Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці

Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віціПідготувала: Ольховська Маргарита Вікторівна,вчитель основ здоров’я Харківського ліцею №58

I рівень1. Чому практика підтримання чистоти з метою забезпечення доброгоздоров’я отримала назву «гігієна»? Що таке особиста гігієна?2. Назвіть складові особистої гігієни.3. Наведіть приклади гігієнічних процедур. II рівень4. У чому полягає особиста гігієна порожнини рота й поверхні шкіри?5. Які правила особистої гігієни одягу й взуття ви знаєте?6. Чому людина, яка дотримується особистої гігієни, хворіє не так частопорівняно з тим, хто цього не робить?III рівень7. У чому полягають особливості особистої гігієни в підлітковому віці?8. Чому ми оцінюємо людину насамперед за зовнішнім виглядом?9. За якими критеріями ми відрізняємо нечепуру від охайної людини?IV рівень10. Яким захворюванням допомагає запобігати особиста гігієна?11. Чому більшість людей мають охайний вигляд?12. Доведіть, що особиста гігієна є необхідною умовою для нормальногоспілкування з іншими людьми і встановлення соціальних контактів. Запитання для повторення й обговорення

Біологічні ритми. Багато процесів у природі відбуваються ритмічно. Природні ритми на нашій планеті пов’язані з космосом: чергуються пори року, дні та ночі, припливи й відпливи, періодично змінюється сонячна активність. Ритми, що властиві живим системам, називають біологічними. Біологічні ритми — регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя. Біологічний ритм — це повторення певного стану живих систем через певні регулярні проміжки часу. Наука, що вивчає біоритмічні процеси, називається біоритмологією. Сформувалися біоритми в процесі еволюції і тому є спадково закріпленими. Виникнення ритмів зумовлено:періодичними коливаннями основних абіотичних чинників;обертанням Землі навколо своєї осі та навколо Сонця;ритмікою внутрішніх процесів саморегуляції. Під час захворювання біологічна ритміка процесів порушується. Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Одна людина легко прокидаєтьсявранці й сповнена бадьорості, а для іншої ранній підйом є проблемоюй вимагає значних зусиль. Як ви вважаєте, чому?

Існує наука, що вивчає біологічні ритми,— хронобіологія. Біологічні ритми виявлено на всіх рівнях організації живої природи — від одноклітинних організмів до біосфери: циклічно синтезуються молекули, діляться клітини, функціонують органи та системи органів, існують певні цикли скорочення й зростання чисельності особин у популяціях. Це свідчить про те, що циклічність — одна із загальних властивостей живих систем. Біологічні ритми, з одного боку, мають ендогенну (внутрішню) природу, а з другого — вони можуть виникати завдяки чинникам зовнішнього середовища, тобто мати екзогенну (зовнішню) природу.

Є декілька класифікацій біологічних ритмів. За частотою повторення циклу біологічні ритми поділяються на три групи:ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (ритми скорочення м'язів, дихання, біохімічних реакцій);ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну та бадьорості, активності і спокою, коливання артеріального тиску і температури тіла);ритми низької частоти (зміна метаболізму живих організмів протягом року) пов'язані з сезонними явищами: зміною температурного, світлового та режиму вологості. За процесами, що їх спричиняють, біоритми поділяють на:зовнішні — пов'язані з розташунням Землі в космосі. Вони можуть мати різну періодичність — від частки секунд до декількох років (наприклад, ритм «сон — неспання»);внутрішні біологічні ритми — відносно самостійні біологічні цикли живих організмів (наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення та ін). За періодом ритмічних змін розрізняють:секундні (ритми серцевого циклу);хвилинні (ритмічні рухи кишечнику);добові (коливання артеріального тиску, температури);місяцеві (менструальний цикл у жінок);річні (народження потомства).

Ритми, які формуються завдяки руху Землі навколо її осі, називають добовими. Вони задають 24-годинний ритм життєдіяльності людини, що може коливатися на 1–1,5 години в той чи інший бік. Окрім добових важливими є також річні ритми, що формуються під впливом обертання Землі навколо Сонця. Сезонні коливання інтенсивності обміну речовин і активності ендокринної системи спричиняють коливання в діяльності різних фізіологічних систем. Формування біологічних ритмів

Окрім річних існують багаторічні ритми, що формуються під впливом різних чинників, наприклад, під дією циклічних змін сонячної активності. Також спостерігається багаторічна періодичність у виникненні певних захворювань. Статистика свідчить, що епідемія паротиту виникає раз на 12 років, вітряної віспи — раз на 4, 6 і 11 років, а спалахи туберкульозу бувають кожні три роки.

Люди, які за біологічним ритмом є «жайворонками», енергійно працюють у першій половині дня, а ось «сови» — увечері. «Жайворонки» ввечері відчувають сонливість, рано лягають спати, рано прокидаються й відчувають себе бадьорими й працездатними. «Сови», навпаки, увечері активно працюють, але зранку підійматися їм дуже важко, бо вони хочуть спати. Ще є «голуби» — люди, які мають найвищу працездатність у середині дня. Це умовний проміжний варіант між «жайворонками» й «совами». Близько 20% людей мають яскраво виражений ранковий або вечірній тип активності (хронотип). Хронотип успадковується, оскільки це також генетично запрограмований показник, як, наприклад, колір очей або колір волосся. Із хронотипом можуть бути пов’язані певні риси характеру й показники здоров’я. Наприклад, «сови» більшою мірою, ніж «жайворонки», схильні до ризику виникнення серцево-судинних захворювань, проте їхні біоритми більш гнучкі й вони краще пристосовуються до нових умов життєдіяльності. У «жайворонків» деякі показники здоров’я дещо кращі, ніж у «сов», але вони важче переносять зміни звичного режиму життя.

Сон — це життєва потреба для кожної людини, а в підлітковому віці він особливо важливий. Раніше вважали, що сон — це пасивний процес, який потрібний лише для відновлення витрачених за день сил. Дійсно, під час спокійного сну тіло нерухоме, очі заплющені, контакт із навколишнім світом обмежений. У цей час уповільнюється обмін речовин, частота скорочень серця зменшується, дихання стає поверхневим. Температура тіла знижується. Проте сон — це активний психофізіологічний процес. Під час сну відбувається особлива активна діяльність мозку, пов’язана насамперед з обробкою інформації, отриманої впродовж дня. Мозок аналізує інформацію та «складає програми на майбутнє». Активність мозку в певні періоди сну може бути навіть вищою, ніж під час денного неспання. Потреба в сні залежить від віку. Новонароджене дитя спить 21–22 години на добу, однорічне маля — 13 годин, десятирічна дитина — 10 годин, підліток — не менш ніж 8–9 годин. У дорослої людини індивідуальна потреба в сні може коливатися від 6 до 12 годин (у середньому — близько 8 годин). Значення сну в юнацькому віці

Щоб забезпечити нормальний, спокійний сон, потрібно привчити себе лягати спати в певний час відповідно до розпорядку дня, не їсти й не пити багато на ніч, не займатися перед сном напруженою розумовою працею та активними фізичними вправами. Не сприяють здоровому сну прослуховування надто гучної музики, перегляд фільмів жахів, комп’ютерні ігри тощо. Спати потрібно в добре провітреній кімнаті, а ще краще — із відчиненою кватиркою. Ковдра має бути легкою, але теплою. Дотримуючись правил гігієни сну, ви забезпечите собі повноцінний відпочинок, а вашому мозку — можливість упорядкувати інформацію, яку ви отримали впродовж дня. Пам’ятайте, що постійне недосипання може спричинити головний біль, підвищену стомлюваність, призвести до погіршення пам’яті, виникнення нервових та інших захворювань.

Біологічні ритми є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечують сталість внутрішнього середовища та пристосованість до змін довкілля. Вивчення біоритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим роботи та відпочинку, що зменшує вірогідність захворювань. А знання біоритмів для лікарів дає можливість ефективніше проводити лікування. Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмологічних типів усі люди належать до однієї із трьох груп: ранішньої («жайворонки»), вечірньої («сови») та проміжної («голуби»). У регуляції ритмів організму людини велике значення має «біологічний годинник». Це внутрішня система організму, що приводить ритми організму у відповідність до ритмів навколишнього середовища.

1. ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я. 9 КЛАС. ПІДРУЧНИК (О. В. ТАГЛІНА). http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/pdrychniki/osnovi-zdorovya-9-klas-pdrychnik-o-v-taglna/7-bologchn-ritmi-zdorovya-znachennya-sny-v-yunatskomy-vts/14800-dodatkoviyi-materal-do-72. https://www.miyklas.com.ua/p/biologiya/8-klas/vishcha-nervova-diialnist-377208/son-biologichni-ritmi-380041/re-5a39bdc1-d7c1-4541-b1ab-f5773cac12903. https://vseosvita.ua/lesson/biolohichni-rytmy-i-zdorovia-znachennia-snu-v-iunatskomu-vitsi-375312.html. Джерела: