МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ
БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ,
ТРАВНИХ СИСТЕМ.
Вчителя біології
Білявецького НВК
Бродівського району
Львівської області
Шпотюк Оксани Йосипівни
Тема: Будова і функції органів травлення, травних залоз. Лабораторна робота
№4. Дія ферментів слини на крохмаль.
Ненажера риє собі могилу
власними зубами.
(народна мудрість)
Мета: ознайомити учнів зі значенням травлення; зробити загальний огляд трав-
ної системи і залоз, та про їх функції; продовжувати вчити учнів дбати
про свій організм.
Обладнання і матеріали: таблиця “Органи травлення”, малюнки, схеми.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
I.Розминка.
(обговорення епіграфу уроку)
II. Актуалізація опорних знань.
1. Біологічний диктант ( один учень біля дошки, а весь клас в зошитах)
Сукупність процесів хімічних перетворень речовин....(обмін речовин)
Сукупність реакцій, які забезпечують клітини енергією....(дисиміляція, катаболізм, енергетичний обмін)
Процес засвоєння речовин із зовнішнього середовища та утворення з них складних сполук....(асиміляція, анаболізм, пластичний обмін)
Відсутність вітамінів в організмі....(авітаміноз)
Нестача вітамінів....(гіповітаміноз)
Харчування, при якому до організму надходять поживні речовини, вітаміни, мінеральні солі....(раціональне харчування)
2.Перевірка домашнього завдання
Піраміда створена з використанням кольорової схеми світлофора:
Жирна їжа – червоний шар
Молоко, молочні продукти, м’ясо, риба, бобові,
птиця, горіхи, яйця – жовтий шар;
Овочі та фрукти – салатовий шар;
Продукти переробки зерна і картоплі – зелений
шар.
Зелений - вживайте без обмежень
Жовтий – споживайте обачливо;
Червоний – поміркуйте, чи варто вживати.
Принципи здорового
харчування
IV. Вивчення нового матеріалу.
Клас об’єдную в групи для самостійного вивчення нового матеріалу, в кожній групі учні отримують посади:
“президент” – вміло керує роботою в групі;
“міністр” – зачитує матеріал, який треба дослідити чи вивчити;
“спікер” – стежить за часом;
“охоронець здоров’я” – готує пам’ятку здоров’язберігаючихкомпетенцій, гігієна органів травлення і т.д.
І – група – завдання: Ротова порожнина( органи ротової порожнини, їх значення, види і значення зубів, будова зубів, зміна зубів, хвороби зубів, профілактика, залози, травлення в ротовій порожнині)
ІІ – група – завдання: Шлунок (будова, функції, шлунковий сік, хвороби шлунку).
ІІІ – група – завдання: Значення травлення . Будова органів травлення( методи дослідження, функції травної системи, будова стінок травної системи, будова травної системи).
Приблизна очікувана відповідь учнів.
Відповідь третьої групи.
Для підтримання своєї життєдіяльності людина має щодня вживати їжу. Їжа (харчові продукти) містить усі необхідні для життя речовини: воду, мінеральні солі, органічні сполуки - білки, вуглеводи, вітаміни, жири.
Їжа Сутність травлення
Розщеплення великих молекул них
поживні речовини речовин (білків, жирів, вуглеводів)на
(білки, жири, вуглеводи) менші молекули, які можуть всисуватися і
засвоюватися.
будівельний джерело продукти травлення: амінокислоти, глюкоза
матеріал енергії (прості цукри), жирні кислоти.
Розщеплення живильних речовин відбувається за допомогою травних соків, які містять ферменти. Основні властивості ферментів:
Специфічність дії – кожний фермент розщеплює живильні речовини тільки певної групи (білки, жири чи вуглеводи) і не розщеплює інших;
Ферменти діють тільки у певному хімічному середовищі – одні в лужному, інші – у кислому;
Найбільш активно ферменти діють за температури тіла, а за температури 70 – 100С вони руйнуються;
Невеличка кількість ферменту може розщепити велику масу органічної речовини.
Будова травної системи
Травний канал Травні залози
Звивиста трубка завдовжки 10 – 12 м. Три пари великих слинних залоз (привушні
У ній розрізняють такі частини: ротова ні, під’язикові, підщелепні), підшлункова
порожнина, глотка, стравохід, шлунок, залоза і печінка, які відкриваються у трав-
тонкий і товстий кишечник, пряма кишка ний канал протоками. Крім того, у слизовій
з задньопрохідним отвором. Оболонці травного каналу знаходиться без-
ліч дрібних залоз.
Будова стінок травного каналу
Оболонки стінки |
Якими тканинами утворені |
Слизова і підслизова оболонки |
Епітеліальна тканина, містить багато дрібних залоз, які виробляють і виділяють у порожнину каналу травні соки і слиз, має складчасту поверхню. |
М’язова оболонка |
Утворена двома шарами не покреслених (гладких) м’язів. У зовнішньому шарі м’язові волокна розташовані вздовж каналу, у внутрішньому – кільцеподібно. Завдяки хвилеподібним скороченням (перистальтика) їжа пересувається вздовж по травному каналу. |
Зовнішня оболонка |
Сполучна тканина |
Методи дослідження травлення
Павловська методика вивчення органів Сучасні методи вивчення:
травлення: зондування
ендоскопія
електрогастрографія
об’єкт - собака метод - фістульний
Відповідь першої групи
Перший травний сік
Слизова оболонка рота багата на залози, що виділяють слиз. Крім того, у ротову порожнину відкриваються протоки трьох великих слинних залоз: привушних, під’язикових, підщелепних і безліч дрібних.
Склад слини (1,0 – 1,5 л на добу)
Вода 99%, муцин (від лат. “mukus”- слиз), обклеює харчову масу; лізоцим – фермент, що руйнує оболонки бактеріальних клітин і створює антибактеріальний бар’єр; амілаза – фермент; іони СІ – активують амілазу; гідрокарбонати і фосфати – підтримують рН близько 6,5. Склад і кількість виділюваної слини на різну їжу неоднакові. Так, на суху їжу виділяється велика кількість рідкої слини, а на м’ясо виділяється в’язка слина.
Функції слини:
Слина містить амілазу, яка розщеплює крохмаль, тому їжа досить довго знаходиться в роті, вона вже частково перетравлюється.
Можливо, ще більш важлива функція слини полягає у змочуванні їжі, для того, щоб вона не дряпала ніжні тканини, які вистилають травний тракт.
Ротова порожнина
Органи ротової порожнини |
Значення |
Язик |
Аналіз їжі на смак (орган почуттів), перемішування їжі, визначення температури їжі; формує харчову грудку, орган мовлення |
Зуби |
Подрібнення їжі (механічна обробка), орган мовлення |
У стінці ротової порожнини мікроскопічні слинні залози |
Змочування їжі слиною, часткова хімічна обробка їжі |
Піднебіння |
Розділяє носову і ротову порожнини, дозволяє дихати і жувати одночасно |
Види і значення зубів
Види зубів |
Кількість (на кожній щелепі) |
Значення |
Різці мають прості одиночні корені |
По 4 |
Відкушують їжу |
Ікла мають прості одиночні корені |
По 2 |
Відкушують їжу |
Малі корінні мають декілька коренів |
По 4 |
Подрібнюють і пережовують їжу |
Великі корінні мають кілька коренів |
По 6 |
Подрібнюють і пережовують їжу. |
|
|
|
У дорослої людини 32 зуби. Кожний зуб має коронку,
шийку і корінь.
Будова зуба
Внутрішня частина |
Зовнішня частина |
|
Пульпа (складається зі сполучної тканини, заповнює порожнину зуба, через канал входять судини і нерви) |
Емаль |
Покриває коронку зуба зверху |
Дентин |
Під емаллю, утворює більшу частину коронки, шийки і кореня |
|
Цемент |
Покриває шийку і корінь зуба. |
Немовля не має зубів, але закладаються вони ще в черевному періоді. Приблизно з 6 місяців у дітей починаються з’являтися молочні зуби (непостійні). До двох – трьох років виростають усі 20 молочних зубів (по 10 на кожній щелепі): 4 різці, 2 ікла і 4 корінних зуби. У 6 – 7 річному віці поступово випадають і до 10 – 12 років замінюються постійними. Остання пара зубів – зуби мудрості – у людини з’являються до 20 –25 років.
Хвороби зубів
Одне з найпоширеніших захворювань людини – карієс ( гниття), поступове руйнування кістки чи зуба внаслідок дистрофічного або інфекційного процесу в кістці чи надкісниці. Проявляється утворенням дефекту в емалі і дентині зубів. Ушкоджені зуби потрапляють мікроорганізми, і у такий спосіб вони стають вогнищем інфекцій для всього організму.
Розвиткові карієсу сприяють:
Кислоти, що утворюються під час розпаду залишків їжі і діють на емаль; найбільш згубна – молочна кислота – продукт розпаду вуглеводів;
Нестача вітамінів (особливо групи В);
Нестача солей кальцію, фосфору, фтору;
Мікрофлора ротової порожнини, зокрема стрептококова.
Профілактика карієсу
Хімічні зміни їжі у роті відбуваються під впливом ферментів слини, які працюють за лужного рН.
Відповідь другої групи
Коридор для їжі – стравохід
Стравохід – це м’язова трубка, вкрита зсередини слизовою оболонкою. Вона проникає через діафрагму в черевну порожнину і сполучає порожнину рота зі шлунком. Довжина цієї трубки у дорослої людини близько 25 см. Стравохід порівнюють з коридором, яким їжа переходить з порожнини рота в шлунок. Починається стравохід на рівні 6-го шийного, а в шлунок переходить на рівні 11-го грудного хребців. Стінка стравоходу здатна розтягуватися під час проходження харчової грудки, а потім скорочуватися, проштовхуючи її в шлунок. Рідка їжа проходить через стравохід за 0,5 – 1,5 секунди, а тверда – за 6-7 секунд. Добре пережовування просочує їжу великою кількістю слини, вона стає рідшою, що полегшує і прискорює проходження харчової грудки в шлунок, тому їжу потрібно жувати якомога довше.
Шлунок – “сховище” їжі
Це найширша частина травного тракту, де їжа накопичується і на деякий час (2 – 8 годин) затримується. Наявність шлунка дозволяє нам приймати їжу досить рідко і звільняє час для інших справ. У шлунку виділяють вхід, дно і корпус, що становлять більшу частину шлунку, а також вихід. На виході є спеціальний пристрій – сфінктер, або клапан, який відкривається в дванадцятипалу кишку. Сфінктер перешкоджає передчасному переходу харчових мас зі шлунку.
У шлунку їжа зазнає механічних і хімічних перетворень. Механічні дії полягають у тому, що стінки шлунку скорочуються і перетирають грудки їжі, перемішують її зі шлунковим соком. Хімічні дії – розщеплення білків, жирів, а також підготовка їх для остаточного перетравлення і всмоктування в кишечнику. Шлунковий сік має кислу реакцію (рН 1,0 – 2,5), а сік, що виділяється на виході зі шлунку, соляної кислоти не містить і має лужну реакцію рН 8,0. До складу шлункового соку входить: вода – 99% і сухий залишок – 1%.
Будова |
Функція |
М’язові шари стінок |
У результаті скорочення м’язових стінок їжа перетирається, доки не набуває консистенції рідкого супу. |
У верхній частині слизова оболонка має залози трьох типів: 1-й тип виділяє ферменти шлункового соку; |
Розщеплюють білки і деякі жири |
2-й тип – соляну кислоту |
Створює кисле середовище і виконує захисну функцію |
3-й тип – слиз |
Шар слизу захищає стінки шлунка від дії соляної кислоти і ферментів |
Нижня частина шлунка
|
Розщеплення білків і всисування деяких речовин
|
Шлунковий сік
Виробляють його 14 млн. шлункових залоз. На 100 г м’яса – 300 г соку. За добу – 3 л шлункового соку. Це прозора рідина, у якій 0,5% соляної кислоти.
Ферменти шлункового соку
Пепсин – білки розщеплюються на більш прості сполуки (пептиди)
Ферменти, які розщеплюють жири – молоко скипається і починається його перетравлювання.
Тіло шлунка має об’єм – 2 л, може збільшуватися до 5 л. У шлунку накопичується тверда їжа, а рідина протікає, не затримуючись в ньому (крім молока). У крові міститься 11 г хлору, 7 г з них йде на утворення НСІ. Життя клітин слизової оболонки шлунка дуже коротке; ця оболонка втрачає близько півмільйона клітин у хвилину, а кожних три дні відбувається повне відновлення всіх її клітин.
Соляна кислота виконує такі функції:
Сприяє денатурації і набуханню білків у шлунку, що полегшує їх подальше розщеплення пепсинами;
Активує пепсиногени і перетворює їх у пепсин;
Створює кисле середовище, необхідне для дії ферментів шлункового соку;
Забезпечує антибактеріальну дію шлункового соку;
Сприяє нормальній евакуації їжі зі шлунку: відкриванню сфінктера з боку шлунку і закриванню з боку дванадцятипалої кишки;
Збуджує панкреатичну секрецію.
V. Фізкультхвилинка
В.п. – стоячи, ноги на ширині пліч, руки за голову:
а) кругові рухи тулуба вправо і вліво;
б) нахили тулуба вперед (видих), в.п. (вдих)
в) нахили тулуба вправо і вліво
(темп середній. Повторити 6 – 8 разів)
VII. Узагальнення і підведення підсумків.
VIII.Домашнє завдання.
1.вивчити матеріал відповідного параграфа підручника
2. Самостійне завдання додому.
Перша група – опрацьовує підшлункову залозу і занотовує;
Друга група – опрацьовує печінку і жовчний міхур, занотовує, а потім групи обмінюються своїми опрацьованими матеріалами і пояснюють одні одним.