«Біосоціальна природа людини».

План-конспект уроку з теми

«Біосоціальна природа людини».

В основу уроку покладено практично-орієнтовний принцип навчання, який базується на формуванні в учнів вмінь та навиків самоорганізації в навчальній діяльності с використанням ІКТ технологій, мультимедійної презентації.

Мета уроку - формування в учнів знань про біосоціальну природу людини та її місцн в системі органічного світу.

Завдання:

• освітні – виявити особливості біосоціальної природи людини, дізнатися місце людини в системі органічного світу, які чинники визначають природу людини в людських спільнотах;
• виховні – сприяти формуванню пізнавального інтересу до предмету через використання додаткових джерел інформації та створення ситуації успіху, виховання дбайливого відношення до свого здоров’я;
• розвиваючі – розвивати вміння бачити проблему та знаходити шляхи її вирішення, шукати відповіді на поставленні запитання, формувати навички роботи з додатковими джерелам інформації.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у пиродничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, уміння вчитися впродовж життя.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1.               Природа Людини. Біологічне та соціальне в людині злиті воєдино. Людина, з одного боку, біологічна система організмового рівня – організм, що відноситься до виду «людина розумна з царства тварин», отже, їй властиві ознаки та властивості даного виду; а з іншого боку, людина – істота соціальна, тобто живе в суспільстві та за законами суспільства. Біологічна природа людини проявляється у її анатомії та фізіології. Організм людини має кровоносну, опорно-рухову, нервову, видільну та інші системи. Поступаючись тваринам у розвитку окремих органів, у багатьох природних якостях, людина перевершує їх за своїми потенційними можливостями. І хоч би якою була висока її організація, вона змушена спати, харчуватися, відправляти свої фізіологічні потреби. Але, на відміну від тварин, має надзвичайно високу можливість адаптації до різних умов існування. Біологічного в людини немає у чистому вигляді, воно соціально зумовлено, що проявляється, наприклад, у змінах рівня народжуваності, дитячої смертності та інших.

Людина як соціальна істота нерозривно пов'язана із суспільством. Це єдиний біологічний вид, що не підпорядковується умовам середовища, а штучно перетворює навколишнє середовище на зручне собі – соціальне. Людина стає людиною, лише вступаючи у суспільні відносини, спілкування з іншими людьми. Індивід, через якісь причини відірваний від народження від суспільства, залишається твариною. Соціальна сутність людини проявляється через такі властивості, як здатність до мовного спілкування, готовність до суспільно корисної праці, свідомої діяльності та творчості.

І еволюціонує людина у двох напрямках: у біологічному (біологічна еволюція) та соціальному (соціальна еволюція).

2. Місце людини ви системі органічного світу.

Домен: Еукаріоти

Царство: Тварини

Тип: Хордові

Підтип: Хребетні

Клас: Ссавці

Підклас: Плацентарні

Ряд: Примати

Родина: Гомініди

Рід: Людина (Люди)

Вид: Людина розумна

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

1. Назвіть біологічні властивості людини.
2. Назвіть соціальні властивості людини.
3. Які біологічні особливості характеризують місце людини в системі органічного світу?
4. Зробіть висновок про біосоціальну роль людини.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§1(https://uahistory.co/pidruchniki/biology-8-class-2021-sobol-reissue/1.php) читати, відповісти на питання усно

Глосарій:

Мова — це система слів, їхніх значень, а також правил їх застосування.

Мислення — процес відображення в мозку людини предметів і явищ навколишнього світу в їхніх зв'язках і відношеннях.

Трудова діяльність людини є різновидом його соціальної поведінки.

Творчість - це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення.

Адаптація - здатність живого організму пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища, що виробилась у процесі еволюційного розвитку.

Соціальна адаптація - це взаємозумовлений процес пристосування індивіда до соціального середовища і пристосування суспільства до потреб особистості через їхнє задоволення.

Еукаріоти – це організми, що мають сформоване ядро, відокремлене від цитоплазми ядерною оболонкою.

Гетеротрофи (від грец. heterone — «інший» і trophe — «живлення») — організми, що вимагають органічних сполук, як джерела вуглецю для росту і розвитку. Гетеротрофи відомі як консументи або споживачі в харчовому ланцюжку.

Голозойне харчування - спосіб харчування, при якому організми їдять тверду їжу як рослинного, так і тваринного походження. При цьому типі харчування тварини поглинають складний органічний харчової матеріал, а потім розщеплюють його на прості елементи, які використовуються клітинами організму. Неабсорбованими залишки їжі виводиться з організму в процесі травлення. Цей спосіб харчування характерний для більшості тварин, включаючи людину.

Глікоген – вуглеводний резерв, який використовується організмом для створення енергії під час розумової роботи або фізичного навантаження.