Урок "Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Значення діяльності братів Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Художні світи казки «Пані Метелиця» та сенс їх протиставлення"

Тема: Брати Я. і В. Грімм «Пані Метелиця». Значення діяльності братів . Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Художні світи казки «Пані Метелиця» та сенс їх протиставлення.

Мета: розкрити значення діяльності братів Ґрімм у збиранні й збереженні німецького фольклору, допомогти усвідомити особливості змалювання художніх світів твору, співвідношення добра і зла як втілення народного задуму казки, показати різне ставлення персонажів до людських чеснот і цінностей;

 Розвивати творчі здібності , логічне та критичне  мислення,  навички виразного читання тексту казки, самостійної роботи з підручником, збагачувати мовний запас учнів;

виховувати доброту і людяність, бережливе ставлення до природи.

Теорія літератури: фольклор, казка, антитеза, національний колорит.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети письменників, ілюстрації до їхніх казок, відеоролик про творчість братів Грімм, картки.

Хід уроку

І. Організація класу. Створення емоційного настрою

Пролунав дзвінок,
Починається урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у 5 класі
Діти – просто молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Ми знову вирушаємо у мандрівку до країни казок.

Давайте згадаємо:

• Що таке казка?
• Чого навчають казки?
• На які групи поділяються народні казки?
• Які з цих казок найдавніші?
• Які магічні числа часто повторюються в народній казці?
• Який художній прийом найчастіше використовують

у народних казках ? (прийом антитези)

• Яким словом можна замінити словосполучення «усна народна творчість»?
• Як називали людей, які збирали та записували фольклорні твори?

(фольклористи)

ІІІ. Робота над новою темою

Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми дізнаємося більше про життя і творчість братів Грімм, спробуємо розкрити значення діяльності братів Ґрімм у збиранні й збереженні німецького фольклору, познайомимося із історією створення казки «Пані Метелиця», поміркуємо над вчинками головних героїв казки, висловимо своє ставлення до них.

Слово вчителя. Подивіться на портрети  письменників. Чи впізнали ви, хто це на портретах? (демонструються портрети Якоба і Вільгельма Грімм)

Серед відомих фольклористів ми називаємо братів Якоба та Вільгельма Грімм. Це німецькі вчені, філологи, які збирали і досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу.

Брати Грімм є одними з найбільш відомих казкарів Європи.

• А чи знаєте ви казки братів Грімм? Спробуйте впізнати казку за ілюстрацією. (демонструються ілюстрації до казок )

Вдома ви самостійно прочитали статтю підручника про життя і творчість братів Грімм.

• Що ви можете сказати про коло інтересів Якоба та Вільгельма?
• Яке місце в ньому посідала любов до усної народної творчості?

У 2012 році Німеччина відзначала  200 років казкам братів Грімм.

Перегляд відеоролика «200 років казкам братів Грімм»

https://www.youtube.com/watch?v=1RWIl83KILM

• Що нового ви дізналися про братів Грімм? За що їх можна поважати?

Підсумок:

• Брати Грімм були дивовижними людьми. Вони багато працювали заради збереження німецького фольклору і німецької мови. Вони поставилися до цієї справи як справжні дослідники.
• Свої казки брати Грімм не вигадали — вони їх записали під час фольклорних експедицій та зробили їх літературну обробку.
• У 1812 році вийшло друком перше видання  - “Казки для дітей і родини”. Усього  брати Грімм зібрали понад 200 фольклорних творів.
• Їхня справа згуртувала німців довкола своїх надбань, показала приклад іншим народам, як дбайливо треба ставитися до власних   витоків.
• Казки, які вони зібрали, здобули величезну славу, їх читають тепер майже всіма мовами світу. Не раз виходили вони й українською мовою.

Робота над змістом казки

Коментар учителя: Казка була записана  зі слів Дортхен Вільд, нареченої  Вільгельма Грімма.

Виразне читання казки «Пані Метелиця» за ролями (підготовлені заздалегідь учні)

З’ясування читацьких вражень від прочитаного.

• Чи сподобалася вам казка?
• Хто з персонажів запам’ятався найбільше і чому?

Словникова робота

Падчірка — нерідна дочка. Гидка — погана. Бути попелюшкою — бути покірною робітницею, не шанованою в домі. Починок — намотані на паличку нитки. Лаяти на всі заставки — сильно лаяти. Знепритомніла, опритомніла — втратила свідомість, прийшла до пам'яті. Відлягло від серця — заспоко­лася. Пряжене — тушковане, переважно в печі. Брама — ворота. Терен — колючий кущ з їстівними терпкими ягодами. Загадувати роботу — давати завдання. Цямрина – деревина з колодязного зрубу. Смола — клейка речовина чорного кольору.

Бесіда

• До якого виду казок належить казка «Пані Метелиця»? Свою думку обґрунтуйте. (Це чарівна казка, оскільки тут є фантастичний вимисел: (яблунька, піч і півник, які говорять, пані Метелиця з величезними зубами, збивання перини, з якої летить сніг, золотий та смоляний дощ,  дівчата розуміють мову природи, розгортання дії в дорозі).
• А чи є у творі ознаки соціально – побутової казки? Знайдіть їх. (Діти зачитують уривок із казки від слів «Жила на світі одна вдова» до слів «Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його» та називають ознаки соціально – побутової казки)
• Чому казка називається «Пані Метелиця»? (пані Метелиця – головна героїня казки. Вона винагороджує добру і працьовиту дівчину і наказує жадібну ледарку та її матір. А в казці завжди добро перемагає зло)
• Опрацюйте у підручнику розділ  «Коментарі» (самостійно) Знайдіть відповідь на питання: за що відповідала пані Метелиця у німецькому фольклорі та як справді звучить її ім’я? (відповідала за зимові снігопади, джерела з водою, була покровителькою доброчесних жінок, фрау Холле)

Спостереження над текстом

• Які світи змальовані у казці? (світ реальний і світ чарівний)
• Як жилося падчерці в реальному світі з мачухою і сестрою? (погано, була у ролі «попелюшки»
• Чому дівчина пряла не вдома, а на «шляху біля криниці»? (Вдома було незатишно, її не шанували, ображали. А шляхом, до криниці могли йти люди, могли розрадити, сказати добре слово)
• На що сподівалася дівчина, коли побігла до мачухи і, плачучи, розказала про нещастя? (сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчину, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці)

Висновок: Світ реальний сприймається як світ зла

• Чим світ, у якому опинилася падчірка, відрізнявся від реального?

(там квітували тисячі квітів, був достаток, праця не сприймалася як покарання, ніхто не принижував, не лаяв)

Висновок: Світ чарівний сприймається як світ добра, справедливості.

• Поміркуйтк, що саме підкреслив народ тим фактом, що чарівний світ, світ добра, знаходиться під криницею? (Цим самим підкреслюється думка про те, що на землі серед людей панує зло.)

 Отже, у казці світ реальний протиставлений світу чарівному.

• Пригадайте, як називається у літературі протиставлення протилежних персонажів, характерів, понять, явищ (антитеза)

• А за яких обставин потрапила до криниці бабина дочка? (Стрибнула сама туди, бо захотіла великого багатства, була жадібною і заздрісною.)
• Розкажіть, через які випробування сестри пройшли у підземному світі?
• Чи було в їхній поведінці щось несподіване для вас? (Так. Падчірка по – справжньому боролася із страхом перед невідомим, сумувала, дивувалася, пройшла всі випробування, а бабина дочка про все знала наперед. Опинилася у чарівному світі навмисне, щоб отримати багато золота.)
• Порівняйте становище падчірки та рідної доньки на початку і в кінці казки. У якої з героїнь це становище змінилося на краще, а у якої погіршилося? Чому так сталося?
• Як ви гадаєте, пані Метелиця є уособленням добра чи зла? Чому таку ласкаву та привітну жінку народ зобразив страшною зовні?
• Визначте головну думку, втілену німецьким народом в казці «Пані Метелиця» .У чому повчальний зміст казки? (Цією казкою німецький народ стверджував право на винагороду працьовитих, чесних, добрих людей і засуджував ледачих, жадібних та злих.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Дидактична гра «Вірю – не вірю!»

Умови гри. Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні та аргументувати свою думку.

• Чи вірите ви, що яблуня  попросила падчірку: «Дівонько – голубонько, обчисть мене, обполи мене, - я тобі у великій пригоді стану»?  (Ні. Яблуня просить: «Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли».)
• Чи вірите ви, що падчірка трусила яблуньку доти, поки жодного яблука на ній не лишилося. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі. (Так. Падчірка була дуже працьовитою, тому роботу виконала якнайстаранніше)
• Чи вірите ви, що бабина дочка підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб (Ні. Вона була ледаркою, тому відповіла: «Тільки мені охоти, що бруднитися біля тебе!» - і пішла далі)
• Чи вірите ви, що пані Метелиця найбільше дбала про те, щоб були добре вибиті подушки, адже тоді на світі йтиме сніг (Так, бо людина і природа мають тісний зв'язок. У німецькому фольклорі пані Метелиця відповідала за зимові снігопади. Діти люблять, коли взимку багато снігу, бо можна погратися. В народі ж вірили: «Снігу надме – хліба прибуде»)
• Чи вірите ви, що усі дні бабина дочка дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу. (Ні. У неї тільки й думки було, що про золото. Вона старалася лише першого дня, «другого дня почала лінуватися, третього ще більше – навіть уставати вранці не захотіла»)
• Чи вірите ви, що падчірка захотіла назавжди залишитись у чарівниці? (Ні. Пані Метелиця ставилася до падчірки  дуже добре, однак дівчина  «почала нудьгувати за  домівкою, її тягло вернутися до рідної хати». У народі кажуть: «Кожному мила своя сторона».)
• Чи вірите ви, що пані Метелиця взяла дівчину за руку і сама вивела нагору до великої брами (Так. Падчірка своєю старанною працею, добротою, щирістю заслужила такої великої поваги від чарівниці)
• Чи вірите ви, що пані Метелиця заслужено нагородила дівчат за їхню працю (Так. Мудра пані Метелиця нагородила дівчат по – різному: на падчерку вилився золотий дощ, а на мачушину дочку – смоляний, бо  добро, працьовитість винагороджується, а зло, ледарство і чванькуватість карається)
• Чи вірите ви, що півник краще привітав падчерку, аніж вдовину дочку. (Так. Падчірку півник зустрів піснею, як зустрічають дорогих гостей, а коли побачив вдовину дочку, чорну від смоли, то загорлав з переляку, щоб усі почули, що ледащиця брудна буде довіку)

2.  Поміркуйте, кого з героїв казки характеризують прислів’я:

• Удома завжди добре, на чужині – завжди немило.
• Старанність приносить хліб, а лінь – біду.
• Рада б і пряла, та лінь напала.
• Як ти до людей, так і вони до тебе.
• Яка служба, така й плата.
• Хто більше має, той більше хоче.
• Хто рано підводиться, за тим діло водиться.

3. Робота з картками

4.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Інтерактивна вправа «Телеграма»

Написати коротко одним реченням побажання герою твору «Пані Метелиця».

2. Складіть сенкан

Падчірка

Працелюбна, добра.

Прибирала. старалась, сумувала.

Була нагороджена золотим дощем.

Трудівниця.

Рідна донька

Груба, жадібна

Лінувалась, відпочивала, вимагала

В “нагороду” її облили смолою

Ледащиця.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Уміти розповідати про письменників братів Ґрімм. Продовжити речення «Прочитавши казку «Пані Метелиця», я зрозумів (ла), що…»

Про матеріал

 Урок розкриває значення діяльності братів Ґрімм у збиранні й збереженні німецького фольклору, допоможе учням  усвідомити особливості змалювання художніх світів твору, співвідношення добра і зла як втілення народного задуму казки, спонукає до роздумів про важливість людських чеснот і цінностей. Матеріал містить завдання, спрямовані на розвиток логічного та критичного мислення учнів. Використано дидактичні ігри, інтерактивні вправи, читання тексту за ролями. Такі види роботи на уроці формують активного та вдумливого читача.