Cценарій виховного заходу "Заповіт матері Терези"

Про матеріал
Сценарій даного виховного заходу стане в нагоді класним керівникам, організаторам учнівської молоді під час організації проведення однойменних заходів та вчителям християнської етики на уроках чи факультативних заняттях.
Перегляд файлу

Тема виховного заходу: «Заповіт матері Терези»

Мета виховного заходу: познайомити учнів з Заповітом матері Терези; розповісти про велич душі і серця цієї простої,тендітної жінки, перед якою схиляли голови найсильніші світу цього; виховувати в учнів християнські чесноти, любов, співчуття та милосердя до ближнього , шанобливе ставлення до свого життя і здоров’я; повагу до національних та загальнолюдських цінностей.

Форма проведення: усний журнал

Методи проведення: розповідь, ілюстрування, демонстрування

Засоби проведення: комп’ютер, проектор, музичний центр, картини, плакати

Використані джерела:

1.На допомогу класному керівникові 5 – 8 класів.- Київ: «Редакції загальноредагогічних газет», 2003.

2. На допомогу класному керівникові 9 – 11 класів.- Київ «Редакції загальнопедагогічних газет», 2003.

3. Виховні бесіди у 5 – 8 класах-. Київ: «Редакції загальнопедагогічних газет», 2002

4. Посібник для національного виховання учнів.- Львів:Рідна школа, 2014

5. Середюк Г.М. Педагогічний пошук класного керівника. –Тернопіль : Навчальна книга –Богдан,2005р.

 

Актова зала школи святково прибрана, на сцені – плакати із словами «Заповіту матері Терези», портрет матері Терези, на пересувному екрані з проектора спостерігаємо показ рухомих картин, які ознайомлюють нас із життям та діяльністю цієї воістину святої людини, тихенько звучить класична музика. 

 

Сценарій виховного заходу

 

1 учень

Для краси народжується квітка,

Для родин народжується рід,

Для польоту – лебідь і лебідка,

А людина – для добра і щастя.

 

2 учень

Сказав мудрець:

«Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

 

3 учень

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра!»

4 учень

Все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє все упованіє моє

На тебе, Мати, возлагаю.

Святая сило всіх святих,

Принепорочная, благая.

 

5  учень

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли на радощах витаєш,

Зачувши про чужу біду.

 

6 учень

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

 

7 учень

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

 

Слова вчителя

Милосердя і доброта як два крила, на яких тримається людство. Як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся тільки до милостині, яку подаємо у простягнуту руку і думаємо, що творимо велике добро. Чому не помічаємо у буденних клопотах тих, хто потребує доброго слова, поради, підтримки. Невже, щоб  ви іскрити доброту із наших сердець, потрібні тільки землетрус чи Чорнобильська катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердними? Придивімось добре і ми помітимо, що у звичному плині буднів живуть люди, які чекають і потребують нашої допомоги.

 

Розважання  «Що таке людина», читають двоє учнів

 

8 учень

Пливе човен в парусах, тихая година.

Думка лине в небесах, що таке людина?

Яка функція її в цім великім світі?

Що потрібно зневажать, ну, а що любити?

Що таке людське життя, як його прожити?

Щоб на старість років та й не пожаліти!

 

9 учень

Пролетить швиденько час, мій шановний друже,

Швидко висохне вода у старій калюжі.

З часом пізнається світ, пізнається доля,

Пізнається і життя – на те твоя воля.

 

8 учень

Будь людиною простою, май хорошу душу,

Бо людина – це є ти, обійди калюжу,

Якщо є сторонній шлях, піди по сухому,

Тільки скривдити себе не давай нікому.

 

9 учень

Полюби усіх навколо, це тобі потрібно,

І твоє звання «Людина» ти відстоюй гідно.

Люди всі повинні бачить, що добро ти сієш.

Пролетять роки як птиці, з часом зрозумієш.

 

Слово вчителя

Сьогодні ми хочемо вам розповісти про людину, яку вважали святою ще за життя, ім'я її знайоме кожній людині. Вона завжди думала за кожного з нас, вміла дбати за кожного, вміла порадити і розрадити у трудну хвилину. Ніколи вона не задумувалась про своє життя, про власний добробут, а завжди квапилась на допомогу комусь іншому. Завжди вона думала про інших, дбала про нашу моральність, нашу душу і, як спадщину, залишила нам свій заповіт, про який нам слід пам’ятати все своє життя і виконувати його, тоді з кожного з нас виросте людина з великої літери. Отже, темою нашого виховного заходу є «Заповіт матері Терези».

Хто ж вона ця милосердна і добра жінка, про яку сказано так багато? Чому її називають святою, чому нею захоплюються?

 

1 учень

Мати Тереза була настоятелькою ордена Милосердя. У різних країнах світу вона відкривала школи, медичні пункти, притулки для бідних, допомагала хворим і знедоленим. Своїми вчинками вона навчала, що кожна людина може і повинна робити добро на своєму місці.

Її вважали святою ще при житті. Їй випала нелегка і радісна доля – нести людям – вкотре! благу вість, що Бог є любов і, що зміст життя кожної людини в тому, щоб любити і бути любимими. В ХХ столітті вона стала не просто символом милосердя, а разом зі своїми послушницями була реальною силою, з якою не можна було не рахуватися. Перед нею схиляли голови, її боготворили, нею захоплювались.

 

 

2 учень

«В кожній людині я бачу Христа. А оскільки Христос завжди один, то для мене в конкретний момент це є той, хто стоїть переді мною, просить допомоги» – говорила мати Тереза. Вона любила Христа, тому любила світ, любила всіх людей. Жила вона за законами Божими, чітко слідувала Заповідям Христа, була справжньою християнкою і це народило в ній таку святу відданість служінню Богові. Допомагаючи нужденним, хворим і немічним, вона тим самим служила Ісусу. Вона ніколи не шкодувала своїх сил для того, щоб зробити для когось добру справу, вона не вміла шкодувати себе. Вона любила, шкодувала інших і Господь завжди посилав їй сили для її добрих діл, нагороджував її здоров'ям, щоб вона могла піклуватись за інших, адже її чекали, їй вірили, на неї покладали свої надії хворі, немічні, недужі.

 

10 учень

Скільки сил було в цій тендітній, маленькій жінці, скільки енергії горіло в ній, скільки добра і милосердя випромінювала вона. Вона могла приготувати обід на 6 тисяч людей; не спати декілька діб підряд, завжди усміхатися до ближніх; зайти в посольство Ірану і залишити записку Аятоллі з проханням терміново їй передзвонити, щоб обговорити проблему заручників; забути медаль лауреата Нобелівської премії миру де-небудь в гардеробі королівського палацу. Вона вміла говорити з королями і бідними, вміла чітко і виразно виступати перед повними залами. І слухали її уважно, вона ніколи не писала собі доповідей. Їй треба було тільки помолитися, щоб знати, що сказати.

 

Слово вчителя

Майбутня мати Тереза, Агнесу Бояджіу, народилася в Скоп’є в албанській сім’ї 27 серпня 1910 року і була молодшою, третьою дитиною забезпечених батьків. Агнес була чемна, уважна, добра дівчина, прекрасно співала в церковному хорі, була побожною та романтичною. То вона хотіла бути письменницею, то музиканткою, то місіонером в Африці. Африку швидко витіснила Калькутта, коли у 1924 році туди від’їхала група католиків із Балкан.

Сильним ударом для Агнес була смерть батька. Їй було 14 років і вона реально могла оцінити мужність, милосердя і доброту своєї мами, яка не тільки заробляля на свою сім’ю, але й допомагала бідним сусідам. Можливо, ця мамина доброта, співчуття до бідних і стали вирішальними у житті Агнес. Дівчина вирішила стати монахинею і поїхати в Калькутту, де чекають допомоги тисячі бідних, знедолених, хворих. Мама Агнес пережила шок. Її тиха, спокійна , така домашня Агнес вирішила віддати своє життя служінню Богу і людям. Шок продовжувався 24 години, але потім мама дала благословення. 26 вересня 1928 року вісімнадцятирічна Агнес сіла в поїзд, який поніс її в нове життя. Мама знала: більше вона свою Агнес не побачить.

Агнес через всю Європу їде в Дублін, в монастир сестер ордена Лоретто, де за два місяці їй потрібно було вивчити англійську мову. І вже з часом, на пароході з Європи, через Суецький канал в Червоне море, а далі в Індійський океан, плила назустріч своїй долі уже не тиха і мила Агнес, сестра Тереза і одночасно кореспондент Загребської газети «Католицька місія». У неї не було багажу, вона не знала англійської, але з нею був стихійний ентузіазм, якому з часом будуть дивуватись передові розуми теології.

В Калькутті сестра Тереза стала вчителькою в школах ордена Лореток.

 

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\images (1).jpg16 років вона навчала бенгальських дівчаток на бенгальській мові історію і природознавство. Цілих 16 років вона вірою і правдою старалась освітою перемогти бідність, як того вчила концепція ордена Лореток. І їй це добре вдавалось. Вона співала у церковному хорі, користувалась заслуженою повагою і вчительського, і учнівського колективів. Стала навіть директоркою однієї із шкіл. І раптом… мати Тереза покинула монастир. І тут стає відомо всім, що така зрозуміла, відкрита і добра мати Тереза два роки вела переписку з Римом, щоб одержати дозвіл стати вільною монахинею. 16 серпня 1948 року мати Тереза покинула монастир, який вважала рідною домівкою, де її любили і поважали, щоб зникнути в трущобах Калькутти. Вона присвятила себе бідним, нужденним, калікам, щоб полегшити їх страждання. Вона не знала, що пройде час і слава про блаженну монахиню досягне міських властей, які не могли заборонити мільйонам бездомних вмирати, де попало.

Тоді її знайдуть і допоможуть, запропонують у напівтемному приміщенні біля храму богу Калі працювати з такими безнадійними людьми. Так з'явився будинок вмираючих у Калькутті. У 1949 році до матері Терези приєднались ще 11 послідовниць, її колишніх учениць. І їх стало 12.

У 1950 році орден Милосердя визнав Рим. Сестри ордена Милосердя, крім традиційних завітів, дають ще завіт служіння біднішим з найбідніших і жити, так як вони. Життя цих добровольців важке і одноманітне, у важкій і такій потрібній іншим праці. Працювати – це означає для них – мити, прати, бинтувати, проявляти чудеса терпіння, витривалості. Навіть найстрашніші інфекційні рани сестри обробляють без рукавичок. Вони не раз допомагали пораненим на полі бою, під кулями (так було в Белфасті, Ефіопії). Багато сил і своєї енергії, доброти і милосердя віддавали сестри ордену Милосердя пораненим, бездомним, бідним і злиденним. Але головним для сестер було передати заряд бадьорості, радості, впевненості у собі тим, про кого вони піклувались. Головним було, щоб людина почула себе не покинутою, не відкинутою, знала, що її любить Бог, а його помічники турбуються про неї, щоб полегшити страждання.

І тут важливим для сестер було бути готовими до своєї виснажливої роботи. І цю готовність мати Тереза визначала безпомилково – за усмішкою тихої радості, яка відображала душевну зібраність і спокій. Незібраним, неспокійним, нервовим можна було на роботу не виходити. Їм пропонувалось молитись до тих пір, поки не приходило прозріння, поки не вдавалось розгледіти рани страждаючого Христа у всіх проявах людської слабкості.

Тренінг любові і милосердя починався о 4 годині ранку з молитви святого Франциска Ассізького.

 

Господи! Дай мені сили

Втішити, а не бути утішеним,

Розуміти, а не бути зрозумілим,

Любити, а не бути любимим,

Бо, коли віддаєм, то одержуємо ми,

І, прощаючи, заробляємо собі на прощення.

 

Цією молитвою розпочинався день. Мати Тереза знала тільки одні дійсно діючі ліки від напасті, хвороб – це звертання до Бога. Вона приписувала молитву завжди і від усіх хворіб.

 

3 учень

А нам з вами вона залишила Заповіт. Ось уже 15 років її немає, але її справу продовжують її послідовниці, її учениці. Про неї пам’ятають, досі нею захоплюються і навіть завидують її сильній життєвій витримці, її працелюбності і бажанню допомогти бідному, знедоленому, хворому і вмираючому. То ж, друже, пам’ятай як заповіла тобі любити життя, боротись і страждати за нього мати Тереза, лауреат Нобелівської премії миру, людина в найвищому розумінні цього слова.

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\images.jpg

 

Життя – це шанс. Скористайся ним.          1 учень

Життя – це краса. Милуйся нею.               2 учень

Життя – це мрія. Здійсни її.                        3 учень

Життя – це виклик. Прийми його.             4 учень

Життя – це обов’язок. Виконай його.       5 учень

Життя – це гра. Стань гравцем.                 6 учень

Життя – це цінність. Цінуй його.              7 учень

Життя – це скарб. Бережи його.                8 учень

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.   9 учень

Життя – це таїна. Пізнай її.                       10 учень

Життя – це юдоль бід. Перебори все.      11учень

Життя – це пісня. Поспівай її.                  12 учень

Життя – це боротьба. Розпочни її.           13 учень

Життя – це безодня невідомого – не бійся ступити в неї. 14учень

Життя – це удача. Шукай цю мить.          15 учнів

Життя таке чудове – не марнуй його.       4 учень

Це твоє життя. Борони його..                    Всі разом

 

 

Слово вчителя

Виконуй цей святий завіт і нехай промінчиком любові, милосердя і добра він осяває твою дорогу і добре пам’ятай, що життя – це шанс кожного. «Доля прихильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир». Задумайся над кожним реченням цього Заповіту, пам’ятай про людину, що його для тебе створила. І якраз вона, мати Тереза, повинна бути для кожного з нас яскравим зразком, світочем. Своєю працею, своїм служінням людям вона творила чудеса. Старайтесь, хоча на якусь долю бути подібними на неї, допоможіть старому і малому, немічному і недужому, – і це буде ваше служіння людям, Богові.

Ми часто нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на людей, які нас оточують. Ми забуваємо, що все потрібно починати із себе. Адже кожна людина – це маленький світ, це велика таємниця., це – непрочитана книга, це загадка.

 

5 учень

Ти сам загадка! Відгадай себе.

І все, мабуть тоді на місце стане,

Червоне, біле, ніжно – голубе,

Відкриється за шторою туману,

В твоїх очах світає небокрай,

А дум плоди, мов яблука на вітах.

Насамперед, себе ти розгадай,

Коли ти хочеш інших зрозуміти.

 

6 учень

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу,

Що хоче, щоб і я, і ти

І все у світі було кращим.

 

7 учень

Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри у злобі на них зуби…

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброго від них.

 

8 учень

Чого мовчиш, подумай і збагни,

Але уже з низької висоти,

І зваж, і переваж, а хто ти є?

І зваживши нікого не вини,

А сам в своє більмо в душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать

І променем зорилася святим?

І ти збагнеш, що до твоїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань,

А ти шукаєш в людях доброти.

 

9 учень

Прошу, кажімо більше добрих слів,

Комусь всміхнися ненароком,

Малому і старому поможи,

Прошу, робімо більше добрих діл,

То не життя людське коротке –

Короткі в нас – слова черстві

І наші погляди холодні.

 

10 учень

Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живемо,

У могилу не бери провину.

 

11 учень

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати,

За добро добром спіши воздати,

Мудрість завше доброю була.

 

12 учень

Нам би про душу хоч не забути,

Нам би хоч трохи добрішими бути!

Ми лише раз – так уже повелося, –

Живемо на цій грішній землі.

 

13 учень

Хай романтика Віри і Любові,

Слово людського тепла і доброти

Нам порожнини в душах заповнить,

Куди вже війнули ранкові вітри.

І душі наші хай піснею повняться!

Скиньмо з облич своїх черствості маску,

Нехай зігрівають нас промені сонячні,

Зробим Україну щасливу, як казку.

 

14 учень

Нам милосердя, Господи, подай

До всіх страждущих і незахищених,

Ми ще від страху і злі, і сліпі,

В душах у нас ще багато знищено.

 

15 учень

Благослови рід людський на Добро!

Душі відкрий нам до злагоди й миру,

Щоб на Вкраїні незгод не було,

Нас сохрани! І спаси! І помилуй!

 

6 учень

Старайтесь завжди жити так,

Щоб потім про вас пам’ятали,

Про ваше чесне і правдиве життя.

Із уст в уста розповідали.

 

9 учень

Для зла й неправди планети замала!

Творіть добро, добро плекайте, люди!

Садіть сади, нехай для внуків буде

В плодах частинка вашого тепла.

Ростіть дітей, бо то однині ти!

В обличчі іншім ми, у іншій долі,

Хай не зболять їм наші з вами болі,

Хай діти будуть справжніми людьми.

 

 

Вчитель

Творіть добро для тих, хто поруч йде,

Хто ділить хліб із вами чесно – навпіл,

Єдиного навчіться віддавать,

Не бійтеся – ніщо не пропаде,

Ніщо не піде і тлін, в траву –

Повернеться, умножене стократно.

На те воно й добро, щоб проростать,

Тому й людське, що люди ним живуть.

І може, тому розквітають квіти,

Перед якими відступає зло.

Творіть добро! Творіть, творіть добро!

На те й ми люди, щоб добро творити.

 

10 учень

Життя, як мить, єдина мить,

Махне крилом – і пролетить,

Але в цю мить, коротку мить,

Було і сонце і блакить,

Я поки серцем не зачах,

Вкарбую їх в своїх очах.

Бо нам дана  мить для життя,

А вічність? – То для забуття.

 

 

7й учень

Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім.

Що має буть – не обминеш,

В своїх стараннях і турботах.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати,

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може не настати.

 

Вчитель

Так, людське життя коротке і дається воно тільки раз. А кожному потрібно старатись прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки. Ви - молоді громадяни України. І саме від вас залежатиме майбутнє, від вашої освіченості, активної життєвої позиції. І як не буде вас, розумних, досвідчених, добрих, людяних, то не буде майбутнього у нашої держави. А якщо вам буде важко, якщо на серці неспокій, якщо немає чим зайнятися, якщо те, до чого прагне, не вдається, то, можливо, потрібно шукати допомогу.

А ти прийди у Божий храм  І тут осмисли все і вся, 

І храм душі відкритий.   Адже в житті бувало різне,

Бог – це любов, любов – життя,  Щоби не було каяття.

Розважити зумій,    Щоб не було уже запізно.

Ти вір у силу доброти:   А ти прийди, зміни життя,

Добро завжди сильніше злого, Не будь байдужим ти і гордим…

Зложи молитву ревно ти.  Прийди і вийдеш звідтіля

І серце піднеси до Бога.   Облагородженим і добрим

 

 

 

1

 

doc
Додано
19 січня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку