Буклет "Переваги інклюзивного навчання"

•        З'являються можливості кращого розуміння своєї дитини, соціальної суті; починає руйнуватися комплекс неповноцінності, пов’язаний із

народженням            і           вихованням     хворої  дитини;

•        з’являється відчуття рівноваги, усвідомлення, що суспільство прийняло тебе; задоволення від того, що дитина живе повноцінним життям, доглянута та перебуває серед доброзичливих людей;

•        формується відчуття власної причетності до процесу виховання та навчання завдяки участі в складанні індивідуалізованих навчальних планів, підборі завдань для дитини;

•        з’являється можливість працювати, реалізовувати себе поза родиною (в улюбленій справі);

•        створюються можливості для взаємодії з іншими родинами і, зокрема, із сім’ями, які виховують дітей з  особливими потребами;

•        поступово з’являється впевненість у завтрашньому дні (де навчатися, що робити далі), надійне повноцінне  дитинство;

•        мають змогу постійно отримувати інформацію про сильні та слабкі сторони своєї дитини як навчати її вдома;

•        переконуються, що навчальне середовище є безпечним для їхньої дитини.

•        Створюються сприятливі умови, коли можна виявити свою моральну сутність (допомогти, підтримати);

•        складаються сприятливі умови для виховання у своїх дітей практичних умінь виявляти співчуття, милосердя, доброзичливість;

•        починає руйнуватися егоцентричне ставлення до світу: з’являється розуміння проблем інших, формується ціннісне ставлення до життя, підвищується соціальна чутливість;

•        починають більше розуміти сім’ї, де є діти з особливими освітніми потребами.

                  ЗЗСО І-ІІІ ст. №8 м.Ковель

                    Асистент вчителя  Шворак І. М.

•        Виникає прагнення наслідувати здорових дітей, досягти кращих результатів у навчанні, творчості, бажання  нічим не вирізнятися;

•        формуються демократичні настанови щодо ціннісного ставлення до кожної людини;

•        руйнуються комплекси, виникає вільне спілкування, набувається досвід подолання труднощів;

•        посилюється інтерес до життя, з’являється додаткова мотивація до навчання;

•        з'являється можливість розвиватися на рівні зі здоровими дітьми, формуються звички до життя в колективі, зникає

відчуття самотності в житті;

•        створюються додаткові можливості розвитку, формується відчуття причетності до життя суспільства та почуття ідентичності («Я такий, як інші»);

•        відбувається  процес самоствердження як повноцінної людини,  компенсації своєї недуги, подолання комплексу неповноцінності, розвиток комунікабельності;

•        заявляється можливість почуватися  не ізольованим, а повноцінним, здоровим і щасливим;

•        відбувається підготовка до умов реального життя;

•        створюється більше можливостей брати участь у різних видах діяльності; 

•        підвищується позитивна самооцінка;  урізноманітнюється спілкування;  виникає додаткове спонукання.

•        Виховуються моральні почуття до інших: повага, співчуття, доброзичливість, прихильність, симпатія, уміння знаходити

підходи в  спілкуванні з іншими;

•        формується розуміння того, що всі люди різні, але всі рівні, незважаючи на фізичні та психічні вади;

•        з’являється почуття відповідальності за себе та інших, розуміння того, що є люди, які потребують допомоги, співпереживання, співчутті;

•        набувається досвід взаємодії з іншими в процесі спільних ігор, праці, спілкування;

•        з’являється можливість набуття досвіду моральної поведінки: допомоги, опікування;

•        виховується здатність цікавитися не лише собою, а й перейматися інтересами інших, брати їх до уваги,  розуміти їхні проблеми.

•        Створюються    умови         для постійного     професійного вдосконалення        (педагоги вчаться на практиці здійснювати індивідуальний підхід, складати індивідуалізовані,       навчальні програми,      апробувати різноманітні методи навчання й виховання,         ураховувати особливості        стилів         навчання, здійснювати      різнорівневе оцінювання        знань          дітей, розробляти        завдання     різного ступеня складності);

•        з являються сприятливі умови для ефективного виховання всіх дітей   (завжди        є        можливість створити ситуації,  де діти можуть виявити                увагу, терпіння, співпереживання); 

•        опанування мистецтва побудови гармонійних взаємин з дітьми; не        принизити жалістю,     не дозволити                  образити,    «не зіпсувати» підвищеною увагою .