Будьмо гідними своїх захисників

                                 Будьмо гідними своїх захисників

“Об’єднаймося ж, брати мої!”-закликав нас Т.Г. Шевченко, аби зберегти наші

національні традиції, землю, народ, нащадків. Створімо оберіг для цього.

     На тому тижні, вивчаючи казку Олександра Олеся “Микита Кожум’яка”, ми складали словесні листівки для захисників і захисниць. Досліджували події твору і разом пізнавали краще себе, на  хто на що здатен, глибину свого “Я”. Ті особливості, які дісталися нам у спадок від прадідів. Під час уроку про мужність Микити Кожум’яки шукали відповідь на питання :”Як має жити людина: лише з думкою про себе, чи потрібно турбуватися й про інших?”    Наприклад, учитель   нам розповідала, що Тарас Григорович Шевченко був покараний владою росії , бо писав правду про страждання простого  українського народу, хотів, щоб Україна була незалежною.  Тому десять довгих років , як солдат, провів у палючо-холодних степах далекого Казахстану(Киргизії). Зокрема, у 1847-1848 роках  в Орській фортеці проходив службу рядовий третьої роти п'ятого лінійного батальйону Тарас Шевченко, засланий із забороною писати та малювати . Наперекір суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати й писати вірші, які йому вдалося переховати та зберегти у чотирьох «захалявних книжечках». А потім були жахливі умови перебування у Новопетрівському укріпленні. І ніщо не могло зламати його волю, крім хвороби. От якби йому Микита Кожум’яка доставив ЗГАРДУ . Не знаєте , що це таке? А ми тепер уже знаємо:це чоловіча прикраса-оберіг , схожа на невеликий хрещик, походить із часів, коли поклонялися різним богам, такі обереги особливо були поширені на Гуцульщині. З величезним бажанням нині подарували б по згарді кожному захисникові, а ще до неї б промінчики сонечка, щоб зігріти наших воїнів-захисників на фронті, аби в них була така бойова міць, як в Микити Кожум’яки проти  Дракона.

                          Щоб сміялися вони

                          Як Микита Кожум’яка,

                          Щоб сил було в них понад хмар,

                          І ні краплі переляку.

                          Змій лихий захоче спалить очі,

                          Та Микита він верткий,

                           На бік ураз відскочить.

Тож повернімося від казкового минулого до  тривожного сьогодення.  На  уроці  мови вчили про антисуржик, писали Шевченкове : “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь , і свого не цурайтеся...”, напам’ять колективно  читали Шевченків “Заповіт”, слова якого вишиті учителем трудового навчання , висять перед нами у кабінеті 117 української мови та літератури, поряд з портретом Кобзаря, випалений учнями .Учитель  розповідала нам про величезну силу слова. Тож хай та сила протягнеться від Микити Кожум’яки, від  слів Кобзаря до наших захисників: уклін земний усім нашим двадцяти восьми захисникам, випускникам школи, які щодня  дивляться на нас у вестибюлі з портретів. На згарді ми  написали побажання : повертайтеся живими! І хай будуть з вами витривалість, стійкість, відвага. А ми віддячимо ВАМ сумлінним навчанням.

 І на завершення даруємо самостійно складену скоромовку на честь захисників:

                              У козака Мар’яна сорочка вишивана,

                              А ще окрім сорочки , він має сім синочків.

                              Усі його синочки міцнії , як дубочки!

                               Боронять Україну від ворога щоднини!

                               СЛАВА ЇМ! СЛАВА!

Учні 5-А класу Ляшок Еліна, Бондаренко Софія, Дорошок Владислава Славутицької ЗЗСО №3

                                                                                                          грудень 2024 року