Інформаційна брошура "Булінг"

  Кроки взаємодії педагога з учнем

Крок 1. Об’єктивний опис поведінки дитини

   Це означає уміння:

*Збирати та точно формулювати факти.

*Уникати суб’єктивних оцінок.

*Складати конкретний, а не загальний опис того, де, коли, як часто та що конкретно робив учень

Крок 2. Розуміння мотиву «поганої» поведінки

    Порушник дисципліни не усвідомлює, що за цим порушенням стоїть одна із чотирьох цілей:

*привернення уваги;

*бажання влади;

*помста;

*уникання невдачі.

Крок 3. Вибір техніки педагогічного втручання для екстреного припинення  «витівки» на уроці

Обираючи те чи інше педагогічне втручання, пам’ятайте, що суть справжнього педагогічного впливу – не покарання.

Педагогічний вплив переслідує дві мети: зупинити неприйнятну поведінку у той момент, коли вона має місце, та вплинути на вибір учнем більш прийнятної поведінки у майбутньому.

Крок 4. Розробка стратегії підтримки учня для підвищення його самооцінки

Самоповага школяра формується, коли він:

-         відчуває свою здатність у навчальній діяльності (інтелектуальну);

-         вибудовує та підтримує прийнятні стосунки з учителем та однокласниками або має хоча б якісь стосунки;

-         привносить свій особистий вклад в життя класу то школи.

Крок 5. Залучення батьків та колег – педагогів до реалізації програми

Булінг у школі: причини, наслідки, допомога

Якщо ви хочете, аби підліток прийшов до вас по допомогу, відкрив вам свою душу, - бережіть саме ті куточки його душі,  дотик до яких він сприймає особливо хворобливо.

Василь Сухомлинський

                                                        Булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

       4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники        яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

 Шкільний булінг можна розділити на такі основні форми:

-         Фізичний шкільний булінг:  умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін;

-         Сексуальний булінг - підвид фізичного булінгу (дії сексуального характеру)

-         Психологічний шкільний булінг: насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість.

Соціальна структура булінгу:

•      переслідувач (кривдник, агресор);

•      постраждала дитина (жертва);

•      спостерігач

Основні характеристики ЖЕРТВ шкільного насилля:

1. Наявність фізичних недоліків  ( зір, слух, інші хвороби).

2. Особливості поведінки. Мішенню для агресії й глузування стають замкнуті діти ( інтроверти, флегматики) або діти з імпульсивною поведінкою ( гіперактивні), хоча такі можуть бути також агресорами або і тими і іншими.

3. Особливості зовнішності. Все, що виділяє дитину із загальної маси.

4. Погані соціальні навички. Діти, в яких не вироблено психологічний захист від вербального і фізичного насилля у зв'язку з недостатнім досвідом спілкування і самовиявлення.

 5.Страх перед школою. Діти, які йдуть до школи з негативними соціальними очікуваннями щодо неї. Зазвичай страх індукують їхні батьки, в яких були проблеми в шкільному віці.

6.Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти). У таких дітей відсутні навички спілкування і міжособистісної взаємодії.

7. Хвороби ( епілепсія, заїкання, енурез дислексія та ін.)

8. Низький інтелект і труднощі у навчанні. Низькі здібності детермінують низьку успішність у навчанні, а це спричиняє низьку самооцінку.

Стратегія поведінки дорослого в ситуації, якщо дитина підтвердила Вам в розмові, що вона жертва булінгу:

Скажіть дитині:

•         Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви зможете допомогти їй вирішити цю проблему).

•         Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви намагаєтесь зрозуміти її почуття).

•         Це не твоя провина (дайте дитині зрозуміти, що вона не одинока в подібній ситуації: багатьом її одноліткам доводиться спостерігати різні варіанти залякування та агресії в той чи інший момент дорослішання).

•         Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись за допомогою і підтримкою).

•         Я розумію тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).