За даними

Всеукраїнського Солов’їна,

перепису населення барвінкова,

2001 року українську українська

мову вважали рідною 67,5% жителів мова  

України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 року.

Російську мову визначили як рідну

29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2%.

Частка інших мов, які були вказані в якості

рідної, становила

ЕНВК «ЗНЗ-МНВК»  

2,9%.  

            Основний       словниковий фонд української мови містить чотири пласти с л о в ’ я н с ь к и х    с л і в :             Це цікаво:

                                                                                                             — брама, огида, ярка, паркан, карк; з                         з м е н ш у в а л ь н і                                                                                  ф о р м и .

сербської — хлопець; з болгарської —                           ^{Зменшувальну форму має навіть} слово «вороги» – «вороженьки».

храм, глава, владика, сотворити тощо).

Решту лексики складають більш пізні  Українську мову в різні запозичення, серед яких найбільше з історичні періоди називали порізному: про́с т а , р у с ь к а ,

мертвих класичних мов – давньогрецької, русинська, козацька тощо. латини і старослов’янської. За радянських Історично найуживанішою назвою часів до лексичного складу ввійшло багато русизмів, які часто вводилися без адаптування до вимог граматичної системи. Останнім часом лексичний склад активно поповнюється запозиченнями з англійської мови. Але загальний розвиток мови відбувається за рахунок внутрішньомовних ресурсів: нові слова творяться на базі вже існуючих.