Буклет "Постановка та автоматизація звуків, для дітей з порушенням звуковимови свистячих (С) "

Артикуляційна гімнастика.

Звук С.

“Посмішка”  

Розтянути губи у посмішці. Зубів не показуємо.

“Парканчик”

 Широко посміхнутися, зімкнути зуби. 

«Маляр»

 Відкрити рот, «побілити» язиком піднебіння, виконуючи повільні рухи від верхніх зубів у глиб рота і назад.

„Лопаточка”

 Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів.

“Неслухняний язичок”  

Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

„Гірка”

 Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні.

«Пташеня»

 Широко розкрити рот, залишаючи язик спокійно лежати ...

Всі вправи виконують щоденно по 10-15 сек. кожну, перед дзеркалом !!!

«Дмухаємо на  сніжинку»

Посміхнись, трохи  витягни язичок, зроби його широким і поклади на нижню губу.

 Зроби  вдих , наче ти  промовляєш подовжений   звук [Ф-Ф-Ф], сдуй «сні­жинку» (ватний ком)

 з долоні. Повтори кілька  разів, поступово збільшуючи відстань.

Звук «С»

Щоб навчитися «співати» улюблений  звук насосу, треба  навчитися сильно і  правильно дмухати.

УВАГА!

Вдих робимо через ніс. Слідкувати , щоб при видосі, дитина не набирала повітря у щічки. (Якщо це відбувається, дорослий  може притримати їх пальцями.)

Важливо, щобдитина дмухала сильно (а не просто видихала). Повітряний струмінь має бути вузьким і холодним.

Якщо повітряний струмінь теплий і розсіяний, та чуємо звук,сохожий на [X], це означає що дитина виконує видих невірно.

Не треба змушувати дитину  виконувати дихальні вправи довгий час, інакше може бути запаморочення.

Після кожної вправи давайте перепочити.

Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає –
Весну й сонце прославляє

Мати просить в Сані: «Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш тісто, квас, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,
Сині сливи і іриски,
Ще насіння, сіль, сирок,
І смородину, синок,
Трохи сала й ковбасу!»
«Мамо, я ж не донесу!»

Семен сказав синам “Скосіть сіно”.
Сини скосили сіно.
Старий Семен сказав синам “Спасибі”.

Сидів горобець на сосні,-
Заснув – і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.

Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.

У маленького Сані сані їдуть самі.
Сані їдуть самі у маленького Сані.

У Соні і Сані у сітях сом з вусами.

Сом сердитий спить на сонці, сивий вус сховав в котомці.

Спить старий сердитий сом, сниться сому сьомий сон.

Са, са, са — у кімнаті оса.

Са, са, са — сині  небеса.

Са, са, са — у сумці ковбаса.

Са, са, са — у Соні коса.

Су, су, су — сумку я несу..

Си, си, си — сито понеси.

Си, си, си — свічку погаси.

Си, си, си — сіно покоси.

Со, со, со — від воза колесо.

Со, со, со — посіяли просо.

Со, со, со — Соня їла м’ясо.

Се, се, се — Семен гусей пасе

Ас, ас, ас — стиглий ананас.

Ас, ас, ас— п’ємо холодний квас.

Ас, ас, ас — йду у перший клас.

Ес, ес, ес — коні їдять овес.

Ес, ес, ес — оселю сторожує пес.

Ис, ис, ис — рис варив Борис.

Ис, ис, ис — поцупив каченяток лис.

Ис, ис, ис — котик на дереві повис.

Ос, ос, ос — гавкає пес Барбос.

Ос, ос, ос — стиглий абрикос.

Ос, ос, ос — на палубі матрос.

Іс, іс, іс — ми кричали: «Біс!»

Ус, ус, ус — на нозі укус.

Ус, ус, ус — у кита китовий вус.

Підготувала:

учитель-логопед

вищої

кваліфікаційної категорії

Грачова Ольга Юріївна