Блок-схеми на узагальнюючих уроках з природознавства

Про матеріал

Сучасні вимоги Нової української школи ставлять перед учителями задачі не тільки викладати учням матеріал, а й навчати практично застосовувати його у повсякденному житті. Все більшого значення набувають комунікативні вміння, здатність до моделювання життєвих ситуацій, залучення до творчої діяльності. Посібник містить практичні матеріали у вигляді блок-схем для проведення уроків природознавства в 1-2 класах. Їх використання сприятиме творчому підходу вчителя щодо пошуку сучасних форм навчання в шкільному освітньому середовищі молодших школярів, створенню ситуації успіху, формуванню навичок оволодіння навчальним матеріалом з предмета, уміння індивідуально працювати з науковим матеріалом. Робота рекомендована для широкого загалу вчителів початкових класів

Перегляд файлу

Логотип                         ДЕПАРТАМЕНТ  ОСВІТИ   МАРІУПОЛЬСЬКОЇ            МІСЬКОЇ  РАДИ

kursy-povysheniya-it_kompetentsii  

 

 

 

                                                                             Комунальний заклад

«Маріупольський навчально- виховний комплекс «Ліцей-школа №14» Маріупольської міської ради Донецької обл.»                 

 

 «Блок-схеми на узагальнюючих уроках з природознавства. 1-2 класи»  

Митрович Раїса Володимирівна

 

                                                      МАРІУПОЛЬ 2018  

  Укладач : Митрович Раїса Володимирівна, учитель початкових класів,      «учитель – методист».

Консультант: Халєєва Л.М., методист Міського  науково-методичного центру   м.Маріуполя

Рецензенти: Стоякіна В.Б., учитель початкових класів ЗОШ № 15

Харахаш В. В., учитель початкових класів ЗОШ № 34

Анотація: 

        Сучасні вимоги Нової української школи ставлять перед учителями задачі не тільки  викладати учням  матеріал, а  й   навчати  практично застосовувати  його  у повсякденному  житті.  Все більшого значення набувають комунікативні вміння, здатність до моделювання життєвих ситуацій, залучення до творчої діяльності.

     Посібник містить практичні матеріали у вигляді блок-схем для проведення уроків природознавства в 1-2 класах. Їх використання сприятиме творчому підходу вчителя щодо пошуку сучасних форм навчання в шкільному освітньому середовищі молодших школярів,  створенню ситуації успіху, формуванню навичок оволодіння навчальним матеріалом з предмета, уміння індивідуально працювати з науковим матеріалом.  Робота рекомендована для широкого загалу вчителів початкових класів.

Інформація про автора

http://uvk14.at.ua/_si/0/08037477.jpg

Митрович Раїса Володимирівна

Місце роботи: Комунальний заклад «Маріупольський навчально-виховний комплекс «Ліцей-школа № 14»»

Посада: вчитель початкових класів

Педагогічне звання: вчитель-методист, відмінник народної освіти України 

Стаж педагогічної діяльності: 41 рік                                     

 

 

 

 

       Сьогодні особливі труднощі в початковій школі викликають уроки природознавства, тому хочу запропонувати своє бачення проведення цих уроків, як збільшити інтерес кожної дитини до вивчення даного предмета. Перш за все бачу це в зміні підходу до викладання матеріалу і залученні в процес вивчення природознавства кожного учня.

       Свого часу Дмитро Менделєєв попереджав: "Знання без виховання - це меч у руках божевільного". Ось чому, чим багатша знаннями людина, тим гостріше ставиться питання його моральних цінностей, його рівня вихованості. Тому новий час висуває нові вимоги до професії вчителя. Це спеціальність, яка обслуговує потреби сучасної людини, тобто учня.

         Все пов'язано з безперервною освітою особистості, з пошуком нових навчальних технологій. Сучасний світ характеризується зростанням індивідуальної самосвідомості. Для особистості актуальним стає пошук свого шляху в придбанні знань, свого стилю діяльності.

         На практиці ми бачимо, що якою б самостійністю не володів учень, виникають ситуації, в яких він потребує супроводу з боку вчителя. Супроводжувати - означає слідувати поруч, разом з ким-небудь у якості супутника або провідника.

    Супровід може трактуватися як допомога учневі у формуванні орієнтаційного поля розвитку, відповідальність за дії, яку той, якого навчають несе сам. Для здійснення права вільного вибору необхідно навчити учня вибирати, допомогти йому розібратися в суті проблемної ситуації, виробити план рішення і зробити перші кроки. Саме педагог покликаний створювати надлишкове освітнє середовище, насичене безліччю пропозицій, які потенційно можуть бути цікаві тому, кого навчають, потім він супроводжує того , кого навчає, тобто учня в цьому просторі пропозицій, обговорюючи при цьому різні стратегії.             
     Ось тут-то і виникла необхідність появи нової професії в освіті - тьютор (англ. Tutor - репетитор, куратор, вихователь в освітньому закладі) - це педагог, який здійснює загальне керівництво самостійною роботою учнів. Мені здається, що професія вчителя передбачає зайняти важливе місце в супроводі особистості учня в навчально-виховному процесі. На даний момент послуги вчителя досить затребувані. Реформоване освітнє середовище в нову українську школу (НУШ) потребує вчителя, як нового фахівця, який допоможе тому, кого навчають вибудовувати свою індивідуальну освітню програму. Роль педагога передбачає виявлення і «просування» інтересу учня, тобто супроводжуваного. З огляду на все це, можна сказати, що процес навчання - особливий тип педагогічної діяльності - супровід процесу індивідуалізації учня в ситуації відкритої освіти.

      І тоді метою діяльності педагога є створення соціально-педагогічних умов для

самовдосконалення і становлення учня через допомогу в проектуванні і реалізації індивідуальної освітньої програми, створює умови і пропонує способи для виявлення, реалізації та осмислення учнем свого пізнавального інтересу і побудови індивідуального шляху отримання знань.

    При цьому основними принципами, якими слід керуватися в своїй діяльності, є принципи відкритої освіти:

  •                         відкритість;
  •                         варіативність;
  •                         гнучкість;
  •                         безперервність;
  •                         індивідуальний підхід;
  •                         -індивідуалізація

        Основними функціями вчителя є:

  •                         діагностика стану і процесу навчання учнів;
  •                         виявлення пізнавальних інтересів учнів;
  •                         надання допомоги у визначенні учнями власного індивідуального шляху освоєння знаннями, побудова індивідуальної освітньої траєкторії;
  •                         Створення умов для реальної індивідуалізації процесу навчання;
  •                         залучення учня в науково-дослідницьку діяльність та інтелектуально-творчі змагання;
  •                         фіксація руху учня, що навчається у формуванні індивідуальної навчальної діяльності та дослідницьких компетенцій;
  •                         утримання проблем і труднощів процесу самоосвіти і самовизначення в фокусі контролю;
  •                         здійснення моніторингу процесу реалізації індивідуальної освітньої програми учня, внесення, при необхідності, коректив;
  •                         встановлення зворотного зв'язку, формування адекватної самооцінки і рефлексивного самоконтролю;
  •                         розширення соціального партнерства і співпраці як очного, так і дистанційного, використовуючи можливості мережі Інтернет.

      Найбільш відповідними змістом педагогічного супроводу є особистісно-орієнтовані педагогічні технології: технологія розвиваючого навчання, педагогіка співробітництва, технологія індивідуалізації навчання, технології проблемного навчання, технологія занурення На сучасному етапі розвитку освіти надаються різні значення діям вчителя, що відображають консультаційні, організаційні, методичні функції викладача, наставника учнів в загальноосвітніх установах. У сучасного учня значно зростає потреба в самоосвіті, самореалізації. Актуалізується необхідність формування суб'єктної позиції, що дозволяє досягати успіху в різних сферах життя особистості і суспільства. Учитель-предметник відповідає за предметне навчання, а ось вчитель початкових класів забезпечує засвоєння і освоєння учнями основ багатьох наук, які він викладає. Зміст освіти, яке має освоїти учень визначається державним освітнім стандартом і навчальною програмою. Навіть при організації навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів вчитель початкових класів може і повинен вийти за рамки програми, забезпечивши тим самим можливість кожній дитині мислити широко, нестандартно і самостійно.

         З вище сказаного можна зробити висновок, що сучасній освіті необхідні кваліфіковані педагоги, покликані забезпечити виявлення індивідуальних освітніх запитів своїх учнів, здійснити організаційну, консультаційну та іншу допомогу при розробці та реалізації індивідуальних освітніх сценаріїв, програм, маршрутів, проектів кожного учня окремо і всього колективу класу в цілому.

          Уроки природознавства - це той предмет, на якому в повній мірі можуть розкриватися здібності кожного учня. Однак, якщо мова йде про супровід навчальної діяльності обдарованої учня, тоді доцільно організувати індивідуальну роботу з кожним учнем, враховуючи індивідуальні здібності слабких учнів. Допомагаючи учню долати всі страхи перед досліджуваним предметом, надаючи професійну предметну допомогу, вчитель повинен допомагати знайти таким дітям впевненість в собі, в своїх силах і знаннях. А опинившись в комфортній психологічній атмосфері, впоравшись із собою і подолавши себе, учень здатний домогтися багато чого.

    Допомогти на уроках рішенню індивідуальних завдань, спрямованих на усвідомлене формування або корекцію індивідуального стилю мислення, пізнавальної і творчої діяльності - ось одна з головних задач, яку необхідно вирішувати кожному педагогу.

    Ось тут активізація пізнавальної діяльності учнів повинна стояти на першому місці. Все більшого значення в житті набувають комунікативні вміння, здатність до моделювання ситуацій, придбання досвіду ведення діалогу, дискусій, залученню до творчої діяльності. У той же час спостерігається зниження інтересу до предмета, інтелектуальна пасивність, обумовлена ​​труднощами в засвоєнні природознавчого матеріалу, невміння виділити головне і відсіяти зайве.

         Важливо, щоб нова інформація накладалася на вже наявні знання. Тоді в процесі її вивчення будуть задіяні не тільки ресурси пам'яті. Інформація буде аналізуватися в міру її надходження, систематизуватися, усвідомлюватися. Основне завдання на цій стадії полягає в тому, щоб «витягнути на світло» вже наявні знання. Які ще засоби можна для цього використовувати?

         Це блок-схеми і їх складання. Такий вид діяльності забезпечує школярам вміння вчитися, вчить плануванню і прогнозуванню. В обговоренні  досліджуваного матеріалу, відбувається «винахід» або узагальнення знань, створюється ситуація успіху. Учні, оволодівши основними розумовими операціями зі створення творчого продукту, вміють виділити головне, характеризуються високим пізнавальним рівнем активності, самостійністю, яскраво вираженим творчим мисленням і уявою. Використання на узагальнюючих уроках блок-схем, дозволяє залучити до повторення вивченого матеріалу навіть самого слабкого учня. Я даю на уроках природознавства певні вміння, навички, а головне - знання, які виходять далеко за межі шкільної програми.

                                    Перший клас, тема «Світ, в якому ти живеш».

        Прийшов час узагальнити знання, отримані при вивченні теми, підвести підсумки. На уроці узагальнення знань кожен учень отримує блок - схему з незаповненими фігурами і комплект таких же фігур, але вже заповнених. Я ставлю питання класу, а діти дають відповіді і знаходять відповідну картку у себе на парті. Після цього фігурку-відповідь приклеюють в схему, знаходячи їй місце в послідовності запам'ятовування матеріалу.

 

  1.  Як називається перша подорож? (Світ, в якому ти живеш)
  2.  Як називається все, що знаходиться навколо тебе? (Навколишній світ)
  3.  З чого він складається? (З природи і предметів, створених руками людини)
  4.  Який буває природа? (Жива і нежива)
  5. Як можна назвати всі предмети неживої природи? (Об'єктами або тілами)
  6. Виберіть картинки об'єктів неживої природи. (Місяць. Зірки, Земля, каміння, Сонце).
  7. Як називають будь-які живі істоти? (Організми)
  8. З чого складається жива природа? (Тварини, рослини, людина)
  9.  На які групи діляться рослини? (Дерева, кущі, трав'янисті рослини)
  10. На які групи діляться тварини? (Звірі, птахи, риби, комахи)

i (2).jpg            i.jpg           1-0375x.jpg     i (1).jpg

 

5834ab6dd03661588dbda51d.png   Ось такі малюнки приклеюють в розділ «Об'єкти. Тіла ».

              H:\блок-схемы\01.jpg

 

Перший клас, тема «Світ неживої природи»

 

  1.  Назвіть об'єкти неживої природи. (Сонце, повітря, вода, гірські породи, грунт).
  2.  Що таке Сонце? (Сонце - зірка, розпечена куля).
  3. Яке значення має Сонце для життя на Землі? (Сонце випромінює світло і тепло).
  4. Яке значення має повітря? (Повітря необхідне для дихання).
  5. Назвіть властивості повітря. (Прозоре, безбарвне, без запаху і смаку).
  6.  Яке значення має вода? (Вода дорожче золота. Бережи воду.).
  7. Назвіть три стани води. (Вода буває в рідкому, твердому і газоподібному стані).
  8.  Що таке гірські породи? (З гірських порід складається земля).
  9. Назвіть види гірських порід. (Граніт, мармур, глина, пісок, галька).
  10. Дайте визначення, що таке грунт? (Грунт - верхній пухкий шар Землі).
  11. Що грунт дає рослинам? (Живильні речовини, тепло, повітря, воду).
  12. Згадайте народні висловлювання. (Без води і супу не звариш. Перегной дає урожай горою. На чорній землі білий хліб народиться. Без господаря земля- ​​кругла сирота.)

H:\блок-схемы\02.jpg

 

Перший клас, тема «Світ живої природи»

 

  1. Як називається подорож, яку ми закінчили? (Світ живої природи).
  2. Що відноситься до живої природи? (Рослини, тварини).
  3.  В які групи можна об'єднати всі рослини? (Дикорослі і культурні).
  4. Як рослини діляться за своєю будовою? (Дерева, кущі, трав'янисті рослини).
  5. На які групи діляться дерева? (Хвойні і листяні).
  6. На які групи діляться тварини? (Звірі, комахи, риби,птахи).
  7. На які групи діляться звірі? (Дикі і домашні).
  8. Чим відрізняються комахи від інших тварин? (Всі комахи мають шість кінцівок).
  9. А яка відмінна риса риб? (Тіло риб вкрите лускою).
  10. Хто такі птахи? (Тіло птахів вкрите пір'ям, замість передніх кінцівок крила).

 

 

 

 

                               H:\блок-схемы\03.jpg

 

                            Перший клас, тема «Рідний край»

 

1. Яку тему ми закінчили вивчати? (Рідний край).

2. Що таке рідний край? (Рідний край - це та частина України, де ми народилися і живемо).

3. Як називається твій рідний край? (Донбас).

4. Як виглядає поверхню Землі в твоєму краї? (Рівнини, степи).

5. Які водойми дають воду твоєму краю? (Річка Сіверський Донець).

6. Яка вона? (Середня).

7. Яка в ній течія? (Повільна).

8. Глибока вона або мілка? (Мілка).

9. Які бувають види річок? (Рівнинні, гірські).

10. Які рослини прикрашають твій рідний край? (Лікарські, дикорослі, культурні).

11. Розподіліть картинки по групах.

Картинки по запросу картинка куст шиповника     Картинки по запросу картинка ромашки    Картинки по запросу картинка липы      Картинки по запросу картинка дуб      Картинки по запросу картинка сосны                  Картинки по запросу картинка розы                    Картинки по запросу картинка астры

 

 

 

 

 

 

                  H:\блок-схемы\04.jpg

    Робота, побудована таким чином, що створює умови для реалізації індивідуальних особливостей і можливостей кожного учня, допомагає вибудувати дитині в своїй пам'яті певну послідовність набутих знань по темі. При цьому можна прогнозувати наступні результати:

 

  •                         Рішення задач, спрямованих на усвідомлене формування індивідуального стилю мислення, пізнавальної і творчої діяльності.
  •                         Підвищення емоційної стійкості, розвиток наполегливості і поява нових творчих ініціатив.
  •                         Уміння застосувати знання в конкурсах, олімпіадах тощо.
  •                         Розвиток в учнів навичок самостійної освітньої діяльності.
  •                         Робити самостійний вибір в запам'ятовуванні матеріалу, вміння систематизувати, отриманий матеріал.
  •                         Як наслідок, самим складати подібні блок-схеми.

 

 

 

 

Другий клас, тема «Природа і погода: готуємося до подорожей порами року».

 

  1. Як називається тема, яку ми вивчили? (Природа і погода).
  2. Які явища природи повторюються кожної доби? (Зміна дня і ночі).
  3.  Які явища природи повторюються щороку? (Зміна пір року).
  4. Чому це відбувається? (Тому що Земля обертається).
  5. Чому буває день і ніч? (Тому що Земля обертається навколо своєї осі).
  6.  А чому відбувається зміна пір року? (Тому що Земля обертається навколо Сонця).
  7. За який час Земля робить один оберт навколо своєї осі? (За добу).
  8. За який час Земля робить один оберт навколо Сонця? (За рік).
  9.  Скільки триває доба? (24 години).
  10.  Скільки триває рік? (12 місяців).
  11.  На які частини ділиться доба? (Ранок день вечір ніч).
  12.  Скільки пір року? Назви їх. (Зима весна літо осінь).

 

H:\блок-схемы\05.jpg

 

 

                     Другий клас, тема «Природа восени».

 

1. Як називається шлях, який проходить природа від літа до зими? (Осінь)

2. Назвіть осінні місяці. (Вересень жовтень листопад).

3. Про що розповідають українські назви місяців? (Вересень, жовтень, листопад).

4. На які періоди поділяється осінь? (Рання, золота, передзимівля).

5. Які зміни відбуваються в неживій природі? (Дні стають коротшими, а ночі довші; все менше тепла і світла).

6. Згадайте і запишіть мудрі народні вислови про осінні місяці.

 

 

 

 

 

            H:\блок-схемы\06.jpg

 

Другий клас, тема «Природа взимку».

 

  1. Яку подорож ми закінчили? (Природа взимку).
  2. Що таке зима? (Зима - шлях природи від осені до весни).
  3. Назвіть зимові місяці. (Декабрь январь февраль).
  4. А як вони називаються українською мовою? (Грудень, січень, лютий).
  5.  Яке народна назва першого місяця? (Мостовик).
  6.  Чому другий місяць називають січень? (Відсікає половину зими).
  7. Поясніть назву третього місяця. (Лютує морозами).
  8. Згадайте народні висловлювання про зимові місяці. (Грудень-шапка зими. Січень - дах зими. У лютому двоє друзів-мороз і хуртовина.).
  9. Згадайте ознаки зими. (Сніг; зниження температури; ожеледь, хуртовини, 22 грудня-сонцеворот.).
  10. Хто готується до зими? (Рослини пристосувалися до зими. Життя тварин змінюється взимку.).
  11. Як рослини пристосувалися до зими? (Перейшли в стан спокою. Кора погладшала. У трав'янистих рослин відмирає наземна частина.)
  12. Як тварини підготувалися до зими? (Хутро стає густішим, світлішає.).
  13. Хто із звірів впадає в сплячку? (Впадають у сплячку їжаки, борсуки, ведмеді.)
  14. Хто веде активний спосіб життя? (Ведуть активний спосіб життя кабани, лисиці, вовки, козулі.).
  15.  На які групи діляться птахи? (Осілі, перелітні, зимуючі).
  16. Напишіть, як люди дбають про тварин взимку. (Треба робити в льоду ополонки, щоб рибам було, чим дихати. Повісити годівниці і підгодовувати птахів взимку.).

 

 

 

 

 

 

 

                             H:\блок-схемы\07.jpg                       

 

Другий клас, тема «Природа навесні»

 

1. Що таке весна? (Весна-це шлях, який природа проходить від зими до літа).

2. Назви весняні місяці. (Март апрель май).

3. Як їх назва звучить українською мовою? (Березень, квітень, травень).

4. Чому весняні місяці отримали таку назву? (Березень - сокорух берези. Квітень - рослини квітнуть, травень - зелене різнотрав'я.).

5. Згадайте народні висловлювання про кожний місяць. (Березень березовим віником зиму вимітає. Квітень - переплетіння, переплітає трохи зими, трохи літа. Травень ліс прибирає, літо в гості зазиває.).

6. Скільки періодів у весни? (Три: рання, справжня, розквіт).

7. Що означає кожен період? (Весна світла, весна води, весна зелені).

 

H:\блок-схемы\08.jpg

 

2 клас, тема «Природа влітку»

 

  1.  Що таке літо? (Літо - це шлях, який природа проходить від весни до осені).
  2. Назвіть літні місяці. (Июнь июль август).
  3. Згадайте їх назви українською мовою. (Червень, липень, серпень).
  4. Поясніть значення їх назв. (Червень - поява гусені - в давнину черви. Липень - збирають мед - «липець». Серпень - збір зернових, косили раніше серпом.).
  5. Давайте згадаємо прикмети літа. (22 червня - сонцеворот, найдовший день і найкоротша ніч. Гроза - літнє явище.).
  6. Мудрі народні висловлювання про літні місяці. (Коли ячмінь викидає колос, соловей втрачає голос. У липні сонце повернуло на зиму, а літо на спеку. Серпневий день зимовим тижнем не заміниш.).
  7. Як змінюється життя рослин влітку? (Ромашка - ромен, початок літа; цвітіння липи; на поверхні водойм цвіте ряска; ліси одяглися в пишний убір.).

 

 

                         H:\блок-схемы\09.jpg

 

         Проаналізувавши дані види діяльності на уроках природознавства, я прийшла до висновку, що для молодших школярів вони прийнятні, відповідають запитам, інтересам дітей з урахуванням психологічних здібностей, з урахуванням загальноосвітньої програми школи, а це важливо. Такі уроки носять яскраво виражений діяльний характер, школярі порівнюють, проводять класифікацію об'єктів, вибирають підстави і критерії для порівняння, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки в природі, будують логічні ланцюги міркувань. Розвивається усне мовлення молодших школярів, формуються вміння чітко висловлювати свої думки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
16 жовтня 2018
Переглядів
2067
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку