Брошура " Особливості роботи із дітьми з агресивною поведінкою"

Ключові моменти, на які потрібно спиратися в роботі з дітьми з агресивною поведінкою

I. Ставлення до агресивного поводження. Агресор не хоче скривдити саме вас, точно так само він учинив би з будь-ким, хто опинився б на вашому місці.

ІІ. Орієнтація на внутрішню позицію дитини.

ІІІ. Намагання не провокувати агресію:

• рівноправність у відносинах з дитиною;
• уникання глузувань і маніпулятивних питань;
• оцінювання не особистості, а пово­дження.

ІV. Педагогічний вплив не дорівнює покаранню. Він передбачає:

• заходи екстреного педагогічного втручання;
• програму зміни поводження.

Правила взаємодії

1. Приймайте дитину такою, якою вона є
2. Висувайте вимоги до дитини, враховуючи не своє бажання,        а її можливості
3. Розширюйте кругозір дитини
4. Залучайте дитину до спільної діяльності, відзначаючи її внесок у виконуваній роботі
5. Ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих

Боротися з агресивністю потрібно терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів.

Ознаки агресивності:

     упертість;

     бажання суперечити, відмовлятися;

     дратівливість;

     напади гніву, вибухи злості, образи;

     прагнення скривдити, принизити;

     владність, наполягання на своєму;

     егоцентризм, невміння зрозуміти інтереси іншого.

Причини агресивності

       реакція на приниження гідності дитини, глузування, знущання над нею;

       результат обмеження самостійності дитини, надмірної опіки, заперечення дорослими будь-якої ініціативи дитини;

       прояв едипового комплексу (переважна спрямованість агресивності на дорослого однієї з дитиною статі);

       суперництво між дітьми в родині з метою досягти переваги над братами або сестрами;

       відбиття комплексу неповноцінності, прагнення довести іншим свою перевагу;

       результат фрустрації — гнітючого переживання дитини через невдачу в задоволенні потреб і досягненні цілей;

       агресивне поводження оточуючих, яких дитина наслідує й агресивністю яких «заряджається»;

       прояв нелюбові до дитини, формування в неї відчуття беззахисності, небезпеки й ворожості навколишнього світу.

 «Особливості роботи із дітьми з агресивною поведінкою»

Агресивна поведінка дітей — це своєрідний сигнал SОS, крик про допомогу, про увагу до свого внутрішнього світу, в якому накопичилося надто багато руйнівних емоцій,     з якими дитина самостійно впоратися не може.

Заходи екстреного педагогічного втручання:

     шукайте «витончений вихід»:

     спантеличте учнів;

     перенесіть обговорення питання;

     погодьтеся з учнем;

     визнайте владу учня;

     змініть тему;

     приберіть глядачів;

     робіть записи.

Учитель повинен творчо, виходячи з конкретної ситуації та своїх особистісних особливостей, підходити до вибору методів впливу на поводження дитини й зрозуміти, що існують випадки, коли прямий вплив і вимога припинити те чи інше поводження може врешті-решт подіяти краще, ніж спроба бути терпимим до неадекватного поводження.

Згадайте, яких заходів екстреного впливу ви застосовували.

У якій ситуації вони «працювали»? У яких — ні?