МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Харківський машинобудівний коледж Циклова комісія фізики, хімії та природничих дисциплін

БІОЛОГІЯ

Розділ: «Історичний розвиток органічного світу»

ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей

Рекомендовано методичною Радою коледжу протокол № ___ від 30.11.2017 р. 

Погоджено цикловою комісією фізики, хімії та природничих дисциплін  протокол № 4 від 02.11.2017 р.

Голова циклової комісії ______________ /Ольховська С.О./

Укладач: Євсеєв Р.С.

– 

викладач вищої категорії

Харків – 2017

ББК 28.080я73

                      УДК 574(075.8)

                      Б – 63

Біологія. Розділ «Історичний розвиток органічного світу». Електронний навчальний посібник для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей. 

                      Укладач: Євсеєв Р.С., викладач першої категорії.

  Рекомендовано методичною Радою Харківського машинобудівного коледжу, протокол № ___ від 30.11.2017 р.

Рецензент: голова методичного об’єднання викладачів хімії та біології вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, кандидат хімічних наук, викладач-методист Коледжу Національного фармацевтичного університету Ісаєнко Ю.В.

ЗМІСТ

Передмова .............................................................................................................. 4

Тема 1. Основи еволюційного вчення ................................................................. 5

Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу .................. 16

Словник основних термінів .................................................................................. 28

Список рекомендованої літератури ..................................................................... 32

ПЕРЕДМОВА

Шановні студенти!

Електронний навчальний посібник для самостійної роботи з розділу «Історичний розвиток органічного світу» дисципліни «Біологія» призначений для використання студентами 1 курсу всіх спеціальностей під час підготовки до виконання завдань поточного оцінювання, а також підготовки до тематичної контрольної роботи.

Посібник містить завдання для самостійної роботи з тем:

‒ «Основи еволюційного вчення»;

‒ «Історичний розвиток і різноманітність органічного світу». 

Електронний посібник пропонує для розв’язання задачі, тестові та творчі відкриті завдання різної форми. Словник біологічних термінів, ілюстрації та перелік рекомендованої літератури нададуть змогу більш глибоко засвоїти навчальний матеріал.

Посібник дозволить вам організувати самостійну роботу у зручному для вас режимі, вірно виконати завдання поточного оцінювання та підготуватись до тематичної атестації.

Бажаємо вам успіху!

Розділ V. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Тема 1. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ 

Програмні питання:

1.     Становлення еволюційних поглядів. Основні положення синтетичної гіпотези еволюції. 

2.     Природний добір. 

3.     Вид, видоутворення. 

4.     Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. 

5.     Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції.

Вивчивши тему «Основи еволюційного вчення», ви будете знати: 

                              ‒ поняття          «еволюція»,        «конвергенція»,        «дивергенція»,

«паралелізм»;

‒ докази еволюції;

‒ основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна; ‒положення синтетичної теорії еволюції;

‒ сучасне уявлення про чинники еволюції.

Зможете:

‒наводити приклади внутрішньовидової, міжвидової боротьби за існування, форм природного добору,  адаптацій організмів до умов середовища;

‒характеризувати різні погляди на еволюцію, рушійні сили еволюції, природний добір, його види, популяцію як елементарну одиницю еволюції, елементарні фактори еволюції; основні положення синтетичної гіпотези еволюції, критерії виду,  способи видоутворення;

‒пояснювати різноманіття адаптацій організмів як результат еволюції;

‒порівнювати штучний і природний добір, географічне і екологічне видоутворення.

Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.                       Оберіть вченого, який сформулював першу науково обґрунтовану теорію еволюції:

                                           1                                       2                                        3

                                                            4                                                            5

Мал.1. Видатні вчені-біологи: 

1 – А. Г.Мендель; 2 – Б. Ч.Дарвін; 3 – В. В.Вернадський;

4 – Г. К.Лінней; 5 – Д. Ж.Б.Ламарк.

2.                       Порівняйте еволюційні гіпотези Ж.Б.Ламарка й Ч.Дарвіна, заповнивши таблицю:

3.                       Розподіліть пункти переліку на три групи за напрямками еволюції, поставивши відповідну позначку у клітинці: А – ароморфоз, І – ідіоадаптація, Д – дегенерація:

Виникнення статевого процесу

Виникнення фотосинтезу

Втрата коренів, хлорофілу  і листків у повитиці 

Зникнення травної системи у стьожкових червів

Перетворення листків на колючки (у кактуса)

Поява квітки у покритонасінних

Поява повзучого стебла у винограду та плюща

Редукція дихальної та нервової систем у печінкового сисуна

Розвиток повзучого стебла у суниці

4.                       Проаналізуйте інформацію про різні групи доказів еволюції органічного світу. Складіть порівняльну таблицю:

5.                       Застосуйте свої знання про палеонтологічні докази на практиці: визначте, до яких систематичних груп можуть належати організми на мал. 2?

                                                              1                                                      2

                                                              3                                                      4

                                                              5                                                      6

                                                              7                                                      8

Мал. 2. Скам’янілі рештки

Варіанти відповідей: амфібія; кісткова риба; комаха (бабка); молюск (амоніт); рептилія; рослини (папороть); ссавець; членистоногі (трилобіт). 

6.   Розгляньте мал. 3. Визначте, які з зображених органів тварин є гомологічними, а які – аналогічними.

                                                            1                                                            2

                                                            3                                                            4

                                                            5                                                            6

                                                            7                                                            8

                                                            9                                                           10

Мал. 3. Гомологічні і аналогічні органи тварин:

1   – легені людини; 2 – зябра риб; 3 – зябра ракоподібних; 

4 – кінцівки птаха; 5 – кінцівки крота; 6 – кінцівки вовчка;  7 – око людини; 8 – очі бабки; 9 – очі павука; 10 – око жаби.

7.   Складіть таблицю, записавши номери прикладів гомологічних та аналогічних органів у відповідні комірки:

                         При виконанні завдання пам’ятайте:

Органи, які мають схожу будову і спільне походження і, зазвичай, виконують однакові функції, є гомологічними (наприклад, задні кінцівки жаби, ящірки, птаха, ссавців). Наявність гомологічних органів свідчить про те, що загальний предок мав вихідний орган, який змінювався в залежності від середовища проживання.

Аналогічні органи – подібні структури у різних видів, які не мають загального предку. Аналогічні органи мають подібну функцію, проте мають різне походження і будову. Зовнішня схожість виникає в ході незалежного пристосування до подібних умов існування.

8.   З’ясуйте, які органи зображено на мал. 4 – аналогічні, чи гомологічні? Яким тваринам вони можуть належати?

Мал. 4. Передні кінцівки ссавців

9.   Установіть відповідність між способами здійснення макроеволюції та їх

прикладами:

                                                                                                  А Б В Г Д Е

1.   дивергенція 

2.   конвергенція

3.   паралелізм

А. Будова дзьобу у дарвинівських в’юрків

Б. Верхня кінцівка людини та крило кажана

В. Колючки кактусу та глоду

Г. Крило бабки та птаха

Д. Розвиток ознак земноводних у різних груп кистеперих риб

Е. Утворення ластів у китоподібних та ластоногих

10.                  Визначте, які з ознак, зображених на мал. 5 належать до рудиментів, а які – до атавізмів?

Мал. 5. Рудиментарні органи та атавізми:

1   – третя повіка в оці птаха; 2 – епікантус ока людини; 

3 – загострене вухо деяких приматів; 4 – вухо 6-місячного зародка людини;

5   – вухо дорослої людини з дарвіновим бугорком; 

6   – апендикс травоїдної тварини; 7 – апендикс людини; 

8 – куприк (вкорочений хвіст); 9 – гіпертрихоз; 

10 – додаткові молочні залози; 11 – хвіст у людини.

                      При виконанні завдання пам’ятайте:

Рудименти – це органи, які закладаються в ході ембріонального розвитку, але надалі перестають розвиватися і залишаються у дорослих форм у недорозвиненому стані. Тобто рудименти – це органи, які втратили своє первинне значення в ході еволюції. Наявність рудиментів, як і гомологічних органів, свідчить про спільність походження живих форм. 

Атавізм – це поява в особини ознак, властивих віддаленим предкам, але відсутніх у найближчих предків. Поява атавізмів пояснюється тим, що гени, які відповідають за певну ознаку, збереглись в ДНК, але в нормі не формують структури, типові для предків.

11.                  Проаналізуйте приклади рудиментів та атавізмів, що наведені у спільному переліку:

–   бугор вушної раковини у людини;

–   волосяний покрив тіла у людини, 

–   вушні м'язи у людини;

–   додаткові пальці у коней;

–   додаткові пари молочних залоз у людини;

–   епікантус (третя повіка) у людини;

–   задні ноги у змій;

–   задні ноги у китів;

–   задні плавники у дельфінів;

–   залишки волосяного покрову і тазових кісток у деяких китоподібних;

–   кістки задніх кінцівок у змій;

–   мала гомілкова кістка у птахів;

–   очі у деяких риючих і печерних тварин, таких як протей, сліпак, кріт, сліпа печерна риба;

–   суцільний волосяний покрив (гіпертрихоз) на тілі людини;

–   хвостові хребці, що зрослися, у людини (куприк);

–   хвостоподібний придаток у людини;

–   червоподібний відросток сліпої кишки (апендикс).

Складіть таблицю, записавши приклади рудиментів та атавізмів окремо у відповідні комірки:

12.                  Проаналізуйте перелік ознак, що наведені у таблиці. Визначте форми добору, в результатів якого вони виникли, поставивши у таблиці відповідну позначку:  П – природний або Ш – штучний.

13.                  Складіть схему «Форми добору», використавши такі блоки: «Природний», «Штучний», «Спрямований», «Стабілізуючий», «Дизруптивний», «Індивідуальний», «Масовий».

Складіть порівняльну таблицю:

Порівняння природного та штучного добору

14. Забарвлення свійських тварин (собак, кішок, коней тощо) здебільшого різноманітніше, ніж у їхніх диких предків. У чому причина таких відмінностей? Спробуйте аргументувати свою точку зору з урахуванням теорії Ч.Дарвіна про штучний і природний добір. 

                                                      Лісовий кіт                           Свійська кішка

15.Проаналізуйте приклади різних форм боротьби за існування. Розподіліть цифри, якими позначено кожний приклад за формами.

 Яка форма боротьби за існування є найжорстокішою? Наведіть не менше трьох прикладів на підтвердження вашої точки зору. 

Тема 2. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК               І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Програмні питання:

1.     Гіпотези виникнення життя на Землі. 

2.     Еволюція одноклiтинних та багатоклітинних організмів. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем. 

3.     Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Вивчивши тему «Історичний розвиток і різноманітність органічного світу», ви будете знати: 

–        основні гіпотези виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія); – ери, періоди розвитку Землі;

–        таксономічні одиниці.

Зможете: 

–        характеризувати різні погляди на виникнення життя на Землі, еволюційні події в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери;

–        робити висновок про ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції, про єдність органічного світу.

                      Завдання та запитання для самостійної роботи:

16.                  Встановіть відповідність між змістом (автором). Та назвою гіпотези походження життя на Землі 

17.                  Заповніть таблицю, зазначивши тривалість ер історичного розвитку та їхні основні еволюційні події. 

18.                  На мал. 6 зображено флору і фауну палеозойського періоду. Назвіть рослини і тварини (позначені цифрами), які вам відомі: 

Мал. 6. Флора й фауна палеозойської ери

Варіанти відповідей: 

–       брахіоподи;

–       гоніатит (головоногий молюск);

–       амфібія;

–       іметродон (плазун);

–       іностранцевія (плазун);

–       каламітові (членистостеблові рослини);

–       кистепера риба;

–       кишковопорожнинні (поодинокі та колоніальні корали); –кордаїти (рослини).

–       лепідодендрони та сігілярії (плауноподібні рослини);

–       морська зірка (голкошкірі);

–       морські лілії (голкошкірі);

–       панцирна риба;

–       папороті (рослини);

–       псилофіти (рослини);

–       скутозавр (плазун); – хрящова риба;

–       черевоногий молюск.

19. На мал. 7 зображено флору і фауну мезозойського періоду. Назвіть рослини і тварини (позначені цифрами), які вам відомі: 

Мал. 7. Флора й фауна мезозойської ери

Варіанти відповідей: 

–       амоніт (черевоногий молюск);

–       археоптерікс (давній птах);

–       белемніт (черевоногий молюск);

–       бенетит  (рослина);

–       двостулкові молюски;

–       диплодок (наземний плазун);

–       іхтіозавр (водний плазун);

–       кишковопорожнинні (шестипроменеві корали);

–       папороть (рослина);

–       плезіозавр (водний плазун);

–       птеронодон (плазун, здатний до польоту);

–       рамфорінх (плазун, здатний до польоту);

–       стегозавр (наземний плазун);

–       тиранозавр (наземний плазун);

–       трицератопс (наземний плазун); – хвойні (рослини);

–       цикадові (рослини).

19.   Порівняйте основні еволюційні події архейської та палеозойської ер: 

20.   Порівняйте основні еволюційні події протерозойської та мезозойської ер: 

21.   Порівняйте основні еволюційні події мезозойської та кайнозойської ер: 

23.   Визначте, до яких ер історичного розвитку органічного світу належать тварини на мал. 8:

                                                            1                                                            2

                                                            3                                                            4

                                                            5                                                            6

Мал. 8. Тварини різних ер розвитку органічного світу:

1 – мечохвіст; 2 – дунклеостей; 3 – іхтіозавр;

4 – лабіринтодонт; 5 – тиранозавр; 6 – мамонт

24.   Розгляньте організми, зображені на мал. 9. 

                                                                   1                                                        2

                                                                   3                                                        4

                                                                   5                                                        6

Мал. 9. Викопні рослини: 

1 – псилофіт; 2 – кордаїт; 3 – сигілярія. Викопні тварини:

4 – іхтіозавр; 5 – птеродактиль; 6 – стегоцефал.

Заповніть таблицю:

25.   Розгляньте зображення рослин на мал. 10. Визначте їхні назви та систематичне положення. 

                                                                      1                                                 2

                                                                      3                                                 4

                                                                      5                                                 6

Мал. 10.Рослини різних систематичних груп

Варіанти відповідей: зозулин льон звичайний (мохи); ламінарія японська (водорості); орляк (папороті); рінія (псилофіти); сосна звичайна (голонасінні); яблуня звичайна (покритонасінні).

  Які з органів досліджуваних рослин виникли внаслідок ароморфозів? Яке значення цих ароморфозів?

26. Заповніть таблицю: 

Деякі ароморфози рослин

27. Розгляньте зображення тварин на мал. 11. Визначте їхні назви та систематичне положення. 

                                                                  1                                                          2

                                                                  3                                                          4

                                                                  5                                                          6

                                                                  7                                                          8

                                                                  9                                                         10

                                                                 11                                                        12

                                                                 13                                                        14

Мал. 11.Тварини різних систематичних груп

Варіанти відповідей:

–   амеба звичайна (одноклітинні); 

–   аскарида людська (круглі черви); 

–   болотяна черепаха (плазуни); 

–   гідра прісноводна (кишковопорожнинні); 

–   дощовий черв’як (кільчасті черви); 

–   ланцетник (хордові, безчерепні); 

–   махаон (членистоногі); 

–   морський окунь (риби); 

–   планарія молочно-біла (плоскі черви); 

–   саламандра плямиста (земноводні); 

–   синиця велика (птахи); 

–   слон африканський (ссавці);  – ставковик великий (молюски); 

–   шимпанзе (ссавці).

Які з органів досліджуваних тварин виникли внаслідок ароморфозів? Яке значення цих ароморфозів?

28. Заповніть таблицю: 

Деякі ароморфози тварин

29.   На мал. 12 зображено риб, які пристосовані до певних умов існування:

                                                              1                                                          2

Мал. 12. Риби різних умов існування:

1 – скат морський кіт (хвостокол звичайний); 2 – морський окунь.

                               Укажіть вірні твердження щодо еволюційних змін цих тварин:

                      І – риба (1) пристосована до життя в товщі води;

                      ІІ – риба (2) пристосована до придонного життя;

ІІІ – зміни в будові виникли в результаті дивергенції;

IV – зміни в будові виникли в результаті конвергенції.

Варіанти відповідей:

А. І та ІІІ 

Б. ІІ та ІІІ

В. І та IV

Г. тільки ІІІ

30.   Оберіть серед тварин, зображених на мал. 11 будь-які три. 

Проведіть дослідження, використавши свої знання з попередніх тем та джерела в літературі або всесвітній мережі інтернет:

− виявіть причини їх різноманітності як наслідок пристосування до різних умов середовища;

− назвіть приклади    адаптацій    (пристосувань)     серед досліджуваних організмів;

− визначте їхнє середовище існування;

− виявіть риси пристосувань до середовища існування та відносний характер пристосованості. 

Результати дослідження занесіть до таблиці:

Пристосування організмів і його відносний характер

За результатами дослідження дайте відповіді на запитання:

− Які причини різноманітних пристосувань організмів у природі?  − Як пояснити існування на Землі рослин і тварин різної складності і будови?

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Австралопітеки – ряд викопних вищих приматів, що мали ознаки прямо ходження й антропоїдні риси у будові черепа. Жили від 4,2 до 1,8 млн. років тому. 

Аналогії – схожість за будовою органів, які мають різне походження, але виконують однакові функції у неспоріднених видів. 

Ароморфоз – еволюційне перетворення, яке підвищує рівень організації організму в цілому і відкриває нові можливості для пристосування до різноманітних умов існування.

Архейська ера – найдавніша ера в геологічній історії Землі (4,5-2,5 млрд р. тому).

Атавізми – прояв у окремих представників певного виду рис, притаманних їхнім предкам. 

Біогеорафія – наука про закономірності розповсюдження на земній кулі видів живих істот і їхніх спільнот – біогеографічних комплексів.

Біологічна концепція виду – концепція, згідно з якою вид – це сукупність популяцій особин, що подібні між собою за будовою, функціями, положенням у біогеоценозах (екологічна ніша), населяють певну частину біосферу (ареал), вільно схрещуються між собою (якщо їм притаманне перехресне запліднення), дають плодючих нащадків і не гібридизуються з іншими видами в природних умовах.

Біологічний прогрес – еволюційний розвиток певної систематичної групи, що супроводжується збільшенням чисельності популяцій, розширенням ареалів й утворенням нових підвидів та видів у межах певної групи. 

Біологічний регрес – наслідок неспроможності певної групи організмів пристосуватись до змін довкілля; проявляється у зменшенні чисельності популяцій, звуженні ареалів й може призвести до вимирання певної групи. 

Біоценотична криза – руйнування з різних причин зрілих біогеоценозів, яке характеризується масовим вимиранням видів ценофілів та наступним формуванням нових біогеоценозів за рахунок ценофобів, що супроводжується різким прискоренням темпів еволюції.

Боротьба за існування – вся сукупність взаємозв’язків між особинами одного чи декількох видів, а також між особинами та різними абіотичними факторами довкілля. Її причиною є здатність організмів до збільшення своєї чисельності за рахунок розмноження, яка не забезпечена наявністю засобів до існування для більшості нащадків, що внаслідок цього гинуть. 

Вид – сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, положенням у біогеоценозі (екологічна ніша), які заселяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідних нащадків і не гібридизуються з іншими видами.

Видоутворення – еволюційний процес виникнення нових видів.

Географічне видоутворення – еволюційний процес виникнення нових видів, що відбувається внаслідок географічної ізоляції.

Гіпотеза адаптивного компромісу – гіпотеза, згідно з якою вид пристосовується до всього комплексу умов навколишнього середовища тільки за рахунок неповних адаптацій до дії окремних факторів.  

Гіпотеза нейтральності біологічної еволюції – гіпотеза еволюції, яка стверджує, що переважна більшість мутацій на молекулярному рівні носить нейтральний по відношенню до природного добору характер.

Гіпотеза панспермії – гіпотеза про можливість переносу живих організмів або їхніх зародків крізь космічний простір (як з природними об’єктами – метеоритами, астероїдами, кометами та ін., так і з космічними апаратами). Згідно їй, зародження життя на Землі є результатом занесення його з космічного простору. 

Гіпотеза перерваної рівноваги – еволюційна гіпотеза, яка стверджує, що еволюція істот, що розмножуються статевим шляхом, відбувається стрибками, переміжними з тривалими періодами, в яких не відбувається істотних змін.  

Гіпотези абіогенезу – гіпотези виникнення живих істот з речовин неорганічної природи. 

Гіпотези біогенезу – гіпотези, за яких життя є особливою формою існування матерії, яке відтворює саме себе та не може виникнути з неживих елементів. 

Гомології – подібність загального плану будови органів у представників різних видів, зумовлена їхнім спільним походженням, хоча внаслідок адаптації до тих чи інших умов існування такі органи зовні можуть значно різнитися між собою.

Дивергенція – явище розходження ознак у нащадків спільного предка як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.

Динозаври – надряд плазунів, що домінували на Землі у мезозойську еру (тріасовий, юрський і крейдовий періоди), аж до масового вимирання 65 млн. років тому. 

Дрейф генів – випадкова та неспрямована зміна частот зустрічальностей певних алелів та їхніх поєднань у генофондах популяцій, яка не має пристосувального характеру.

Еволюційне вчення – розділ біології, що вивчає чинники (фактори), механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції.

Еволюція – процес необоротних змін будови та функцій живих істот протягом їхнього історичного існування; її наслідком є пристосованість організмів до умов довкілля.

Екологічне видоутворення – еволюційний процес виникнення нових видів, що відбувається внаслідок появи різних форм екологічної ізоляції.

Елімінація – загибель особин до моменту настання здатності до розмноження (або на будь-якому етапі онтогенезу, коли вона не залишає нащадків). 

Ендеміки – види, роди, родини тощо, що мешкають лише в певній обмеженій частини біосфери. 

Загальна дегенерація – явище спрощення будови організмів у процесі еволюції, здебільше характерне для паразитичних і малорухомих видів.

Звірозубі ящери – підряд викопних плазунів ряду терапсіди, зуби у яких диференційовані на різці, ікла і корінні. 

Ідіоадаптація – певна зміна будови організму, яка має характер пристосування до певних умов та не змінює рівень його організації.

Ізоляція – умови, за яких схрещування між особинами одного виду стає неможливим. 

Іхтіозаври – ряд вимерлих мезозойських морських хижих плазунів, що мали форму тіла схожу на риб та дельфінів.

Кайнозойська ера – найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала 66 млн. років тому, триває й досі.

Кистепері риби – давній і майже повністю вимерлий вид лопатеперих риб. Їх особливостями є плавці, в основі яких міститься м’язова лопать. 

Конвергенція – явище сходження ознак. 

Кроманьйонці – узагальнена назва людей, що жили у пізньому палеоліті і мали сучасний вигляд, вони вважаються предками європейців.

Макроеволюція – сукупність еволюційних процесів, що приводять до виникнення надвидових таксонів (родів, родин і т.д. до царства).

Мезозойська ера – геологічна ера, що тривала 248-65 млн. років тому.  

Мікроеволюція – сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду. 

Мімікрія – здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів погано захищеними. 

Неандертальці – викопний вид людини верхнього плейстоцену, що населяв Європу й Східну Азію 230-27 тисяч років до н.е. 

Неокатастрофізм – система поглядів, яка базується на факті етапності розвитку життя на Землі, тобто гіпотеза катастроф.

Палеозойська ера – ера давнього життя, почалася близько 540 млн. і закінчилася менш ніж 250 млн. років тому. 

Паралелізм – незалежний розвиток подібних ознак в еволюції близькоспоріднених груп організмів.

Плезіозаври – ряд викопних мезозойських плазунів великих розмірів, що жили з тріасового по крейдяний періоди. Були пристосовані до життя у солоних водоймах, хоча дихали атмосферним повітрям. Мали чотири кінцівки, перетворені на плавці, невелику голову на довгій шиї і коротке, обтічне й могутнє тіло. 

Природний добір – наслідок боротьби за існування, що проявляється у переважаючому виживанні і розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду. 

Протерозойська ера – найдовша ера в геологічній історії Землі (2,5-

0,6 млрд р. тому)

Птерозаври – ряд вимерлих мезозойських плазунів, що освоїли повітряне середовище проживання.

Репродуктивна ізоляція – явище, за якого різні види розмежовані внаслідок нездатності до гібридизації між собою.

Риніофіти – відділ вимерлих примітивних судинних рослин. 

Рудименти – це недорозвинені чи спрощені органи або їхні частини (порівняно з подібними утвореннями предкових форм), які в процесі історичного розвитку виду втратили свої функції.

Сальтаціонізм – система поглядів на темпи еволюції як стрибкоподібні зміни, що відбуваються за незначний проміжок часу і спричиняють виникнення нових видів, родів тощо.

Симбіотична гіпотеза походження еукаріотів – гіпотеза, згідно з якою двомембранні органели, що мають свій геном і здатні до розмноження поділом (пластиди та мітохондрії), – нащадки симбіотичних прокаріотів, які втратили здатність до існування поза клітиною хазяїна. 

Синтетична теорія еволюція – комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок поєднання положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленням про популяцію як елементарну одиницю еволюції. 

Статевий добір – явище суперництва особин однієї статі за парування з особинами іншої статі у багатьох тварин. 

Темпи еволюції – проміжки часу, за який виникають певні систематичні групи (види, роди, родини і т.д. до типів тварин чи відділів рослин і царств).

Філогенетичний ряд – послідовність історичних змін організмів у цілому (чи їх окремих органів) у межах певної систематичної групи. 

Штучний добір – добір, який людини проводить з метою виведення сортів рослин, порід тварин чи штамів мікроорганізмів із корисними для неї властивостями.

Щиткові – вимерлі давні рибоподібні організми з класу безщелепних тварин, передня частина тіла яких була вкрита панциром.  

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова 1. Барна І. Біологія: довідник школяра та абітурієнта: загальна біологія, ботаніка, зоологія, біологія людини / І.В.Барна; ред. В.Хіхловський.– Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. – 768 с.

2.     Біологія: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень / С.В Межжерін, Я.О. Межжеріна. – К.: Освіта, 2011. – 336 с.

3.     Біологія: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес. – Київ: Генеза, 2011. – 304 с.

Допоміжна

1.     Андерсон О.А. Робочий зошит з біології учня 11 класу / О.А.Андерсон. –

К.: Школяр, 2014. – 112 с.

2.     Барна І. Загальна біологія. Збірник задач. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. – 736 с.

3.     Демічева І.О. Біологія. 11 клас. Комплексний зошит для контролю знань

(рівень стандарту й академічний рівень). – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 56 с.

4.     Довідник з біології / За ред. академіка НАН України К.М.Ситника. – К.: Наукова думка, 1998. – 682 с.

5.     Іонцева А.Ю. Біологія. 11 клас: Зошит для поточного та тематичного оцінювання. – Х.: ТОВ «Видавничий дім Весна»; ФОП Співак В.Л.,

2013. – 64 с.

6.     Котик Т.С. Біологія. 11 клас: Робочий зошит (рівень стандарту, академічний рівень) / Т.С.Котик, О.В.Тагліна. – Х.: Ранок, 2015. – 80 с.

7.     Красильникова Т.В. Біологія. 10-11 класи. Наочний довідник. – К.; Х.: Веста, 2006. – 111 с.

8.     Резніченко В.П. Біологія у порівняльних таблицях / В.П.Резніченко. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. – 172 c.

9.     Шаламов Р.В. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.Д.

Дмитрієв, В.І.Підгорний. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 624 с.