Брошура "Готовність дитини до школи"

 Як підготувати дитину до школи?

• Працюйте з дитиною тільки граючись та після відпочинку (у роботі використовуйте пластилін, ножиці, клей, альбом, кольорові фломастери та фарби, намистинки, кольорові картинки палички, ґудзики, малювання узорів, а також предмети чи продукти домашнього вжитку (тісто, квасолю, печиво, цукерки...);                                                                       
• Більше спілкуйтеся, йдучи по вулиці. Підтримуйте пізнавальні  інтереси дитини, даючи відповіді на всі покладені запитання. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам цецікаво.
•  Працюйте з дитиною виконуючи завдання, спеціальні тренувальні вправи в зошитах  для школярів, придбавши їх у книжкових магазинах;
• Уникайте змагань і видів робіт, що враховують швидкість;
• Грайте ігри на збагачення словникового запасу (н-д: «На одну букву»; «Чи так буває?»; «Слово за слово...»; «Полагодимо зіпсований телефон»; «Бабуся укладає в свою валізу»...

• Знизьте вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати почуття успіху;
• Не порівнюйте дитину з оточуючими дітьми;
• Терпляче пояснюйте дитині зміст її діяльності, використовуючи чітку наочну інформацію;
• Демонструйте дитині зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом для дитини;
• У сюжетно-рольових іграх  корисно, щоб дитина виконувала роль, що вимагає відповідальності, узгодження інтересів різних людей;

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але й не перевантажуйте її тим, що їй не посильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого.;
•  Заохочуйте в дитині ініціативу;
• Залучайте дитину до виконання різних доручень, пов’язаних зі спілкуванням;
• Для того, щоб дитина навчилася виконувати Ваші вимоги, краще застосовувати заохочення, ніж покарання. Негативне підкріплення може сформувати лише відразу до відповідної діяльності, позбавити бажання виконувати вказівки дорослих.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

  Головний зміст і мета сімейного життя – виховання дітей.

Василь Сухомлинський

Готовність дитини визначається її фізичним і психічним розвитком, станом здоров'я, розумовим і особистісним розвитком, тобто велике значення має весь комплекс факторів.

Фізична готовність

Оцінюючи стан здоров'я дітей при вступі до школи, слід враховувати такі показники:

• рівень фізичного й нервово-психічного розвитку;

• рівень функціонування основних систем організму;

• наявність або відсутність хронічних захворювань;

• ступінь здатності організму протистояти несприятливим впливам;

• ступінь соціального добробуту дитини, включаючи сім'ю і школу.

Спеціальна готовність до навчання. Рівень здібностей дитини щодо читання, письма й лічби.

Важливо не вчити дитину читати, а розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки, не вчити писати, а створювати умови для розвитку моторики, і особливо рухів руки і пальців.

   Психологічна готовність до навчання. Вона передбачає готовність розумову, мотиваційну, емоційно-вольову й соціальну.

Інтелектуальна готовність до навчання— це достатній рівень розвитку деяких пізнавальних процесів. Розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певною сумою знань про навколишнє середовище, а включає мислительні дії та операції. Тому вона визначається як умінням дошкільнят розв'язувати прості задачі, робити звуковий аналіз слова або зв'язно розповідати про зображення на картинці, так і тим, якою мірою їм доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення дії, класифікації, групування тощо. Важливим є не стільки обсяг знань дитини, скільки їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість уявлень.

Мотиваційна готовність до навчання — характеризується наявністю в дитини бажання навчатися, прагнення до діяльності, що має суспільне значення для нової соціальної позиції. Величезну роль тут відіграють адекватні уявлення дитини про навчальну діяльність та шкільне життя. Якщо в дитини сформовано бажання навчатися в школі, то це сприятливий фактор, який забезпечує нормальний перехід до навчальної діяльності.

Емоційно-вольова готовність дитини до навчання — визначає уміння регулювати свою поведінку в достатньо складних ситуаціях, пов'язаних із напруженням, переживаннями.

Основними показниками емоційно-вольової готовності є:

• певна міра сформованості довільності психічних процесів — сприйняття, пам'яті, уваги тощо;

• уміння долати помірні труднощі;

• навички самостійності;

• достатньо швидкий темп роботи;

• володіння основними правилами поведінки;

• уміння дитини правильно оцінити свою роботу.

Соціальна готовність дитини до навчання в школі — уміння будувати взаємовідносини із дорослими і ровесниками. Цей компонент готовності включає в себе формування у дітей якостей, завдяки яким вони мали б можливість спілкуватися з іншими дітьми, вчителем. Таким чином, даний компонент передбачає розвиток у дітей потреби спілкування з іншими уміння підкорятися інтересам, розвиток здібності справлятися із роллю школяра в ситуації шкільного навчання.