Буквар взяли ми перший раз, Коли прийшли у перший клас.

Вчитель. Шановні гості! Дорогі діти. Сьогодні у нас традиційне шкільне свято – свято Букваря. На нього запрошені всі ті, хто у хвилині радості й смутку були з нами. Це ваші батьки, бабусі й дідусі. Ми щиро вітаємо усіх присутніх з нагоди нашого свята і даруємо вам музичне вітання.

 

Пісня «Вітальна»

1. Вас, вас, вас ми вас усіх вітаємо,

Вам, вам, вам вітання посилаємо.

Приспів:

Квіти весни хай вклоняються вам,

Вашим серденькам і вашим рукам.

 

2. Всім, всім, всім хай сонечко всміхається,

Всіх, всіх, всіх бажання хай збуваються.

Приспів:

Квіти весни хай вклоняються вам,

Вашим серденькам і вашим рукам,

Вам, вам, вам.

 

Вчитель. Минуло небагато часу від того дня, як діти прийшли до школи. Більшість із них не знали всіх букв і не вміли читати, проте зараз усі дуже добре читають. Скільки старань доклали для цього діти разом зі своїми рідними. Умінням читати діти завдячують Буквареві. Ця книга, з якої починали всі, - перша сходинка на шляху у великий світ знань. А попереду чекає вас глибока книжкова криниця. То ж не обминайте її, черпайте з неї всю людську мудрість. Нехай книжки будуть для вас добрими друзями і порадниками, необхідністю у вашому повсякденному житті. А Франкові крилаті слова:

«Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить» -

нехай стануть для вас дороговказом у шкільному житті. Тож даємо слово нашим першокласникам.

 

1. Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря.

 

2. Буквар взяли ми перший раз,

Коли прийшли у перший клас.

І можем впевнено сказати:

Ми добре вміємо читати!

 

3. Навкруги гостей багато –

Є бабусі, мами й тата.

Всі прийшли нас привітати,

Із Буквариковим святом.

 

4. Ми навчились з Букваря читати,

Про це усім сміливо можемо сказати.

Тому читаємо ми залюбки,

Журнали, газети і книжки.

 

5. Всі букви старанно вивчили,

Складали чарівні слова.

І в мову свою ми вплітали,

Духм’яність і спів солов’я.

 

6. Всі букви старанно вивчили,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали Букваря!

 

Разом. Уміє читати кожен із нас,

Бо дружний наш 1 клас!

 

Пісня «Андрійко – школярик».

(Діти співають, а Андрійко виконує те, про що йдеться).

 

1. Андрійко наш уже школярик,

Іде з портфелем у руці.

А в ньому зошити, букварик,

В пеналі ручки й олівці. (2 р.)

 

2. Андрійко добре вчить уроки,

Бо хоче вміти й знати все.

Додому йде веселим кроком,

Й «дванадцять» в зошиті несе.  (2 р.)

 

1. – Яприйшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

 

2. – Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану,

Як за ростом підійду.

 

3. – Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно.

 

4. –А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

5. – Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту.

А також парашутистом,

Полюбляю висоту.

 

6. – Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всього навчать.

 

7. А тепер про нашу школу

Ми вам з радістю розкажем.

 

Пісня «Вчать у школі»

Тільки сонечко зійде,

Дітвора до школи йде.

Рідна школа з нетерпінням

Нас чекає.

Зустрічає дітвору

Учить правді і добру,

І читати, і писати,

Нас навчає.

 

До п’яти додати два,

Скласти букви у слова.

Учить дружбою нас школа

Дорожити.

Бути справжніми людьми,

Шанувати працю й мир,

Україну і сім’ю свою

Любити.

 

СЦЕНКА «БАБА ЯГА»

Баба Яга. Книгу знайшла я чарівну,

У господарстві помічну.

За нею буду чаклувати,

Ягликів своїх навчати.

Яглику! Ти де сховався?!

Подивись – но, в мами цяця!

( Шукає Яглика й не знаходить.)

 

Баба Яга. Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує

 

( Чаклує, з’являється Яглик і помічає Буквар)

 

Яглик. Що ж це, матінко моя,

Невже чорна магія!

Якісь знаки та карлючки,

Мабуть, це Кощія штучка.

А це що?

 

Баба Яга. Це буква «О».

 

Яглик. «О»? Отрута! Не бери!

 

Баба Яга. Яглику, ти не хвилюйся,

Заспокойся і вгамуйся!

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає.

Будь – який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар.

Тому й ти навчись читати.

Досить вже байдикувати.

Шістсот років лише й знаєш,

Що гуляєш та гасаєш.

 

Яглик. Я читати! Ти жартуєш?

 

Баба Яга. Ти мене погано чуєш? (Ганяється за Ягликом.)

Я тебе наздожену і за книгу посаджу! ( Усаджує.)

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде!

На тобі секундомір-

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш тато,

Будеш йому звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Швидше справою займися,

Часу не марнуй, учися!

( Яглик бере «Буквар», зітхає, підпирає голову руками.

 

Буквар. Я - Буквар чарівний,

Швидше ти мене відкрий.

Сам тобі допоможу,

Читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!

 

Яглик. Хочу, хочу, ну давай

Мене вчити починай.

 

Киця. Мур- мур- няв!

Хто це галас в лісі зняв?!

Знову діти, от морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь.

Літери! Ну просто дивні!

І кому вони потрібні?

«У» - горбате, «А» - нерівне.

Цю не треба і вивчати ( показує на «ж»).

А цією – в футбол грати(«О»).

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму Букварі!

З мене приклад всі беріть

І уроків не учіть!

 

Киця (співає). Безтурботно пісні я співаю,

І гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди не знаю

І спокійно на серці мені.

Я красива, струнка і весела

І подобаюсь друзям своїм.

Серед кішок усіх – королева

І, крім « Віск ас», нічого не їм.

Ну, що сказать? Ну що сказать?

Жила б і не тужила,

Якби ж то дітям розум дать,

Щоби уроки не учили.

Ну, що сказать? Ну, що сказать?

Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

 

Вбігає першокласниця.

Першокласниця. Буквар нам потрібний!

Викидати його не можна!

Адже він навчив нас читати й писати.

На веселе свято Щиро Ваш, Ми запрошуємо вас.

За Буквариком прийшла я.

Поспішаймо, бо вже час!

 

Киця. Свято буде? «Віск ас»! Няв!

Я Букварика віддам.

Заходить Буквар,

 

Рідна мова, Читанка, Математика, Музика, Природа.

 

Буквар. Добрий день, діт, шановні гості, учителі! Вітаємо вас зі святом, бажаємо успіхів і добра! Я завжди радий зустрічі з вами і сподіваюся, що ви запам’ятали мою науку. А це – мої друзі. Я гадаю, що вони й вашими друзями стануть!

 

Читанка. Ми також щиро хочемо цього і, зустрічаючи вас, будемо раді почути, чого ж ви навчилися за цей час.

 

Книги (разом). Так! Так!

 

Математика. І чи любите ви свого Букварика?

 

Учень. Цю найпершу в школі книжку

Знає будь – який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш Буквар.

 

Учень. Книжка ця нам найдорожча,

Бо навчає й веселить.

Зустріч з буквами, складами-

То щаслива була мить!

 

Учень. Ми навчилися читати,

Мислити і розмовляти.

Може, й важко було нам.

Але допоміг Буквар.

 

Учень. Навчатися – старанно,

Писати – бездоганно,

Говорити – красно,

Ще й дуже виразно.

 

 

Ведучий 1. Голосиста буква «А»

Твій Букварик відкрива.

Не одна вона іде, а всю  азбуку веде.

Як веселочка жива, з букв складаються слова.

 

Буквар. Буква «А» означає приголосний чи голосний звук?

Діти (Разом) Голосний.

 

Буквар. А які ще голосні звуки ви знаєте?

 

Ведучий 2. Вони не тільки знають голосні, а й пісню заспівають.

 

Співають пісню « Про букви».

А-а-а – яблучка два.

Два яблучка червоненькі

Несе донечка до неньки.

А-а-а – яблучка два.

Е-е-е – де то мама йде?

Мама квіти поливає

Та й на діток поглядає.

Е-е-е – ось вже мама йде.

І-і-і – коники малі,

О-о-о – яєчко одно.

Знесла курочка чорненька,

Знайшла дівчина маленька.

О-о-о – яєчко одно.

И-и-и – плакли всі три.

У-у-у – песик на шнурку.

Цуценяток п’ять кудлатих

Полягали коло хати

У-у-у – песик на шнурку.

 

Ведучий 1. Вони знають і вірш про букви

 

Букви, алфавіт – для нас,

Вивчить їх напам’ять час.

А,Б,В,Г,Г,Д,Е –

Перших літер сім іде.

 

Є,Ж,З,И,І,Ї,Й –

Це порядок їх такий.

 

К,Л,М,Н,О,П,Р –

ЗНАЄМО ПРО ЦЕ ТЕПЕР.

 

С,Т,У,Ф,Х,Ц,Ч –

З ГОЛОВИ У НАС ВТЕЧЕ,

 

Ш,Щ,Ю,Я –

Алфавіту це сім’я.

 

Рідна мова. Букварику, які вони молодці, як добре все запам’ятали!

 

Буквар. Справді молодці. А ось цікаво знати, чи запам’ятали діти, хто їм допомагав у навчанні?

 

Рідна мова. Зараз перевіремо!

 

Загадки

Загадують книги.

 

1. Він великий, світлий, чистий.

Сяють вікна променисто.

Партии в три ряди стоять.

Діти вчаться тут сумлінно

І отримують «відмінно».

- Хто вгадав уже із вас?

- Ну, звичайно, це ваш …

 

2. Ховають у мене у шкільні речі,

Потім кладуть мене на плечі,

І я мандрую день за днем

Зі своїм другом – школярем. (Портфель)

 

3. Якщо хочеш ти читати,

То мене ти маєш знати,

А якщо мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш. (Буква)

 

4. Є чарівник у школі в нас.

Анну впізнайте, хто він.

Озветься раз він – Тиша в нас.

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнились на урок –

Нам голос подає… (дзвінок).

 

5. Дуже я потрібна всім –

І дорослим і малим.

Всіх я Розуму учу,

А сама завжди мовчу. (Книга)

 

Ведучий 1. Букварику, а я гадаю, що дітям хотілося б ближче познайомитися з книжками, які прийшли з тобою.

 

 

Буквар.

Читанко, добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнанні шляхи на планеті Науки.

 

Читанка. Хай здійсняться всі побажання хороші,

А я вас у дальшу дорогу запрошую.

Буду ще довго потрібною вам,

Потім колегам своїм передам.

Я – читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй,

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

 

Ведучий 2. На уроках читання ви будете читати різні за жанром твори: оповідання, казки, вірші, байки, а також гуморески.

Плекає з дитинства вас рідна мова,

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви виросли нишком.

Шануйте, малята, цю добру книжку!

 

Рідна мова. Я не з лісу і не з поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала.

Всі народи мову мають,

Всі свої пісні співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний

 

Ведучий 1. Перше слово рідною мовою ви почули від найрідніших вам людей – батьків. Мама співала вам колискову, потім ви вчили віршики – забавлянки, слухали казки з уст бабусі. Кожна дитина вдячна рідним за перші слова рідною мовою.

 

Звучить « Пісенька для мам».

 

Математика. Ви вже вмієте, друзі хороші,

Полічити зароблені гроші.

Я ще навчу вас зірки рахувати,

Зводити вежі, мости будувати,

Навчу літаки посилати до Арктики,

Якщо ви ще більше любитимете математику.

 

Природа. А де лягає сонце спати

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого пахне малина,

Куди повзе рогатий жук –

Це я, малята, розкажу.

 

Музика. До, ре, мі, фа, соль, ля, сі –

Мусять вивчити усі.

Ну, а потім заспіваємо

Ще неспівані пісні,

Щоби світом цим радіти

І любити світлі дні.

Ви повинні розуміти,

Як складаються пісні.

Нотні знаки – голосні.

І такі вони красиві,

Наче квіти у росі.

А звучать вони, як диво,-

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

На Буквариковому святі

Заспіваємо усі!

 

 

Учень. Слова подяки мають прозвучати

Шановним мамам, татам, вчителям.

За любов, добро, підтримку, душу їх багату

Ми вдячні щиро, любі вам!

 

Читанка. Словом вдячним згадаймо в цей час

Тих хто книжки готував для вас.

 

Буквар. Спасибі редакторам і друкарям.

 

Рідна мова. Спасибі коректорам і художникам.

 

Математика. Спасибі письменникам і вчителям.

 

Усі. Спасибі! Спасибі! Спасибі!

 

Читанка. Спасибі й деревам за білий папір,

А травам і квітам – за фарби ясні.

 

Учень. Обіцяємо вам щиро,

Що навчатимемося на славу,

Все робитимемо сумлінно,

Щоб отримати «відмінно».

 

Рідна мова. Уже не варто й говорити,

Що потрібно не хворіти,

Бо хвороби, хоч недовгі,

Не полегшують дороги

Тим, хто хоче неодмінно

Вчитись тільки на «відмінно».

 

Буквар. Милосердним будь і добрим.

Щирим, лагідним, хоробрим.

Дружбу змалечку цінуй.

Працювати не лінуйсь.

І тоді вже певен будь,

Що обрав ти добру путь.

 

Учень. Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудемо ніколи про тебе!

 

Учень. Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимемо довгі роки

Мудрі повчальні твої уроки.

 

Учень. Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали.

А з тобою подружились –

І самі читать навчились.

 

Учень. Букви всі, від А до Я

Дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

А букварик не забуду.

 

Учень. Беру Буквар в останній раз

Несу його в просторий клас.

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» - говорю.

 

Учень. Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок.

 

Діти (разом). Прощай, Букварику,

Наш найкращий друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже! Дякуємо!

 

Буквар. Дякую вам за добрі слова. На згадку про свято я хочу вам щось подарувати

 

Буквар. Я вас навчив писати й читати

Слово «бабуся» і слово «мама».

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі.

Умійте боротися з лихом завзято,

Непосидющі мої хлоп’ята,

Хай підростає ваш перший клас,

Я залишаю вас.

До побачення, діти!

 

Учень. Перший раз у перший клас

Рік тому повів ти нас.

Тепер підем в клас наступний:

Вітер хай нам дме попутний.

 

Учень. Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас.

Ні, вона разом із нами

Переходить в другий клас.

 

Учень. Один одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем –

Дуже хочемо цього.

 

 

Учень. Любі гості, мами й тата,

             В нас закінчується свято,

             Добре, що прийшли до нас.

             Вдячні ми вам повсякчас.