібна медаль за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»

1840

Вихід «Кобзаря»8 творів: програмний вірш-медитація «Думи мої, думи мої», вірш «Перебендя», соц.-побутова поема «Катерина», балада «Тополя», «Думка (Нащо мені чорні брови, нащо карі очі)», дружнє послання «До Основ’яненка», істор. поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Друг Ш. Василь Штернберг прикрасив книгу офортом – зображенням старого кобзаря із хлопчиком-поводирем.

Елегія-епітафія «На вічну пам’ять Котляревському», балади «Причинна», поема-епопея «Гайдамаки», історично-побутова драма «Назар Стодоля»

1841

Медаль за картину «Циганка-ворожка»

1842

Картина «Катерина»

1844

Серія з 6 гравюр-офортів «Живописна Україна»

1843-1847 -  «Три літа» - реалізм

1843-1845

Перша подорож на Україну – Чернігів, Ніжин, Качанівка, додому у Кирилівку, дід Іван Швець, подорож на місця Запорозької Січі

1844

Повернувся до Петербурга, створив  серію з 6 гравюр-офортів «Живописна Україна»

1845

Завершився термін навчання в Академії, Шевченку дали звання звичайного «неклассного» художника

22.04.1845

Прибув до Києва, увійшов до кола співробітників Археологічної комісії (неофіційне завдання збирати дані, робити описи археологічних пам’яток, записувати народні пісні)

1845

Подорож по Лівобережній Україні, у складі археологічної комісії

Незвичайна осінь - час найвищого злету творчого натхнення Шевченка ( осінь у Козачковського, писав ніби граючись, благословенна осінь): поема «Єретик», поема «Невольник», поема-містерія «Великий льох», поема «Наймичка»,  ораторсько-полемічна поема-інвектива «Кавказ», поема-послання «І мертвим, і живим…», 1 тиждень: «Холодний Яр», цикл  «Псалми Давидові» (переспіви 10 псалмів із Псалтиря ), «Минають  дні», «Три літа», «Заповіт»(національний гімн)

Сатирична політична поема «Сон (Комедія)», балада «Лілея», «Розрита могила», вірш «Стоїть в селі Суботові», вірш «Чигирине, Чигирине»

1846-1847

Друга подорож на Україну, знову в Києві, у вересні виїхав на Волинь і Поділля, оглянув Житомир, Бердичів, Кодню, Острог, Кременець, Почаїв

05.04.1847

На переправі через Дніпро заарештували Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, відібрали рукописну збірку «Три літа»

1847-1857 - Творчість періоду заслання - реалізм

1847-1857

Заслання за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві безстроково до першого Окремого Оренбурзького корпусу із особистою забороною царя Миколи І  «писати і малювати»

22.06.1847р.

Прибув до Орської фортеці (місто-погань) , віршики ховав у захалявній книжечці

Вірш «У нашім раї на земліі», «Сон (На панщині пшеницю жала)», «Мені тринадцятий минало», «Лічу в неволі дні і ночі», «І виріс я на чужині», «І золотої, й дорогої…»,  «Якби ви знали, паничі»

17.04.1847 – червень 1847

2 місяці слідства й перебування в казематі ІІІ відділу імператорської канцелярі –

Цикл «В казематі» -  13 поезій : поезія «Мені однаково», «Рано-вранці новобранці», «Садок вишневий коло хати», «Ой три шляхи широкії», «Ой одна я, одна»

11.05.1848-1849

Участь у описовій експедиції до берегів Аральського моря 200 малюнків і начерків

23.04.1850

Донос про порушення заборони писати і малювати

23.04.1850- до 03.08.1857

Наступний арешт в Оренбурзі, заслання в Новопетровське укріплення із забороною малювати і писати навіть листи.

Малював, писав повісті російською мовою «Княгиня», «Музикант», «Капитанша», «Художник»,  «Близнецы»

1853

Новий комендант майор Іраклій Усков, стали друзями

1857

Новий цар Олександр ІІ видає амністію, Тарас переїжджає до Нижнього Новгорода

1857-1861 - Останній період творчості - реалізм

1858

Їде до Петербура

«Щоденник» з 12.06.1857 по 13.07.1858, «Мій Боже милий, знову лихо»,  «Я не нездужаю, нівроку», «Росли укупочці, зросли», «Сон (На панщині пшеницю жала)», історіософська політична поема «Неофіти»,  філософська поема «Марія» , «Ісаія. Глава 35. Подражаніє»

1958-1959

Остання подорож на Україну, розчарування, кохання до Харитини Довгополенко

1959

Знову Петербург, виходить друком перший номер журналу «Основа»

1860

Вихід «Кобзаря» 6050 примірників, Шевченко стає академіком Академії мистецтв

1861

Видав власним коштом 10 000 примірників «Букварь южнорусский». Нещасливе кохання до Ликери Полусмак

14-15.02.

1861

останній вірш «Чи не покинуть нам, небого»

09.03.1861

Друзі вітали з днем народження телеграмою «Утни, батьку, орле сизий!»

10.03.1861

Помер у Петербурзі

22.05.1861

Поховано на Чернечій горі в Каневі