Брейн - ринг з української мови на тему "Волошкові очі у моєї мови"

Про матеріал
Розробка позакласного заходуз української мови "Брейн - ринг на тему "Волошкові очі у моєї мови"
Перегляд файлу

Брейн - ринг «Волошкові очі у моєї мови»

Мета: вчити дітей сприймати і розуміти слово; навчити мислити творчо;розвивати уміння аналізувати, синтезувати і систематизувати слова, а також розвивати зв'язне мовлення;розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати.

Хід гри

І.Організаційний момент

ІІ. Основний зміст

Звучить пісня «Українська мова»

 Ведучий 1

У 1997 році з ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіти» імені Тараса Шевченка Указом Президента Леоніда Кучми 9 листопада, яке церква відзначає як день Преподобного Нестора Літописця, проголошено державним святом – Днем української писемності та мови. Це є свідченням того, що золота нитка історії тчеться з глибини віків. З появою письма почав формуватися новий світогляд.

Ведучий 2

Літописець Печерський Нестор, якого визнають автором однієї з редакцій «Повісті врем’яних літ», народився близько середини ХІ століття, а помер 28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1114 року.

У 17 років, тобто приблизно в 1065 році, Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій. За його наступника Стефана Нестор виконував різні обов’язки, вчився в печерських подвижників тілесної й духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови: грецьку, чеську й інші.

Ведучий 1 До нас, крім «Повісті врем’яних літ», дійшли інші твори літописця Нестора: «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба» (1081 – 1088), «Житіє преподобного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, монахом того же монастиря» (близько 1091 року) та інші.

Названі вище давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають своєю глибиною та суспільною значущістю. Саме тому День української писемності і мови святкують в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця,який, власне, і започаткував писемну українську мову.

Хвилинка поезії  Ведучий 2

Щоб добре знати мову свою рідну,

Науки мовознавчі нам потрібні.

-​ Фонетика вивчає звуки мови.

-​ А орфоепія – їх правильну вимову.

-​ Як на письмі ті звуки позначати –

Із графіки ми можемо дізнатись.

-​ Щоб в слові помилок не допустити,

Нам треба орфографію учити.

-​ Лексикологія вивчає скарби мови –

Усе її багатство словникове.

-​ Частини значущі у слові розглядає

Будова слова – це хай кожний знає.

 

Ведучий 1   Як слово твориться, то словотвір розкаже.

Споріднені слова знайти підкаже,

-А звідки родом те чи інше слово,

Етимологія веде про це розмову.

-​ Є й морфологія, наука, що вивчає

Частини мови, дивосвіт безкраїй.

-​ Словосполучень, речення будову,

Звичайно ж, синтаксис вивчає в кожній мові.

До морфології він завше не байдужий –

Давним-давно із нею щиро дружить.

Про їхню дружбу мовознавці знають,

Обох граматикою здавна називають.

- Ведучий 2   Як розділові знаки нам вживати,

То пунктуація вже зможе підказати.

-​ Крилаті вислови у мові ми вживаєм –

Їх фразеологія вивчає.

-​ Стилістика – то ключик для розмови –

Вивчає ж бо вона всі стилі мови.

Отож, щоб мову на 12 балів знати,

Науки ці потрібно нам вивчати.

Ведучий 1

Один дуже відомий чоловік сказав: «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина». А я хочу сказати, що якщо ти не знаєш рідної мови, то ти неповноцінна людина. Тому я хочу запросити сюди тих, хто старанно вивчає рідну мову і хоче нам показати свої знання. Сьогодні у нас  брейн-ринг. Щоб дізнатися, яка команда буде першою починати гру, вам треба відгадати загадку.

Без неї жити не можливо,

Для всіх людей вона важлива.

Без неї пісні не співати,

Без неї й слова не сказати. (Мова)

Оцінювати вашу роботу буде журі у складі…

І тур. «Добери назву»

Команда відповідає на питання і за кожну правильну відповідь отримує 1 бал. Починає команда, яка відгадала загадку. Якщо відповідь на питання неправильна, право відповіді переходить до іншої команди.

1.​ Скляний ящик із водою для риб. (акваріум)

2.​ Пташка, яка співає високо в небі. (жайворонок)

3.​ Смолиста маса, якою заливають дороги та тротуари. (асфальт)

4.​ Жуйна тварина з одним чи двома горбами.(верблюд)

5.​ Одиниця часу, яка у 60 разів менша, ніж хвилина (секунда)

6.​ Складна машина, що косить, молотить, віє. (комбайн)

7.​ Рослина з великими жовтими зернами, які зібрано у качани. (кукурудза)

8.​ Колекція засушених рослин. (гербарій)

9.​ Приміщення, де відбуваються вистави. (театр)

10.​  Купа дров або хмизу, які горять. (вогнище)

11.​ Всесвіт, скорений космонавтами. (космос)

12.​ Апарат для розмови на відстані. (телефон)

13.​ Установа, в якій виготовляють і продають ліки. (аптека)

14.​ Прилад для визначення сторін світу. (компас)

15.​ Підземна міська залізниця. (метро)

ІІ тур.» Скажи прислів’ям « (кожна правильна відповідь – 1б.)

1.Яке прислів’я вам скажуть, якщо ви швидко і якісно зможете полагодити праску, стілець? (Майстер на всі руки).

2. Яке прислів’я чи приказку ви пригадаєте, якщо довго не могли розв’язати задачу, а разом із товаришем зробили це швидко? (Одна голова – гарно, а дві – краще).

3. Що скаже вчитель тому, хто першим зробив самостійну роботу, але виконав її неправильно? (Хто поспішить, той людей насмішить).

4. Якщо ти постійно проявляєш цікавість, встряєш у розмову дорослих, що тобі можуть сказати? (Багато будеш знати – швидко старим станеш).

5. Якщо з тобою трапиться неприємність і тобі на допомогу прийдуть твої товариші, яке прислів’я ти пригадаєш? (Друзі пізнаються в біді).

6. Яка приказка допоможе тобі знайти дорогу в незнайомому місті? (Язик до Києва доведе).

Музична пауза

ІІІ тур. «Подорож у мову». ( правильна відповідь – 1 б.)

Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови.

Тільки зовні ми близнята,

В змісті ж треба розрізняти.

Зовні схожі. Різні ми,

То й звемось … (омоніми).

Я живу у морі синім,

Брат мій – в колесі машини.

Спільне в нас лише ім’я.

Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).

Без мене немає ялини,

Без мене й сосни не буває.

Не шиє без мене машинка.

Скажи, як мене називають? (голка).

Ми –брати, брати-близнята.

Ти ж учись нас розрізняти:

Я – оцінка у змаганні,

Брат мій – вечір танцювальний. (бал).

ІV тур. Гра з глядачами. Інсценівка.

Болільники інсценують гумореску.

Кухлик

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: - Што? Чево?

Я не понімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

-​ Да какой же кухлик здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

- На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

-​ У мєня єсть свій язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.

\/ тур. «Поетична синонімія». (правильна відповідь – 1б.).

Встановити, яке із поданих синонімів було вжите автором.

Вигріваються на сонці

Осокори у (тузі, смутку, журбі),

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок).

А вітер завихриться в вітах,

Дерева гойдне – і в ту ж (секунду, хвилю, мить)

Із жалем за втраченим літом

Обірване листя (лине, летить, кружляє).

Мені в далекому Парижі

Приснилась рідна (земля, сторона, країна):

Серед любисткової тиші

Дрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).

Вересневі дні (з бажанням, охоче, без примусу)

Стелять щедрі скатерті,

А на них – усе, що (бажаєш, прагнеш, хочеш):

Всі дари земні на стіл.

Музична пауза

\/І тур. Метаграма. (правильна відповідь – 1б.).

Тихенько я в стручку лежав,

Коли хтось літеру украв,

То враз здрібнів я в сто разів

І все й усіх собою вкрив.

(горох – порох).

І хвостом не встиг змахнути

Рудошерстий курокрад,

Як хтось літеру поцупив.

Змінам цим рудько не рад,

Бо припало стать харчем

Найсмачнішим для китайців.

(лис – рис).

Шкребтись я буду у норі

Й усе старанно гризти,

А зміниш літеру в мені –

Замовкну і не писну.

(миша – тиша).

Літерою «ес» почнуся –

Кожному я придадуся,

Двісті тисяч нас таких –

Двісті тисяч нас таких –

Точних, гарних і гучних.

Коли першу букву змінять,

Теж мене належно цінять,

Бо де ж інший є метал,

Щоб так легко все паяв?

(слово – олово).

З к дерева захищає

І на них вона завжди.

З н звірятко заховає

Коли треба, від біди.

(кора – нора).

На Далекому я Сході

І завжди в морській воді.

Коли к на г заміниш,Стану деревом тоді.

(краб – граб).

VІІ тур. «Конкурс юних поетів». (12б.).

Звичайно, щоб написати такий твір, треба бути генієм. Але я впевнена, що наші учні теж мають здібності. Зараз ми це перевіримо. Дописати вірш.

1 команда:

Біла

Покрила

Дуба

У шубу.

2 команда:  

Черевички

До річки

Ходила

Загубила..

VІІІ. Гра з глядачами  «Добери антонім»

Вболівальники  один за одним швидко називають відповідний антонім.

Весело –                              Мороз –                            Високий –

Білий –                                Сміється –                        Важкий –

Цікаво –                              Свіжий –                           Чисто –

Старість –                           Шкідливий –                    Сухий –

Зло –                                    Згадати -                           Допомагати -

ІХ тур. «Прямо чи влучно». (правильна відповідь – 1б.).

Мабуть, хоч раз, послухавши цікавого співрозмовника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні крилаті вирази народно -розмовної мови.

Фразеологізми найяскравіше виражають національний характер мови. Тому в наступному конкурсі перевіримо, як ви знаєте фразеологізми.

Назвати слово, якому відповідає фразеологізм.

1 команда.

1. Зарубати на носі. (запам’ятати).

2. Яка муха тебе укусила? (сердитий).

3. Гладити по голові. (жаліти).

4. Ловити гав. (неуважний).

5. Водити за ніс. (обманювати).

6. Ведмідь на вухо наступив. (немає слуху).

7. Гору брати. (перемагати).

8. Накивати п’ятами. (втекти).

2 команда.

1. З неба зорі зриває. (швидкий).

2. Пекти раки. (червоніти).

3. Давати задній хід. (відступати).

4. Не відати ні слухом, ні духом. (не знати).

5. Задирати ніс. (зазнаватися).

6. Міряти лозиною. (бити).

7. Як кіт наплакав. (мало).

8. Тримати при собі. (мовчати).

Х тур. Конкурс капітанів (5 балів).

Назвати прислів’я та приказки афоризми та фразеологізми, у яких є числівники.

Приклад:  Сім п’ятниць на тиждень.

Один в полі не воїн.

Сім раз відмір – один відріж.

Бути на сьомому небі від щастя.

Тримати за сімома замками.

Якщо зрубав дерево, то посади два.

За одним разом дуба не зрубаєш.

Кінь на чотирьох ногах, і то спотикається.

ХІ тур. «Паремійна плутанина». (правильна відповідь – 1б.)

1 команда: Кобила з вовком мирилася, а на кота сказала.

Напав нежить, мати ще підкине.

Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.

Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.

Розуму палата і ногам нема спокою.

На голові блищить, та ключ від неї загублений.

За дурною головою – завтра свято.

Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.

Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.

Їж, Мартине, менше гріха.

Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.

Змія линяє, а в голові свистить.

2 команда: Убила баба лося, щоб карась не дрімав.

Винувата діжа, а дорога учить.

Ти від нього спиною, що блищить.

На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.

На те щука в морі, що не смакує їжа.

Піч тучить, так їй довелося.

Посади свиню за стіл, що з медом солодка.

Не дурний крук, а вернувся стрижений.

Хвалилася калина, що мені негоже.

Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.

Не все те золото, а воно до тебе рилом.

Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

Правильний варіант:

1 команда:Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулась.

Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.

Гуляй, тату – завтра свято.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.

Розуму палата та ключ від неї загублений.

На голові блищить, а в голові свистить.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.

Задер носа, що й кочергою не дістанеш.

Їж, Мартине, мати ще підкине.

Мовчи, глуха, менше гріха.

Змія линяє, але вдачі не міняє.

2 команда: Убила баба лося, так їй довелося.

Винувата діжа, що не смакує їжа.

Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.

На тобі, небоже, що мені негоже.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Піч тучить, а дорога учить.

Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Не дурний крук, щоб впустив із рук.

Хвалилася калина, що з медом солодка.

Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.

Не все те золото, що блищить.

Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.

ІІІ Підведення підсумків

Слово надається журі.

Вчитель. Діти, гра брейн-ринг закінчилася, виявилися у нас і переможці ,але нагороди отримають усі команди, а також найактивніші учасники. І на останок хочу вам зачитати вірш С. Пархоменко.

Мови нашої слова –

Наче музика жива,

Наче житні зерна чисті

В хлібороба на руці.

Наче роси росянисті,   

Наче хвильки по ріці.

 

Звучить пісня Н . Бучинської «Мова єднання»

docx
До підручника
Українська мова 7 клас (Голуб Н.Б., Шелехова Г.Н., Новосьолова В.Н., Ярмолюк А.В.)
Додано
11 листопада 2019
Переглядів
1253
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку