План. Етапи букварного періоду навчання грамоти. Види аналітико–синтетичних вправ.2. Методика їх проведення. 3. Види словникових та словниково-логічних вправ, методика проведення. 4. Методика роботи над реченням і зв’язним текстом у період навчання грамоти. Прийоми опрацювання тексту та сюжетного малюнка.
1. Етапи букварного періоду навчання грамоти. Завдання кожного з них. Основні завдання букварного періоду: Вивчити всі букви, навчити учнів правильно позначати звуки буквами, практично засвоїти правила графіки. Навчити плавно (складами) з переходом на цілі слова читати. Формувати навичку правильного, свідомого, виразного читання. Формувати уміння писати друковані, рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту, поєднувати їх під час написання слів. Розвивати мовлення та мислення учнів. Формувати елементарні фонетичні, граматичні, орфографічні, лексичні уміння. Здійснювати патріотичне, громадянське, моральне, естетичне виховання.
Букварний період у сучасній методиці навчання грамоти ділиться на два етапи. На першому етапі вивчаються букви, що позначають голосні звуки, – а, о, у, и, і, е та букви, що позначають приголосні звуки – м, н, в, л, с, к, п, р, т, д, з. На другому етапі – букви ь, б, в, г, ґ, ч, й, ч, я, ж, ш, ї, ц, ю, є, щ, ф, буквосполучення дз, дж. Поділ на етапи доцільний тому, що дозволяє чіткіше визначити завдання кожного з них і таким чином виробити систему роботи вчителя та учнів.
Зміст роботи в букварний період1. Оволодіння прийомами читання 2. Робота зі складовими таблицями, розрізною азбукою. 3. Робота з сюжетним малюнком як засобом розвитку зв’язного висловлювання.4. Звуко-складовий аналіз слів за предметними малюнками. 5. Виконання словниково-логічних вправ 6. Оволодіння письмом складів, безвідривним письмом. 7. Вправи на порівняння твердих і м’яких приголосних (на-ня, ни-ні, но-ньо). 8. Читання слів за завданням і вказаною ознакою. 9. Засвоєння орфоепічних норм вимови. 10. Аналітико-синтетичні вправи зі всіма мовними одиницями.
На кінець букварного періоду учні мають уміти Знати усі букви українського алфавіту, співвідносити зі звуками. Читати слова з апострофом; Читати складами і цілими словами. Дотримуватись основних орфоепічних норм під час повторного читання слів, текстів, дотримуватись пауз і логічних наголосів у найпростіших випадках (розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки.) Розуміти прочитане (відповідь на питання, переказ).
2. Види аналітико–синтетичних вправ, методика проведення. Звуковий аналіз. Підкреслене вимовляння звука [сссом], [сооом], [соммм]. Договорювання звука в кінці слова: [мааа]- [к] ). Розпізнавання і виділення звука з вірша, скоромовки, потішки, слова. Виділення однакового першого звука в словах (сон, син, сир).
Звуковий аналіз. Зіставлення складів (слів) і виділення іншого звука (ла - са; ра-ро; сом - сон; мак-рак ). Виділення звука зі слова на основі словесного опису його артикуляції. Впізнавання певного звука, визначення його місця в слові (на початку, в середині чи в кінці). Самостійний добір слів з виучуваним звуком у різних позиціях за допомогою предметних малюнків або без них.
Звуковий синтез. Утворити склад з двох звуків: [л], [а] - [ла]; [л'], [а] - [л 'а]. Утворити склад (слово) з трьох звуків: [к], [н], [и] - [кни]; [ c ], [о], [м] - [сом]. Утворити всі можливі склади з приголосним [д]; з приголосним [д’]. [да], [до], [ду], [де], [ди] та [д’а], [д’о], [д’у], [д’е], [д’і]. До названого складу додати певний звук [м], щоб вийшло слово: [со] - [сом], [ло] - [лом], [са]- [сам]. До названого складу дібрати подібний, але з м’яким приголосним: на (ня), си (сі), ло (льо) ; до названого складу з м’яким приголосним дібрати подібний з твердим звуком: лі (ли), дю (ду), дзьо (дзо).
Звуковий синтез. До слова додати звук в кінці або в середині, щоб вийшло нове слово: рука-рукав, коса — косар, ріка - річка,груша - грушка. Утворити слово зі звуків, переставивши їх місцями: [с, н, о] (сон); [л', с, і] (ліс); [а, м, к] (мак); [р, с, и] (сир, рис). З тих самих звуків утворити інше слово ( сир – рис, вікно – вінок, гори – роги, смола - масло ). Переставити в слові склади: сосна - на сос, нора -рано.
3. Види словникових та словниково-логічних вправ, методика проведення. Види словниково-логічних вправ. На доповнення групи однорідних предметів (оса, … - це комахи); Добір видових понять до родового (овочі – це морква, …); та навпаки: (помідор, огірок, цибуля – це …); Вилучення «зайвих» слів: (парта, стіл, ручка, дошка) Розподіл на групи (вишня, огірок, морква, яблуко, картопля, помідор, абрикос).
Словниково-логічні вправи. Продовж речення Помідор червоний, а огірок —.... Перець гіркий, а лимон —.... Річка широка, а струмок —.... 2. Продовж речення, поміркувавши над тим, що чим роблять. Пензликом малюють, а ручкою.... Голкою шиють, а ножицями.... 3. Упізнай предмет за цими словами Він білий, солодкий, крихкий ( цукор ). Він білий, легкий, холодний, скрипучий ( сніг ). Вона рідка, прозора, чиста, смачна, джерельна ( вода ).
4. Методика роботи над реченням і зв’язним текстом у період навчання грамоти. Прийоми опрацювання тексту та сюжетного малюнка Речення. Учні повинні вміти: усвідомлювати речення як самостійну одиницю мови; речення висловлює закінчену думку; характерна інтонаційна завершеність; виділяти його з мовного потоку; називати кількість слів у реченні; складати схему; відповідати на запитання вчителя; ставити запитання за змістом прочитаного; складати речення за схемою, малюнком, опорними словами; встановлювати зв’язок між словами в реченні.